Семенко Михайль – Мрія

Related posts:

1. Семенко Михайль – Вагоновод Я з Вами розстанусь і буду десь в Чікаго Чи Мельбурні І там капризна доля може зв’ести нас. Я буду вагоноводом на трамваї, Улиці будуть димні і хмурні – І раптом я зобачу між пасажирів Вас. Ви скинете очима, і я спостережу, як Здригнуться кутики Ваших губ. Ви пригадаєте Владивосток і зробите рух щось Вимовить, […]...
2. Семенко Михайль – В театр Хутко йти в театр і заправляти скрипку Мовчати цілий вечір між натовпу З колегою Ах я буду цілий вечір уявляти катеринку Ах я буду почувати себе цілий вечір Калікою. 20. IX. 1916...
3. Семенко Михайль – Улиця Сьогодні знов піду на її вулицю Буду чекать і мріять колисанок Сьогодні ніч безкрила зорі туляться І такий бездумно-ласкавий світанок Сьогодні знов піду на її вулицю Зараз я вже стриманий і не такий безладний Багато думав я і зважував дрібниць Губозміцнивсь рішучий став і владний Лиш був би я поменше згадний І мав би серце […]...
4. Семенко Михайль – Міський сад Буду ходити у міський сад. Там кабаре і фарс. Люблю, коли в душу просковзує гад – Тоді так багато фраз. Ха. Збоку червона карусель Серед общипаних запльованих кущиків. Хрипить катеринка, скільки п’яних трелів Ніби зграя веселих маленьких цуциків. На веранді струнних квартет. Я – поет. 23. IV. 1917. Владивосток...
5. Семенко Михайль – Мій привіт В екстазі чарівнім я голос свій знайду Голос борця І з прапором своїм у люди з ним піду Співати буду я й кричать поки впаду Натхненний без кінця. І пройде люд по мні шість сотень ніби штук Й без голови Лежати буду там безрухо і без мук Не підніму я більш в благаннях лютих рук […]...
6. Семенко Михайль – Сон Вона живе і досі невже і я живу Я бачив її коси фіалки рву. Десь у рові зеленім і її рука Лежить у мене на плечі легка легка Сонний туман випростувавсь навколо А в далині десь місто спить З відкритими очима Навколо все поснуло застигло захололо І ми самі без човна і не з ними […]...
7. Семенко Михайль – Сьогодні Я сьогодні курю і курю папіроси Я сьогодні смутний Я сьогодні смутний я сьогодні Смертельно смутний Бо люблю її коси Вечір притих зачарований місяцем сонним Де самотить наш парк Я сьогодні не там ах я хочу у парк Хочу бути розмовним Але буду мовчать поки прийде четвер Кілька стоскнених день Бо не можу ж я […]...
8. Семенко Михайль – Річ Я хтів щоб не розуміли люди Щоб з мене завше сміялись Щоб замість привітання бачив тільки Простягнуто-презирливий палець Всі вони такі малі їх так багато Я сам Про них думаєш Думки заполонили Сплелись почування І їх так багато Я сам Тому веселий Журний Очі мої багато бачать Крові нерви всі Дотикаюсь до речей тайну чую […]...
9. Семенко Михайль – Притиснутий Ще нижче поклонись! Ще кланяйсь, кланяйсь! Вони здобутки всі зараз тобі дали – І Ігор, і Бальмонт, і Білий, і Чурляніс – Всі хором і ретельно так гули: Семенко – кланяйсь, кланяйсь! – Ні, не схилюсь, Смерть буде перемогою моєю, Коли я буду сам, А коли ні… 4. I. 1914. Київ...
10. Семенко Михайль – два ножі Схрестилися над нами два ножі Спустилася імла повільна Владає сила невідома і свавільна І місяць вже тому як ми чужі. Самотний знову я. Сумний навіки. Без шляху. Без мети. Розавить десь авто. Я ніби гімназист благаю серцю ліки І плачу, як раніш, що не зустрівсь ніхто. 5. II. 1917. Владивосток...
