Семенко Михайль – Поет (“Я про тихі тіні співаю… “)
Я про тихі тіні співаю
І про боязну в серці гру
На цих струнах я граю
Доки їх не порву
Про тихі тіні співаю я.
3. IX. 1913. Київ
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Семенко Михайль – “Простяглися тіні тіні вечірні… “ Простяглися тіні тіні вечірні Тіні сонця весняного Тіні захвату світа тонкі і невірні Тіні смутку безвиглядного Линуть гуки вечірні гуки незнані Щастя співанного щастя незмінного Простяглися тіні тіні сонця весняні Пасма смутку вечірнього....
- Семенко Михайль – Тіні Тіні лягли насторожені, Тіні вечірні. Сині вогні – заворожені, Далі – безмірні. Вічність розмірених плисків, Шумів містичних,- Ніжність осліплених стисків, Рисок незвичних. Світ і душа – ототожнені, Далі – безмірні. Тіні лягли насторожені, Тіні вечірні....
- Семенко Михайль – Осінь Осінь похмура йде Хмари дощі тумани Осінь у серце веде Смуток нежданий Холод суне німий В душу вповзає мла Осінь серпанок густий Ти принесла Ради не дам собі В серці моїм мовчання Спогад ридає в журбі Давнє кохання. 24. VIII. 1913. Київ...
- Семенко Михайль – Тіні забуті Хмари над лісом пливуть в далину, Вітер свистить свою пісню сумну. Чую в тій бучі забуті слова, Часу далекого мла вікова. В річці над лісом тим плесо чорніє. Млин розвалився, в воді сутеніє. Чую я пісню – тужне голосіння, Скрізь розлилося таємне зомління. Що то за тіні? В час опівночі В небі я бачу заплакані […]...
- Семенко Михайль – Королі І Паганіні і Кореллі Схиліться до душі мені Бо почуття такі веселі Бо почуття такі сумні Мені їх в звуки вилить треба В акорди срібні перелить Щоб осягнуть високе небо Щоб ними землю запалить Я жду ідіть ідіть музики Сонат величних королі Візьміть душі моєї крики І понесіть їх од землі Де пробувають ваші тіні […]...
- Семенко Михайль – Зима Сніг спадає і скрізь так біло Ніби тіло Лебідки білосніжної Прозорий вітер з біловіт На цілий світ Скидає плями дивовижні. Усе іскриться все кружляє І ясно сяє Блакитним вихором в душі І сипле порох з неба зорями Морозами Шумлять крижані комиші. 2. XII. 1913. Київ...
- Семенко Михайль – Авіатор Люблю мідяні звуки оркестри Зачуваю здалека Сурми ревуть Кларнети розмовляють Юрма шумує Задерши капелюха За пілотом стежить На панн дивлюсь Уст Усміхи струять весело Усміхи очей хвилюють Гомін Сміхострумки Душа в сонячних струнах Опій і кров Клекоче пестить м’яко Юрма Юрма Гомінка Безжурна Щасливим бути як юрма Немає ні до чого діла Мертвопетлює авіатор в […]...
- Семенко Михайль – Ми Чую кроки. Важкі Чую кроки. Тяжкі Чую стони. Он там Чую стони. Не нам Ці зітхання. Любіть Своє, ви його створили Й воно належить вам Чи нам Спокутувати гріх? Це наш сміх. Чуєте наші кроки Кроки молодих ніг? Ми шукаємо собі місця Прудконогі олені І повинні знайти його Там, звідки стони, Де безкровна смерть – […]...
- Семенко Михайль – Поет (“Я жду, коли надійде хвиля… “) Я жду, коли надійде хвиля І мою душу підхватить бурун. Я не люблю, коли поруч – мила, Я під моїми ногами – грунт. Моє серце прагне неіснуючих квітів. Моє серце квітне у болях шукань. Я не сам, я не сам на світі – Моя буря у фарбах світань. Я любуюсь безсюжетністю бурі, Сила – мій […]...
