Головна ⇒ 📌Теорія літератури ⇒ Скальд
Скальд
Скальд (давньосканд. skald – поет, співак) – поет дописемної художньої творчості при дворах правителів скандинавських держав, який складав пісні про походи норманських вождів та пригоди вікінгів. Основні свідчення про поезію С. зафіксовані у “Молодшій Едді”. Переважна більшість віршів С. з’явилася у Х-ХП ст. Характерна ознака поезії С – вельми ускладнена тропіка з алегоричними перифразами (чоловік – “дерево битви”, битва – “буря мечів”, корабель – “кінь мачти” та ін.).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Альтернований ритм Альтернований ритм (лат. alternare – змінюватись, чергуватись) – чергування ямбів чи хореїв з пірихіями у віршовому рядку залежно від своєрідності акцентології української мови, коли один наголос на середньому складі об’єднує відразу три, а не два, як того вимагає віршовий розмір. Прикладом А. р. може бути “Сонячний етюд” І. драча, написаний п’ятистопним ямбом: Де котиться між […]...
- Графоманія Графоманія (грецьк. grapho – пишу та mania – хвороблива пристрасть) – хворобливе прагнення особи, позбавленої хисту, до літературної діяльності, що імітує справжню літературу, дискредитує мистецтво. У 20-ті XX ст. мав місце так званий “масовизм” в українській поезії, коли робсількор ототожнювався з письменником, чи “призов ударників у літературу” на межі 20-30-х, покликаних створювати “пролетарський реалізм”, позбавлений […]...
- Микола Хвильовий – “Моя золота береза… “ Моя золота береза Зажурно дивиться в вогку імлу. О, де ви, де ви, зелені плеса Моїх розпорошених дум? Вчора доходив до тропіка І в палкучих просторах запалював душу, А сьогодні я, кучерявий хлопчик, До льодового океану рушив. Собакою буду верещати, Ніби гицель мене в неминучі обценьки. Я пручатимусь – не хочу за грати, Не хочу! […]...
- Диван Диван (перс. – запис, книга) – у класичних літературах Близького та далекого Сходу – поетична збірка одного автора чи збірник кількох авторів, де в межах певних жанрів в абетковому порядку розташовуються ліричні поезії (касиди, газелі, рубаї тощо) – за останніми літерами заримованих слів (редифами); кожен поет мусив мати бодай один диван. Цією формою зацікавився Й.-В. […]...
- Гіпердактилічна рима Гіпердактилічна рима – співзвуччя слів, у яких наголошуєте м четвертий, п’ятий, навіть шостий склад від краю. Маю; властива європейській, зокрема українській поезії, крім певних експериментальних винятків, – М. Рильський ( вікно” із циклу “Вікна говорять”), М. Рудницький, М. Ба тощо. Характерна для російської лірики, живленої власними фольклорними джерелами, – “Пісня про купця Калашникова” М. Лермонтова, […]...
- Бароко Бароко (італ. barocco – дивний, химерний) – напрям у мистецтві та літературі XVII-XVIII ст., якому належить важливе місце у поступі європейської культури. Б. прийшло на зміну Відродженню, але не було його запереченням. Художня система Б. надзвичайно складна, їй властиві мінливість, поліфонічність, ускладнена форма. Література Б. характеризується поєднанням релігійних і світських мотивів, образів, тяжінням до різних […]...
- Поезія М. Рильського “Перед грозою” Поезія М. Рильського “Перед грозою” Літературне життя М. Рильського тривало близько п’ятдесяти років. Поет залишив нам багато цікавих, проникливих, чутливих віршів. Тема природи близька поетові. Він спостерігає та розуміє найменші зміни у ній і передає їх у своїй поезії. Вірш “Перед грозою” переносить нас у пізню весну, коли вже відцвіли дерева, осипалися пелюстки, а все […]...
- Образ співця в поемі Лесі Українки “Давня казка” У творчості Лесі Українки важливе місце посідає тема ролі митця і мистецтва. Цій темі присвячено декілька віршів та поема “Давня казка”. Як поет Леся Українка завжди займала активну позицію в житті, тому тема поета і поезії не була для неї сторонньою. Головним героєм поеми “Давня казка” є поет, що “мав талант до віршів не позичений, […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії П. А. Грабовського Перед тими я стану на коліна, Героям тим подяку я зложу! П. А. Грабовський Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий […]...
- Ксенії Ксенії (грецьк. хеnіа – гостинність) – в античній поезії – лаконічні дотепні вірші з похвалою на чиюсь адресу. Найпопулярнішим автором К. вважається римський поет Марціал. Зверталися до цього жанру Й.-В. Гете, Ф. Шіллер. У сучасній українській поезії К. майже не спостерігаються, хоч подеколи трапляються, набуваючи епіграмного вигляду....
