Скарбничка мудрості

10 заповідей спокою Івана Павла ІІ

1. Саме цей день я хочу прожити, не намагаючись одразу вирішити всі життєві проблеми.

2. Саме сьогодні зважатиму на свою поведінку: буду привітним до людей, не буду критикувати, виправляти чи вдосконалювати нікого, окрім себе.

3. Саме сьогодні буду щасливим, усвідомлюючи, що я створений для щастя не тільки у вічності, але й тепер. Є лише один світ.

4. Саме сьогодні підлаштуюся під обставини, не прагнучи, щоби вони підлаштовувалися до моїх бажань.

5. Саме сьогодні відведу кілька хвилин свого

часу для читання. Як їжа потрібна тілові, так добра книжка потрібна для духовного життя.

6.Саме сьогодні зроблю якийсь добрий вчинок і нікому про це не скажу.

7. Саме сьогодні зроблю щось, до чого не маю жодного бажання. А коли почуватимусь ображеним, не виявлю цього.

8. Саме в цей день складу собі детальний план. Можливо, не буду його ретельно дотримуватися, але спробую виконати два правила: не буду поспішати і буду рішучим.

9. Саме сьогодні буду сильно вірити – навіть коли б обставини схиляли мене до чогось протилежного. Бог піклується про мене так, ніби на світі більш нікого немає.

10. Саме сьогодні

не буду нічого боятися. Особливо не лякатимусь радості та всього, що красиве. Не боятимусь вірити в Добро і за все дякувати.

Адже все є Божим даром.

Азбука загального Христового походу любові

1. Поважай кожну людину, бо Христос в ній живе. Будь чуйний до іншої людини, брата свого, сестри.

2. Будь доброї думки про всіх, не думай погано про нікого. Старайся навіть у найгіршого бачити щось добре.

3. Говори завжди ввічливо про інших. Не говори нічого поганого про ближніх.

4. Направ кривду виражену словом. Не роби розголосу між людьми. Єднай усіх серцем і словом.

5. Розмовляй з кожним мовою любові, не підвищуй голосу, не проклинай, не роби прикрості, не витискай сліз, заспокоюй і виявляй доброту.

6. Вибачай все і всім, не ховай в серці гніву. Завжди першим простягай руку до згоди.

7. Чини завжди на користь ближнього. Роби добро кожному, якби і ти прагнув, щоби тобі так робили. Не думай про те, що тобі хтось винен, але що ти винен іншим.

8. Активно співчувай в терпінні, охоче спіши з допомогою, порадою, потішенням, щирим серцем.

9. Працюй ретельно, бо з плодів твоєї праці користуються інші, як і ти користуєшся з праці інших.

10. Включайся в громадську допомогу ближнім. Подай руку вбогим і хворим, старайся знаходити потребуючих навколо себе.

11. Молися за всіх, навіть за ворогів, по цьому пізнають тебе, що ти учень Христа.

Амінь.

Знаю твердо те, що ти прийдеш…

– Тату, чому при наших зустрічах ти мені завжди кажеш: “Я так тебе чекав…. і ти прийшов”. Ти так говориш, але ми навіть не домовлялися про зустріч і ти, також, не знаєш, коли я прийду і чи взагалі я прийду? – Сину мій, це очікування у мене починає народжуватись від того моменту, коли ми кажемо один одному: “До зустрічі!”

Це правда, що я не знаю, коли ти прийдеш, але знаю твердо те, що ти прийдеш!

Пам’ятай: якщо не буде до кого прийти, то Бог завжди тебе чекає…

Та врешті не мені це тобі говорити… Сам знаєш…. Не так?

Любити – це означає дарувати Любов

Тому, хто не знає Любові.

Тому, хто просить Любові.

Тому, у кого нема Любові.

Тому, хто не має дару Любові.

Тому, хто не вміє просити Любові.

Тому, хто нічого не знає про Любов.

Тому, хто не знає сили Любові.

Тому, хто вважає себе недостойним ще раз прийняти Любов.

Тому, що був невірний Любові.

БОГ

– Богові належить перше місце у нашому житті.

(Вітаю тебе, Україно!)

– Якщо заберемо зі світу Бога, то в ньому не залишиться нічого по-справжньому людського.

(Вітаю тебе, Україно!)

– З усього, що творить Бог, немає нічого такого, що б не було добре.

(Авва Доротей. Поучення і послання)

– Усе, що робить із нами Бог, робить Він для нашої користи, люблячи й милуючи нас.

(Авва Доротей. Поучення і послання)

– Одному Богові належить влада виправдовувати й засуджувати.

(Авва Доротей. Поучення і послання)

– Бог добре ставиться до нас, людей, і хоче, щоб ми також добре поводилися зі собою та один з одним.

