Щоденник

Related posts:

1. “Щоденник” О. Довженка – документ доби (2 варіант) Кожна людина має право на свою думку, на її висловлення, на втілення своїх ідей у життя. Але ж що робити, коли душі необхідно висловитись, а голос правди може коштувати життя? Тоді українськими письменниками починали створюватися шухлядні твори. Таким був “Щоденник” Олександра Довженка, який по праву може називатися твором мистецтва. “Щоденник” Довженка – це щоденник у […]...
2. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм (“Щоденник” О. Довженка) Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм (“Щоденник” О. Довженка) I. Любов О. Довженка до свого народу. (Олександр Довженко любив свій край, свій народ. Його твори, за висловом М. Рильського, “… по вінця напоєні любов’ю до рідного краю, до трудового народу, до України з її великим, але скорботним минулим, з її великим і […]...
3. Щоденник Олександра Довженка – трагічний, вистражданий документ “Щоденник” Олександра Довженка – трагічний, вистражданий документ “Болить у мене серце день і ніч” / О. Довженко / Олександр Петрович Довженко… Лише називаємо це ім’я – і відразу уявляємо струнку, вродливу, зовні та внутрішньо, талановиту людину, письменника і кіносценариста, автора безсмертних кіноповістей “Земля”, “Щорс”, “Повість полум’яних літ”, а “Зачарованою Десною” зачитувались і дивувались, як-то до […]...
4. Олександр Довженко про причини й перебіг другої світової війни (“Щоденник”) Олександр Довженко – письменник-боєць, патріот. І коли “землю його обплели траншеї, він її біль в своїм серці ніс” (Л. Забашта) і вирішив, що “буде там, де воює народ проти жахливого смертельного ворога”. Будучи воїном, він бачив усі страхіття Другої Світової війни, через те й твори його такі схвильовані, сповнені болю й тривоги за долю людства. […]...
5. Діаріуш Діаріуш (лат. diario – щоденний, польськ. diariusz – щоденник, сімейна хроніка) – записи, зроблені певною особою про події свого зовнішнього та внутрішнього життя. Характерною особливістю цих записів є їх хронологічність, дотримання плину подій (часом з перервами, обумовленими певними обставинами чи станом автора щоденника), а також суб’єктивність (мова – від першої особи, а тема – залежно […]...
6. “Щоденник” О. Довженка – вражаючий документ трагічної доби Що таке “Щоденник” О. П. Довженка? Це збірка окремих розрізнених записів письменника більше ніж за десятиліття. З точки зору логіки це, мабуть, важко назвати художнім, літературним твором. І все ж це твір, причому мистецький, високохудожній, бо пронизаний наскрізною гуманістичною ідеєю, освітлений любов’ю автора до життя, до людини. Разом із тим проникнутий гострим осудом жорстокої тоталітарної […]...
7. “Щоденник” О. Довженка – документ доби (1 варіант) Добре, учителю, ти небокраї підняв нам людського стремління, Добре, що ти нас на крила узяв у довір’ї своєму, Добре, що ти нас збентежив красою великого серця, Добре, що ти в наші руки поклав несподівано Землю… М. Вінграновський Письменницькі щоденники – це особливий і своєрідний жанр літератури, в якому перед читачем розкривається неординарна особистість митця, його […]...
8. Трагічність долі митця (за творами О. Довженка “Автобіографія”, “Щоденник”) “Хто в мистецтві має розум, а не має почуття, той не має генія. А хто не має розуму, а має почуття, той божевільний. Тільки той, хто в мистецтві має і розум, і почуття, – держить в собі світло дня… ” Ці слова Тодося Осьмачки можна повністю віднести до творчості Олександра Довженка. Тільки треба додати, що […]...
9. Олександр Довженко – Щоденник 1941 – 1956 (Стислий переказ, дуже скорочено) Олександр Довженко Щоденник 1941 – 1956 (Стислий переказ, скорочено) У своїх щоденникових записах періоду війни О. Довженко пише про страшні страждання народу. “Сьогодні, як і вчора, як і завтра, всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів, таких нелюдських вчинків ворогів наших, таким жахом людських страждань, що надлюдське горе уже давно перелилось через край… ” Митець […]...
10. “Щоденник” О. Довженка – документ епохи Ми, українці, – дивна нація. Не приймаємо своїх героїв, коли вони живі, і проливаємо гіркі сльози, коли їх уже немає поряд з нами. Олександр Довженко був визнаний у всьому світі, а в рідній країні не мав можливості творити у повну силу, повинен був оглядатися на думку далеких від мистецтва людей і тільки у своєму щоденнику […]...
