Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Символіка кольорів у новелістиці М. Хвильового
Символіка кольорів у новелістиці М. Хвильового
Реферат на тему:
Символіка кольорів у новелістиці М. Хвильового
Багатогранна творчість, незвичайна постать М. Хвильового мали величезне значення в літературному процесі 20-х років, справляли значний вплив на розвиток українського письменства, культури, суспільно-політичної думки всього XX ст. Неперевершений майстер малої прозової форми, М. Хвильовий після М. Коцюбинського й В. Стефаника витворив у нашому письменстві власний стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. Уже вихід першої новелістичної збірки
Новели прозаїка приваблювали не лише тематичною злободенністю, а й стильовою, мистецькою самобутністю, засвідчували утвердження нової манери письма. М. Хвильовий починав як неоромантик, хоча в новелістиці легко знайти і впливи імпресіоністичної поетики, і елементи експресіонізму, навіть сюрреалізму. Виражальність у його ранніх творах відчутно превалювала над зображальністю, це була проза музична, ритмізована, навіть незрідка алітерована,
Колористичне сприймання дійсності, що відображається в конструкціях мови, є одним із оцінних елементів будь-якої культури. Словосполучення типу білий як сніг, біла сорочка, сіра свита, чорна година – це усталені фразеологізовані звороти, які активно функціонують у живому мовленні і, зокрема, виступають у ролі знакових, національне зумовлених елементів української культури. У художніх текстах кольористичні епітети виконують різноманітні стилістичні функції. Без них важко уявити пейзажний опис, зовнішні і внутрішні характеристики персонажів. Одна із показових стилістичних функцій колористичних епітетів у новелах М. Хвильового – розкриття сутності зображуваної доби.
Збірка “Сині етюди” – визначне явище не лише у творчості Миколи Хвильового, а й в усій пожовтневій українській літературі. Олександр Білецький у 1926 p. назвав цю книжку “першим етапом… розвитку” сучасної прози. Новели письменника зустріли із захопленням і читачі, й колеги. Хоча й не обійшлося без закидів у дусі часу: синій колір у назві збірки декому видався занадто націоналістичним. Пилипенко у відповідь написав “Червоні етюди”, назва яких не залишала сумніву в істинно більшовицькій орієнтації їхнього автора. Ось такі політично-літературні анекдоти породжувала доба ідеологічних протистоянь та звинувачень. Подібних прикладів можна навести чимало. Так, у цей періоду були створені “Блакитний роман” і “Червоний роман”. Тут теж кольори не випадкові. Однак теза про націоналізм збірки “Сині етюди” була безпідставною. Діяли на сторінках новел самовіддані революціонери, переконані комуністи.
Здавна в мистецтві кольорів синій, блакитний уособлюють прекрасну мрію, порив до чогось нездійсненного, далекі обрії щастя. Так, синій птах – романтичний образ жаданого щастя, прекрасної фортуни. Упіймати синього птаха – стати щасливим.
Пристрасність, бурхливий темперамент, романтичне захоплення революційними ідеалами, віра в світле гармонійне комуністичне майбутнє були притаманні переконаному українському комуністові Хвильовому. Доба революції та громадянської війни захоплювала його своєю героїкою, самопожертвою, невідомим, але, вірилося, прекрасним блакитним завтра, до якого вона начебто повинна була привести.
Однією з найважливіших для Хвильового впродовж усієї його творчості була проблема розбіжності мрії і дійсності. А звідси у його новелах майже завжди два часові плани: брудне сьогодення, всі вади якого він аж надто прозірливо помічає, – і протиставлене йому омріяне майбутнє або манливе минуле. Основним композиційним принципом таких кращих новел, як “Синій листопад”, “Арабески”, “Сентиментальна історія”, “Дорога й ластівка” (частково й повісті “Санаторійна зона”), є бінарне протиставлення сцен реальних і вимріяних, уяви і дійсності, романтичних злетів і прикрих приземлень. Усе високе, романтичне, гарне співвідноситься з минулим або майбутнім. Звідси й нестримний політ фантазії, ностальгічні згадки про “тіні середньовічних лицарів” в “Арабесках”, і печально-похмурий колорит колись величного князівського палацу, який стає тлом трагічних і жорстоких подій у новелі “Я (Романтика)”, і нестримно-наївні мрії Б’янки в “Сентиментальній історії”. В ряду цих символів і такий дорогий для Хвильового образ “загірної комуни”, яка небагато мала спільного з суворою й непривабливою реальністю будованого комунізму. Письменникові боліла зрада високих ідеалів революції, він намагався застерегти сучасників від поступового зміщанення, здрібнення прагнень і мрій.