(Ансельм Грюн. Любити себе)

– Лише Бог може звільнити нас від тягаря.

(Ансельм Грюн. Середина життя)

– Бог хоче серця людини, а не її досягнень.

(Ансельм Грюн. Шляхи до свободи)

– Бог має серце матері.

(Антоні Пацьорек. Біблія для кожного і на кожен день)

– Бог любить мене, незалежно від того, що я роблю і чого досягнув.

(Генрі Ноуен. Від страху до любові)

– Бог поруч з тими, у кого розбите серце.

(Генрі Ноуен. Від страху до любові)

БОЖА ВОЛЯ

– Нічого не буває з нами без Божого промислу.

(Авва Доротей. Поучення і послання)

– У волі Бога для нас немає нічого поганого, її сутність – спасіння тих, кого Він усиновив.

(В. Лєпахін. Ікона та іконічність)

– Те, що трапляється нам з волі Божої не є зло, навіть коли злом видається.

(Д. Туптало. Лік духовний)

– Істинна розкіш у житті цьому – на одну лишень волю Господню покладатися.

(Д. Туптало. Лік духовний)

– Нашим щастям було б упасти в обійми Божої волі так, як кидається з довірою в обійми матері мала дитина.

(Жак Філіп. Шукай миру)

– Якщо Божа воля – повести наш човен повільніше, аніж ми бажаємо, будьмо покірні Його святому бажанню.

(Жак Філіп. Шукай миру)

– Бог не хоче ані посту надмірного, ані труду непосильного, а лише серця чистого та сокрушеного.

(Києво-Печерський патерик)

– Хто хоче знати волю Божу, нехай шукає тиші.

(О. Мень. Світло в пітьмі сяє)

– Найвищий дар Господеві – у всьому покорятися тільки Його волі.

(Т. Затворник. Про покаяння)

Коли ти забутий чи тобою нехтують, коли тебе відсувають вбік, а ти при цьому схиляєшся і дякуєш Богові – Це перемога!

Коли немає згоди з ближніми, коли виникають труднощі, безладдя, хаос, в яких нема твоєї вини та участі, але ти можеш перенести все це без гніву – Це перемога!

Коли висміюється твоя доброта, лагідність, покора, а ти приймаєш все це з любов’ю – Це перемога!

Коли ти, зустрівшись з будь-якою грубістю, наклепом, докором чи навіть переслідуванням, можеш переносити все так, як переносив Ісус – Це перемога!

Коли ти задоволений всім, що маєш, радієш кожною дрібничкою, з любов’ю приймаєш кожну людину, яку посилає тобі Господь – Це перемога!

Коли тебе висміяли, образили, принизили чи навіть побили заради Христа і Його науки – Це перемога!

Любов – велика таємниця

Треба повернути любові її правдиве місце, її правдиві виміри.

Правдиве і єдине місце любові – це серце людини і серце історії світу. Любов – це сила, це суттєва енергія, без якої людина і світ не могли б гармонійно розвиватись і досягнути щастя. Правдиві її виміри – безконечні. Любов перевищує любов.

Вона приходить з одного світу й летить і інший світ. Для віруючих любов приходить від Бога й повертається до Бога. Бог є Любов.

У цій величній Пригоді подружжя й родина є центром. Це любов, що стає тілом і оживляє життя, як колись Бог – Любов прийняв образ людини і сам став тілом, щоб дати нам Життя.

Найбільшим бажанням у серці людини, кожної людини, значно більшим, ніж бажання жити, є бажання любити і бути любленою. Це – правдивий голод людини, її правдива спрага.

Людина створена любо”ю і для любові. Ніхто не може жити, якщо перед тим не був коханий. Життя – це ріка, а не джерело!

Якщо ти хочеш жити, не бережи свого життя для себе: воно має пестити інші береги, зрошувати інші землі. Біжи до джерела.

Вмерти – це не перестати жити, а перестати любити.

Слова з дуже гарної книжечки “ЛЮБОВЕ моя НЕЗНАНА”

Я знаю:

Якщо люди вмирають мільйонами з голоду, а в той же час інші – через переїдання, це тому, що ми не вміли поділити зерна, щоб спекти хліб для наших братів.

Я знаю:

Коли стільки юнаків вдаються до насильства, щоб силою взяти те, чого не мали, це стається тому, що вони народилися з бруду, з випадкових обіймів або від батьків – дітей, які хотіли спочатку авто й песика, а потім – дитину для забави.

Я знаю:

Якщо деякі люди не бачать нічого, хіба тільки чорні й німі знаки на сторінках книжок, це тому, що інші зберігають знання для себе як свою власність.

Я знаю:

Що, якщо земля є власністю й джерелом багатства для одних, а для більшості – місцем праці й страждання, це тому, що люди забули, що земля належить всім, а не тільки сильнішим.