11. Семенко Михайль – Голос мая І я, і Ви – почули голос мая, Щось затремтіло – там, біля серця. Мчимо в хвилях мототрамвая. Почнемо інтермеццо. Ми в дарниці. Так гарно. Мило. Пахучососни. Гуляємо. десь плеще. Груди затопило… Ви: “Що се ще?” Ми поверталися. Ні слова. Кепсько. Безмовно йшли. Прощались біля ліфта. І зникли Ви. І зник кудись Семенко. … дома […]...
12. Семенко Михайль – Підземна річенька Моя душа підземна річенька Пливе пливе в краї незнані А світ навколо тиха ніченька Дзвенять пісні десь там весняні. У стисках бурі в стисках туги Моя душа живе гартується Й у вихрі смілім білохуги Вона колись колись розбудиться. Так хай пливе зловісноріченька В моря країв темно-незнаних Хай світ широкий тихоніченька Пісень збира ясно-весняних. 2. XII. […]...
13. Семенко Михайль – Моє піднесення Хутко-хутко в мене виростуть крила І покину я позичені вітрила Ах як це гарно і як чудово Я почуваю як росте сила як міцніє сила Мене усього сила вхопила і відродила Я народжуюсь на світ знову. Скоріш обминути скоріш усіх обігнати Щоб усе перечути і на світі усе перезнати Бо не чую вже тіла і […]...
14. Семенко Михайль – Три шибки Три шибки у вікні – І як багато дива! Згорнута фільма в мені, Інтегральна перспектива. Мрія в строї гімна, Безецний фарс. О моя земле рідна – Мій далекий Марс!...
15. Семенко Михайль – Переконання Моя думка пестила мріюі. Які дрібненькі квіточки! І мрія шептала: я тебе зогрію – Припести думки! І було так багато здивованості В нашім яснім єднанні. Ми – щасні в цій прикованості, У цім переконанні....
16. Семенко Михайль – Павзи Після кількох днів щастя Якому не міг дати назви – Знов почуваю радість муки радість злощастя. Трамвай досяг мене ніби нічого, Ніби усе по-старому, ніби Нічого не сталось, в собі хороню я слова Ще не сказані мною і в погляді серця Мого я ховаю всі павзи. А тепер сиджу дома Й не можу в думках […]...
17. Семенко Михайль – Русокосою оточила В моїй душі – Уїтмен і Стріндберг. Русокосою оточила. Я взнав, що вона любить буйність і вітер – Жить мені взнав, далі несила, несила. Очі мої Знов опромінює сутінь фоном безбарвним. Завтра. Не буду я завтра бачить її. Може так хочу. Може так треба. Бо в грудні я бавлюся травнем. На душу свою я насунув […]...
18. Семенко Михайль – Кондуктор Багнеться бути Кондуктором на товаровому потязі В похмуру ніч Темну ніч Осінню дощову Сидіти на тормозі У кожусі Зігнувшись і скупчившись Дивитись у прірву рухливу. Про дні що минули Що в серці зосталися Ясними плямами Про образи згадні Заснулі у грудях навіки Навіки Мріять Мріять Вдивляючись в сутінь. 3. X. 1916. Владивосток...
19. Семенко Михайль – Авіатор Люблю мідяні звуки оркестри Зачуваю здалека Сурми ревуть Кларнети розмовляють Юрма шумує Задерши капелюха За пілотом стежить На панн дивлюсь Уст Усміхи струять весело Усміхи очей хвилюють Гомін Сміхострумки Душа в сонячних струнах Опій і кров Клекоче пестить м’яко Юрма Юрма Гомінка Безжурна Щасливим бути як юрма Немає ні до чого діла Мертвопетлює авіатор в […]...
20. Семенко Михайль – Репліка Хочеться казки. Хочеться тиші. Галаси, сурми виснажили мозок. Серце – серце моє ледве дише, Ніби йому дали 100 різок. Хочеться далі. Ну хоч в Австралію. Виберу на мапі найсамотніший острів. Перекину з собою віків вакханалію І мої поезії гострі. Червоні плями на зеленому фоні. Чую, бути мені цікавим епіком! … Нащо, нащо схопили ви на […]...
