Головна ⇒ 📌Твори з зарубіжної літератури ⇒ Що завадило Раскольникову жити за теорією, створеною ним самим? (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”)
Що завадило Раскольникову жити за теорією, створеною ним самим? (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”)
Що завадило Раскольникову жити за теорією, створеною ним самим?
(за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”)
Перша заповідь християнства проголошує: “І нехай не буде у тебе інших богів, крім мене”. Та історія людства налічує чимало прикладів, коли через цю заповідь погордливо переступали деякі особистості, які декларували ідею “надлюдини”, що руйнівно впливала на життя суспільства.
Ф. М. Достоєвський у своєму романі “Злочин і кара” блискуче викрив нищівну силу такої ідеї, створивши образ Р. Раскольникова З
До таких “вибраних”, гідних називатися “власне людьми” і ладних стати вище за одвічні моральні заповіді, герой зараховує і себе. Прагнення до необмеженої свободи в усьому – ось наслідок створеної ним теорії. Але тоді чому, намагаючись додержуватися її законів, Раскольников “усім єством своїм раптом відчув, що немає у нього більше ні свободи, ні розуму, ні волі”? Тому що він перетворився в раба своєї теорії, а це аж ніяк не співвідноситься з ідеєю свободи “надлюдини”.
Тож виходить, треба відсунути Бога істинного на другий план, а то й зовсім прибрати його зі своєї свідомості, зі своєї душі, яка раптом починає переповнюватися відчаєм і відчуттям безвиході. Поволі ця нестерпна боротьба із самим собою, розгубленість, презирство до себе роблять неможливим життя Раскольникова за власною теорією. Він несподівано усвідомлює жахливу для себе істину: його злочин був безглуздим, тому що найвища свобода – це не піднесення над суспільством через нехтування суспільством, а свобода і піднесення духовне.
Так прагнення бути “надлюдиною” поступово витісняється почуттям відповідальності, любові та провини перед близькими людьми. Ця любов (особливо по відношенню до Соні) повертає змученого душевними терзаннями Раскольникова до життя, стає підтримкою на шляху повернення до Бога. Починається відродження християнських основ у християнському серці та свідомості героя роману Достоєвського.
“Бог є любов!” – ця споконвічна істина перекреслює нелюдську теорію “крові по совісті” і наповнює мудрістю цього непереможного почуття душу Родіона Раскольникова і кожного читача роману.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- У чому злочин і кара Родіона Раскольникова? (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) У чому злочин і кара Родіона Раскольникова? (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) “Злочин і кара” – один із найкращих романів Достоєвського. Створювався твір в умовах страшенних злиднів. Він складається із шести частин з епілогом. Одна частина – опис героя Раскольникова і його шлях до злочину. Решта п’ять розповідає про те, як він […]...
- “Кроки” Раскольникова до злочину (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) I. Роман Достоєвського “Злочин і кара” – один із видатних творів світової літератури (це “енциклопедія життя Росії 60-х років”; нелюдськість буржуазного суспільства; пошуки виходу із світу користі і наживи у царство добра і правди). II. Що призвело Раскольникова до злочину? 1. Події, що підштовхнули до вбивства старої лихварки (застава каблучки – подарунка сестри Дуні; випадково […]...
- Крах недовершеної ідеї (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) I. Незвичайний злочинець Родіон Раскольников – головний герой роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара” (злочин – убивство лихварки – він чинить під впливом створеної ним системи ідей). II. Крах теорії Раскольникова. 1. Теорія Родіона Раскольникова (зародження і формування теорії під впливом соціальної несправедливості; поділ Раскольниковим людей на два типи: нижчих, або “матеріал”, і “вищих”, подібних […]...
- Теорія Раскольникова, її антигуманістичний смисл (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” – один із найскладніших творів в історії світової літератури. Навіть виходячи з того, як роман сприймається читачем, він чи не єдиний твір такого плану. Особисто на мене твір спочатку справив враження цілковито зрозумілого: ніяких натяків, ніяких загадок, ніяких таємничих подій. Насправді ж, злочин Раскольникова щільно пов’язаний із його […]...
