Скромність – прикраса мудрості

Related posts:

1. Христина Сирова – Бажаю тобі мудрості Я страшенно складна, і ніколи не буду простішою. З протиріч навіть тіло моє, не те щоб душа. Я не хочу бути для тебе, чи когось, іншою, Бо це буде хтось, можливо кращий – але не я. Бо я прагну свободи, бунту і десь навіть крайнощів. Я готова стояти на принципах честі, волі й добра. Я […]...
2. Зачерпнімо мудрості зі світової давньої скарбниці (про найдавнішу перекладну світську літературу) Разом із церковною літературою в Давню Русь прийшло багато книг природничо-наукового змісту, історичних праць та збірників афоризмів, у яких була сконцентрована мудрість людська. Дещо наївними і навіть смішними видаються нам “наукові” викладки Іоанна Екзарха в “Шестодневі”, Козьми Індикоплова в “Християнській топографії” про будову світу, фізичні, астрономічні та інші явища природи. Що ж, таким їм здавався […]...
3. Іван драч – Баляда про скромність – Не вистачає йому скромності! – Кричало круг мене голодне кодло Скромних графоманів і чесних заробітчан. – Так, трохи не вистачає йому скромності! – Великодушно погодились поважні дяді, Поблажливо дивлячись з критичних Говерл. – Людський глас – глас божий. Вирішив я: “Треба зайти до Скромності”. Купив пучок осніжених конвалій І сизий флакончик парфумів, Чесучевий плащ […]...
4. Скарбничка мудрості 10 заповідей спокою Івана Павла ІІ 1. Саме цей день я хочу прожити, не намагаючись одразу вирішити всі життєві проблеми. 2. Саме сьогодні зважатиму на свою поведінку: буду привітним до людей, не буду критикувати, виправляти чи вдосконалювати нікого, окрім себе. 3. Саме сьогодні буду щасливим, усвідомлюючи, що я створений для щастя не тільки у вічності, […]...
5. Байка – джерело мудрості У розділі “Байка у світовій літературі” ми познайомилися з історією розвитку байки, а також із творами відомих байкарів. Байки писали Езоп, Лафонтен, Крилов, Глібов. Спочатку здається, що байка – це розважальний веселий твір, але насправді автори байок говорять про серйозне. Як сказав Леонід Глібов: “Здається, байка просто бреше, а справді – правду ясну чеше”. Байка […]...
6. Народної мудрості джерело (твір на тему прислів’я) Мабуть, кожна людина з дитинства знає народні прислів’я та приказки. Ці короткі, але влучні вислови чули ми від бабусі або дідуся, мами чи тата. Мій дід, наприклад, коли дивиться, як я щось роблю, не може втриматися і обов’язково скаже щось таке: “Сім разів відміряй, а раз відріж” або “Усе велике починається з дрібного”. Через ці […]...
7. У всіх хто народився в дев’яностих… – Юлія Кручак У всіх хто народився в дев’яностих мала бути яскрава балонєва куртка в початковій школі У мене була рожева Такі куртки називались “інопланетяни” Я тоді дивилась мультсеріал “ракети” Мріяла стати баффі Або просто вчителькою Хотіла мати стосунки Тепер розумію що лише для того щоб хтось носив мій портфель додому Бо в ньому було багато книжок Бо […]...
8. Твір на тему: Яке місце посідає прекрасне у моєму житті (твір-роздум) Краса! Без цього людині було б тяжко жити. “А з чого саме складається краса?” – запитуєте ви себе. Природа, яка навколо нас, яка допомагає відчути себе наодинці, є красою. Відчути смак живої природи. Випити з річки живлючої води. Покуштувати розмаїття ягід, яке дарує нам природа. Мені подобається доглядати за квітами. Догляд за ними поліпшує мені […]...
9. Образ собору в романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” Образ собору в романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” І. “Собор Паризької Богоматері” – один із найкращих історичних романів XІX століття (романтичний стиль, розповідь про життя Франції XV століття, початок нової епохи Відродження). ІІ. Собор Паризької Богоматері – рівноправний герой твору. 1. Символічність назви собору (названий на честь Богоматері, яка віддала сина на муки заради […]...
10. Софія Київська – символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного “Диво”) Де шукати витоки духовності? В історії свого роду, в його прадавніх коренях. Десять століть тому було збудовано Софіївський собор у Києві, а його куполи ще й досі радо вітають сонце. Софія Київська – велич українського народу, втілення його мудрості й сили, таланту й слави, символ духовного єднання нації. Величний образ собору, цього незвичайного дива, “що […]...
11. Таня Бенещук – У кожного свій шлях, своя не впинна доля У кожного свій шлях, своя не впинна доля. У кожного свій хрест на смертному плечі. Комусь кайдани, відчай… Комусь воля, Комусь душа, як золото. Комусь – дрімучії ліси. Когось в чоло холодними губами, Цілує доля з диким скреготом зубів. Когось зігріє ніжним подихом весняним, Когось зламає на роздоріжжі всіх світів....
