“Сильна людина другом” (за повістю Володимира Короленка “Діти підземелля”)
1. Активна громадська позиція В. Короленка (ненавидів зло, насилля, несправедливість, боровся за краще життя народу).
2. Найзаповітніша мрія Васі (мати щирого, чесного, доброго, вірного, надійного друга, бо у рідному домі він був чужий).
3. Складні стосунки між Васею та батьком (батько: втрата коханої дружини, нерозуміння Васиної поведінки, неприязнь до сина; Вася замкнувся в собі, почувався самотнім, зрада вуличних товаришів).
4. Великі зміни у житті Васі (зустріч з дітьми підземелля).
5. Які риси характеру Валека подобалися Васі? (манери дорослої людини, задумливість, самостійність, дбайливе ставлення до маленької сестрички).
6. За що подобався Вася дітям підземелля? (щирий, сміливий, рішучий, чесний, добрий, веселий).
7. Бути необхідним людям – велике щастя! (його чекають, радо зустрічають, довіряють; Вася пригощав дітей, розважав маленьку Марусю).
8. Моє ставлення до Васі (справжній, безкорисний, надійний друг).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Справжні друзі за повістю В. Короленка “Діти підземелля” Володимир Короленко був дуже справедливою людиною, боровся за краще життя людей. Не один раз письменник відбував ув’язнення, значну частину свого життя провів на засланні. Об’єктом уваги Короленка були гнані й скривджені. Багато чудових творів належить перу письменника. Серед них повість “Діти підземелля”, де йдеться про дитячу дружбу, а також про нелегке життя бідняків. Кожна людина […]...
- Протиставлення у творі В. Короленка “Діти підземелля” двох світів дитинства Протиставлення у творі В. Короленка “Діти підземелля” двох світів дитинства Коли я читав повість В. Короленка “Діти підземелля”, я втішався тим, що це вже минулося. Такого вже не буде, бо ми живемо у новітні часи, в демократичній державі. Я співчував Васі, бо то страшна річ – залишитися без матері, до того ж батька гне горе. […]...
- Обіти, які давали Вася і Соня на могилі Марусі (за повістю В. Г. Короленка “Діти підземелля”) Тибурцій і Валек, поховавши Марусю, кудись зникли з містечка. Васі дуже не вистачало друзів, їхніх розмов. Усе пережите разом згадувалось з якимось світлим сумом, сльози виступали на очі, і – дивна річ – сум поступово зникав, на серці ставало легше. Вася незабаром відчув, що його серце дуже вдячно друзям за те, що вони були. Хлопець […]...
- Значення дружби в житті юних героїв повісті В. Короленка “Діти підземелля” Дружба – найцінніший скарб. Вона необхідна для кожного з людей, адже ніхто не побажає собі життя без друзів. Недарма кажуть, що людина без друзів – що дерево без коріння. Т, безумовно, велике значення дружба мала для юних героїв твору В. Короленка “Діти підземелля”. Вася, Валек та Маруся належали до різних суспільних кіл. Але всі вони […]...
- Відповідь на контрольне питання До твору В. Короленка “Діти підземелля” Які були стосунки між Васею і батьком? Стосунки між Васею і батьком були досить складними: втративши кохану дружину, батько замкнувся в собі, не звертав уваги на сина, інколи він розмовляв із ним, але між ними вставала стіна непорозуміння. Це призвело до того, що Вася почувався самотнім, нікому не потрібним і шукав розради на вулиці....
- Чого навчився Вася, познайомившись з дітьми підземелля? Вася – один із головних героїв повісті В. Короленка “Діти підземелля”. Це хлопчик із пристойної, заможної сім’ї, який ні в чому, окрім родинної ласки та любові, не знав нестатку. Але, познайомившись із Валеком та Марусею – дітьми підземелля, він багато чому навчився. По-перше, зустрівшись із маленькими мешканцями підземелля, таємницю якого він випадково взнав, Вася побачив […]...