- Еволюція філософських поглядів Родіона Раскольникова (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) I. Федір Достоєвський – великий російський письменник. (Достоєвський – всесвітньо відомий російський письменник, публіцист із власною глибокою і оригінальною філософією. Роман “Злочин і кара”, який із 1866 року письменник розпочав друкувати в журнали “Русский вестник”, приніс йому світову славу.) II. Еволюція філософських поглядів Раскольникова. 1. “Великий експеримент Родіона Раскольникова. (Уже на початку роману читач дізнається, […]...
- Двійники й антиподи Родіона Раскольникова (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” – це “психологічний звіт одного злочину”, вчиненого Родіоном Раскольниковим. І хоча головним героєм є Раскольников, у романі наведена ціла система образів його двійників і антиподів. Усі вони – люди складні і суперечливі. Ідеї і принципи кожного з них таємно або явно знаходять втілення в думках і справах самого героя. […]...
- Соціальні і філософські джерела бунту Раскольникова (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) Одна з основних тем творчості Ф. М. Достоєвського – тема взаємин людини й ідеї. У більшості його романів є персонажі, одержимі якою-небудь ідеєю, що живуть тільки нею, що підкоряють їй усі дії й у результаті руйнують і своє життя, і життя інших людей. Роман “Злочин і кара” був задуманий автором ще на каторзі. Тоді він […]...
- “Я не стару вбив… я себе вбив… ” (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) Герой роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Родіон Раскольников учинив злочин: убив бабку-лихварку і її сестру Лизавету. Що ж стало причиною цього злочину? Тяжкий стан родини? Так. Убогість, що довела героя до хвороби і розпачу? І це теж. Але все-таки головна причина – у створеній самим же Раскольниковим теорії злочину “по совісті”. За цією […]...
- Кожна людина має право на життя (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) (1 варіант) Ф. М. Достоєвський – справжній знавець людської душі, який усе життя відстоював ідеали гуманізму та справедливості, людина, для якої сенс життя полягав у дотриманні християнських ідеалів любові до ближнього. З християнських позицій усі люди на землі – рівні. Кожна людина, незалежно від своєї суспільної, соціальної значущості, має право на життя. Головний герой роману Ф. М. […]...
- Бунт Родіона Раскольникова за романом Федора Достоєвського “Злочин і кара” Бунт Родіона Раскольникова за романом Федора Достоєвського “Злочин і кара” Вперше роман “Злочин і кара” побачив світ 1886 року. Це роман про сучасну Росію, яка пережила епоху найглибших соціальних зрушень та моральних струсів, епоху “розладу”, роман про сучасного героя, який ввібрав у себе усі страждання, болі та рани часу. “Ввечері жаркого липневого дня, незадовго до […]...
- Згубність теорії Раскольникова (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) ДОСТОЄВСЬКИЙ ФЕДІР (1821-1881) Російського письменника Ф. Достоєвського читає весь світ. Творчість його, як і власне він сам, – це геніальність і протиріччя. Письменник-реаліст, знавець життя, психолог-провидець, гуманіст, який звинувачував соціальне зло. У своїх творах він вирішував “вічні” питання про життя і смерть, про вдосконалення особистості. Початок літературної діяльності, коли були написані “Бідні люди” (1845), “Двійник” […]...
- Соціальні, філософські та психологічні засади злочину Раскольникова (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара”, написаний 1866 року, торкається складних соціальних, філософських, морально-етичних проблем, які хвилювали письменника не один рік. Уже сама назва примушує замислитись: чому Ф. Достоєвський так назвав цей роман? Перше слово зрозуміле: Раскольников здійснив злочин – убив двох жінок. А “кара”? Його покарання – це усвідомлення самим Раскольниковим згубності теорії “сильної […]...
- Кожна людина має право на життя (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) (2 варіант) Головний герой роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара”, Родіон Раскольников у неспокійні та нещасливі роки молодості, коли заїли злидні, розчарування, побудував надзвичайно цікаву, але небезпечну теорію. Відповідно до цієї теорії кожна людина, яка відчуває у собі надзвичайну силу, скоріше за все розумову, та почуття справедливості, має право перетворювати дійсність, керуючись своїми переконаннями, а не загальноприйнятими […]...