11. Людська праця й людина за радянських часів (за творами О. Гончара “Кресафт”, “Соняшники”, Ю. Мушкетика “Суд”, О. Довженка “Щоденник”, “Україна вогні”) Багато з нас, людей нового покоління, навіть і не знають, що означає слово колгосп. А це ж ціла доба в історії нашого народу, причому, чи не найтрагічніша. Сама по собі ідея колективних господарств непогана. Але за роки радянської влади вона зазнала такої трансформації, що перетворила людей на рабів, відбила у них любов до землі-годувальниці. Герой […]...
12. Щоденник 1941-1956 (дуже стисло/скорочено) – довженко Олександр 1941-1956 У своїх щоденникових записах періоду війни О. довженко пише про страшні страждання народу. “Сьогодні, як і вчора, як і завтра, всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів, таких нелюдських вчинків ворогів наших, таким жахом людських страждань, що надлюдське горе уже давно перелилось через край… “ Митець у деякі моменти жаліє, що віддав стільки років […]...
13. Олександр Довженко – Щоденник 1941 – 1956 (СКОРОЧЕНО) ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО ЩОДЕННИК 1941 – 1956 (СКОРОЧЕНО) ПЕРША ЗАПИСНА КНИЖКА 1941 Обірвані брудні румунські й італійські полонені солдати кинулися на таких же жалюгідних німецьких полонених і стали бити. Це було огидне видовище і символічне. Полонених німців били жінки і діти, і конвоїри нічого не могли вдіяти. Жінки були злі і страшні, сама ненависть. Полонені мовчали, […]...
14. Щоденник 1941-1956 (скорочено) – довженко Олександр ЩОдЕННИК 1941 – 1956 ПЕРША ЗАПИСНА КНИЖКА 1941 Обірвані брудні румунські й італійські полонені солдати кинулися на таких же жалюгідних німецьких полонених і стали бити. Це було огидне видовище і символічне. Полонених німців били жінки і діти, і конвоїри нічого не могли вдіяти. Жінки були злі і страшні, сама ненависть. Полонені мовчали, бо знали, що […]...
15. “Щоденник” О. Довженка – пристрасний протест проти тоталітаризму I. У своєму “Щоденнику” О. Довженко звинувачує тоталітарну систему з її цькуванням інтелігенції, духом пристосовництва, переслідуванням за любов до свого народу, за любов до України – “вічної вдови”. II. Найбільш хвилюючі питання життя в записах автора. 1. Зображення правдивої картини сталінських порядків (яка постає із схвильованої розповіді про перші, найдраматичніші, події війни). 2. Найтрагічніша проблема […]...
16. Олександр Довженко – Щоденник Головне, що проходить через увесь щоденник – це роздуми про глибоку iсторичну кривду, що чинилася i чиниться украïнському народовi. “Украïна поруйнована, як нi одна краïна в свiтi! ” Дуже страждав вiд того, що украïнцi – “. квiти бур’яновi, бур’яном забитi” – не хочуть вчити своєï iсторiï, “народ, що не знає своєï iсторiï, є народ слiпцiв”. […]...
17. Спогади Сантьяго про своє життя (щоденник літературного персонажа) “91 день”. 1952 рік. Смішний цей хлопець – журналіст. Приходив сьогодні й розпитував мене про життя, про море, про дружину. Наробив я переполоху. У “Терасі” тільки й розмов про кістяк марліна, якого я притягнув. Усі дивуються, як я міг так далеко заплисти в море, що навіть літаки й берегова охорона не знайшли. Та я ж […]...
18. Сентименталізм – визначення Сентименталізм – напрям у європейській літературі, другої половини XVIII – початку ХІХ ст., що характеризується прагненням, відтворити світ почуттів простої людини й викликати співчуття читача до героїв твору. Сентименталізм розвивався як утвердження чуттєвої, ірраціональної стихії в художній творчості на противагу жорстким, раціоналістичним нормативам класицизму та властивому добі Просвітництва культу абсолютизованого розуму. Сентименталізм дістав свою назву […]...
19. Естетика страждання Естетика страждання – основне поняття дисидентської естетики, запроваджене В. Стусом. Розмірковуючи над суттю поетичної творчості, “коли світ нам усе дужче болить”, він зазначав, що “творчість – то тільки гримаса індивідуального болю”, що зумовлює “естетику страждання”, в якій – “вся філософія мистецтва і вся його велич з таємничими феноменами катарсису”. дисидентська творчість стверджувала такі естетичні та […]...