- Семенко Михайль – Підземна річенька Моя душа підземна річенька Пливе пливе в краї незнані А світ навколо тиха ніченька Дзвенять пісні десь там весняні. У стисках бурі в стисках туги Моя душа живе гартується Й у вихрі смілім білохуги Вона колись колись розбудиться. Так хай пливе зловісноріченька В моря країв темно-незнаних Хай світ широкий тихоніченька Пісень збира ясно-весняних. 2. XII. […]...
- Семенко Михайль – Море моєї душі В темную ніч я до моря душі Прислухаюсь. Море мовчить, мороком вкрите, Урвища сплять у тиші. Я вдивляюсь. Серце серпанком зловісним облите, Бачу примари. В тиші морській бліді їх хвилі пливуть, Котяться німо бурунами. Привид чи хмари? Старшно в мовчанні. духів женуть Над нами. Море мовчить, млою облите, Урвища сплять у тиші. В темную ніч, […]...
- Семенко Михайль – Вогники по бухті скрізь Катер дає третій гудок – Блискучий, витворний катер. Місячної ночі ми кидаємо Владивосток І рушаєм в бік, де темніє кратер. Вогники, вогники по бухті скрізь, Вода шумує, і колише хвиля. В нашім серці правда немає сліз, Мила? Місто, місто в огнях зостається ззаду. Море виблискує, тіні погляд лоскочуть. Кохана – чому ми раді, Чого серце […]...
- Семенко Михайль – Місто над бухтою Я палаю захватом, я чекаю вечора Я мрію про щастя я мріяв і вчора Я лину до тропіків Я багну холодного глетчера Я хочу прилащитись до зимного моря Хочу буть диким як вітер над скелями Хочу буть скелею щоб серця граніт Розбився об серце, що пахне морелями Блукає в душі де кохання і лід Співаю […]...
- Семенко Михайль – Поезопісня Згрібайте жар руками голими Хапайте хвилю світову Степами вдаль біжіть розлогими Шукайте казку там нову Пливіть в човнах по морю синьому Знайдіте царство вічних змін Людина жах і біль свій кинь йому Бо все ж ти завжди тлін. 27. XI. 1913. Петербург...
- Іван Франко – “Не винен я тому, що сумно співаю… “ Не винен я тому, що сумно співаю, Брати мої! Що слово до слова нескладно складаю – Простіть мені! Не радість їх родить, не втіха їх плодить, Не гра пуста, А в хвилях недолі, задуми тяжкої Самі уста Їх шепчуть, безсонний робітник заклятий Склада їх – сум; Моя-бо й народна неволя – то мати Тих скорбних […]...
- Семенко Михайль – “Потяг пролинув. Її вже нема… “ Потяг пролинув. Її вже нема. Зникли очі й веселий рот. Залишилась в уяві всмішка німа. Осиротів мій bloc-notes. 11. V. 1914. Київ...
- Семенко Михайль – Запитання (“Я хтів би знать – що є життя?..”) Я хтів би знать – що є життя? Хто засвітив на небі зорі? В натхненному бурхливоморі Сумує людське почуття. Життя не є цвітучий гай. Життя є вулиця шумлива. Автомобіль або трамвай Тебе роздавить – будь щасливий. І ходимо як комашня, Не бачим зор у синім небі. Нас гнітить, душить метушня! Не треба! 24. XI. 1913. […]...
- Семенко Михайль – Асфальт Спека не можна дихать Давить горло асфальт Все те ж стареньке лихо Охрим мій альт І я загубив упевненість Я загубив грунт Омагазинив свою зверненість І попрохав фініків фунт. 19. III. 1914. Київ...
- Семенко Михайль – Мій привіт В екстазі чарівнім я голос свій знайду Голос борця І з прапором своїм у люди з ним піду Співати буду я й кричать поки впаду Натхненний без кінця. І пройде люд по мні шість сотень ніби штук Й без голови Лежати буду там безрухо і без мук Не підніму я більш в благаннях лютих рук […]...