- Чого навчився Вася, познайомившись із дітьми підземелля Дружба Васі з дітьми підземелля багато чого навчила маленького хлопчика з багатої сім’ї. Випадково пізнавши таємницю підземелля, Вася побачив зовсім інше життя. Він уперше побачив дітей, що не мали дому, часом просто голодували, а коли їм перепадала ситна їжа, то сумніву не лишалося – це було вкрадене. Але в чомусь вони, бідно зодягнені, нещасні, були […]...
- Діти підземелля (скорочено) – Короленко Володимир Мати маленького розповідача Василя померла, коли йому було шість років. Батько сумував, не звертав уваги на сина. Із зовсім малою сестрою Сонею ще бавився, бо вона була схожа на матір. А син гуляв сам по собі. У невеличкому місті текла річка, на річці був острів, а на острові – старий замок. У розвалинах замку оселилися […]...
- Людина і природа (за повістю Хемінгуея “Старий і море”). ІІ варіант Велич людини – в усвідомленні її відповідальності. А. де Сент-Екзюпері Ернест Міллер Хемінгуей – видатний американський письменник XX століття, лауреат Нобелівської премії. Це була неповторна, талановита людина, яка мужньо і вільно прожила своє життя, не раз підтвердила сказану колись фразу: “Я нічого не боюся”. Творець відомих усьому світу романів “Прощавай, зброє”, “По кому дзвонить дзвін”, […]...
- Важкий шлях до порозуміння між Васею та його батьком Часто люди сприймають один одного поверхово, звертаючи увагу лише на деякі зовнішні ознаки поведінки. Особливо прикро, коли непорозуміння виникає між близькими людьми, батьком і сином. У повісті В. Г. Короленка ми бачимо надмірно суворе ставлення батька до свого сина Васі. Чому так відбувається? Після смерті своєї жінки, матері Васі і Соні, пан суддя відчуває глибокий […]...
- Людина і природа (за повістю Хемінгуея “Старий і море”). І варіант Ернест Хемінгуей у повісті “Старий і море” свідомо уникає описів природи, застосовуючи художній прийом “потоку свідомості”, внутрішні монологи старого рибалки, які надають твору “ефекту присутності” читача. Рибалка спостерігає, як світяться тропічні водорості у западині завглибшки в сімсот морських саженів; як у вирі, що утворюється від зіткнення стрімкої глибинної течії з урвищами дна, кишить сила-силенна всякої […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) (2 варіант) Повість “Людина” була написана у 1894 році. Вона є відгуком на проблему, яка хвилювала в той час багатьох представників провідної інтелігенції – емансипація жінки. Ця повість – перша в нашій літературі спроба розкрити цю проблему. Твір присвячений приниженому становищу жінки в тодішньому галицькому суспільстві. Олена Ляуфлер – молода дівчина з небагатої буржуазної сім’ї – повстає […]...
- Діти революції (За повістю М. Стельмаха “Щедрий вечір”) У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни. Герої Стельмаха вже знайомі читачеві. У повісті “Гуси-лебеді летять” автор дивиться на навколишній світ дитячими очима. На сторінках повісті “Щедрий вечір” Михайлик та Люба вже трохи старші, збагачені певним життєвим досвідом. Тепер для героїв Стельмаха найголовніше […]...
- Людина, земля, всесвіт (за повістю М. Коцюбинського “Fаtа mоrgаnа”) У повісті “Fata morgana” М. Коцюбинський відтворив життя й боротьбу українського селянства під час буржуазно-демократичної революції 1905 року за свої соціальні права, за землю і волю, проти соціальної нерівності в суспільстві. У центрі сюжету повісті – життя сім’ї бідняка Андрія Волика. Уже на початку твору розкривається страшне та важке життя бідної сім’ї. Податки, безземелля, тяжка […]...
- Безрадісне, безперспективне життя жінки з незаможної інтелігентної родини на тлі важких суспільних умов (за повістю “Людина”) Ольга Кобилянська після Лесі Українки та Михайла Коцюбинського поряд із Стефаником є однією з найпомітніших постатей в українській літературі кінця XIX – початку XX століття. Друкуватися вона почала лише в 1894 році, коли на сторінках львівського журналу “Зоря” з’являється її повість “Людина”. Згодом побачили світ повість “Царівна”, оповідання “Битва”, “Банк рустикальний”, “Некультурна” та інші. Тематика […]...
