Щука (скорочено) – Глібов Леонід



На Щуку хтось бомагу в суд подав,
Що буцімби вона такеє виробляла.
Що у ставку ніхто життя не мав:
Того заїла в смерть, другого обідрала.
Піймали Щуку молодці
Та в шаплиці (1)
Гуртом до суду притаскали,
Хоча чуби й мокренькі стали.
На той раз суддями були
Якіїсь два Осли,
Одна нікчемна Шкапа
Та два стареньких Цапа –
Усе народ, як бачите, такий
Добрячий та плохий.
За стряпчого (2), як завсігди годиться.
Була приставлена Лисиця…
А чутка у гаю була така.
Що ніби Щука та частенько.
Як тільки зробиться

темненько,
Лисиці й шле – то щупачка (3),
То сотеньку карасиків живеньких
Або линів гарненьких…
Чи справді так було, чи, може, хто збрехав
(Хто ворогів не мав!), –
А все-таки катюзі,
Як кажуть, буде по заслузі.
Зійшлися судді, стали розбирать:
Коли і як воно, і що їй присудити?
Як не мудруй, а правди ніде діти.
Кінців не можна поховать…
Не довго думали – рішили –
І Щуку на вербі повісити звеліли.
– дозвольте і мені, панове, річ держать, –
Тут обізвалася Лисиця. –
Розбійницю таку не так судить годиться:
Щоб більше жаху їй завдать
І щоб усяк боявся
так робити, –
У річці вражу Щуку утопити!
– Розумна річ! – всі зачали гукать.
Послухали Лисичку
І Щуку кинули – у річку.
(1) Шаплик – посудина з ручками для носіння рідини.
(2) Стряпчий – адвокат, захисник обвинуваченого в суді.
(3) Щупачок, щупак – самець щуки.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Байка “Щука” Л. Глібова – гостра сатира на несправедливий суд, у якому нікчемні судді могли засудити безневинну людину. Такі шахраї, як лисичка, за хабарі вміють повернути справу на користі кривдника, ввести в оману суддів. І донині часто користуються крилатим висловом із байки – “І щуку кинули у річку”, – коли хочуть сказати, що замість заслуженого покарання хтось потрапив у свою рідну стихію, у звичну обстановку й уникнув відповідальності за свої ганебні вчинки, за злочини.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Образ дому на горі.
Ви зараз читаєте: Щука (скорочено) – Глібов Леонід