Семенко Михайль – Вітер

Вітер обскрібує спини гір.
Вітер забиває віддих.
Вітер нас, зблідлих,
Оскелює – хижий звір.
Вітер осклянив будинки.
Вітер серце проймив.
Вітер станув навшпиньки
І нас забив.
Вітре, замкнув мені дух ти!
Обкрижанив ограду.
Розсипав між нами зраду…
Вітер окайданив бухту…

20. XII. 1916. Владивосток


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Україно завдивлбюсь і твої зіниці.
Ви зараз читаєте: Семенко Михайль – Вітер
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.