- Семенко Михайль – Сіренний ранок Пейзажі такі задумані Тіні такі тонкі Фарби важкі в тумані І луни гудкі. За брамами опурпуриться Сіренний ранок І почне журиться Од нічних співанок....
- Семенко Михайль – Настрій Зміяться змії рівнобіжно. Навколить мла. Побіг експрес. За ним я мчу безшумногнівно І чуда жду з брудних небес. Ліхтарить світло. Блещуть змії. Зникають вогники у млі. І сльозять тихо мої вії, Бо мало місця на землі! 31. III. 1914. Київ...
- Дмитро Загул – “Тихі води зашуміли… “ Тихі води зашуміли, Розбудила їх весна – Струни серця забриніли, Ллється пісня голосна. Луг співає враз зі мною, Довгий смуток мій умер – Все, що марилось зимою, Хай же збудеться тепер! ПОЗА ЗБІРКАМИ. З РІдНОГО ПОЛЯ...
- Семенко Михайль – Експресовітер З експресовітром я товаришую. Він вільний і зі мною бачиться завжди. Слова безсловесні – заклику – чую, Вони проймають, щоб мою душу взнав ти. А ще краще в обіймах тихої пітьми. Тоді бринять лише найдальші струни. За поворотом зникають відьми. Буруни. 5. I. 1914. Київ, Батиєва гора...
- Семенко Михайль – Серце рветься Лягає сум і серце б’ється, Згадаю як літа старі. Пусти – і зразу понесеться, Куди – не знаю, а мерщій В глибоке небо серце рветься, В широкий молиться простір. 10. XI. 1910. Київ...
- Семенко Михайль – Зовсім охорений Я незадоволений і розчарований. Скажу простіш – цілком нудний я. Життям беззмістовним доконче зморений, Цілком зануджений, зовсім охорений, – Хочу додому я, хочу в Київ… 30. VI. 1916. Владивосток...
- Семенко Михайль – Молоді авіатори Я вітаю вас, молоді авіатори, І тепло стискую руки. Зсунувся штучний екватор, В мого порога виріс бамбук. Я освітлюю блиском серця бензинного Шум пропелера й шкіряне кепі. Руште все огороджене незмінно – Інтернаціональте степ! 1918. Кибинці – Київ...
- Семенко Михайль – Притиснутий Ще нижче поклонись! Ще кланяйсь, кланяйсь! Вони здобутки всі зараз тобі дали – І Ігор, і Бальмонт, і Білий, і Чурляніс – Всі хором і ретельно так гули: Семенко – кланяйсь, кланяйсь! – Ні, не схилюсь, Смерть буде перемогою моєю, Коли я буду сам, А коли ні… 4. I. 1914. Київ...
- Семенко Михайль – Ніч Ніч. Ніч. Ніч. Стукотить у скронях. Порожньо в долонях. В серці – ще сумніш. В очах Жах. Ніч. Ніч. Ніч. 27. VI. 1917. Владивосток...
- Семенко Михайль – Замір Блискучих слів я б міг сказать багато І виявить палкого почуття Але вогнем шукань я запалився брате Шукаю квінтесенцію модерного життя Схопить момент переходу Схопить момент історії Щоб перекинуть міст в епоху аеро Прозріть у світ де сни прекраснохорі Чюрльоніса і Врубеля Сезанна і Гуро. 7. VI. 1914. Київ...
- Семенко Михайль – Етюд Вулиця мокра морок ліхтар Відблиски світла випадок кут Ковнір піднявши рухається цар Ходить ходою бризкає жмут Зрідка візник торохтить нудливо Зник знову тихо краплить Мариться ліжко знемога злива Серце мовчить Автомобіль в нім заснулий сідок Парасолька повія вітер проникує Зроблю ще крок Скрикує. 15. IX. 1914. Київ...