21. Семенко Михайль – Улиці Улиці залюднені, трамваї стрійні, З очей таємних шовкові нитки Снуються в душу, де плями мрійні, Де тепло гріють зустрічні думки. Лоскоче груди пропелер шумний, У серці свято, мов смілий скарб Злетів самотно-близький, безстумний, Розцвівсь довкола у безліч фарб. Не розімкну я прозорий ланцюг, Не одділю я фатальних думок – Бо так багато на сонці вранці […]...
22. Семенко Михайль – Замір Блискучих слів я б міг сказать багато І виявить палкого почуття Але вогнем шукань я запалився брате Шукаю квінтесенцію модерного життя Схопить момент переходу Схопить момент історії Щоб перекинуть міст в епоху аеро Прозріть у світ де сни прекраснохорі Чюрльоніса і Врубеля Сезанна і Гуро. 7. VI. 1914. Київ...
23. Семенко Михайль – Протока Берінга Ні, не поїдемо ми з Вами в Америку, Бо будете падати там в істерику, Бо серце моє, найсвятішу муз’ику, – Нерозважному крику Я присвячую зараз. Може, хочете бачити Ви в особі моїй Кубелика? Ах, не можу бути ніким і нічим я, Окрім Семенка. А потім… Панно, я поет скетінг-рінга, Через протоку Берінга – Наш у […]...
24. Леся Українка – “Мрія далекая, мрія минулая… “ Мрія далекая, мрія минулая Стала сю ніч надо мною, Мов якась постать похила, Знебулая над дорогою труною. Мріє! та ж ми вже навік попрощалися, Гострим ножем розрізнились, В сні тільки часом на мить зустрічалися, Але і в сні не мирились. В нас не було ні розмови ворожої, Ні голосної образи, Та не було тії хвильки […]...
25. Семенко Михайль – Парикмахер Сьогодні вдень мені було так нудно, Ніби докупи зійшлись Олесь, Вороний і Чупринка. Почувалося дощово і по-осінньому облудно – В душі цілий день Парикмахер на гітарі бринькав. Іноді думав про неї й робив ескізи листа – Що не гадався їй надісланим бути. Згадав кілька французьких фраз забутих, Разів зо два поглянув на образ Христа. Наспівував […]...
26. Семенко Михайль – П’єро кохає Я мовчу До тихих затонів своєї душі прислухаюсь Про те що мовчу не признаюсь не признаюсь Я смутний Я смутний Я смутний Бо щось душу стиска мов кошмар навісний Я веселий Бо в смутку є пелюст невмерлий Я не хочу буть листом осінньо-зотлілим Не хочу про зиму зітхать восени Хочу бути смілим І жду весни […]...
27. Семенко Михайль – Сніг у саду Місяці жду. Мені без нього лячно. Сніг забіліє в самотнім саду – Серце заб’єсь доброзичливо і вдячно. Пусто і тоскно ніччю в селі. Я тут чужий і настроєний ворожо. Дивлюсь з порога на далекий ліс І хочеться бути замість дуная сторожем. І хто повірить – що я народився тут! Скільки вдень на селі галасів. Який […]...
28. Семенко Михайль – Шукачам щастя Ви, що шукаєте щастя І ви, що вбачаєте у ньому привид. Справа в тому, що вам важко розібраться І тому так багато кривд. Люди, ви страждаєте, А який близький і істотний вихід. То ви мучитесь, що нічого не маєте, То вам досить крихіт. Ах, я знаю слово, магічне слово… Воно ясніше сонця і чорніше тьми. […]...
29. Семенко Михайль – Море Я сьогодні був коло моря Купався й почуваю що прохолонув. От не хватало ще горя – А чому ж здорові Цехмистрюк і Рибаков? Година була безнадійно похмура. Вітер з Японії, море брикалось бурун’ами. Чомусь уявлялось, як розбивають мури І подобалось, як море кепкувало над нами. Ходили ходили втрьох по жовтому шосе – Скільки тут каміння […]...