Новелу “Арабески” (1927) можна вважати своєрідним ключем для розкриття стильової магії Миколи Хвильового. Тут знайдемо чи не всі основні ідеї, колізії, навіть типи героїв, характерні для його прози.
Основний композиційний принцип “Арабесок” – протиставлення уявних і реальних епізодів. Новелу можна прочитати як психологічний етюд, як спробу відображення самого творчого процесу, фіксації потоку свідомості митця, напівусвідомлених ідей та образів, “безшумних шумів моїх строкатих аналогій і асоціацій”. Через авторську свідомість примхливо пропускаються картини дійсності, реальні епізоди: “Усе, що тут, на землі, загубилося в хаосі планетарного руху і тільки ледве-ледве блищить у свідомості”, “і герої, і події, і пригоди, що їх зовсім не було, здається, ідуть і вже ніколи-ніколи не прийдуть”.
Прекрасним картинам “голубої Савойї”, “легко-синьої далі надзвичайного минулого”, “феєрверкам гіперболізму” – всім цим незрівнянним видивам минулого або майбутнього протиставлено в “Арабесках” приземлено-реалістичні картини сучасної дійсності.
Марія – Божа й вселюдська мати – центральний гуманістичний символ новели “Я (Романтика)”. У цьому високотрагедійному творі, чи не найсильнішому у прозовому доробку письменника, автор безстрашно аналізує одну з основних колізій часу – колізію гуманізму й фанатизму. Розкривається суперечність між одвічним ідеалом любові – і тим фанатичним служінням абстрактній ідеї, доктрині, яке, мов ненаситний молох, зрештою, вимагає зректися всього людського.
Література осмислює дійсність у художніх образах, тому під час аналізу основну увагу треба приділити саме характеристиці образів і не лише героїв твору, а й образів предметів, природи, явищ і т. п.
Ідею твору, ставлення автора до зображеного ми можемо осягнути повною мірою, лише уважно проаналізувавши поетику тексту. Єдність художніх деталей, символів зацікавлює читача, створює психологічну атмосферу прилучення його до світу письменника, цілісно й глибоко розкриває головну думку.
Цінність твору вимірюється його художнім рівнем і значимістю ідеалів, проголошених у ньому.
Мотив ночі, тьми увиразнює враження про чорну, диявольську роботу трибуналу комуни, а отже, й усієї більшовицької системи, яка створила трибунали. Тьма панує над світом після вбивства героєм матері, темним і жорстоким буде майбутнє, яке будується такими як він.
Кольорова деталь – “чорний”.
“Це новий синедріон, це чорний трибунал комуни.
“Мої товаришці сидять за широким столом, що з чорного дерева.
“Чорний трибунал у повному складі”.
“Темним волохатим силуетом стоїть на сході княжий маєток, тепер – чорний трибунал комуни.
“Тільки біля чорного трибуналу комуни стоїть гнітюча мовчазність”.
“Я” про Андрюшу: “Він хоче подалі від цього чорного брудного діла?”
“Чорний трибунал комуни збирається до побігу”.
Кольорова деталь “чорний” від побутової (стіл з чорного дерева) трансформується у символічну. Разом з епітетом “волохатий” вона створює образ страшного звіра-сатани (“темний волохатий силует… чорного трибуналу комуни”), який знищує на своєму шляху все живе і світле.
