Символічний зміст поезії Я. Щоголіва “Листопад”



Кожна пора року красива і неповторна по-своєму: і білосніжна зима, і весела буйнотравна весна, і красне літечко, і золота осінь. Про ці пори року складено безліч казок, прислів’їв, літературних творів. Багато поетів малювали картини природи, оспівували її неповторність і красу.

Видатним майстром пейзажної лірики є Яків Щоголів, який у своїх поезіях зобразив природу у різні пори року, в погожі дні і в негоду. Красу осені показав у поезії “Листопад”. Швидко промайнув вересень зі своїми турботами, жовтень збіг непомітно. І ось уже:

Морозний

вітер в гай і ліс

Подув з холодних міст

Й нещадно з дерева обніс

Червоно-жовтий лист.

Сіре осіннє небо автор порівнює з циновим дахом, а краплі від роси – зі сльозами. Морозний вітер додає до словесної картини відчуття осіннього холоду, а повторення літери “с” у рядках створює сумний настрій:

І висне небо в ті часи,

Немов циновий дах,

І стигнуть краплі від роси,

Як сльози, на гілках.

Осінь у вірші сприймається як жива істота. Листопад наділяється здатністю до людських почуттів. Він береже, жалкує, плаче. Поезія має і символічний зміст. Поет звертається до людини похилого віку, до людини, що досягла своєї “осені” із запитанням: чи гідно прожиті роки, чи багато хорошого було в житті, чи є за чим жалкувати:

А ти хоч краплю теплих сліз

Зоставив від весни,

Щоб плакать так, як плаче ліс

За літом восени!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір опис природи про зиму.
Ви зараз читаєте: Символічний зміст поезії Я. Щоголіва “Листопад”