Семенко Михайль – Осіннє

Хутко осінь хутко лист
Мов сумно-жовтий серпантин
Обсипле темну цю алею
Де вперш бажанням зайнялись
Як вперше він
Прийшов за нею.

Чому так пізно ти сама
Може запитуєш у сонця
Але тепла уже нема
І слабне промінь сонця

Я не забуду перший день
Що душі наші непомітно
Незримим ланцюгом з’єднав
Тепер я владар всіх пісень
У серці квітно
Серце став.

13. VIII. 1916. Владивосток


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір на тему фольклор.
Ви зараз читаєте: Семенко Михайль – Осіннє
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.