Сергій Жадан – Вночі я не встиг про це сказати

Related posts:

1. Сергій Жадан – Що ти будеш згадувати про ці часи? Що ти будеш згадувати про ці часи? Адже пам’ять змиває всі голоси, Адже пам’ять не пам’ятає жодних імен, жодних назв, Але ти все одно згадуй, згадуй про кожного з нас. Згадуй про нашу закоханість у твоє лице, Навіть якщо тобі це не подобалось – згадуй про це, Навіть якщо ти не вірила в серйозність наших […]...
2. Сергій Жадан – Я говорю: що з того Я говорю: що з того, що нічого не зрозуміло? Що з того, що знову доводиться все починати? Кожна душа обживає собі якесь тіло, І кожні двері ведуть до якоїсь кімнати. Кожен простір повен своїми радіопередачами. З кожного серця ростуть водорості й квіти. І що з того, що вже тепер можна все передбачити? Що з того, […]...
3. Сергій Жадан – Перші дні листопада Перші дні листопада. Вона спить у порожній кімнаті, в чужому ліжку. А він думає: чуже місто, чужа кімната – Як я її тут залишу? Третя по обіді. Суха осінь. Посиджу, доки вона спить, заговорюючи постійно. Світло таке легке. Вона четвертий день у дорозі. Хай їй хоча би тут буде спокійно. Якщо буде потрібно – Поправлятиму […]...
4. Сергій Жадан – давай, скажи їй щось, зупини Давай, скажи їй щось, зупини Немає жодної ночі, немає війни Серед цієї темряви та висоти Є лише її вперте бажання піти Хто іще, скажи, заспокоїть і зупинить, якщо не ти? Просто спини її, не відпускай її Хай далі говорить усі дурниці свої Хай далі змішує кров свою зі слізьми Потім колись вона піде Але хай […]...
5. Сергій Жадан – Птах уночі забивається до кімнати Птах уночі забивається до кімнати, Хоче вирватись, ріже повітря крилами, Не знаходить виходу, не дає себе упіймати, Сторожко завмирає, зібравшись із силами. Я говорю: ну що ти, послухай, спинися, Не бийся так лунко серед густої темряви, Ця ніч стоїть, наче важка пшениця, Відбиваючись у тобі голосами і нервами. Ця ніч може бути довгою і мовчазною, […]...
6. Сергій Жадан – Можливо, я просто не вмію передати все це Можливо, я просто не вмію передати все це словами. Навіть не знаю, що це – образа чи радість. Я б хотів, озираючись, бачити ніч зі спалахами та дивами. Але див не буває, тому я просто не озираюсь. Просто потрібно бути терплячими і міцними. Все закінчилося. Ми лишилися в більшості. Просто цей світ не може в […]...
7. Сергій Жадан – декому краще вдаються приголосні Декому краще вдаються приголосні, декому голосні. На неї не можна було не звернути увагу – вона сміялася уві сні. Я подумав: вона так легко вгризається в шкіру, не знаючи, що ця шкіра моя. Якщо вона коли-небудь прокинеться – добре було б дізнатись її ім’я. Добре було б знати, звідки вона прийшла й куди поверталась вночі, […]...
8. Сергій Жадан – Тому що ніколи тебе не вирвеш Тому що ніколи тебе не вирвеш, Ніколи не забереш, Тому що вся твоя свобода Складається з меж, Тому що в тебе немає Жодного вантажу, Тому що ти ніколи не слухаєш, Оскільки знаєш і так, Що я скажу, Тому що в цій мові не лишилось Жодних нормальних слів, Тому що синтаксис, Який нас рятував, Давно застарів, […]...
9. Сергій Жадан – Ця жінка, яка фотографує дерева січня Ця жінка, яка фотографує дерева січня, Їхню вогку динаміку і переплетіння, Маленькі будинки з димами, Засипані снігом узбіччя, Неба тяжкі простирадла зі складками й тінями. Ось вона стоїть за повітрям, наче за ширмою, Стежить за цими деревами, мов за тваринами, За їхнім дитячим шепотом, за ходою пташиною, За тонкими руками, за збитими в кров колінами. […]...
10. Сергій Жадан – Ніби і не знав її Ніби і не знав її. Всю ніч Сніг летить – розмірено і вбивчо, І дерева дивляться в обличчя, Не відводячи своїх облич. Ніби вилітаючи з країв, Де було захолодно й затісно, Входить поночі в порожнє місто, Кинуте надвечір без боїв. І вона говорить: “Не дивись”. І тримаєш марну обіцянку. І розплющиш очі на світанку, І […]...