- Стефан Лієвич – образ нової людини (за повістю Ольги Кобилянської “Людина”) Образ Стефана Лієвича в повісті Ольги Кобилянської “Людина” – це образ нової людини, людини майбутнього. Стефан Лієвич жив і навчався за кордоном, перейнявся там передовими ідеями. Повернувшись на канікули додому, у колі знайомих розповідав про рівність жінок з чоловіками у Швейцарії та інших країнах Європи, про жіночу емансипацію, успішне навчання жінок в університетах і навіть […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) (1 варіант) Німецький філософ А. Шопенгауер писав, що жінка не здатна до великих почуттів і справ, що її земне призначення – бути лише матір’ю та опорою чоловікові. Але українки вже багато століть своїм життям доводять і велич почуттів, і талант материнства, і велич справ. Мудра княгиня Ольга, прекрасна Роксолана, талановита Маруся Чурай, хіба не були вони криницею, […]...
- Що означає бути справжньою людиною (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Тим, хто вперше відкрив цю книгу, одразу впадає в очі незвичайна назва повісті – “Людина”. Ця назва – не випадкова. Цим почесним званням нагороджує О. Кобилянська головну героїню своєї повісті. Так, саме “почесним званням”. Адже далеко не всі мають право зватися цим словом. Це право треба ще заробити. І той, хто зветься людиною, повинен виправдати […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) (3 варіант) О. Кобилянська була першою українською письменницею, що присвятила свої твори освіченій, інтелігентній жінці. Хоч українська жінка традиційно була більш вільною, ніж, скажімо, навіть російська, але до рівноправності із чоловіком їх було дуже далеко. У той час, як на Заході дівчата почали здобувати професійну освіту, навчаючись в університеті, в України вони тільки могли вивчати мови, грати […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) (4 варіант) О. Кобилянська – це перша письменниця, яка наважилась підняти голос за права жінки на освіту, професію, право мати свою думку і обирати свій шлях у житті. Так зване жіноче питання вже давно було поставлене на Заході, але в Україні письменники боролися за права селян і робітників, а не жінок Зрозуміти проблеми жінки могла тільки письменниця […]...
- Стефан Лієвич – образ “нової людини” в українській літературі (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Юліанівна Кобилянська, видатна українська письменниця і громадська діячка, не могла не замислюватися над тим, якою вона хоче бачити людину майбутнього. З жінками тут усе зрозуміло, адже багато її творів присвячено саме цьому питанню (жінка правами і становищем у суспільстві повинна дорівнятися чоловікам), а от яким повинен стати чоловік, як удосконалюватися? На це питання письменниця […]...
- Образ Олени Ляуфер (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Кобилянська, видатна українська письменниця, спостерігаючи за становищем жінки у тогочасному суспільстві, мріяла про рівноправність її з чоловіками в одержанні освіти, у вихованні, у виборі свого власного життєвого шляху. Цій проблемі вона присвятила більшість своїх творів, і найперший із них – “Людина”. У цій повісті ми знайомимося з Оленою Ляуфер – дочкою царсько-королівського лісового радника. […]...
- Показ прагнення жінки до незалежності (за повістю О. Кобилянської “Людина”) I. Етичний ідеал Ольги Кобилянської (інтелігентна, горда і сильна натура; жінка – виходець із середньої верстви буржуазії, котра піднімається над оточенням, протистоїть йому, стає людиною – господинею своєї долі). II. Олена – жінка, яка прагне до незалежності. 1. Зовнішній вигляд і духовний світ Олени (прекрасна зовнішність, критичний розум, працьовитість; надзвичайне бажання щастя; мрії про світ […]...
- Чи виправдовуєте ви заміжжя Олени Ляуфлер? (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Чи виправдовуєте ви заміжжя Олени Ляуфлер? (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Кобилянська у повісті “Людина” показує важку і, як на той час, безперспективну боротьбу за своє право бути людиною. Сама письменниця деякий час захоплювалася так званим жіночим рухом. Вона мріяла про звільнення жінки від кайданів соціального і побутового рабства, закликала жіноцтво боротися за свою […]...
