Щастя і трагедія Івана й Марічки, українських Ромео і Джульєтти (за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”)



Незабутні дні, проведені серед смерекових лісів і гомінливих річок Гуцудьщини, надихнули М. Коцюбинського створити прекрасну пісню про кохання – повість “Тіні забутих предків”. Це, безумовно, перлина української літератури, яка допомагає читачам поринути у чарівний світ величезної й таємничої природи Карпат, збагнути загадковий характер гуцулів, які створили безліч казок, легенд, переказів, символів. Усі герої повісті живуть у вічній гармонії з природою.

Головне в сюжеті твору – короткочасне, як весна, кохання Івана й Марічки

– справжніх дітей природи. На жаль, щастя двох закоханих сердець було дуже швидкоплинним! Природа й кохання допомагали розкрити найкращі сторони їхніх душ, які не тільки можуть чути мелодію гір, лісів, струмків і водограїв, а й здатні творити свою музику почуттів. Світ для Івана й Марічки – “як казка, повна чудес”. Ось чому М. Коцюбинський вводить у текст повісті любовну коломийку – один з найпоширеніших уснопоетичних жанрів на Гуцульщині. Він подає їх як заспів до окремих епізодів, вводить у діалоги, вплітає час від часу в свою розповідь. При зустрічі з Марічкою Іван грає мелодію невідомої пісні. Він, як
і Лукаш Лесі Українки, захоплюється грою на сопілці, тією грою намагається передати свої почуття коханій дівчині. Іван щиро кохає чисту, з багатою душею Марічку, хоча їхні родини й ворогують, навіть вбивають одне одного, але кохання розцвіло так просто, природно, що не виникає сумніву – це назавжди! Марічка линула до Івана, “як самичка до дикого голуба”, співаючи таку легеньку, прозору коломийку:

… Люблю тебе, файна любко,

Та й твої словечка.

Цьому поетичному життю, сповненому гармонії та музики, овіяному чарами природи, не судилося довге існування. Трагічний випадок обірвав струни, що творили чарівну музику кохання! Марічка загнула! Світ припинив для Івана своє існування, все змарніло, померло… Тяжко пережив головний герой смерть подруги. Його висушила туга за іншим, красивим життям, за Марічкою, яка стала для Івана єдиним сенсом, світлим промінчиком кохання та духовної краси.

Навіть одруження на Палагні – дівчині з багатого роду, фізично здоровій, файній газдині – не робить Івана щасливим. Вони зовсім різні люди! Палагна любить гарне вбрання, дбає лише про себе, їй байдуже, що на серці в чоловіка. її нерозуміння поступово вбиває Івана. Після смерті Марічки він часто ходить у ліс, де минули найкращі роки їхнього щастя, майже фізично відчуває її присутність, чує голос коханої. Ми розуміємо, що це лише плід його збудженої уяви, але Іван ніби насправді чує поклик дівчини і навіть бачить Марічку-нявку. Це змушує його йти за нею, втративши пильність, і він зривається в провалля, а згодом помирає.

Так закінчилась історія українських Ромео та Джульєтти, проте своїм твором М. Коцюбинський ще раз стверджує думку: кохання вічне!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Андрухович казкар.
Ви зараз читаєте: Щастя і трагедія Івана й Марічки, українських Ромео і Джульєтти (за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”)