У тексті новели письменник акцентує час розгортання подій – ніч, що символізує невідворотний жах того, що відбувається: “темної ночі в моєму надзвичайному кабінеті збираються мої товариші”, “Північна тьма”, “Сонце зайшло. Конає вечір. Надходить ніч”. Незмінні атрибути ночі – зорі і місяць – підтримують ідейне навантаження “ночі”. Образні контексти з цими словами лейтмотивом проходять через усю новелу: “Город мертвий і йде в дику середньовічну даль. На небі виростають зорі й поливають на землю зелене болотяне світло”; “Місяць стояв у зеніті й висів над безоднею. Далі відходила в зелено-лимонну безвість мертва дорога”, “Навкруги пусто. Тільки місяць ллє зелений світ з пронизаного зеніту”.
Письменник ніби грає словом, як умілий віртуоз, химерно перепідпорядковує колірні слова: зорі зелені, місяць – зелено-лимонний, місяць – зелений. Акцентування образу місяця в нічному пейзажі невипадково: нічне небесне світило уособлює ідею смерті, розстрілу в контексті новели. Якщо на початку твору місяць асоціюється з мертвим городом, мертвою дорогою, то в кінці неважко помітити логічне завершення цієї образної теми: “Тихо вмирав місяць у пронизаному зеніті”.
Як контраст до нічного пейзажу в новелі постає вишуканий поетичний образ перламутрового ранку, який уособлює світле, життєствердне начало. У тексті цей образ контактує з тими структурами, що втілюють напруженість трагічної ситуації, і на цьому тлі настрій тривоги особливо вражає читача: “За вікном ішли росяні ранки і падали перламутри. Проходили неможливі дні”, “Це чіткий перламутр на бенкеті голодної країни”, “… А ранки цвітуть перламутром, і падають вранішні зорі в туман дальнього бору. … А глуха канонада росте”.
У новелах переважають зорові, кольорові образи: “гаптований захід”, “червінькова революція”, “бузинковий погляд”, “зелена революція”.
Отже, стильова манера новел Хвильового близька до імпресіоналістичної. Митці цього художнього напряму відтворювали світ у його миттєвій видозміні. Картини художників-імпресіоналістів вражають легкістю, прозорістю, нечіткими, розмитими лініями, мазками. Загалом колорит їх, наприклад, полотен К. Моне, світлий, теплий, сонячний. Так і новели Хвильового: його герої осяяні романтичним піднесеним серпанком мрії.
Література
1. Агеєва В. Автор і герой у структурі новели Миколи Хвильового // Слово і час. – 1993. – № 12.
2. Гроно нездоланних співців. – К., 1997.
3. Мукомела О. Невідоме: Сторінки літературної дискусії // Слово і час. – 1990. – № 1.
4. Савицька Л. Лінгвоестетичний аналіз новел М. Хвильового “Я (Романтика)” // Дивослово. – 1998. – № 11.
5. Хвильовий М. Твори у 2 т. – К., 1990.
8
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Символіка кольорів у романі Стендаля “Червоне і чорне” Кажуть, що кожна історична доба має свій колір. Скажімо, античний світ я бачу в білосніжних і золотистих кольорах. Це колір білої піни, з якої народилася Афродіта, це колір античних скульптур, це позолота інтер’єрів розкішних палаців. У більш глибокому сенсі – це чистий білий аркуш, на якому антична доба закарбувала золотом свої безсмертні шедеври. Середньовіччя залишило […]...
- Особа автора у новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Микола Хвильовий – письменник пристрасний і гарячий. Тому зрозуміла його безпосередня присутність у своїх творах. Новела “Я (Романтика)” відображає особу автора опосередковано, через деякі грані “я” та філософську систему. Трагедія автора у новелі “Я (Романтика)” надто глибока. Написаний в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає ті складні протиріччя, які є в душі людини, […]...
- “Я (Романтика)” М. Хвильового: роль присвяти до твору “Я (Романтика)” М. Хвильового: роль присвяти до твору Новелу “Я (Романтика)” Миколи Хвильового присвячено “Цвітові яблуні” Ми хайла Коцюбинського. Такий інтертекстуальний перегук дає ключ до розуміння твору. У центрі обох новел – герой із розчахненою психікою, який перебуває в кризовій ситуації. Події подаються крізь призму його сприйняття, що робить оповідь підкреслено суб’єктивізованою та психологізованою. Герой […]...