Я знаю:

Що деякі люди – ніде правди діти – є багатші на розум, на здоров”я, на відвагу, ніж інші, а таки це багатство є боргом щодо тих, що його не мають. Але знаю також, що часто цей борг зростає і не сплачується.

Я знаю:

Якщо мільйони людей живуть і не можуть вільно брати участі і організації світу, це тому, що інші вважають, що вони народилися властителями, яким потрібні раби, щоб реалізувати їхні амбіції.

Я знаю:

Що тисячі в”язнів і полонених вмирають у концтаборах або стогнуть під тортурами, бо деякі люди присвоюють собі право поволі вбивати тіло, щоб померла душа.

Я знаю також і дивуюся, що скрізь є люди, які відважно підносять голови й ще відважніше кидають свої скривавлені тіла у битви за справедливість і мир; але знаю також, що тіло, яке бореться без серця, не може перемогти, тому що битви без любові – це марні битви, кров, що вони проливають, призводить до іншої крові.

Я знаю…

Я знаю багато інших речей.

Якби нота казала: одна нота не творить музику,

… не було б симфоній.

Якби слово казало: одне слово не може наповнити сторінку,

… не було б книжок.

Якби цегла казала: одна цегла не може збудувати стіну,

… не було б будинків.

Якби крапля води казала: одна крапля води не творить ріку,

… не було б океанів.

Якби зерно пшениці казало: одне зерно пшениці не засіє поле,

… не було б жнив та хліба.

Якби людина казала: один жест любові не врятує людство,

… наколи б не було справедливості і миру, гідності і щастя на землі.

– Що можу я – скажеш ти.

Кажу тобі: “Люби ділом і правдою”(1Йо.3,17-18), бо тільки любов може перемогти страждання. Сила любові, що ти вкладаєш у світ, дає нову кров обезкровленому тілу людства, навіть якщо ти не помічаєш цього.,

– Але інші – знову скажеш ти.

-Я кажу тобі: “Вони також мають любити”.

-А якщо вони ухиляються – думаєш ти.

– Люби ще більше; інші, що довкола тебе, також почнуть любити. Вони, як і ти, чекають, щоб хтось коло них поклав першу цеглину. Вони покладуть свою слідом за тобою, бо хто любить, веде до любові.

Як симфонія потребує кожної ноти,

Як книжки потребують кожного слова,

Як будинки потребують кожної цегли,

Як океани потребують кожної краплі води,

Як жнива потребують кожного зерна,

Все людство потребує тебе там, де ти є,

Єдиного, і отже, незамінного.

Чого ти чекаєш, щоб починати?

Вся наша спадщина у Христі

Якщо ти у полум’ї, Він – джерело охолоджуюче;

Якщо ти поневолений гріхами, Він – твоє визволення;

Якщо ти потребуєш допомоги, Він – твоя сила;

Якщо ти боїшся смерті, Він – Життя;

Якщо ти стремиш до неба, Він – Шлях;

Якщо ти втікаєш від темряви, Він – Світло;

Якщо ти потребуєш їжі, Він – Кормитель.

Св. Амвросій Медіолянський

“Молитва ─ це пожива для духовного життя” (блаженна Мати Тереза)

Що робимо, коли встаємо зранку: можемо потягуватися, робити ранкову гімнастику, чистити зуби, вмиватися; дехто любить подивитися у вікно яка там погода або увімкнути телевізор, щоб подивитися як там поживають інші. Можемо побажати комусь доброго ранку. А можемо помолитися і подякувати Богові за прожиту ніч. Так, зупинитись на хвилю і подякувати.

Хтось скаже: запізнююсь на роботу чи навчання або я ще маю відвести дитину дитячий садок, день тільки-но почався, а в мене вже багато проблем, або хтось скаже, що помолиться по дорозі чи в маршрутці. Здається, останній варіант кращий, як нічого. Аж тут зустрічаємо знайому чи знайомого і забуваємо про Творця, а Він чекає, можливо і не перший день.

Хоче, щоб ми з ним порозмовляли, сказали кілька щирих слів, жили з думкою про нього, адже Він завжди поруч, на всіх наших життєвих дорогах, Він вміє радіти і сумувати разом з нами, але найбільше хоче спілкування, розмови у молитві, у щирій синівській відданості, з відчуттям любові та надії впродовж кожного дня нашого життя.

Стався до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе.

Зміцнюй тіло і душу, просвітлюй розум.

Працюй так, щоб після тебе нічого не переробляли.

Будь завтра кращим, ніж ти є сьогодні.

Не давай сильним принижувати слабких.

Не залишай хворих, не забувай про бідних.

Не май гордині ані в розумі, ані в серці.