- Мої роздуми над романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Реакція читачів на цей твір неоднорідна. Більш того, часто можна почути негативні відгуки: про сам роман, “похмурий та злий”, про головного героя – “який же герой з убивці”, про відсутність будь-якої позитивної, доброї сили. Я теж не можу сказати однозначно: “Сподобався”. Чесно кажучи, прочитавши роман, настрій не піднявся, для себе, для вирішення якихось питань, для […]...
- Раскольников та його “двійники” у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” На сторінках роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” перед нами розкривається широка панорама Петербурга середини XIX ст. Серед персонажів великої книги багато осіб, які лише кілька хвилин привертають нашу увагу, а є люди з різко окресленими характерами, з власними поглядами та переконаннями, які по-різному впливають на головного героя та без яких роман просто не […]...
- Лужин і Свидригайлов – породження капіталізму (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) Для Ф. М. Достоєвського капіталізм – це суспільство, де є не тільки просто багаті і бідні, але і люди, які абсолютно втратили себе в цьому житті, які вже ніколи не піднімуться з дна. Прикладом може служити хоча б родина Мармеладових. У крику Катерини Іванівни, у її розповіді про минуле життя вкладена гірка правда про людей, […]...
- Кольори Петербурга (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) Кольори Петербурга (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) Люди завжди сполучали кольори із своїми відчуттями й переживаннями. Ось у вірші Дмитра Павличка читаємо: “Червоне – то любов, а чорне – то журба”. Надаємо ми символічного значення й іншим кольорам та відтінкам у повсякденному житті й у свята. Тривожний колорит петербурзького буття пов’язаний для Достоєвського […]...
- Згубна теорія “Надлюдини” в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” (1 варіант) Твори видатного російського письменника Ф. М. Достоєвського характеризуються філософськими та психологічними міркуваннями, увагою до найбільш складних і неоднозначних питань своєї епохи. У романі “Злочин і кара” гостро поставлене моральне питання відповідальності людини за злочин – і не лише перед законом, але й, у першу чергу, перед самою собою, перед своєю совістю. Центральним персонажем роману “Злочин […]...
- Індивідуалістичний бунт головного героя у романі Ф. Ш. Достоєвського “Злочин і кара” Індивідуалістичний бунт головного героя у романі Ф. Ш. Достоєвського “Злочин і кара” “Злочин і кара” – це роман про Росію середини XIX століття, яка пережила епоху найглибших соціальних перетворень та моральних струсів. Із перших сторінок роману ми дізнаємося про те, що Раскольников спокусився на якесь діло. У нього народилася мрія, до здійснення якої він дуже […]...
- Гуманізм, добро і любов у романі Достоєвського “Злочин і кара” Гуманізм, добро і любов у романі Достоєвського “Злочин і кара” Федір Миколайович Достоєвський увійшов в історію російської та світової літератури як геніальний гуманіст та дослідник людської душі. У духовному житті людини своєї епохи Достоєвський побачив відображення глибинних процесів історичного розвитку суспільства. З ноткою трагізму зобразив письменник, як нівечить душі людей соціальна несправедливість, який відчай охоплює […]...
- Викриття індивідуалістичного свавілля в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Російська література XIX століття мала особливу місію: вона була голосом усіх прогресивних людей країни, єдиною можливістю говорити про протиріччя і трагізм сучасності, відбивала напружене шукання громадської й особистої правди. Федір Михайлович Достоєвський усвідомлював цю місію повною мірою, його особиста доля і творчість – це напружений пошук шляхів, удосконалення людства. За його власним визнанням, він був […]...
- Згубна теорія “Надлюдини” в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” (2 варіант) Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” є своєрідною проекцією майбутнього людства, якщо воно не усвідомить справжніх законів, які керують світом. Підтвердженням цієї думки може служити вся історія двадцятого століття, одного з найкривавіших та жорстокіших століть. Звісно, що життя кожної людини – це найцінніша коштовність, кожна війна має жертви, але число жертв, які загинули в оголошених […]...
- Проблема злочину і кари у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Проблема злочину і кари у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Проблема злочину й кари не випадково зазначена вже у назві роману, бо саме її дослідженню присвятив Ф. Достоєвський свою розповідь. Уперше письменник розповідає про історію злочину, подаючи її з боку злочинця. Навіщо? Аби викликати співчуття до вбивці? Тут дещо складніше. Родіон Раскольников не банальний […]...