11. Сергій Жадан – Навіть якби ти покинула ті місця Навіть якби ти покинула ті місця В яких народилась і де лишалась чекати, Де формувались риси твого лиця І починались географічні карти, Навіть якби ти вживала чужі слова, Торкалась чужих плечей і чужих простирадел, І навіть звідтіль, куди мало хто заплива, Не поверталась, хоч хто би тобі не радив, Навіть якби ти тікала від власних […]...
12. Сергій Жадан – Коли вона повернулась, ближче вже до зими Коли вона повернулась, ближче вже до зими, Всі свої літні речі вимінявши на квиток, В теплих її кишенях ховались портові дими, А кров мала колір висушених Трояндових пелюсток. І я гортав її книги в перці, кориці й вині, І слухав собі неуважно, як вона залива, І як виростають у темряві, зріючи на глибині, Чорний камінь […]...
13. Сергій Жадан – Вона любить ходити босоніж Вона любить ходити босоніж і спати на животі, Щоби краще чути, як нафта рухається під землею, Як народжуються дерева в темряві й пустоті І вода, підіймаючись, перетікає просто під нею. Вона знає в цьому місті адреси всіх прохідних дворів І маршрутки квартирних злодіїв між підвалами та дахами, Вона вміє ловити повітряних зміїв і дирижаблі без […]...
14. Сергій Жадан – Я знав священика, який був у полоні Я знав священика, який був у полоні. Шрам на скроні. Збиті чорні долоні. Телефонні розмови з донецькими операми. Трофейний опель із польськими номерами. І ось він мені говорив: інститут церкви Поєднує нас усіх подібно до цегли, Випалює нас у вогні, скріплює нас для грунтовки, Хоча все це втрачає сенс уже під час артпідготовки. Ще він […]...
15. Сергій Жадан – Я з нею познайомився цілком випадково Я з нею познайомився цілком випадково, В чужому місті просто побачив, Як вона відважно дивиться вгору. Почув, що в розмові її такі раптові та несумісні імена поетів, Про яких вона постійно говорить. Так говорить про їхні хвороби тривалі, Мовби навмисно зчиняє вуличний галас. І губи в неї при цьому такі болючі й криваві, Ніби вона […]...
16. Сергій Жадан – Заходь за мною в сніг Заходь за мною в сніг. Тримайся міцно руки. Я б вибрався звідси, якби я міг, Ніч рвучи на шматки, Пройшов би потойбіч зими, Вийшов би поміж димів, Заговорив би серце пітьми, Якби говорити вмів. Але в цих снігах Горло п’є німоту, І голос зривається, ніби птах, Що замерз на льоту. Не переназвеш слова, Не перечекаєш […]...
17. Сергій Жадан – Цитатник ЦИТАТНИК Двадцятого квітня йшов дощ. Я важко відчинив нефарбовані двері. Клейка бруківка липла до підошов, І ми, мов мухи, єдналися з твердю. До цього був проміжок часу – довгий і рваний, Повільне чекання і порожня кімната, Подвір’я холодна переповнена ванна. І краплі дощу – темні, мов нафта. А потім був автобус, він мчав на південь, […]...
18. Сергій дроботенко – Мені вночі наснилася війна Мені вночі наснилася війна, Така війна, що страшно й уявити. Нестримна, безперечна, руйнівна, Яка не дозволя в цілому жити. У тому сні ішов запеклий бій, Чужинці знов і знов атакували… Лилася кров рікою по землі, А танки синім полум’ям палали. Палало все, і хати, і мости, Поля палали стиглої пшениці, Палали згодом цвинтарські хрести, Палали […]...
19. Сергій Жадан – Пепсі * * * Пепсі, лиши мені тепле взуття і сухе волосся. Заводи і фабрики Лівобережжя кінчають від тиску своєї любові. Дивись, як тоншає листя, як легке підпільне багатоголосся ворушить до ранку сутінки свіжі і паперові. Із наших вулиць зникають службовці, комахи, юродиві; мерзнуть яблука, діти, працюють вантажники. Тепер ось почнуться завії – нові сторінки у […]...
20. Сергій Жадан – Що вона потім робила, куди пішла Що вона потім робила, куди пішла, З хусткою в рукаві й каблучкою на мізинці, Коли її темне вікно роз’їдала імла, Як іржа роз’їдає старі есмінці? Курила бельгійський тютюн, Міцніший, ніж зазвичай. Сварилася з поліцейськими – п’яна і грізна. Любила сухе вино, пила у фаст-фудах чай – Індійський, мов океан, Чорний, як власна білизна. Й пила […]...