30. Семенко Михайль – Хлопчик Молодий я і багато взяв, Світ і життя збагнув зарано. Душа моя ще просить ласки, Я ще дитина – і коли дорослим став? Я прагну друга, як колись, Коли був наївним ідеалістом, І хочу, щоб мене хтось зрозумів. Я ще хлопчик, і моя мрія – панна. Я непрактичний, І мене лякає женщина. Я – несталий, […]...
31. Семенко Михайль – Ми Чую кроки. Важкі Чую кроки. Тяжкі Чую стони. Он там Чую стони. Не нам Ці зітхання. Любіть Своє, ви його створили Й воно належить вам Чи нам Спокутувати гріх? Це наш сміх. Чуєте наші кроки Кроки молодих ніг? Ми шукаємо собі місця Прудконогі олені І повинні знайти його Там, звідки стони, Де безкровна смерть – […]...
32. Семенко Михайль – Ніч Ніч. Ніч. Ніч. Стукотить у скронях. Порожньо в долонях. В серці – ще сумніш. В очах Жах. Ніч. Ніч. Ніч. 27. VI. 1917. Владивосток...
33. Семенко Михайль – Я сам Ви розумієте? – Я не можу спать. Ви знаєте? – Я ночі не сплю! Мій мозок – символічний автомат. Я пишу грамоту королю. Місто стихне погасаючим сном,- Я звертаюсь до незнаних – вас, Останній трамвай продзвенить за вікном, Тоді надходе передзначений час. І заколишеться тінь силуетом міцним, І забушують повстання в гарячій голові. Я даю […]...
34. Семенко Михайль – Я іду Я іду по шляху незнакомому, Перегортаю вічності сторінки. Бо і сам не відомий нікому я, Бо не чекаю й сам я на свідки. Я – нічий. Я – ніхто. Мене не знає історія. Мій девіз – несталість і несподіваність. Хочете? Я заримую зараз: істерія. Я остроїв поезію в стрій, Ні разу не надіваний....
35. Семенко Михайль – 1. V. 914-го Сьогодні перше число мая Перше мая Веселий день молодої весни. Всі сквери й парки залюднені вдень А ввечері відчиняться сади. Я чую вибухи фейєрверків І звідкісь плинуть мідяні звуки. Але я сиджу дома Нікуди не піду сьогодні Сьогодні перше число мая Веселий день молодої весни Молодої весни. 1. V. 1914. Київ...
36. Семенко Михайль – Газетяр День ідейного краму Новин, крові і хмар Дай телеграму, Газетяре! Захвати, пориви й вигуки. Декларації, наради. Смішні комічні крики І настрій радий. Преклоніть, схиліть хоругви У час найтихших свят, Ах, не підводьте голови – Ще гармати не сплять! 6-19. VII. 1917. Владивосток...
37. Семенко Михайль – Королі І Паганіні і Кореллі Схиліться до душі мені Бо почуття такі веселі Бо почуття такі сумні Мені їх в звуки вилить треба В акорди срібні перелить Щоб осягнуть високе небо Щоб ними землю запалить Я жду ідіть ідіть музики Сонат величних королі Візьміть душі моєї крики І понесіть їх од землі Де пробувають ваші тіні […]...
38. Семенко Михайль – Вітер Вітер обскрібує спини гір. Вітер забиває віддих. Вітер нас, зблідлих, Оскелює – хижий звір. Вітер осклянив будинки. Вітер серце проймив. Вітер станув навшпиньки І нас забив. Вітре, замкнув мені дух ти! Обкрижанив ограду. Розсипав між нами зраду… Вітер окайданив бухту… 20. XII. 1916. Владивосток...
39. Семенко Михайль – Заскрипів ліс З ранку повіяло вітром з півночі – Замело. Спить село В лінощах. Застогнав зашумів заскрипів ліс Темною нічкою Шумить нід річкою Верболіз. 7. X. 1917. Сучан...
40. Семенко Михайль – Гріхопадіння Я не хочу своєї уваги скупчувати Нудним шаблоном розважань. Вам не побачити моєї уступчивості Під сміхом зблідлим ображань. І коли людину остаточно вимучите – Я займусь філософією натхнення. Кому, кому ви кров із серця виточите За ілюзорну ганьбу гріхопадення?...