- Семенко Михайль – Голос мая І я, і Ви – почули голос мая, Щось затремтіло – там, біля серця. Мчимо в хвилях мототрамвая. Почнемо інтермеццо. Ми в дарниці. Так гарно. Мило. Пахучососни. Гуляємо. десь плеще. Груди затопило… Ви: “Що се ще?” Ми поверталися. Ні слова. Кепсько. Безмовно йшли. Прощались біля ліфта. І зникли Ви. І зник кудись Семенко. … дома […]...
- Семенко Михайль – Атлантіда Вабить мене в краї незнані далекі В царство ледяних шпилів і червоної міди Через плечі віків озирнулась до мене Ревекка Душу пестять образи Атлантіди Ваблять мене підземні печери гроти Оази пустель безлюдних Екваторіальний промінь злотний Мій дух остудить. 1914. Київ...
- Семенко Михайль – Місто (“Осте сте… “) Осте сте Бі бо Бу Візники – люди Трамваї – люди Автомобілібілі Бігорух рухобіги Рухливобіги Berceus* кару Селі Елі Лілі Пути велетні Диму сталь Палять Пах Пахка Пахітоска Дим синій Чорний ди М Пускають Бензин Чаду благать Кохать кахикать Життєдать Життєрух Життєбе- Нзин Авто Трам. 23. V. 1914. Київ...
- Семенко Михайль – Чистильщик чобіт Кинь ранкову газету, маестро, Поставив на твою машину чобіт. Ріг всміхається затурбованим сестрам, Кожний своє діло робить. З гаманця виконав відповідний мінус – Можеш продовжувати своє читання. Я залишу тебе на розі, але ніде не дінусь. Виблискує за будинком позолочена баня. 1918. Кибинці – Київ...
- Семенко Михайль – Річ Я хтів щоб не розуміли люди Щоб з мене завше сміялись Щоб замість привітання бачив тільки Простягнуто-презирливий палець Всі вони такі малі їх так багато Я сам Про них думаєш Думки заполонили Сплелись почування І їх так багато Я сам Тому веселий Журний Очі мої багато бачать Крові нерви всі Дотикаюсь до речей тайну чую […]...
- Семенко Михайль – 1. V. 914-го Сьогодні перше число мая Перше мая Веселий день молодої весни. Всі сквери й парки залюднені вдень А ввечері відчиняться сади. Я чую вибухи фейєрверків І звідкісь плинуть мідяні звуки. Але я сиджу дома Нікуди не піду сьогодні Сьогодні перше число мая Веселий день молодої весни Молодої весни. 1. V. 1914. Київ...
- Семенко Михайль – Фальшивим тоном Тремтячі тіні в душі моїй І вона. З нею – сум, а не радість німа, Невиразність мрій. Оголений стою на морозі, Конаю. В пів на шосту зустрінутись маю Там, на розі. Вперше була байдужа вчора. Без стону – Люблю – говорила нещирим тоном До зимного моря. Нещирим тоном? Нещирим тоном На запитання! Не можу цього […]...
- Семенко Михайль – Сонцекров Без сонця жити я не хочу Стерпіть не можу я холодних ліхтарів Я сонцекров люблю і в крові сонце І знову сонце в кровофарбах малярів А як затулить хмара моє сонце Ще не холоне моя кров тоді Вона горить палає й рве охоче Щоб не коритися ні палу ні воді Вона бере мене і линем […]...
- Семенко Михайль – Морзе Нас затримали смуги вечірні На мармурових східцях. Нас зустрічали акорди невірні І менует без кінця. Сурдинять далекі автомобілі. Мруження пішло по озері. Самотно пляміють лебеді білі І в серці тріпотів Морзе....
- Семенко Михайль – Я хочу Я хочу кожний день Все слів нових Нових нових пісень Ідей нових Я хочу кожний час Новожиття Горіть палать в екстазі Почуття Нових нових пісень І тем нових Я хочу кожний день Років нових! 12. II. 1914. Київ...
Василь стефаник біографія скорочено.