21. Сергій Жадан – Балади про війну і відбудову *** Березень у циганських районах Синя олійна фарба на стінах шкільних їдалень Ще вві сні у жінок шкіра тепла й солона І підіймається дим шляхами систем опалень Циганські родини останні згустки Шанхаю Приносять додому харчі і збіжжя готове – Строкаті густі килими які вони розпинають Цвяхами на голих стінах ніби тіло христове Легкі наркотики отче […]...
22. Сергій Жадан – Іслам ІСЛАМ Ісламом тобі починається ранок бісером вшитим у шкіру жінок золотом сутінків в тихих заплавах помешкань морожені спини риб над якими схиляється жінка будні республіки чайні розводи на топографічних картах встановлюється тепла материкова погода палає над визволеною територією іслам небес іслам поливалок задиханий жовтий іслам ісламом тобі під нігтями ця країна струм на стодвадцять вольт […]...
23. Сергій Жадан – добре, добре, знищуй листи Добре, добре, знищуй листи, Стирай номери, пали мости, Просто стирай, просто громи, Ми вдосталь мали цієї зими. Знищуй коди, знищуй замки, Теплі промені серед ріки, Знищуй підозри, знищуй сміх, Довіра сходила на нас усіх, Тому знищуй те, що дісталось тобі, Те, що вигадалося в боротьбі, Те, що втратилося без жалю, Те, що я і дотепер […]...
24. Сергій Жадан – Мері Крістмас, Джізус Крайст! (Veseloho Rizdva, Isuse!) Вертеп Vertep (На основі традиційних українських вертепів І фольклорних переказів народів Центральної Африки) Божевільний професор Мушка дуже любив черепаховий суп у кубиках. Одного разу до нього прийшли представники партії зелених і сказали: “Як ви можете їсти черепах, адже вони, як і ви, піклуються про своїх дітей, займаються любов’ю, співають, врешті-решт”. (Чути спів […]...
25. Сергій Жадан – Вибране (поезія) Ця молодість початку дев’яностих Н. ф. Щасливо – говорять вони – до наступного року Господь копається в давніх блокнотах З якими постійно має мороку Знаходить у списку твоїх знайомих вагається омина Й викреслює їх імена Щасливо жовта цегляна дорого хто мав дійти той дійшов Ця вузькоколійка дитячої пам’яті ніби на диханні шов Рік починається смертями […]...
26. Сергій Жадан – З пафосом людинолюба З ПАФОСОМ ЛЮДИНОЛЮБА Ой розкажи-но, Яри, и, и, но (це ніби сповідь моя), – яка полюбе дівчи, и, и, на такого кретина, як я? І. Малкович З пафосом людинолюба, і з міною ідіота, Я віднесу тобі вірші, відстукані мною на друкні, До тебе тектиме, люба, моїх почуттів блювота, До тебе летітимуть люто мої епітети-трутні. А […]...
27. Сергій Жадан – Депеш Мод Суддя – западліст: Він не любить “Металіст”. В тексті зберігаються особливості авторського письма 15.02.04 (неділя) Коли мені було 14 і в мене були свої види на життя, я вперше накачався алкоголем. Під саму зав’язку. Було дуже тепло і наді мною пливли сині небеса, а я лежав і помирав на смугастому матрасі й навіть похмелитися не […]...
28. Сергій Жадан – Anarchy in the ukr Частина перша. Кольору чорної жіночої білизни Випадки травматизму на залізниці. На початку серпня за мною до Харкова заїхав Льошка і ми відразу на вокзалі взяли два квитки на вечірній потяг. Починались дощі, вокзал стояв напівпорожній, на перонах за день не встигав прогрітись асфальт. Потрібно було перебути до вечора, перечекати ці дванадцять годин у місті, потім […]...
29. Сергій Жадан – Біографія Сергі́й Вікторович Жадан ( 23 серпня 1974, м. Старобільськ) – український письменник, поет, перекладач, громадський активіст. Автор романів “Депеш Мод”, “Ворошиловград”, “Месопотамія” поетичних збірок “Цитатник”, “Ефіопія” та інших. Сергій Жадан народився 23 серпня 1974 року у місті Старобільськ Луганської області. У 1991 році був одним з організаторів харківського неофутуристського літературного угрупування “Червона Фіра”. У 1996 […]...
30. Жадан Сергій – Біографія Сергій Вікторович Жадан (народився 23 серпня 1974 року у місті Старобільськ Луганської області) – український письменник, перекладач та громадський діяч. Автор романів “депеш Мод”, “Ворошиловград”, поетичних збірок “Цитатник”, “Ефіопія” та інших. Літературні твори Сергія Жадана одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені тринадцятьма мовами, зробивши автора одним з найвідоміших сучасних українських письменників. Сергій Жадан […]...