- Твір на тему: Найрідніша у світі людина – мати I. Велике щастя для жінки – народження і виховання дітей. II. Найдорожча у світі людина – мати, 1. Образ матері у творчості українських митців (оспівування жінки-матері письменниками і поетами – Т. Шевченко, А. Малишко, В. Сосюра, О. Довженко та інші; показ у художніх творах духовної краси жінки-матері; багатогранність материнського образу: мати-учитель, мати-оберіг, мати-Україна; мати – […]...
- Образ Олени – неоромантичний ідеал сильної, вольової особистості (за повістю Ольги Кобилянської “Людина”) У 80-х – 90-х роках XIX століття в Україні значного розвитку набув феміністичний рух, ініціатором якого була Наталя Кобринська, відома на той час письменниця і громадський діяч. Проблема емансипації жінок виникла тому, що в кінці XIX століття українки перебували у нерівноправному становищі порівняно з чоловіками: вони не мали права навчатися в університетах, голосувати, обіймати значні […]...
- У чому бачить освічена людина Євгеній Рафалович служіння народові? (За повістю І. Франка “Перехресні стежки”) Проблемі служіння демократичної інтелігенції своєму знедоленому народові присвячена повість Івана Франка “Перехресні стежки”. Перехресні стежки бувають реальними, а бувають і уявними, символічними. Існують перехрестя думок, людських доль, інтересів. Іноді людські стежки перехрещуються задля великих, корисних народові справ. Саме про це йдеться в повісті “Перехресні стежки”. У центрі повісті – представник інтелігенції, людина освічена, популярний адвокат […]...
- Олек Ніколассон – діти попелу, діти руйнації Діти попелу, Діти руйнації, Щасливе покоління дев’яностих – двотисячних… Коли нам виповнилося тринадцять, Ми думали, Чорт, Куди уже вище! Під сонця блиском Найбільшою відстанню Здавалась поіздка в село, До бабусі… В сімнадцять покинули рідне місто, Бо мусили. Діти змін, Покоління розчарувань і надій, Ми мали обладунок зі зверхності і спогадів, Написавши на форзаці “Ходжу по […]...
- Роздуми над проблемою “маленької людини” (за повістю М. Гоголя “Шинель”) Такий великий і різнобічний письменницький талант Миколи Гоголя створив для нас галерею незабутніх образів. Серед реальних і фантастичних персонажів – образ скромного петербурзького чиновника Акакія Акакійовича Башмачкіна. У цієї “маленької людини” з перших днів життя, здавалося, все пішло не так: мати довго не могла вибрати синові ім’я і зупинилася зрештою на імені батька своєї дитини. […]...
- Я – людина, і це мене багато до чого зобов’язує! (за поезією В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина?”) Мабуть, немає людини, яка б не замислювалася над питаннями: чи так вона живе? Чи гідна називатися людиною? Що залишить після себе нащадкам? Замислююся над цим і я… Думаю, що людина відрізняється від інших створінь природи духовністю, здатністю до розуміння і всепрощення. Звісно, що кожна особистість – неповторна! Але вважаю, що завдання кожного – робити світ […]...
- “Хай святиться ім’я Твое… ” Велика любов “маленької людини” (за повістю О. Купріна “Гранатовий браслет”) Слава хоробрим, що насмілюються кохати, знаючи, що всьому цьому прийде кінець. Є. Шварц Хай святиться ім’я Твоє… Я прочитала останні рядки. Я відчуваю сум і захват. І в мені звучить бетховенська соната. Я плачу. Чому? Чи то просто жалість до нещасливого Желткова, чи то замилування величезним почуттям маленької людини. Та й чи можна його назвати […]...
- “Діти війни” у повісті “Первінка” (1 варіант) Треба сказати, що війна – це явище жахливе й руйнівне. Війна приносить страждання мільйонам людей, цілим країнам, бо позбавляє людей життя. Мені здається, що діти, які народжувалися під час війни були позбавлені дитинства. Адже їм приходилося піклуватися про своє життя, про своїх менших братиків та сестричок, допомагати батькам. Саме в такій ситуації опинився головний герой […]...