20. Романтизм – визначення Романтизм (франц. romantisme) – літературний напрям, що виник наприкінці XVIII століття в Німеччині та існував у літературі Європи й Америки в першій половині XIX століття. Термін “романтизм” упроваджують безпосередньо його перші представники – німецькі романтики. Причому поняття романтизму, або ж романтичного мистецтва, означало сучасну літературу й мистецтво (зокрема в теоретичних працях А. В. Шлегеля). До […]...
21. Авантюрний роман Авантюрний роман (фр. aventure – пригода) – великий за обсягом, переважно прозовий твір з гострим динамічним сюжетом, з пригодницькими ризиковими ситуаціями. Відомий під назвами середньовічного лицарського та крутійського романів (зокрема про лицарів Круглого столу). Зверталися до цього жанру д. дефо, Ж. Берн, Р. Кіплінг, дж. Конрад та ін. В українській літературі інтерес до авантюрного роману […]...
22. Тарас Шевченко – Твори в п`ятьох томах К.: Дніпро, 1970 – 1971. – 2164 с. Том 1: Поетичні твори До першого тому увійшли поетичні твори (1837-1847) а також картини та фотографії. Але найцікавіше це те що твори, Шевченка, були використані проти нього ж, тобто радянською ідеологічною машиною. Варто прочитати твори: “За що ми любимо Богдана?”, “Гайдамаки”, “І мертвим і живим і не […]...
23. Епістола Епістола (грецьк. epistole – лист), або Епістолярна література – різножанрові твори художньої літератури, в яких використовується форма листа чи послання, узалежнена законами художньої умовності. Свого розквіту Е. сягнула в добу Просвітництва: з’явилися відкриті листи-памфлети, листи-новели, листи-визнання. У цьому жанрі написані також “Юлія, або Нова Елоїза” Ж.-Ж. Руссо, “Мандри Хамфрі Клінкера” дж. Смоллета, “Страждання молодого Вертера” […]...
24. Шарада Шарада (фр. charade, від Прованс, charrado – бесіда) – різновид версифікаційної гри, котрий полягає у відгадуванні закодованих слів чи виразів, сприяючи розвитку інтелекту та активізації мовного поля під незвичним, асоціативним кутом зору. Цей жанр здавен використовувався з дидактичною метою, викликав інтерес у літературі бароко, авангардизму тощо. Приклад Ш. – вірш д. Білоуса: Одне – сніп […]...
25. Гомерівський епітет Гомерівський епітет – поетичне означення, притаманне гомерівському епосу (“Іліада”, “Одіссея”), зафіксоване складними словами, що характеризують певного персонажа чи зображуване явище: прудконогий Ахіллес, срібнолукий Аполлон, хитромудрий Одіссей, світлоока богиня тощо....
26. Вічні образи Вічні образи – літературні образи, які за глибиною художнього узагальнення виходять за межі конкретних творів та зображеної в них історичної доби, містять у собі невичерпні можливості філософського осмислення буття. Класичними прикладами В. о. у європейській літературі вважаються образи Прометея, Гамлета, дон Жуана, Фауста і т. п., які виникли на конкретному історичному підгрунті й сконцентрували у […]...
27. Сарказм Сарказм (грецьк. sarkasmos – терзання, від sarkadzo – рву м’ясо) – їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті і гнівного презирства. С. не має подвійного, часто прихованого дна, як іронія, близько до якої він стоїть, виражається завжди прямо. С притаманне поєднання гніву, ненависті з гіркою посмішкою. Об’єктом С. – виступають, як правило, речі небезпечні, […]...
28. Ремінісценція Ремінісценція (лат. reminiscentia – згадка) – відчутний у літературному творі відгомін іншого літературного твору. Проявляється в подібності композиції, стилістики, фразеології. Р. – це здійснюване автором нагадування читачеві про більш ранні літературні факти та їх текстові компоненти. Є одним із носіїв смислу; компонент форми, що має змістово-семантичне значення, образ літератури в літературі. Р. має дуже широкий […]...
29. Життя та доля Мольєра Життя та доля Мольєра Життя й доля Мольєра більше трьохсот років викликають інтерес, тому що це було життя людини талановитої, яка зробила крок далеко за межі свого часу. Яким далеким здається нині 1622 рік, коли в сім’ї особистого оббивальника короля народився Жан-Батіст Поклен, якого потім увесь світ знатиме під літературним іменем Мольєра. Чи любили батьки […]...
30. Детектив Детектив (англ. detective – агент розшуку, з лат. detectio – розкриття) – різновид пригодницької літератури, передовсім прозові твори, в яких розкривається певна таємниця, пов’язана із злочином. Серед представників цього жанру – Е. По, В. Коллінз, А. Конан-дойль, Агата Крісті та ін. Улюбленцями багатьох читачів стали Нат Пінкертон, Нік Картер, особливо Шерлок Холмс, чиї розслідування досить […]...