- Силабо-тонічне віршування Силабо-тонічне віршування (грецьк. syllаbe – склад і tonos – наголос) – система віршування, в основу якої покладено принцип вирівнювання наголошених та ненаголошених складів, їх чергування, кількість та місце розташування ритмічних акцентів у віршовому рядку. В українській поезії С.-т. в. з’явилося у XIX ст., прийшовши з російської поезії, витіснивши силабічну систему та співіснуючи з національним коломийковим […]...
- Українські колискові пісні Українські колискові пісні – це багата музично-словесна палітра щирої, безпосередньої і ніжної поезії. Частина К. п. оповита серпанком смутку, і ця тональність характерна і в літературних ремінісценціях (Т. Шевченко – “Ой люлі, люлі, моя дитино”, С. Руданський – “Над колискою”, збірка поезій П. Карманського “Ой люлі, смутку!” тощо). Спеціальні збірники і розвідки про К. п. […]...
- Панегірик Панегірик (грецьк. logos panegyrikоs – урочиста промова) – поетичний жанр, найхарактерніша ознака якого – вихваляння та уславлення визначної події чи подвигів видатної людини. Він наявний у західноєвропейських літературах а XVI ст. Славлячи тогочасних можновладців, автори порушували і злободенні питання суспільства. В українській літературі П. з’явилися наприкінці XVI ст. (“Просфонема”, 1591). Але панегіричні елементи наявні були […]...
- Ліризм Ліризм (від “лірика” ) – пафосно-стильова ознака (емоційність, сердечність, схвильованість) естетичного сприйняття дійсності, найбільш притаманна ліричним творам, менше – епічним та драматичним, спостерігається в есе, мемуарах, щоденниках, нарисах тощо. Л. в загальному значенні – піднесено емоційне переживання будь-якої події чи явища....
- Притча про неплідне фігове дерево Один чоловік у своєму винограднику мав посаджене фігове дерево (інжир, смоківниця), яке гарно і рясно виросло. Коли настала пора, господар прийшов шукати на дереві плоди, але не знайшов. Тоді господар сказав винареві: – Оце я третій рік підряд приходжу шукати плоди на цьому фіговому дереві, але не знаходжу. Зрубай це дерево, навіщо воно землю марнує. […]...
- Гуде вітер вельми в полі (народна пісня) Гуде вітер вельми в полі, Реве, ліс ламає… Плаче козак молоденький, Долю проклинає. Гуде вітер вельми в полі, Реве, ліс ламає… Козак нудиться, сердешний, Що робить – не знає. Гуде вітер вельми в полі, Реве, ліс ламає… Козак стогне, бідолаха, Сам собі гадає: “Ревеш, вітер, та не плачеш, Бо тобі не тяжко! Ти не знаєш […]...
- Гуде вітер вельми в полі!.. – Забіла Віктор Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає; Плаче козак молоденький, Долю проклинає. Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає; Козак нудить, сердешний, Що робить, не знає. Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає; Козак стогне, бідолаха, Сам собі гадає: “Ревеш, вітре, да не плачеш, Бо тобі не тяжко; Ти не знаєш в […]...
- Художні особливості поезії І. Бродського I. Новаторський характер поезії Бродського (вірші поета схожі на симфонічні твори завдяки насиченій і виваженій композиції, головна ідея не висловлюється прямо, а завжди ухильно й натяком, поет шукає нові можливості виразності слова і звертання до читача). II. Характерні риси поетики І. Бродського. 1. Великі тексти (ламають звичні для нашого часу уявлення і повертають нас у […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” (4 варіант) У ранній поезії Павло Тичина не порушує важливих питань соціальної дійсності, а лише передає переживання і настрої, навіяні природою, коханням, роздумами. Основні мотиви ранньої лірики Тичини – бадьорість, життєрадісність, свіжість. Вчитуючись у поезії “Гаї шумлять… “, чуєш звуки замріяних гаїв, голублячий шепіт трав, ніжний голо, закоханого героя. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду […]...
- Мова-посередник Мова-посередник – мова, що стала проміжною ланкою у поширенні оригінального літературного твору. Нині М.-п. вважаються розповсюджені європейські мови ( Англійська, німецька, французька), якими переважна більшість перекладів виконується вперше. Наприклад, М.-п. для Лесі Українки у перекладі гімнів “Рігведи”, написаних санскритом, – німецька; І. Франко, перекладаючи індійські легенди з “Махабгарати”, також користувався німецьким посередником; П. Куліш, намагаючись […]...
