Семенко Михайль – Цирк



Ніч сьогодні прозора й ніжна.
В кімнаті сиджу.
Оркестра з цирку.
Вигуки гарцівниці блакитносніжної.
Я перенесусь у цирк на хвильку.

Не чути більше дива грізного –
Тореадора – переможця крику.
Ах як люблю бездонність блиску різного
І цю просту солдатську грім-музику.

Я повний вигуків і захвату дослізного.
Як це весело –
Гладити кобилячу пику.
Я паяц безреготний, натхнений дивовижно,
Я – директор цирку.

А ще літатимуть чотири біса –
Дві жінки з витворними обрисами тіла.
Я зачаровуюсь окресленістю ескіза.
В блисках блакитна сукня зашелестіла.

21. VI. 1916. Владивосток


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)




Твір на тему доброчинність.
Ви зараз читаєте: Семенко Михайль – Цирк
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.