- Громадянська війна в українській новелі 1920-1930-х років (за творами Миколи Хвильового, Григорія Косинки, Юрія Яновського) I. Ю. Яновсьсий, М. Хвильовий, Г. Косинка – визначні українські новелісти двадцятого століття, що відтворили жахливі сторінки історії України. II. Громадянська війна у творчості письменників: 1. Юрій Яновський і його роман “Вершники” (знехтування батьківського заповіту, братовбивство, бездушний фанатизм). 2. Новела Миколи Хвильового “Мати” (війна перекручує долі родини, брати – “найлютіші вороги”, мати “розривається між ними”). […]...
- Доктор Тагабат – символ безглуздої жорстокості більшовицької революції (за новелою “Я (Романтика)” М. Хвильового) Доктор Тагабат – символ безглуздої жорстокості більшовицької революції (за новелою “Я (Романтика)” М. Хвильового) I. Жахливі сторінки історії України у новелі М. Хвильового “Я (Романтика)”. (У новелах М. Хвильового 20-х років XX століття відтворено трагічні сторінки громадянської війни в Україні. Письменник змістом своїх творів проголошує основну ідею: громадянська війна – це лихо України, лихо роду, […]...
- Головний герой твору М. Хвильового “Я (Романтика)” Головний герой твору М. Хвильового “Я (Романтика)” Новела М. Хвильового “Я (Романтика)” – це зображення антигуманного і антинародного характеру революції і громадянської війни. Митець аналізує суперечність служіння абстрактній ідеї, що вимагає зректися власного я, зректися всього людського. Тому долі героїв новели, як і доля самого автора, трагічні. Головний герой новели не має імені. Мабуть, М. […]...
- Трагізм долі героїв М. Хвильового (за новелами “Кіт у чоботях” та “Я (Романтика)”) Микола Хвильовий жив на зламі століть. Його особистість формувалася під впливом бурхливих подій Першої світової війни, революції, встановлення радянської влади. Письменник був відданим ідеалам більшовизму, і (але!) водночас полум’яним патріотом України. Таке його світосприйняття призвело до того, що серце митця було поділене навпіл: одна частина вірила радянській владі, а інша любила Україну, хоч ці почуття, […]...
- Новела “Я (Романтика)” М. Хвильового – твір, проблематика якого перебуває поза часом І. Особливості стилю новели. (Цей твір належить до героїко-романтичного жанру з присвятою “Цвітові яблуні”, тобто Михайлові Коцюбинському. Новела написана в експресивній стильовій манері, де поєдналися здобутки європейського модернізму та імпресіонізму.) ІІ. Тема новели. (У творі показане вічне протистояння добра і зла, М. Хвильовий переносить це протистояння в душу героя, подає його жорстоку сповідь-самовиправдання чекіста, який […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (2 варіант) Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну […]...
- Фанати революції перемогли… (За новелою М. Хвильового “Я (Романтика)”) Новела М. Хвильового “Я (Романтика)” – це втілення тієї віри та розчарування, які пережив у житті сам письменник. Це зображення антигуманного й антинародного характеру революції і громадянської війни. Митець аналізує суперечність служіння абстрактній ідеї, тому долі героїв новели такі трагічні. Дія відбувається в будинку “розстріляного шляхтича”, а розповідь ведеться від Імені головного героя “Я”, на […]...
- Трагічна доля Миколи Хвильового Могутня сила національного відродження 20-30-х років породила покоління патріотів з активною громадянською позицією, яке прийшло в українську літературу з палким бажанням змінити світ і піднести рідну культуру на світовий рівень. Серед найяскравіших літературних зірок – Микола Хвильовий, який став основоположником нової української літератури. Та як і багато інших прозаїків, Хвильовий прийшов у літературу закоханим у […]...
- Революція у новелі М. Хвильового “Я (Романтика)”: парадокси історії Творчість Миколи Хвильового стала по-справжньому видатним явищем в історії української літератури. Хоча за своє коротке життя письменник створив не так вже й багато творів, проте кожен з них – глибокий, насичений психологізмом, хвилюючий. Новела “Я (Романтика)” не просто хвилює та змушує замислитися – це р, що шокує, обурює, торкає найглибші струни душі. Так романтично починається […]...
- Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі Миколи Хвильового “Кіт у чоботях” Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі Миколи Хвильового “Кіт у чоботях” Хвильовий після В. Стефаника і М. Коцюбинського створив в українському письменстві свій стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. Одна з новел письменника “Кіт у чоботях”, хоч і має у своїй основі реалістичний фундамент – складні роки громадянської війни, містить потужний лірико-імпресіоністичний струмінь. У цій […]...
- Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Так споконвіку було: одні Умирають з ганчіркою в руці, а другі Тяглися до стяга зорі і йшли за Хвостами комет, горіх розкусивши буття. / М. Хвильовий / Там, де закінчується Пушкінська вулиця у місті Харкові, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано […]...
- Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового та його героїв Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового та його героїв. Незвичайна постать Миколи Хвильового (1893-1933) справила значний вплив на розвиток української літератури і суспільно-політичної думки всього XX ст. Після виходу збірки “Сині етюди” (1923) О. Білецький назвав М. Хвильового “основоположником справжньої нової української прози”. Новели прозаїка приваблювали не лише тематично, а й стильовою, мистецькою самобутністю. Характерним стилем […]...
- Проблема роздвоєності особистості у новелі М. Хвильового “Я (романтика)” Так споконвіку було: Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий У кінці Пушкінської вулиці міста Харкова, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано на молодіжний парк. За старою церквою залишили для нащадків кілька могил – П. […]...
- “Я (Романтика)” Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм “Я (Романтика)” Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм Революція. Ідеї. Ідеали. Надії. І розчарування. Все сплелося в душі українського письменника Миколи Хвильового, все переплелося і в його творах. Як вірив митець в ті ідеї “загірної комуни”, як сподівався, що вони є єдино вірними! В своєму житті Хвильовий робив усе, щоб той прекрасний “загірний рай” […]...
- Мої враження від творів Миколи Хвильового Мої враження від творів Миколи Хвильового Українське Відродження 20-30-х років XX століття дало літературі багато нових талантів, ідей, світобачень. І серед них – Микола Хвильовий, письменник-новатор, самобутній і своєрідний автор. Його твори з налетом імпресіонізму були оригінальними, відмінними від робіт письменників того часу. Вони вражають силою таланту митця, глибоким психологізмом героїв, манерою письма. Його твори […]...
- Розвінчання романтики більшовицької революції новелою “Я (Романтика)” Миколи Хвильового Розвінчання романтики більшовицької революції новелою “Я (Романтика)” Миколи Хвильового Новела “Я (Романтика)” М. Хвильового – твір складний. У ньому переплітається дійсність і марення, ілюзії і реальність. Колись палкий романтик, тепер М. Хвильовий постає перед нами як пильний аналітик, нещадний сатирик. Для нього однією з найважливіших стає проблема розбіжності мрії і дійсності. Тому у його новелах […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (3 варіант) Ще не починаючи читати новелу Миколи Хвильового “Я (Романтика)”, читач проймається мінорним ладом цього твору. Пояснення просте: новела має присвяту “Цвіту яблуні”, що визначає основну ідею твору, задає трагічний настрій. Роль алюзії велика: пригадується етюд М. Коцюбинського з однойменною назвою, де “Я” головного героя роздвоюється між стражданнями батька, трьохлітня дочка якого вмирає, та свідомістю художника, […]...
- Проблематика оповідання Миколи Хвильового “Я (Романтика) (3 варіант) Незвичайна постать Миколи Хвильового мала значний вплив на розвиток української літератури і суспільно-політичної думки всього XX ст. У 20-х роках минулого століття одним із популярних був стиль революційного романтизму, романтики вітаїзму, характерного для ранньої новелістики Хвильового. Будучи за світовідчуттям поетом-романтиком, мрійником, письменник щиро і божевільно повірив у “загірну комуну”, що мала принести його народу світле […]...
- Безглузда сила фанатизму в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант) Влада, яка прийшла в Україну після революції 1917 року, принесла із собою нову ідеологію. Заклики радянських вождів звучали заманливо: не повинно бути великого соціального розриву в суспільстві, коли один помирає з голоду, а інший має всі матеріальні блага; усі люди рівні, як брати; кожна людина повинна відчувати себе патріотом рідної землі… Однак скоро заклики до […]...