- Гуманістичний пафос, етика добра і любові до людей у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Пошуки добра і справедливості..-. Вони бентежать уми, розпалюють пристрасті. У зіткненні різних ідей і переконань митці намагаються знайти найвищу правду, ту єдино правильну ідею, яка може стати спільною для всіх людей. Пошуки справедливості інколи заводили Федора Михайловича Достоєвського в скруту, змушували виступати проти власних більш ранніх переконань. Але в найбільш складні для письменника і всього […]...
- Життя знедолених, пригнічених і ображених на сторінках роману Федора Достоєвського “Злочин і кара” Життя знедолених, пригнічених і ображених на сторінках роману Федора Достоєвського “Злочин і кара” “Злочин і кара” Ф. М. Достоєвського належить до найбільш складних творів російської літератури. Достоєвський описує страшну картину життя людей у Росії середини ХІХ ст. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним та стиснутим власним безсиллям і безправ’ям. Автор створює книгу […]...
- Знедолені, пригнічені та ображені герої роману Федора Достоєвського “Злочин і кара” Знедолені, пригнічені та ображені герої роману Федора Достоєвського “Злочин і кара” У романі “Злочин і кара” Ф. М. Достоєвський описує страшну картину життя людей Росії середини XIX ст. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним та здавленим власним безсиллям і безправ’ям. Автор створює книгу про збіднілих дворян. Зміст твору був продиктований самою дійсністю. […]...
- Людина має жити за законами справедливості (за твором “Злочин і кара”) Федір Достоєвський – класик філософської реалістичної літератури. Ця думка приходить сама собою, коли починаєш замислюватися над даною темою. Філософія починається одразу, бо невідомо, який розділовий знак поставити в кінці… Це могло бути й запитальне речення, але відповідь на нього непроста (скільки ж це часу потрібно, щоб розібратися, чи багато людей жило й живе за законами […]...
- Над якими етичними проблемами спонукав мене замислитись роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара”? Прочитано роман. Перегорнуто останню його сторінку, але тривожне почуття, викликане читанням роману “Злочин і кара”, не залишає мене, бо проблеми, які підіймає автор твору Федір Михайлович Достоєвський, не можуть залишити байдужою жодну людину. “Злочин і кара” – один із видатних творів світової літератури і разом із тим – один із найскладніших. Письменник розпочав роботу над […]...
- Жульєн Сорель і Родіон Раскольніков: шлях від наполеонізму до злочину (за романами Стендаля “Червоне і чорне” і Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) XIX століття – час бурхливих змін, революцій, переворотів та зламів у економічній, політичній сферах життя, перехід до нових соціальних формацій. Тому це ще й інша культура, сумніви щодо традиційних моральних цінностей, пошук Людиною свого “Я” в житті, конфлікти особистості з суспільством. І от два автори, що жили і творили в різних країнах та в різні […]...
- Уявний діалог між мною і Родіоном Раскольниковим (за романом Ф. Достоєвськоого “Злочин і кара”) Я: Пане Раскольников, то що сталося насправді задушливої червневої ночі у Санкт-Петербурзі: напад божевілля чи спроба збагнути сенс життя? Раскольников: Це був мій великий експеримент піднестися над світом і “зламати, що треба, раз і назавжди”. Люди взагалі поділяються на два розряди: нижчий (звичайні люди), які є лише матеріалом для відтворення нових людей, і справжніх людей, […]...
- Відповідь на контрольне питання До роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара” У чому відмінність “Злочину і кари” від детективних романів? Насамперед у тому, що автор досліджує не обставини злочину, а його мотиви, і доходить найглибших філософських висновків, довівши, що ідея права сильної особистості може виникнути тільки на неблагополучному соціальному тлі, в умовах несправедливого суспільного устрою, що ця ідея, фашистська за своєю суттю, нелюдська. Головні питання, що […]...
