Семенко Михайль – Сосни



Є щось журливе в колиханні сосен
У дзвоннім шепоті похмурих верховіть
Блакитить небо в душу шле привіт
А на душі у мене ніч а на душі у мене осінь

Вслухаюсь в плескіт я у музику дерев
Що в небо простяглись так струнно
Вони вбирають все локомотиву рев
І божий глас відгукують безшумно

Є щось журливе в сосен колиханні
Щось безнадійне шепіт верховіть
Ах я сумую тут і небу шлю привіт
Ми нещасливі боре у коханні.

15. VII. 1914. дарниця


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Плужник ніч а човен написав.
Ви зараз читаєте: Семенко Михайль – Сосни