31. Поетичний синтаксис в українській літературі Одиницею мови в синтаксисі є речення. Існують головні засоби синтаксичної організації мови, що надають їй емоційної виразності: граматичне оформлення речень; порядок слів у реченні; оформлення інтонації речень. Їх прийнято називати Фігурами: Інверсія (лат. “перестановка”) – це незвичайний порядок слів у реченні, необхідний для підкреслення слова або слів, на які падає логічний наголос; Анафора (тр. “віднесення […]...
32. Спенсерова строфа Спенсерова строфа – різновид нони; строфа, створена англійським поетом XVI ст. Е. Спенсером у поемі “Королева фей”. для неї властивий п’ятистопний ямб, але останній рядок – із шестистопним ямбом. Має римування за схемою: абаббвбвв. Застосовуються окситонні та парокситонні рими. Зразком С. с. вважається поема дж. Байрона “Мандри Чайльд-Гарольда”....
33. Експеримент Експеримент (лат. experimentum, від ехреrіоr – випробовую) – один із методів духовного освоєння світу і людської діяльності, що грунтується на дослідах, випробовуванні, моделюванні тощо. 3. такого погляду новаторську творчість письменника, який свідомо задається метою видозмінювати наявні жанрові структури, збагачувати зображально-виражальні засоби, називають художнім Е. (експериментальний роман, білі сонети, фігурні вірші, предметно-візуальна поезія і та ін.). […]...
34. Антиутопія, або Негативна утопія Антиутопія, або Негативна утопія – зображення у художній літературі небезпечних наслідків, пов’язаних з експериментуванням над людством задля його “поліпшення”, певних, часто принадних соціальних ідеалів. А. може трактуватись і як заперечення утопічних прожектів, якими захоплювалися Т. Мор, Ф. Бекон, Т. Кампанелла, К. Маркс, В. Ленін таін. Першим таким твором вважається “Левіафан” Т. Гоббса (1651) -* – […]...
35. Архаїзми Архаїзми (грецьк. archaios – давній) – застарілі слова, словосполучення, граматичні чи синтаксичні форми, що вживаються в художній літературі як прийоми з різними стилістичними функціями: для якомога точнішого відтворення колориту зображуваної історичної доби, для підкреслення особливостей мови персонажів минувшини, з урочистою чи іронічною метою, для витворення семантичного синкретизму. до А. відносять історизми (частина слів, витіснена з […]...
36. Синкопа Синкопа Синкопа (грецьк. synkope – скорочення) – утинання складу або звука у слові. Поширене в побутовому мовленні: “мо” – замість “може”, “гля” – замість “глянь” і т. п. Цей прийом застосовується і в літературі. Особливий інтерес він викликав у авангардистів, котрі прагнули зняти межі між поетичним і побутовим мовленням, динамізувати ритмічний лад вірша: Цирк рук […]...
37. Остап Вишня про гумор 1. “Все життя гумористом. Господи! Збожеволіти можна… ” (О. Вишня. Щоденник “Думи мої, думи мої”). 2. Сміх – виховна сила (“Так от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба любити людину більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися… Із себе, […]...
38. Ронсарова строфа Ронсарова строфа – шестирядкова строфа, названа за прізвищем французького поета XVI ст. П. де Ронсара, в якій рядки римуються за схемою: аабввб. Така форма застосована в поемі Г. Чупринки “Лицар-Сам”: Їде Лицар-Сам із бою, а Їде гордий сам собою, а Грішний кинувши вертеп, б В грішний край давно коханий, в Пишноцвітний, злототканий, в В рідну […]...
39. Василь Симоненко – Гей, нові Колумби й Магеллани Гей, нові Колумби й Магеллани, Напнемо вітрила наших мрій! Кличуть нас у мандри океани, Бухту спокою облизує прибій. Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді? Як нам помістити у корито Наші сподіваная молоді? Кораблі! Шикуйтесь до походу! Мрійництво! Жаго моя! Живи! В океані рідного народу Відкривай духовні острови! Геть із мулу […]...
40. Мандри Одіссея (за твором Гомера) Мандри Одіссея (за твором Гомера) Ім’я легендарного Одіссея відомо, мабуть, кожному в світі як символ довготривалого повернення на Батьківщину через багато пригод. Мандри Одіссея описані в “Одіссеї”, яка написана не послідовно, а з використанням ретроспективної композиції. Повернення Одіссея на рідну Ітаку тривало довгих десять років. Розповідь про перші три роки мандрів міститься в спогадах, про […]...