- Віктор Забіла – Біографія Віктор Миколайович Забіла (1808 – листопад 1869) – український поет-романтик. Забіла Віктор Миколайович (крипт. – Ол-др.) – український поет. Народився 1808р. на хуторі Кукуріківщина, тепер с. Забілівщина Борзнянського р-ну Чернігівської області, в сім’ї дрібного поміщика, нащадка старовинного козацько-старшинського роду. Навчався в 1822 – 1825 рр. в Ніжинській гімназії вищих наук. В 1825 – 1834 рр. […]...
- Основні мотиви поезії Федора Тютчева Основні мотиви поезії Федора Тютчева Тютчев – один із найвідоміших поетів XІX століття. Це століття дало світовій поезії чимало відомих російських поетів (досить згадати імена Пушкіна та Лермонтова, Некрасова і Фета). Поза те, поезія Тютчева вирізняється своєю особливою філософською спрямованістю і особливим переосмисленням тих символів і мотивів, котрі в цілому були властиві російській та й […]...
- Андієвська Емма – дерево Вітри розносили сонця і сіно, Піском заносячи усесвіт, І очі грузнули від невбиральних видив. І крик, що коливав рівнину, Висів на нитці, мов жовток, І дерево, що розлилось по небу Біліше сонця, глибше океану, Те дерево, що розділяє межі… Під яблунею не ходить людині. 1961...
- Леся Українка – ВІРШІ ПОЗА ЗБІРКАМИ У цьому розділі представлені в хронологічному порядку поезії Лесі Українки, надруковані після 1902 р. у різних виданнях (в основному періодичних) та опубліковані після смерті поетеси за автографами. Переважна більшість неопублікованих за життя Лесі Українки творів друкувалася за автографами протягом 1945 – 1947 pp. і була зібрана, зрештою, у виданні: Леся Українка. Неопубліковані твори. Львів, вид-во […]...
- Ваганти Ваганти (лат. vagantes – мандрівники) – мандрівні ченці, школярі, студенти Західної Європи ХІІ-ХШ ст. – автори вільнодумної, почасти баламутної, життєлюбної, далекої від аскетичних ідеалів ортодоксальної церкви, подеколи гостро сатиричної лірики. Тісно пов’язані з традиціями вченої латинської поезії каролінзького Відродження, вони сміливіше стали на шлях світської літератури, зважилися навіть пародіювати канонічні тексти та католицькі ритуали (“Євангеліє […]...
- Павло Мовчан – Кора Руками охопив, – а під корою сік. Під пальцями членується галуззя, Під пальцями і форма листяна, Під пальцями і шумовиння, Під пальцями і гнізда щебетливі. Ой дерево, покладено на зливу! Як жили висотало з неї – зацвіло. З-під пальців визволялося крило, І мавка вимальовувалась чітко В зелено-позолочених багнітках… А дерево чухралось на вербаб’я: Фашини – […]...
- Тема батьківщини і природи у творчості С. Єсеніна I. Час Єсеніна – час значних поворотів в історії Росії. II. Росія у віршах поета. 1. Любов до Батьківщини у ранніх віршах Єсеніна: А) мала батьківщина поета (стародавнє приокське село Костянтинове, що біля Рязані; краса рідного краю відбилася у віршах “О Русь – малиновое поле… “); Б) самобутність віршів Єсеніна (сповненість ранніх віршів поета звуками, […]...
- Микола Руденко – Серце світу Здається, серце не в мені живе, А десь назовні. Чи в зорі далекій. Я чую калатання світове І світової крові чую клекіт. А може, “я” маленьке і оте, Що Всесвітом зробилось,- щось єдине?. Хоч це питання вельми непросте, Я стверджую, що Всесвіт є Людина. Так чи інак, а десь у світі є Те серце, що […]...
- Протиставлення лихові війни щастя і краси мирного часу (за поезією “Люблю я ліс”) Багато часу минуло з тої пори, як закінчилася війна. Але чутливу душу Платона Воронька ще хвилюють жахливі спомини. Поет знову звертається до тих кривавих днів і ночей. У поезії “Люблю я ліс” П. Воронько згадує, як цей “дрімотний ліс” приніс партизанові “жаданий захист і спочинок”. У цьому лісі кожне дерево є свідком героїчного подвигу партизанів. […]...
- Біографія Віктора Забіли Віктор Забіла (1808 – 1869) Забіла Віктор Миколайович (крипт. – Ол-др.) – український поет. Народився 1808р. на хуторі Кукуріківщина, тепер с. Забілівщина Борзнянського р-ну Чернігівської області, в сім’ї дрібного поміщика, нащадка старовинного козацько-старшинського роду. Навчався в 1822 – 1825 рр. в Ніжинській гімназії вищих наук. В 1825 – 1834 рр. служив у війську. Вийшов у […]...
