Сатиричне змалювання панів, чиновників в “Енеїді” (1 варіант)
“Енеїда” І. Котляревського подає широку картину українського життя з усіма його добрими і негативними сторонами. Так само за образами Енея і троянців, богів та царів впізнаються українці різних верств суспільства. Зокрема значне місце у поемі відведено зображенню панів та чиновників, їх лінощі і неробство, життя та збагачення за рахунок інших.
Боги тільки те й роблять, що п’ють, гуляють та сваряться. Власне всі нещастя Енея пов’язані з тим, що на нього розгнівалась Юнона. І вона намагається зробити все, щоб знищити його. Йде до
Розлютившись на богів, Еней виголошує своєрідну “молитву”, що більше схожа на прокляття. Він говорить, що вони ніяк не цікавляться долею простих смертних. Ось, наприклад, як він
Завів братерство з дияволами
І в світі нашими бідами
Не погорює ні на час.
Отже, боги дуже нагадують панів, яких не турбує доля бідних селян, вони тільки і вміють, що користуватися їх працею, збирати податки і жертвоприношення.
За те, що пани жили нечесно, вони опинилися у пеклі:
Панів за те там мордували
І жарили зо всіх боків,
Що людям льготи не давали
І ставили їх за скотів.
А тепер вони у пеклі змушені робити всю ту роботу, що виконували за них кріпаки – возили дрова, косили очерет. Є, правда, пани і в раю, “та тільки трохи сього дива, не квапляться на се вони!”
Значна частина грішників у пеклі – це чиновництво, тобто ратмани, бургомістри, судді, підсудки, писарі. Вони теж отримують по заслугах за те, що судили не по правді та брали хабарі.
І. Котляревський висміює їх за хабарництво, ненажерство і пихатість і в дусі народних уявлень вірить у те, що після смерті одні будуть покарані, інші – нагороджені: холопи потраплять у рай, а пани – в пекло.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Сатиричне змалювання панів, чиновників в “Енеїді” (2 варіант) Вже більше двохсот років користується успіхом у читачів поема “Енеїда” Івана Котляревського, що поклала початок періоду нової української літератури. На мою думку, ця поема ніколи не буде забута, бо в ній відбилися не тільки проблеми суспільства, що існували за часів письменника, а й вічні проблеми морального характеру. Запозичивши сюжет і героїв “Енеїди” у Вергілія, Іван […]...
- Образи Енея та троянців в “Енеїді” (2 варіант) І. Котляревський по-своєму осмислив і передав образи троянців, запозичені з Вергілієвої “Енеїди”. Зобразивши українське життя, хоч і прикрившись давнім відомим сюжетом, автор зобразив своїх героїв козаками. На початку поеми є характеристика Енея: Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак… Він мав неабиякі організаторські здібності, бо зміг зібрати переможених троянців і умовити їх відправитися […]...
- Образи Енея та троянців в “Енеїді” (1 варіант) “Енеїда” писалася І. Котляревським протягом усього творчого життя. Великою заслугою поета є те, що він перший серед українських письменників широко звернувся до невичерпних багатств мови народу. В “Енеїді” через образи античних богів, царів, героїв змальовується українське суспільство XVIII століття. В образах Енея і троянців І. Котляревський змалював українських козаків-запорожців з їх завзяттям, хоробрістю, веселими звичаями, […]...
- Сатиричне викриття поміщиків та чиновників у романі “Хіба ревуть воли… “ “Лихо давнє й сьогочасне” – так називається одна з повістей Панаса Мирного. Так можна назвати і всю його творчу спадщину: це її лейтмотив, головна і наскрізна тема. Реалістично зображуючи представників народних мас, письменник у своїх творах з народних позицій, з народного погляду зображував панівні верстви і за кріпосницького, і за пореформеного часу. Відомо, що автори […]...
- Образи Енея та троянців в “Енеїді” (3 варіант) Славне місто Полтава, де народився І. П. Котляревський, завжди мало тісні зв’язки з Запорозькою Січчю. Хлопчиком майбутній письменник бачив запорожців, спостерігав їхню поведінку, слухав перекази про відомих січовиків. У своїй “Енеїді” він звернувся до теми козацтва, що в той час досить активно розроблялася українськими поетами-романтиками, але змалював козацтво не в героїчному, а в гумористичному плані. […]...
- Поетизація звитяги й патріотичного служіння державі в “Енеїді” Вергілія Поема Вергілія “Енеїда” побудована на основі легенди про троянців і розповідає про заснування Римської держави. Твір відобразив характерні риси римської культури й уславив у віках ім’я його автора. Задумана як аналог “Іліади” та “Одіссеї”, “Енеїда” змальовує діяння легендарного троянця Енея. На основі міфів про Енея (сина богині Венерн) й про заснування Риму автор відтворює міфологічну […]...
- Сатиричне змалювання державного устрою, законів та звичаїв Ліліпуії. Свіфтівська критика людських вад Реферат на тему: Сатиричне змалювання державного устрою, законів та звичаїв Ліліпуії. Свіфтівська критика людських вад. Мета: розкрити суть сатиричного змалювання Ліліпугії в романі Дж. Свіфта; висвітлити майстерність письменника в умінні користуватися засобами комічного; розвивати творчу уяву, навички словесного малювання учнів; виховувати в учнів неприйняття лицемірства, себелюбства, підлабузництва. Обладнання: ілюстрації дітей до роману “Мандри Гуллівера”. Епіграф […]...
- Сатиричне змалювання державного устрою, законів та звичаїв Ліліпутії (за твором Дж. Свіфта “Мандри… Гуллівера”) Відомий англійський письменник-сатирик XVIII сторіччя, який уславив своє ім’я чудовим романом “Мандри… Гуллівера”, Джонатан Свіфт, одержав богословську освіту, декілька років працював священиком, активно займався політичною діяльністю. Після закінчення університету став секретарем впливового дипломата й царедворця Вільяма Темпля, у будинку якого мав можливість спостерігати життя королівських вельмож, яке пізніше він так майстерно відтворив у своєму творі […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” (2 варіант) Капіталістична система визискування породжує і прислужників, які також прагнуть до наживи. Пузир стільки має хазяйства, що вже не може ним орудувати без управителів, прикажчиків, економів. Першими помічниками хазяїна є Феноген та Ліхтаренко. Хазяїн навчає їх обманювати селян, робітників. Хист кожного управителя визначається вмінням вигадувати якісь способи наживи. Це хижаки в людській подобі, що у всьому […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” (5 варіант) У 1861 році біло скасовано кріпосне право. Але недовго довелося радіти мужикам, бо на зміну панам прийшов інший експлуататор – такий самий селянин, але більш заможній. Він почав дерти шкуру зі своїх братів не менше, а часом й більше за панів. Такий “хазяїн” і став головним героєм п’єси І, Карпенка-Карого. Звернувшись до жанру комедії, драматург […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” (3 варіант) У другій половині ХІХ сторіччя в Україні з’являються представники нового класу – капіталісти-землевласники. Виростали вони зі звичайних селян-заможннків, що важкою працею заробляли собі те багатство. Але нові землевласники швидко забули про те, що самі вони такі самі селяни, як ті робітники, що працюють на них, і перетворилися на справжніх експлуататорів, мета яких – збагачення заради, […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (1 варіант) Івана Антоновича Кочергу завжди цікавила історична тематика. Вивчаючи документи минулих століть, невтомний дослідник ретельно відбирав будь-які цікаві факти, що підтверджували потяг українського народу до свободи, його нездоланність, чесність, які переконували в тому, що наш народ вартий прекрасної долі. Зацікавили письменника грамоти литовських князів, що на той час володіли Києвом, від 1494 і 1506 років, у […]...
- Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” (3 варіант) І. Франко – це видатний діяч нашої культури. З уроків літератури знаємо, що він писав поезії та прозу (оповідання, повісті), але був не тіл письменником, але й літературознавцем, критиком і активним суспільним діячем. Ці сфери діяльності, звичайно, вплинули і на його літературну творчість. Зокрема, він був учасником соціально-демократичного руху, а отже, захоплювався ідеєю революції, яка […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” (4 варіант) П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” присвячена зародженню капіталістичних відносин в Україні. В центрі твору-яскраві представники цього класу. Зокрема, головний герой п’єси – Терентій Пузир. Яскравою рисою характеру цього “аграрія” є ненаситна жадоба до збагачення. Пузир просто засліплений нею і цілком підкорений їй. Всі його інтереси зводяться до того, як більше розбагатіти. Але ж для чого? Над […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” (1 варіант) П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” була написана у 1900 році. Це сатирична комедія, яка висміює ненажерливість і моральну ницість нових “господарів життя”. “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжания, без жодної іншої мети. “Стяжания для стяжания!” – писав сам автор про свій твір. П’єса показує, як ненаситна жадоба до наживи, що стає самоціллю, перетворює […]...
- Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) (4 варіант) Рідна природа… Хто не милувався її безмежними полями та квітучими садами?! Здається, немає у світі людини, яка б виявилася байдужою до чарівної краси рідної землі. Небайдужим був і автор безсмертних “Мисливських усмішок” Остап Вишня. Читаючи його твори, розумієш, наскільки віддано він любив рідну землю, як щиро намагався їй допомогти вижити в атмосфері байдужості та зневажливого […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” (6 варіант) У листі до сина Івана Карпенко-Карий писав: “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної мети. Стяжання для стяжання”. Таким способом драматург сам визначив ідею своєї сатиричної комедії. Сатира пронизує всю п’єсу: вона наявна в зображенні головного героя – капіталіста-мільйонера Терентія Пузиря, а також його підручних – Феногена і Ліхтаренка, в змалюванні […]...
- Змалювання важкого життя дитини-сироти у вірші “На Великдень, на соломі… ” (1 варіант) Тема сирітства завжди викликає біль і співчуття в душі людини. Кожна дитина заслуговує на батьків, які б любили її та піклувалися про неї. Тільки діти-сироти не мають справжньої батьківської любові. У вірші Т. Шевченка зображена ситуація, коли під час Великодня діти вихваляються подарунками, які їм подарували рідні: хто сорочечкою, хто стьожкою, хто стрічкою. Тільки одна […]...
- Змалювання важкого життя дитини-сироти у вірші “На Великдень, на соломі… ” (3 варіант) Т. Г. Шевченко народився в сім’ї кріпаків. З одинадцяти років жив без батьків, вони померли. Малий Тарас поневірявся по людях: був наймитом, пастушком, козачком у пана. Вірш “Мені тринадцятий минало” має автобіографічну основу, в ньому поет згадує дитинство, “як пекло”. У вірші передані настрої і переживання малого хлопчика, який почуває себе скривдженим. У нього немає […]...
- Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” (4 варіант) І. Франко – активний громадський і літературний діяч. Був організатором багатьох суспільних і літературних угруповань. Активність і боротьба були основними принципами його життя, що відбилося і в творчості. Поезія “Гімн” є прологом до першої частини збірки “З вершин і низин”. У поезіях цієї збірки І. Франко намагався показати, що час, коли прості люди терпляче корилися, […]...
- Змалювання типових рис українського національного характеру в романі “Тигролови” (2 варіант) Твір І. Багряного “Тигролови” має усі прикмети пригодницького роману: персонажі чітко розмежовані на позитивних і негативних, захоплюючий сюжет, мисливські пригоди, кохання і, звичайно, щасливий кінець. До цього жанру зверталися і яскраві представники зарубіжної літератури (Ф. Купер, Д. Лондон), однак твір І. Багряного посідає окреме місце. Автор створює жанр українського пригодницького роману, українського всім своїм духом, […]...
- Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) (2 варіант) Жив на землі невтомний майстер сміху, вірний патріот рідної землі та взагалі незвичайна людина. Він намагався відкрити людям очі на ті неподобства, що робили вони власноруч. Він хотів, щоб люди нарешті зрозуміли, наскільки важливо жити у гармонії з усім живим, любити природу та взагалі рідну землю. Хо це “він”? Це Остап Вишня. Він був і […]...
- Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) (3 варіант) Кожна людина на Землі, на мій погляд, любить ті місця, де вона народилася чи провела майже усе життя. Бо це її рідний край, де знайома кожна рослина, де затишно бути навіть на самоті. Павло Губенко, більш відомий як Остап Вишня, теж дуже любив природу. Він вирушав на полювання з єдиною метою-помилуватися густими лісами, запашними сінокосами, […]...
- Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” (1 варіант) Мандрівним філософом звикли називати Григорія Сковороду, великим Кобзарем і духовним світочем Тараса Шевченка, співачкою “досвітніх огнів” і дочкою Прометея ввійшла в українську літературу Леся Українка, Вічним революціонером “зарекомендував” себе Іван Франко. У творчості Івана Франка образ вічного революціонера є наскрізним. Вже його друга поетична книга “З вершин і низин” засвідчила, що в літературу прийшов поет-громадянин, […]...
- Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) (1 варіант) “Мисливські усмішки” є найбільш поетичними творами Остапа Вишні. Центральними образами творів цього циклу є благородні, розумні та кмітливі люди. Усі вони веселі оповідачі, які знають безліч мисливських побрехеньок та вигадок. Це щирі любителі і охоронці природи, які кохаються в пташині і звіряткові, деревці і квіточці. Герої Остапа Вишні – люди високих і благородних поривів, чистої […]...
- Змалювання типових рис українського національного характеру в романі “Тигролови” (1 варіант) До недавнього часу ми нічого не знали про творчість Івана Багряного, бо за правдиве змалювання жахів сталінських репресій твори письменника були заборонені, у нашій країні їх не друкували. Але зараз ми маємо можливість дізнатись, як було насправді. Про тяжку долю українців, про їхнє прагнення вистояти і зберегти свої національні святині розповідає нам роман Багряного “Тигролови”. […]...
- Панько Семен – Як Мудрило панів лікував (Збірка) У цих казках діє головний герой – Гаврило Муррило. Він карає панів і допомагає бідноті. Прості люди люблять свого захисника, слухаються його мудрих порад і пишаються ним. ПАНГОРОд ТА ІВАНГОРОд Колись давно на високій горі стояв великий замок. У замку жило багато панів та паненят, тому і звали його Пангородом. Пани ніколи нічого не робили, […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (2 варіант) Коштовною перлиною серед багатьох п’єс українського драматурга Івана Антоновича Кочерги вважається історична драма “Свіччине весілля”. Прагнення письменника опанувати дух своєї неспокійної епохи найвищою мірою втілилося саме в цій драматичній поемі з нашого далекого історичного минулого. Нею автор продовжував оспівувати ідеал краси, до якого неодноразово звертався у своїй творчості, проте улюблена автором ідея у цьому творі […]...
- Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” (2 варіант) У багатогранній творчій спадщині І. Франка визначне місце належить його ліриці, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового “Кобзаря”. Як і великий Кобзар, Каменяр говорив саму правду. Простотою і глибиною своєї поезії він був найближчий до Шевченка. Його поетичне слово стало виразником громадсько-політичних ідеалів революційно-демократичної інтелігенції, зброєю у боротьбі за інтереси трудового народу. […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (4 варіант) Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого народу, що було новим для […]...
- Змалювання важкого життя дитини-сироти у вірші “На Великдень, на соломі… ” (2 варіант) Відомий український письменник Тарас Шевченко дуже часто звертався до теми дитини, що росте без батьків. Він вболівав за свій народ і дуже гостро відчував його страждання. У поезії “На Великдень, на соломі… ” розповідається про те, що діти хвалилися один перед одним подарунками на свято. Кому подарували сорочку, кому смушеву шапочку, кому чобітки. І лише […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (3 варіант) З-поміж усіх творів Івана Кочерги найбільший успіх спіткав ті, що торкаються історичного минулого України: “Фея гіркого мигдалю”, “Алмазне жорно”, “Ярослав Мудрий”, “Свіччине весілля” Драми є вдалим поєднанням історичної достовірності та художнього вимислу. У скарбниці нашої минувшини драматург знаходив часточки, з яких потім майстерно будував твір. Певну епоху зображення суспільного життя в драмах Кочерги виокремити не […]...
- Сатиричне зображення царської імперії в поемах Т. Шевченка “Сон” і “Кавказ” Усе своє життя Тарас Григорович Шевченко присвятив боротьбі за краще майбутнє рідного народу, засуджуючи при цьому тих, хто знущався над Україною, і насамперед – царат. У поемах “Сон” та “Кавказ” він затаврував імперську політику царської Росії. Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає, Такою ідилічною картиною розпочинається поема “Сон”. […]...
- Картини народного побуту в поемі “Енеїда” (ІІІ варіант) Для написання поеми “Енеїда” І. Котляревський скористався досвідом своїх попередників. Він дотримується сюжету, запозиченого у Вергілія. Але І. Котляревський не пішов сліпо за ним. А лише взяв канву з твору, створивши на ній цілком оригінальну поему. Хоч би й не хотів, а мусиш сміятись, коли уявляєш бога, що п’є оковиту й заїдає оселедцем, богиню в […]...
- Сатиричне зображення царської імперії у поемах Тараса Шевченка “Сон” і “Кавказ” Сатиричне зображення царської імперії у поемах Тараса Шевченка “Сон” і “Кавказ” Усе має свій початок. І хоча сьогодні неможливо сказати, хто першим почав складати пісні, проте ми знаємо автора першого в українській літературі сатирично-політичного твору – це Тарас Григорович Шевченко, а сам твір, відповідно – поема “Сон”, написана 1844 року. Через рік великий Кобзар знову […]...
- Змалювання тяжкого життя селян-кріпаків (за віршем “І виріс я на чужині”) Тарас Григорович Шевченко все своє життя присвятив служінню рідному українському народу. Він не переставав думати про свою батьківщину навіть на засланні. Криючись від жорстоких наглядачів, поет писав: Здається – кращого немає Нічого в Бога, як Дніпро Та наша славная країна… Але спогади бувають оманливими, а добро – там, де нас немає. І це підтверджує дійсність. […]...
- Сатиричне зображення царської імперії у поемах Т. Шевченка “Сон” і “Кавказ” Все своє життя Тарас Григорович Шевченко присвятив боротьбі за краще майбутнє рідного народу, засуджуючи при цьому тих, хто безперервно знущався над Україною, і насамперед – царат. У поемах “Сон” та “Кавказ” він затаврував імперську політику царської Росії. Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Такою ідилічною картиною розпочинається поема […]...
- Сатиричне зображення козацької старшини у повісті “Конотопська відьма” Г. Квітка-Основ’яненко написав не тільки сентиментальні повісті, такі, як “Маруся”, а й сатиричні, у яких критикував пороки сучасності. Зокрема, у повісті “Конотопська відьма” він висміює козацьку верхівку пізньої гетьманщини. Діди Микити Забрьохи колись брали участь у визвольній боротьбі разом із Богданом Хмельницьким і своїми особистими заслугами отримали сотенство. Колись сотник обирався, а Микита, як і […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” (3 варіант) Борис Грінченко збагатив українську літературу великою кількістю творів, серед яких були вірші, оповідання, повісті, п’єси та байки. Також він є автором ряду статей і упорядником “Словника української мови”. З самого початку літературної діяльності Грінченко відчував велике покликання – працювати для народу. В його творах – опис життя українських селян, робітничого класу, інтелігенції. Оповідання “Сам собі […]...
- Народність поеми І. Котляревського “Енеїда” Уже понад півтора століття поема І. Котляревського “Енеїда” не втрачає популярності серед українських читачів. І це не дивно, бо, узявши класичний твір римської літератури, Котляревський зробив на основі цього сюжету справжню українську поему, сповнену гумору та героїзму. За римською міфологією, Еней був сином троянця Анхіза і богині Венери, який після загибелі Трої довго мандрував, виконуючи […]...
Твір у публіцистичному стилі про університет.