- Жіночі образи в романі Ф. Достоєвсьного “Злочин і кара” Достоєвський – визнаний майстер психологічного роману. Його Раскольников – дитя “похмурого”, трагічного часу. Він не вірить, що можна тим чи іншим способом залікувати соціальні хвороби, змінити моральне обличчя людства. Характерною особливістю творчості Достоєвського є те, що другорядні персонажі – зокрема жіночі образи – не лише підсилюють розкриття характеру головного героя, а й діють паралельно, підкреслюючи […]...
- Достоєвський “Злочин і кара”. “Я вбив себе, а не стару жінку” Достоєвський “Злочин і кара” “Я вбив себе, а не стару жінку” “Злочин i кара” Ф. М. Достоєвського належить до найбiльш складних творiв росiйської лiтератури. Достоєвський описує страшну картину життя людей у Росiї середини ХIХ ст. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним та стиснутим власним безсиллям i безправ’ям. Автор створює книгу про збiднiлих […]...
- “Злочин і кара” – роман про російський капіталізм Роман “Злочин і кара” вийшов у 1866 році. Цей час був багато в чому переломним. Передова інтелігенція, що очікувала після реформи 1861 року відродження Росії, була глибоко вражена і розчарована. Ще більше загострилися соціальні протиріччя, наочніше стала несправедливість суспільного ладу. Достоєвський зумів укрупнити трагедію героя, і в ній, як у краплі води, відбити цілий світ […]...
- Злочин і кара (детальний переказ) (скорочено) – Достоєвський Федір На початку червня, коли на вулицях Санкт-Петербурга було спекотно і душно, Родіон Раскольников вийшов зі своєї комірчини і обережно спустився сходами, аби не зустрітися з квартирною хазяйкою, у якої юнак винаймав своє вбоге помешкання. Він жив дуже бідно, одяг його давно зносився, він нещодавно кинув університет і жив у злиднях, не маючи навіть чим заплатити […]...
- Злочин і кара (більш детальна версія) (скорочено) – Достоєвський Федір Частина перша Переказ: Герой роману Родіон Раскольников – колишній студент, який не може закінчити курс через нестачу грошей. Мета його виходу зі своєї комірчини, схожої на труну, – візит до старої лихварки Альони Іванівни. Віддаючи в заставу батьківський годинник, Раскольников вивчає розташування предметів у кімнаті, морально і психологічно готуючись до злочину – вбивства лихварки. Щоб […]...
- Чи можна вважати Ф. Достоєвського сучасним письменником? Чи можна вважати Ф. ДОСТОЄВСЬКОГО сучасним письменником? Твори Ф. Достоєвського сьогодні чи не найвідоміші у світі серед російських класиків. Увесь світ читає Достоєвського. Отже, у його творчості є щось таке, що змушує звертатися до творів письменника знову й знову. Достоєвський поза часом. Його думки так само актуальні зараз, як і у його час, і пізніше. […]...
- Олександр Олесь – “Як жити хочеться!..” Як жити хочеться! Несказанно, безмірно… Не надивився я ні на зелену землю, Ні на далекі сині небеса. Я не наслухався ні шуму рік широких, Ні шелесту лісів дремучих, темних, Ні голосу пташок, що вихваляють світ. Я все життя горів на огнищі людському, Я все життя неначе був розп’ятий За злочин чийсь на вічному хресті. Я […]...
- Андрій Любка – Якщо жити, то жити сповна Якщо жити, то жити сповна. На годиннику двадцять по восьмій. Їсти виключно з леза ножа Уже не понтово. Осінь Тим часом зникає. Чадить Жовте листя. Зникають каное, Відпливаючи в водну блакить. Втеча з ковчега Ноя Цілком імовірна, хоча Тут від нас ніщо не залежить. Одним словом, ранкова сльота Западає в свідомість. Нежить Непокоїть і далі. […]...
- Іван Франко – “Я буду жити, бо я хочу жити!..” Я буду жити, бо я хочу жити! Не щадячи ні трудів, ані поту, При ділі, що наш вік бересь вершити, Найду й свою я тихую роботу. З орлами я не думаю дружити, Та я опрусь гниючому болоту; Щоб через нього й другим шлях мостити – На те віддам свій труд, свою охоту. А як часом […]...
Дмитро павличко поезія два кольори.