- Образ Троєкурова (за повістю О. Пушкіна “Дубровський”) Повість Пушкіна, хоча й називається “Дубровський”, але починається з розповіді про знатного російського пана Кирилу Петровича Троєкурова. Пушкін начебто попереджає нас, що Троєкуров зіграє важливу роль у долі батька й сина Дубровських. Що ж це за людина? Завдяки своєму багатству, знатному роду і зв’язкам він мав велику вагу в губерніях, де знаходився його маєток. При […]...
- Чудо в черевику (скорочено) – Олійник Степан Як відомо, всі ледачі Ждуть легенької удачі (Без труда щоб їм везло!). Так і з Васею було. Вчиться Вася в п’ятім класі. Якось друг і каже Васі: – Знаю чудо я одне. Чудо справді чарівне. Будеш мати без мороки Ти п’ятірки за уроки. Лиш зроби, мій друже, так: Роздобудь собі п’ятак, Приліпи його, мов латку, […]...
- “Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу” (творчість Василя Симоненка) “Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу” (творчість Василя Симоненка) Суворі юнацькі очі уважно дивляться на нас з обкладинки книги. Очі людини, погляд якої, попри всі життєві негаразди, залишився вольовим, пронизливим і відвертим. Юнак, що вмів по-справжньому любити і страждати, що не тільки своїми творами, а й своїм життям довів вірність добру […]...
- Неоднозначність образу Гобсека (за однойменною повістю О. де Бальзака) Головний герой новели – Гобсек, ім’я якого символічне – Сухоглот. Зі сторінок твору постає природно обдарована людина, що деградує і перетворюється на напівавтомат. Культ матеріального та байдужість до духовного нівечать душу людини. Суспільство старанно ліпило собі на потребу та погибель цього жорстокого, хитромудрого, недоступного людським пристрастям ділка. Гобсек не виставляє про людське око свою спроможність. […]...
- Хто винен у трагедії Акакія Акакійовича Башмачкіна? (за повістю М. В. Гоголя “Шинель”) Хто винен у трагедії Акакія Акакійовича Башмачкіна? (за повістю М. В. Гоголя “Шинель”) Так протікало мирне життя людини, що з чотирмастами платні вміла бути задоволеною своєю долею. М. В. Гоголь “Шинель” – остання з “петербурзьких повістей” Гоголя. Написана в 1839-1841 роках, у пору найвищого розквіту творчого генія письменника, “Шинель” продовжує тему “маленької людини”, що звучить […]...
- Чи хотів би я, щоб моїм другом став Дік Сенд із роману Жуля Верна “П’ятнадцятирічний капітан”? Дік Сенд – сирота, виховувався в дитячому будинку. Навіть ім’я він одержав на честь жалісливого перехожого, котрий його знайшов, а прізвище йому дали на згадку про місце, де його знайшли. Хлопчик був розумним, у чотири роки вже вмів читати, писати і рахувати. У вісім років він пішов юнгою на корабель, де так добре себе зарекомендував, […]...
- Звичайна людина у незвичайних обставинах (за романом О. Гончара “Людина і зброя”) (1 варіант) “Ще безтривожно ходять по місту ті, які вмиратимуть на рубежах, ітимуть в оточеннях, горітимуть у кремаційних печах концтаборів, штурмуватимуть Будапешт і Берлін… Ще все як було”, але вже через мить застало вчорашніх студентів “страшне, приголомшливе слово”: війна. Воно змінило все: душі людей, думки, почуття, все місто. Воно вимірювало в кожному Людину. І кожний оцінював себе. […]...
- Природа й людина у творі Є. Гуцала “Лось” Природа й людина у творі Є. Гуцала “Лось” Людина і природа – нерозривне, людина є її часткою. Є. Гуцало розповідає нам лише про короткий епізод із житія людей і природи. Але ця розповідь зворушує, викликає співчуття і водночас гнів, що люди можуть бути настільки жорстокими. Автор знайомить нас із красенем, великим, сильним лосем. Він сповнений […]...
Іван сковорода вірш гімн.