- “Сторожі” розколу душі (другорядні персонажі новели М. Хвильового “Я (Романтика)”) У новелі “Я (Романтика)” М. Хвильовий створює картину життя людей у революційні часи, змальовує викривлення їхніх душ та ідеалів. У центрі новели людина, чия душа трагічно розколюється навпіл: людське (любов до матері, людяність, співчуття) гинуть під впливом жорстокості, під впливом “ідеї”, яка стає важливішою за все. Важливо, що героя оточують другорядні персонажі, які лише поглиблюють […]...
- Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового I. М. Хвильовий – центральна фігура літературної боротьби 20-х років XX століття. (М. Хвильовий належав до тих митців, хто в бурхливі роки революції, національно-визвольних змагань, громадянської війни повірив у комуністичну ідею, самовіддано боровся за світле майбутнє, утверджуючи гуманістичні принципи. Високі ідеали майбутнього, відродження й українізація, творчі дискусії захопили талановитого письменника, […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (2 варіант) Ах, як мертво навкруги, як мертво, Запеклися на залізі уста іржі, Пеленає революції мовчазні жертви Моїх думок розпатланий кужіль. М. Хвильовий Твори Миколи Хвильового – це біль романтика, що втратив свою віру, якому зрадила його мрія. Замість омріяної “загірної комуни” він отримав страшну дійсність. Мова йшла про тоталітарну систему, базовану на руйнуванні особистості, індивідуалістської української […]...
- Аналіз новели Миколи Хвильового “Я (Романтика)” “Я (Романтика)” – психологічна новела Миколи Хвильового, ідеєю якої є фатальна невідповідність між ідеалами революції та методами їх досягнення, засудження більшовицького революційного фанатизму. Присвята “Я (Романтика)” має специфічну присвяту: “Цвітові яблуні”, новелі М. Коцюбинського, де душа головного героя, батька, у якого померла донька, подібно до душі “Я” подвоїлась (у ній відбувається боротьба між людиною, що […]...
- Проблематика оповідання Миколи Хвильового “Я (Романтика) (2 варіант) Оповідання “Я (Романтика)” – це втілення тієї віри та розчарування, які пережив в житті сам письменник. Його герой бореться з самим собою, намагається вбити в собі людину, вбити добро в ім’я абстрактної ідеї, навіть якщо вона здається найбільшою цінністю. І призводить це не до торжества ідеалу, а до переродження людини на дегенерата, до втрати нею […]...
- Мій улюблений твір М. Хвильового Скільки несподіванок і сюрпризів часто готує людині доля! Скільки злетів і падінь, радості і смутку, випробувань і перемог чекає кожного з нас у далекому чи, може, зовсім близькому майбутньому. Ми не знаємо, яку дорогу обрати, щоб прийти до щастя, а не розгубитися в життєвому вирі. Але чутливе серце і допитливий розум покликані рятувати кожного з […]...
- Страдницький образ матері в новелі М. Хвильового “Я ( Романтика)” (2 варіант) Матуся! Це вона оберігає ніжною колисковою наш сон у дитинстві. Це вона вчить нас жити за законами любові і правди. Це вона не дає нам спіткнутися на життєвих дорогах, пробуджує совість, оберігає від ганьби. Так хочеться стати перед тобою на коліна, перед твоєю любов’ю і добротою, перед мужністю і ніжністю твоєю. У напій уяві образ […]...
- Романтика революційної боротьби у творчості М. Хвильового Про нього казали: хвилюється і хвилює. Справедлива й доречна етимологічна асоціація. Літературний псевдонім – Хвильовий. Відповідне й прізвище – Фітільов (від рос. “фитиль” (гніт) – піднеси вогонь – спалахне). Вогонь спалахне і вихопить із тьми бурхливі хвилі. Промовистий асоціативний ряд. Його художня творчість була і лишається для читача буйною стихією. Такою ж є і публіцистика, […]...
- Засудження фанатизму в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика) (3 варіант) Бурхливий початок двадцятого століття був багатим на радощі і розчарування. Революції, що відбувалися одна за одною, обіцяли початок нового життя, будівництво якого було зухвалим і радісним. Але невдовзі щось змінилося, і найбільш прозірливі й чесні побачили разючу невідповідність між тим, що будували, і тим, що мали, між світлим ідеалом і вражаючою дійсністю, між високою метою […]...