31. Сергій Жадан – Будда сидів на високій могилі * * * Будда сидів на високій могилі, Будда споглядав будяків цвітіння. Навколо степи і баби похилі, й країна – спорожнена тиха катівня. Старий адвентист між мандрованих дяків або ж дяків, хоч яка в тім різниця? Чумацькі шляхи, жебраки, повні дяки, що спустять твої мідяки по пивницях. Будда відпустив оселедця по плечі, читав бароккові євангельські […]...
32. Я мрію сказати: “Люблю!” Я мрію сказати “люблю”! Це слово – мов квітка у зиму. Я мрію зустріти оту – Найкращу, єдину – людину. Кохання моє, відгукнись! Знайди ти мене, моя доле! Я хочу, як було колись, У давніх романах любові. Веди мене за небокрай Даруй мені вуст поцілунки. З тобою мені в пеклі – рай. І ліпше не […]...
33. Сергій Жадан – Якось-таки ти виріс в цій шпарці поміж держав * * * Якось-таки ти виріс в цій шпарці поміж держав, притулків, монархів, анархів, жидівських громад, республік, стримуючи зубами язик, щоби не так дрижав, ти завжди сприймав спілкування передумовою куплі – продажу свого ближнього, тож за першої нагоди наважився позбутися пут, котрими тебе в’язали, тобто змінити провалля Сходу, серед якого вижити був не годен, на […]...
34. Христина Сирова – Життя зупинилось вночі, о пів на осінь Життя зупинилось вночі, о пів на осінь. Моторошно, сиро і зовсім не хочеться пити. Ти протермінований. Чуєш? В сенсі буття та відносин. Тобою не гояться рани, і втратився потяг любити. Зайнятись би вишивкою. Стібками стягати нерви. Завернувшись у плед, пити холодне латте. А якщо, я не призначена аби йти на жертви? Або забагато вкладала сили […]...
35. Чому, сказати, й сам не знаю… – Малишко Андрій Чому, сказати, й сам не знаю, Живе у серці стільки літ Ота стежина в нашім краю Одним одна біля воріт. На вечоровім виднокрузі, Де обрій землю обніма, Нема кінця їй в темнім лузі, Та й повороту теж нема. Кудись пішла, не повертає, Хоч біля серця стеле цвіт, Ота стежина в нашім краю Одним одна біля […]...
36. Сергій Завалко – Все зміниться Все зміниться. Не падай духом, друже, Молися й вір – це дасть свої плоди. Я й сам у собі впевнений не дуже, І без віршів – як риба без води. Все зміниться, надіюся, на краще, Роки підуть, залишаться думки. І от тоді ти зрозумієш нащо Не відпускав коханої руки. Все зміниться, хай років через сорок, […]...
37. Тарас Шевченко – Не додому вночі йдучи Не додому вночі йдучи З куминої хати І не спати лягаючи, Згадай мене, брате. А як прийде нудьга в гості Та й на ніч засяде, Отойді мене, мій друже, Зови на пораду. Отойді згадай в пустині, Далеко над морем, Свого друга веселого, Як він горе боре. Як він, свої думи тії І серце убоге Заховавши, […]...
38. Катерина Бабкіна – Не забудь також сказати про тих … не забудь також сказати про тих, хто тобі ні в чому не дорогий, Хто тебе не любив або не беріг, хто на берег не допоміг зійти, І також попроси за таких, які називаються пристрасно – вороги, І звичайно за тих, котрі злі, слабкі, не такі, як хочеться, не як ти. Теж обов’язково за тих […]...
39. Дмитро Павличко – “Вночі ти входила в море… “ Вночі ти входила в море – Під місяця оком вовчим, І море ставало деревом, А ти – забороненим овочем. Я хвилю твою колихливу До себе горнув, як галузь. І бризками золотими, Як листям, ти затулялась. Та море, як мудра яблуня, Само, нахилившись долі, Поклало тебе коло мене На кам’янім суходолі. Довго над нами шуміла Його […]...
40. Леся Українка – “Люди бояться вночі кладовища… “ Люди бояться вночі кладовища, Жаских казок і непевних примар, Страшно і вдень їм сумних катафалків, Чорної ризи, і ладану, й мар. Я не боюся того, тільки смутно Поглядом поїзд сумний проведу; Любії тіні мене проводжають В час, коли я з кладовища іду… Я не боюсь їх, я з тугою руки Вдень і вночі простягаю до […]...