12. “Береться мудрість не із заповітів, а із шукань і помилок гірких… ” (за драматичною поемою “Ярослав Мудрий”) Я гадаю, що кожна людина хоча б раз за життя ставила собі питання: звідки береться мудрість? Чи є вона вродженим даром? Чи можна стати мудрим, читаючи книжки? Чи мудрість приходить сама собою із віком і досвідом, а ми не в змозі пришвидшити чи вплинути на цей процес? Своє бачення цієї проблеми пропонує нам Іван Кочерга. […]...
13. Собор як символ духовної краси народу (за романом О. Гончара “Собор”) (2 варіант) Душа людини – вічна таємниця. Розкрити її намагалися філософи й психологи, творчі люди. Але усі вони лише трохи піднімали завісу таємничості. Кожен з них розплутував клубочок з переживань та почуттів людини по-різному. Олесь Гончар, автор роману “Собор”, розкриває духовну красу людей, використовуючи образ собору – архітектурної пам’ятки козацьких часів. Що таке, власне кажучи, собор у […]...
14. Символіка образу собору в романі О. Гончара I. Висока оцінка роману О. Гончара “Собор” літературною критикою 80-х років XX ст. (домінує світло і чистота, висока мораль і духовність). II. Символічність образу собору в романі. 1. Особливість стилю Гончара в романі (за визначенням самого письменника – “поетичний реалізм”, коли “в землю – корінь, віти – в небеса”; звідси романтична манера письма, символічність багатьох […]...
15. У чому справжнє щастя? (за оповіданням Олени Пчілки “Сосонка”) (1849-1930) Справжнє ім’я – Ольга Петрівна Драгоманова. Народилася в м. Гадячі на Полтавщині в родині юриста. Училася в Київському інституті шляхетних дівчат. Брат Михайло Петрович Драгоманов – відомий вчений і громадський діяч – залучив її до участі в культурно-просвітницькій організації “Громада” (Київ). Одружилася з юристом Петром Косачем, мала шістьох дітей (одна з доньок стала відомою […]...
16. “Бережіть собори ваших душ” (за романом Собор”) Годинник вічності вже відрахував останні хвилини другого тисячоліття, коли нажахане людство чекало кінця епохи. Що там, за порогом тисячоліть? Суцільні проблеми – голод і перенаселення, ядерна катастрофа й екологічна криза. Та чи не найважливішою серед них є проблема втрати духовності. На мій погляд, найстрашніше, що може статися з людиною – це духовна пустота, моральна деградація […]...
17. Собор – символ духовної краси людини в однойменному романі Олеся Гончара Собор – символ духовної краси людини е однойменному романі Олеся Гончара. “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги, великого інтелектуального наповнення. Як писав Є. Сверстюк, “своїм романом “Собор” Олесь Гончар увійшов у саму гущу пекучих питань сучасності і розворушив, розтривожив їх рій”. Коли у другій половині XVIII ст. за наказом Катерини II російське […]...
18. Батьківське поле – Сингаївський Василь Тихе батьківське поле За поліським селом розляглось. Все чекає когось, Не діждеться когось. Чує кроки господаря, Чує дотик руки. І засівом його Наливаються вщерть колоски. Наливаються Сонцем, вітрами, теплом, Споконвічним, Живим, невмирущим зерном. Раннє батьківське поле Змалку нам до роботи прийшлось. Все чекає когось, Не діждеться когось. Сіячеве дихання Воно чує щодня. Той, хто потом […]...
19. Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій […]...
20. Мені би стати пташкою Мені би стати пташкою, Аби взлетіти до небес. Мені би стати пташкою, Аби пізнати висоту чудес. Мені би стати пташкою, Мені набридло існувати. Мені би стати пташкою,- Я хочу літати, літати! Мені би стати пташкою, Мені тісний цей світ. Мені би стати пташкою, Мені набрид, той, людський, гніт. Мені би, тільки, стати пташкою, Аби сягнути […]...
21. Бережіть собори душ своїх (за романом О. Гончара “Собор”) В історії кожної літератури є книги, які позначають сходження культури народу до духовних висот людства. В українській літературі XX століття такою книгою є “Собор” О. Гончара. Роман стверджує силу і красу людського духу, історичної пам’яті. Він присвячений темі збереження духовної спадщини, культури, мови, мистецтва, історичних святинь народу, захисту цих здобутків. Усім філософським змістом роман “Собор” […]...
22. Ліна Костенко – Між іншим Коли я буду навіть сивою, І життя моє піде мрякою, А для тебе буду красивою, А для когось, може, й ніякою. А для когось лихою, впертою, Ще для когось відьмою, коброю. А між іншим, якщо відверто, То була я дурною і доброю. Безборонною, несинхронною Ні з теоріями, ні з практиками. І боліла в мене іронія […]...
23. Володимир Сосюра – З дерев опадає убрання З дерев опадає убрання, І вітер у сурму гука. Покірна краса умирання, Чому ти мені так близька? І осінь, і дим над рікою… О земле, подібна пісням, Чому я всім серцем з тобою, Немов умираю я сам?! