Сатиричне зображення царської імперії в поемах Т. Шевченка “Сон” і “Кавказ”

Related posts:

1. Сатиричне зображення царської імперії у поемах Т. Шевченка “Сон” і “Кавказ” Все своє життя Тарас Григорович Шевченко присвятив боротьбі за краще майбутнє рідного народу, засуджуючи при цьому тих, хто безперервно знущався над Україною, і насамперед – царат. У поемах “Сон” та “Кавказ” він затаврував імперську політику царської Росії. Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Такою ідилічною картиною розпочинається поема […]...
2. Сатиричне зображення царської імперії у поемах Тараса Шевченка “Сон” і “Кавказ” Сатиричне зображення царської імперії у поемах Тараса Шевченка “Сон” і “Кавказ” Усе має свій початок. І хоча сьогодні неможливо сказати, хто першим почав складати пісні, проте ми знаємо автора першого в українській літературі сатирично-політичного твору – це Тарас Григорович Шевченко, а сам твір, відповідно – поема “Сон”, написана 1844 року. Через рік великий Кобзар знову […]...
3. Поема Т. Шевченка “Кавказ”: сатиричне викриття царизму У 1840-1845 роках Російська імперія вела одну з численних колонізаторських війн. Т. Шевченко зобразив цю війну у поемі “Кавказ”. Одразу постає питання, чому поет звертається до теми війни, у якій не беруть, на щастя, участі його співвітчизники? Чим зацікавила митця саме ця історична подія? Як на мене, тема війни на Кавказі зацікавила Шевченка тому, що […]...
4. Прометей: нове життя міфологічного образу (“Кавказ” Т. Г. Шевченка) Прометей: нове життя міфологічного образу (“Кавказ” Т. Г. Шевченка) Міфологічний Прометей – це борець за свободу і захист людей. До образу Прометея зверталися митці багатьох народів різних епох. У давньогрецького поета Есхіла Прометей викрадає вогонь і передає його людям, навчає народ різних ремесел (“Прикутий Прометей”), П. Б. Шеллі у драмі “Визволений Прометей” дав образ борця, […]...
5. Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Т. Г. Шевченка) Двадцять шість століть минуло з часу першого літературного оброблення Гесіодом легенди про титана, який вхопив з неба вогонь і дав його людям, за що був покараний Зевсом. Багато поетів різних країн та епох бралися опрацьовувати цей сюжет, вносячи в нього риси свого оточення та своєї індивідуальності. Символічним образом нескореності народного духу, незламності поневоленого народу в […]...
6. Україна як заручниця в імперській “тюрмі народів” (“Кавказ” Т. Шевченка) Україна як заручниця в імперській “тюрмі народів” (“Кавказ” Т. Шевченка) Поема “Кавказ” є одним із кращих зразків політичної сатири на царизм колишньої Росії. Поема була прямим закликом до боротьби всіх поневолених народів, в тому числі й України, яка на той час входила до складу Російської імперії. Основна тема твору – висловлення палкого протесту проти кріпосницько-самодержавної […]...
7. Нетлінний вогонь Прометея (за поемоюю Т. Шевченка “Кавказ”) Осінь 1845 року називають найпліднішою у творчості Т. Шевченка. Того пам’ятного року він закінчив Петербурзьку Академію мистецтв і повернувся в Україну. Поселився поет у Києві, працював в археографічній комісії і, головне, – багато творив. Тієї щасливої для України осені побачили світ “Єретик”, “Великий льох”, “Стоїть в селі Суботові… “, “І мертвим, і живим… “, “Псалми […]...
8. Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Тараса Шевченка) Титан Прометей – це герой давньогрецької міфології. Але він став улюбленим персонажем з творів світового мистецтва (літератури, живопису), перетворившись у символ невичерпних сил народу, його стійкості у боротьбі проти ворогів, ставши символом жертовності в ім’я перемоги світла, правди і розуму. Яскравим доказом цього є прекрасна поема Т. Г. Шевченка, ця огненна сатира на загарбницьку колоніальну […]...
9. Викривальна спрямованість поеми Т. Г. Шевченка “Кавказ” Період “Трьох літ” характеризується змінами у світогляді й художній системі поета. Сам Шевченко у вірші “Три літа” (1845 року) говорить, що в нього зникло романтичне світосприйняття, що він став більш тверезо сприймати дійсність і тепер лікує “розбитеє серце ядом сатири”. Цей період у творчості поета найбільш продуктивний. Центральною є тема сучасної поетові дійсності, сатиричне зображення […]...
10. Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Т. Шевченка “Кавказ”) Постать Т. Шевченка, його справді подвижницьке життя гідні подиву, пошани і вдячності. Його слово переходило державні кордони, бо мало найвищу візу – візу генія. Слово Шевченка від початку до кінця написане любов’ю до всіх народів, до всіх людей на Землі. Викриттям жорстокої колонізаторської політики Росії і закликом до повалення царизму сповнена поема Т. Шевченка “Кавказ”, […]...
11. Зображення Російської імперії як царства зла у поемі “Сон” Багато творів Т. Г. Шевченка мають викривальний пафос. Його обурювали та несправедливість і злочинства, які він бачив у Російській імперії. Він був борцем проти неправди, що панувала в Росії, за що і був покараний вигнанням з України, засланням, солдатською муштрою, забороною писати і малювати. Але він не скорився, і через багато років його щирі і […]...
12. Тарас Шевченко – Кавказ (АНАЛІЗ) Аналіз твору Тараса Шевченка “Кавказ” 1845 р. Літературний рід: ліро-епос. Жанр: сатирична поема з елементами лірики та героїки. Іван Франко так писав про поему: “… це огниста інвектива проти темного царства… ” Тема: зображення загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської моралі. Головні ідеї твору: заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби […]...
13. Аналіз поеми Тараса Шевченка “Кавказ” Тематичним продовженням поеми “Сон” є поема “Кавказ”, присвячена щирому другові Тараса Шевченка Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями. “Кавказ” – ще одна геніальна політична сатира Шевченка. Твір не має жанрових ознак поеми, бо в ньому немає сюжету і персонажів. Але він є згустком ідей, спрямованих на викриття царизму, його […]...
14. Образ Прометея в поемі “Кавказ” (ІІ варіант) Т. Г. Шевченка знає все прогресивне людство. Не можна не захоплюватися людиною, яка, вийшовши з самих низів, піднялась на високий і почесний п’єдестал всенародної, любові. Ні арешти, ні заслання, ні заборона малювати й писати – ніщо не змогло примусити поета скласти свою зброю в боротьбі за визволення народу. У поемі “Кавказ” висловлюється ідея спільної боротьби […]...
15. Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Т. Шевченка) Тарас Шевченко – людина і поет непростої долі. Знав сирітство і найми, кріпацтво і чужину, пройшов через солдатчину. Проте його волелюбний дух завжди був наснажений бунтарськими настроями, не терпів ані найменшого посягання на свої права. Це позначилося на поезії геніального Кобзаря, вільній від плазування перед будь-якими авторитетами. Насилля над особистістю, насилля над народом сприймалося ним […]...
16. Вияв художньої майстерності Т. Шевченка в поемі “Кавказ” Поема “Кавказ”, що була написана Т. Шевченком у 1845 році,- вершина політичної поезії. Тематично та ідейно вона пов’язана з поемою “Сон”. Намічена в “Сні” тема викриття царизму як носія колоніального гноблення народів стає провідною у складному ідейно-тематичному комплексі “Кавказу”. Ми часто називаємо “Кавказ” поемою, мабуть, через ту масштабність Шевченкових понять “людина – народ”; насправді, за […]...
17. Відображення історії українського козацтва в поемах Шевченка “Іван Підкова”, “Тарасова ніч” (1814-1861) Письменник, художник, громадський діяч. Центральна постать не тільки українського літературного процесу, а й української культури взагалі. Став культовою постаттю, своєрідним символом духовності української нації, її самосвідомості. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури та літературної мови. Збагатив літературу новими темами, ідеями, був новатором у пошуках нових художніх форм та […]...
18. Коротко про “Кавказ” (1845) Літературний рід: ліро-епос. Жанр: сатирична поема з елементами лірики та героїки. Іван Франко так писав про поему: “… це огниста інвектива проти темного царства… “ Тема: зображення загарбницької політики російського самодер­жавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської моралі. Головні ідеї твору: заклик до об’єднання зусиль народів для бороть­би проти спільного ворога – російського царату […]...
19. Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” (6 варіант) У листі до сина Івана Карпенко-Карий писав: “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної мети. Стяжання для стяжання”. Таким способом драматург сам визначив ідею своєї сатиричної комедії. Сатира пронизує всю п’єсу: вона наявна в зображенні головного героя – капіталіста-мільйонера Терентія Пузиря, а також його підручних – Феногена і Ліхтаренка, в змалюванні […]...
20. Критика “Кавказ” Шевченко Поема Т. Шевченка ” КАВКАЗ ” присвячена щирому другові поета Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями. “Кавказ” – ще одна геніальна політична сатира Шевченка. Твір не має жанрових ознак поеми, бо він без сюжету і персонажів. Але він є згустком ідей, спрямованих на викриття царизму, його колонізаторської сутності. Поему […]...
21. Образ Прометея в поемі “Кавказ” (1 варіант) Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Т. Шевченко Дух великого Кобзаря завжди залишався вільним, як залишалась вільною і безмежною думка поета. Тарас Шевченко завжди був на боці скривджених і пригноблених. Своїми творами він намагався збуджувати національний дух народу, вселяти віру в його сили. У більшості творів великого митця відображено страждання українського люду, який прагнув […]...
22. Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Тараса Шевченка “Кавказ”) Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Тараса Шевченка “Кавказ”) О немовкнуча кобзо тараса, Як ти, будячи помсту і гнів, Відкликалась на стогін Кавказу, На брязкіт його кайданів! / Г. Леонідзе / Переклад О. Новицького. Майже в кожного народу від прадавніх часів збереглися легенди. Багато легенд і міфів народилося в Елладі. Серед них був […]...
23. Сатиричне зображення тогочасної дійсності у творі Г. С. Сковороди Реферат на тему: Сатиричне зображення тогочасної дійсності у творі Г. С. Сковороди. Григорій Савич Сковорода – оригінальний мислитель, письменник, а також виразник ідей гуманізму. Народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухи Лубенського полку на Полтавщині, у сім‘ї малоземельного козака. Початкову освіту здобув у місцевого дяка-скрипаля, який підготував хлопця до вступу в Києво-Могилянську Академію. Вже […]...
24. Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” (1 варіант) П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” була написана у 1900 році. Це сатирична комедія, яка висміює ненажерливість і моральну ницість нових “господарів життя”. “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжания, без жодної іншої мети. “Стяжания для стяжания!” – писав сам автор про свій твір. П’єса показує, як ненаситна жадоба до наживи, що стає самоціллю, перетворює […]...
25. Сатиричне зображення дійсності в романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Сатиричне зображення дійсності в романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Сатирик – це людина, яка говорить мовою сміху. Мовою барвистою, що має безліч відтінків на палітрі мистецтва: від трагічної іронії до веселої буфонади. Але в кожного сатирика усе ж таки власна мова, і кожен автор обирає фарбу, яка йому до душі. І досвідчений читач, не […]...
26. Зображення величі і краси козацької звитяги у творчості Т. Шевченка От уже два століття незгасним вогнем усеперемагаючого патріотизму палахкотить могутня і ніжна Шевченкова поезія. І незмінно слово великого Кобзаря надихає нас, українців, на героїчні діяння в ім’я рідної землі, на подвиги заради її блага. Кріпацький син, музикант, художник і неперевершений віршотворець, улюбленець муз і оспівувач краси, Тарас Шевченко був напоєний трунком непоборного волелюбства свого народу, […]...
27. Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” (3 варіант) У другій половині ХІХ сторіччя в Україні з’являються представники нового класу – капіталісти-землевласники. Виростали вони зі звичайних селян-заможннків, що важкою працею заробляли собі те багатство. Але нові землевласники швидко забули про те, що самі вони такі самі селяни, як ті робітники, що працюють на них, і перетворилися на справжніх експлуататорів, мета яких – збагачення заради, […]...
28. Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” (2 варіант) Капіталістична система визискування породжує і прислужників, які також прагнуть до наживи. Пузир стільки має хазяйства, що вже не може ним орудувати без управителів, прикажчиків, економів. Першими помічниками хазяїна є Феноген та Ліхтаренко. Хазяїн навчає їх обманювати селян, робітників. Хист кожного управителя визначається вмінням вигадувати якісь способи наживи. Це хижаки в людській подобі, що у всьому […]...
29. Сатиричне зображення козацької старшини у повісті “Конотопська відьма” Г. Квітка-Основ’яненко написав не тільки сентиментальні повісті, такі, як “Маруся”, а й сатиричні, у яких критикував пороки сучасності. Зокрема, у повісті “Конотопська відьма” він висміює козацьку верхівку пізньої гетьманщини. Діди Микити Забрьохи колись брали участь у визвольній боротьбі разом із Богданом Хмельницьким і своїми особистими заслугами отримали сотенство. Колись сотник обирався, а Микита, як і […]...
30. Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” (4 варіант) П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” присвячена зародженню капіталістичних відносин в Україні. В центрі твору-яскраві представники цього класу. Зокрема, головний герой п’єси – Терентій Пузир. Яскравою рисою характеру цього “аграрія” є ненаситна жадоба до збагачення. Пузир просто засліплений нею і цілком підкорений їй. Всі його інтереси зводяться до того, як більше розбагатіти. Але ж для чого? Над […]...
31. Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” (5 варіант) У 1861 році біло скасовано кріпосне право. Але недовго довелося радіти мужикам, бо на зміну панам прийшов інший експлуататор – такий самий селянин, але більш заможній. Він почав дерти шкуру зі своїх братів не менше, а часом й більше за панів. Такий “хазяїн” і став головним героєм п’єси І, Карпенка-Карого. Звернувшись до жанру комедії, драматург […]...
32. Зображення козацької звитяги (За поемою Т. Г. Шевченка “Гамалія”) (2 варіант) Великий Кобзар був справжнім патріотом своєї землі, свого народу. Найвизначнішою рисою українського народу Тарас Шевченко вважав його волелюбність. Кобзар не знаходив ідеалу національного існування в тодішньому суспільстві. Україна мусила втрачати свою культуру та мову, підкоряючись гніту царської Росії. Отже, поет дивився на минуле рідної землі як на повчальний приклад не тільки для сучасників, а й […]...
33. Зображення величі і краси козацької звитяги у творчості Т. Шевченка (4 варіант) Тепер, коли ринкові відносини вже досягли такого рівня, коли можна купити все: від олівця до атомної бомби – я вважаю, що є такі скарби, які не можуть бути проданими ні за які гроші. До цих скарбів, що складають самоповагу і гордість нації, належить творчість Т. Г. Шевченка. У своїй творчості поет доторкнувся до найромантичнішої епохи […]...
34. Засудження загарбницької війни в поемі “Кавказ” Чутливою була душа Тараса Шевченка. Пекучого болю завдавали поетові-гуманісту страждання народу, безмежною ненавистю до гнобителів було сповнене його серце. Саме тому одним з перших залунав голос митця проти воєнних дій російського уряду на Кавказі в XIX столітті. У контексті творів російських письменників, які возвеличували “покорителей Кавказа”, вражаючим протестом сприйнялась поема генія України “Кавказ”, у якій […]...
35. Зображення козацької звитяги (За поемою Т. Г. Шевченка “Гамалія”) Запорозька Січ – один із світових феноменів, над яким замислювались, який намагалися збагнути багато дослідників. Козаків називали в народі “святими лицарями”, їх оспівували в народних піснях, думах, легендах. Звитяжні запорожці стали героями безлічі авторських літературних і мистецьких творів. Великий Кобзар – Тарас Григорович Шевченко – вельми пишався своєю приналежністю до козацтва. Саме тому він так […]...
36. Сатиричне зображення життя в монархічних і деспотичних країнах (за твором “Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер”) Творчість Гофмана вважають новаторською в романтичній літературі Німеччини. Проте яскраво простежується його зростання від письменника – романтика до письменника – сатирика. Саме твір “Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер” дав можливість Гофманові посісти місце видатного й неперевершеного сатирика в німецькій літературі. Своєрідна казка – новела побачила світ у 1819 році, незадовго до смерті письменника. Складним був […]...
37. “Люблю я Кавказ!” (по стихотворениям М. Ю. Лермонтова “Люблю я цепи синих гор”, “Кавказ”) С синими горами Кавказа у М. Ю. Лермонтова была связана целая глава жизни – лучшая глава. Свобода и поэзия, героизм и храбрость, опасность и истинный патриотизм – вот что этот скалистый край будил в сердце вольнолюбивого поэта. Необыкновенная, мужественная красота природы Кавказа вызывала у Лермонтова чувство гордости и восхищения. Даже обычная луна здесь – Царица […]...
38. Зображення величі і краси козацької звитяги у творчості Т. Шевченка (3 варіант) Запорозька Січ – один із світових феноменів, над яким замислювались, який намагалися розгадати багато поколінь дослідників. Козаків Січі називали в народі “святими лицарями”, їх оспівали в думах, піснях та легендах. Звитяжні запорожці стали героями безлічі літературних і мистецьких творів. Вельми пишався приналежністю до козацтва Тарас Григорович Шевченко. Саме тому він так натхненно оспівав славнозвісне лицарство […]...
39. Зображення величі і краси козацької звитяги у творчості Т. Г. Шевченка Запорозька Січ – один із світових феноменів, над яким замислювались, який намагалися розгадати багато поколінь дослідників. Козаків Січі називали у народі “святими лицарями”, їх оспівали у думах, піснях та легендах. Звитяжні запорожці стали героями безлічі літературних і мистецьких творів. Вельми пишався приналежністю до козацтва Тарас Григорович Шевченко. Саме тому він так натхненно оспівав славнозвісне лицарство […]...
40. Поема “Сон” Т. Шевченка – нищівна суспільно-політична сатира на самодержавство I. Страдницька доля Тараса Шевченка – доля багатостраждальної України (Шевченко – це символ чесності, незламності, самовідданої любові до Батьківщини і священної ненависті до її ворогів). II. Суспільно-політична сатира на самодержавство в поемі “Сон”. 1. Жахливий контраст між чудовим пейзажем та вакханалією кріпосництва (ліричний герой пролітає над Україною, Росією і бачить, як Край неба палає, соловейко […]...