Пізнавши все добре, пам’ятай, а чого не знаєш – тому навчайся.

Живи для Батьківщини та люби людство.

Великий Князь Київської Русі Володимир (Василій) Мономах (1053-1125)

ЛЮБЛЮ ТЕБЕ… за твою відповідальність. Шкода лиш, що сьогодні вранці ти надто швидко змовив “Отче наш”, постійно позираючи на годинник… Що вважаєш молитву потрібною лише тоді, коли треба щось просити.

ЛЮБЛЮ ТЕБЕ… за твою наївність. Шкода лиш, що не відмовив директору попрацювати в неділю… Що пропустив Літургію і думав: “Без тієї роботи пропаду”.

ЛЮБЛЮ ТЕБЕ… за твою працьовитість. Шкода лиш, що не вистачило тобі сил піти на вечірню… Що 450 серія улюбленого серіалу забрала увесь час для читання Святого Письма.

ЛЮБЛЮ ТЕБЕ… за твою усмішку. Шкода лиш, що забуваєш про неї, коли збираєшся до храму і сонно натягуєш светр…

ЛЮБЛЮ ТЕБЕ… за твою закоханість. Шкода лиш, що забуваєш про Мене, коли тобі особливо добре з твоєю половинкою… Забуваєш, Я живу в ній. І в тобі живу, моя дитино!

Люби ж Мене, як себе самого!

ТВІЙ ІСУС

БОЖА БЛАГОДАТЬ

– Бог, як милостивий, кожному дає те, що йому потрібне. (Авва Доротей. Поучення і послання)

– Господня благодать здатна вчинити значно більше, аніж людина спроможна вчинити сама, власними зусиллями. (Жак Філп. Шукай миру)

– З Божою благодаттю ми завжди можемо бути впевнені у перемозі. (Жак Філіп. Шукай миру)

– Бог дає нам малими мірками те, чого ми чекаємо від Нього. (Жак Філіп. Шукай миру)

– Лише ті, які творять добрі діла ради Христа, отримають Божу благодать. (Н. Заторський. Піст і трапеза в духовному житті)

– Все, що з тобою трапляється, – дана тобі Богом благодать. (Славомир Бєля. Довіритися любові)

Блаженні: це хто?

Блаженні ті, які вміють посміятися з самих себе – бо матимуть радість і потіху протягом усього життя.

Блаженні ті, які не ставляться до себе надто серйозно – за це люди їх шануватимуть.

Блаженні ті, які відрізняють западину від гори – вони бачитимуть речі у відповідних пропорціях.

Блаженні ті, які відрізняють зрілі овочі від недоспілих і вміють чекати врожайної пори – вони засмакують солодощів зрілості.

Блаженні ті, які нічого не мусять, але багато чого свідомо хочуть – вони зазнають справжньої свободи.

Блаженні ті, які маючи те чи інше, охоче це віддають – вони зазнають смаку більших вартостей.

Блаженні ті, які вміють чекати – бо дочекаються великих дібр.

Блаженні ті, які зрозуміли, що більшим щастям є давати, ніж брати, і служити, ніж приймати служіння – вони знайдуть справжнє щастя.

Блаженні ті, які люблять правду більше, ніж вигоду – вони знайдуть справжні цінності.

Блаженні ті, які знають, що молитва не грунтується на почуттях, мисленні та розумінні, – але на щирому відданні себе Богові.

Блаженні ті, які не закривають собою Бога і людей – вони чіткіше бачитимуть правдиву дійсність.

Найбільший вияв вдячності Богові – це радіти тим, що ми маємо

Людина, яка досвідчила велику Божу любов та з цього отримала великі ласки, внутрішньо прагне віддячитись своєму Доброчинцю.

Ми, люди, свою вдячність один одному виявляємо по-різному: через слова подяки, матеріальні дарування, чи віддячуємось у якийсь духовний спосіб; і таким чином, виявляємо свою прихильність до іншої особи. Але як достойно дякувати Господеві? Адже знаємо, що жодні наші жертви та дарування не можуть зрівнятись із Божою Величністю.

Спаситель неодноразово в Євангелії нас закликає, щоб ми уподібнювались до дітей. Дитяча щирість та відкритість повинні бути невід’ємною ознакою нашого християнського життя. У відношенні вдячності дітей та батьків ми можемо побачити, яким правдивим повинне бути і наше відношення до Небесного Отця.

Одна мати сказала, що найбільше щастя вона переживає тоді, коли її дитя радіє. Подібно і Господь радіє з того, що ми тішимось Його ласками та даруваннями.

Отже, найбільшим виявом вдячності Богові – це радіти тим що ми маємо.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір що робить мене щасливим.
Ви зараз читаєте: Скарбничка мудрості
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.