- Проблематика оповідання Миколи Хвильового “Я (Романтика) (1 варіант) “Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить. Аскет і фанатик, жорстокий до інших і до себе, хворобливо вразливий і гордий, недоторканний і суворий, а часом – ніжний і сором’язливий, химерний характерник, залюблений у слово і форму мрійник”, – так писав про Миколу Хвильового В. Коряк. І справді, […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (3 варіант) Початок двадцятого століття ознаменувався великими перемінами, вслід за якими прийшли нові сподівання, мрії, відчуття наближення нового життя, відродження. Але, на жаль, дуже швидко натомість радості прийшло велике розчарування, спричинене стражданнями людей. Усі ці події визначили основні тенденції і напрямки у розвитку української літератури та суспільно-політичної думки. Рання новелістика Миколи Хвильового відбила захоплення і прийняття письменником […]...
- Трагізм життєвої долі М. Хвильового та його героїв Українське Відродження 20-30-х років прикликало в літературу багато нових талантів, свіжих ідей та оригінальних світобачень. Серед яскравих літературних зірок – Микола Хвильовий. За висловом його сучасника В. Коряка, “сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить… “ М. Хвильовий щиро повірив у комуністичні ідеї, відстоював їх пером і зброєю, гасаючи […]...
- Жінка в революції у творчості М. Хвильового Новела “Кіт у чоботях” присвячена жінці в революції. Гапка, тобто товариш Жучок, – це тип, що його зустрічав автор – оповідач на воєнних дорогах. Жінка невисока на зріст, взута у завеликі чоботи за жвавий характер і, очевидно, темні очі прозвана Жучком. Спробуємо проаналізувати мову цієї новели і простежити, чи характерні для неї параметри імпресіоністичного письма. […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант) Видатний український письменник Микола Хвильовий велику увагу приділяв внутрішньому світу людини, його цікавила особистість у складних умовах, поставлена перед вибором. Можливо тому, що й сам він постійно вагався між своїм революційним обов’язком і тим, що бачив у реальному житті, тобто наслідками революційної діяльності. Ці переживання, уболівання за долю народу, який потрапив під колеса історії, і […]...
- Людина на роздоріжжі революції: “Мати” Г. Косинки і “Я (романтика)” Миколи Хвильового Так споконвіку було: Одні упирались з ганчіркою в руці, другі тягнулись до стяга зорі і йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття. Микола Хвильовий Немає у світі таких ідей, за які можна було б заплатити людським життям – чужим чи власним! Лесь Курбас Григорій Косинка і Микола Хвильовий… Люди однієї епохи, талановиті письменники, великі майстри […]...
- Засудження фанатизму в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика) (2 варіант) У полі голосить мати, Така худенька мати в зморшках, А на душі у неї волохато, І одцвітають синьоокі волошки. М Хвильовий Микола Хвильовий був романтиком української революції, людиною, яка свято вірила в ті ідеали, що спочатку були красиво проголошені, а потім так брутально зраджені. Дмитро Донцов писав про нього: “Романтика Хвильового, як і взагалі українська, […]...
- Короткий життєпис Миколи Хвильового Микола Хвильовий (1893 – 1933) Микола Хвильовий – український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози. Народився Микола Григорович Фітільов (таке справжнє прізвище письменника) 13 грудня 1893р. в селищі Тростянець, нині райцентр Сумської області. Брав участь у першій світовій та громадянській війнах, з 1921p. – живе й працює в Харкові, де активно заявив […]...
- Безглузда сила фанатизму в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” (2 варіант) Роки життя і становлення як особистості письменника М. Хвильового припадають на бурхливий, перенасичений подіями початок двадцятого століття. Він брав діяльну участь у суспільному, громадському й культурному житті молодої радянської держави. В окопах Першої світової війни усталюються його демократичні, частково й більшовицькі симпатії. Він воював у повстанському загоні, брав участь у анти-гетьманському повстанні, у боях із […]...
Твір на темуукраїнська пісенна лірика.