- Юрій Андрухович – Я програвся в карти, а це ознака Я програвся в карти, а це ознака, Що святий Юрко зі мною в конфлікті. Вічно має мухи, старий рубака! Але я не клянчу, тим більше лікті Не кусаю, бо, дуже, не ревний я учень Там, де вчать науки про вертикальне. Мене більше цікавлять вузли сполучень, Переходи духа в матеріальне. Надивився днями крутого порно І спромігся […]...
- Дактилічна клаузула Дактилічна клаузула (грецьк. dactylos – палець і clausula – закінчення) – закінчення віршованого рядка, слова в якому мають наголос на третьому складі від його краю, збігається з дактилічною стопою, характерна для деяких поетів, зокрема для І. Багряного: “Гей, нема, нема. Тут страшна зима, / Мла, відчай і сон над оселями”, “Ой, летять два соколи з […]...
- Забіла Віктор – Біографія Забіла Віктор Миколайович народився 1808р. на хуторі Кукуріківщина, тепер с. Забілівщина Борзнянського р-ну Чернігівської області, в сім’ї дрібного поміщика, нащадка старовинного козацько-старшинського роду. Навчався в 1822 – 1825 рр. в Ніжинській гімназії вищих наук. В 1825 – 1834 рр. служив у війську. Вийшов у відставку в чині поручика, решту життя провів на своєму хуторі поблизу […]...
- Піїт, або Піїта Піїт, або Піїта (грецьк. poietes – поет) – так в Україні називали поета до початку XIX ст., згодом цей термін набув або жартівливого, або іронічного змісту для означування нездорових явищ у поезії, пов’язаних із графоманством та епігонством, поверховим версифікаторством: Сиділи там скучні піїти. Писарчуки поганих вірш (І. Котляревський)....
- Шаїрі Шаїрі – чотирирядкова строфа на шістнадцять складів з дактилічним або парокситонним моноримним римуванням. ПІ. – панівний у грузинській поезії до XVIII ст. віршовий розмір, простежується у найдавніших пам’ятках грузинської лірики, цією строфою написано відому поему Ш. Руставелі “Витязь у тигровій шкурі”, перекладену українською мовою М. Бажаном. Крім “високого ПІ.”, який використав грузинський поет, він застосував […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” (1 варіант) Передусім, треба сказати, що Павло Тичина – це геніальний український поет. Багато своїх поетичних творів він присвятив природі рідного краю, який він надзвичайно любив. Його поезії описують красу та велич української землі. Поет зміг в декількох рядках передати той необ’ємний, величний простір, який розгортається перед його очима. В поезії “Де тополя росте” автор майстерно змальовує […]...
- Ашуг Ашуг (тюрк, ашик – закоханий) – народний поет-співець у народів Кавказу та Туреччини, котрий виконує свої епічні сказання під акомпанемент саза, тара або кеманчі. Мистецтво А. має свою традицію (озани у Х-ХІ ст.), розвинулось у XVI ст. (ашуг Гурбані). Класиками ашугської поезії вважаються Саят-Нова, Н. Овнатан, Хаста Гасим та ін....
- Містерія Містерія (грецьк. mysterion – таїнство, таємний релігійний обряд на честь якогось божества) – західноєвропейська середньовічна релігійна драма, що виникла на основі літургійного дійства. В основу М. різдвяної та великодньої покладено біблійні сюжети. Виникнувши у XIII ст., вона поширилась у XIV-XV ст. в Італії, Англії, Німеччині, Нідерландах, Франції у вигляді масових видовищ. М. інсценізувала народження, смерть […]...
- “Аби ти щаслива була, Україно… ” за поезією П. Воронька Біографія кожного поета є справжнім джерелом його подальшої творчості, витоком почуттів та ідей. Так сталося й з біографією Платона Воронька. Ця людина великої душі й оптимізму мала героїчну долю, завжди була у вирі життя. Поет часто звертається до теми Батьківщини, до теми рідної землі. Ліричний герой його віршів завжди висловлює думки й почуття самого поета. […]...
- Твір на тему: “Козак” П. Мартиновича На картині художника П. Мартиновича “Козак” зображено простого козака. Це кремезний, дужий чоловік з суворим виразом обличчя. Його вигляд свідчить про постійну готовність дати відсіч будь-якому ворогові України. У козака сірі, пронизливі очі, над ними нависли густі чорні брови, що суворо зведені. Гострий ніс, довгі вуса, опущені донизу. І найперша ознака справжнього козака – оселедець […]...
Твір вулиця яка веде мене до школи.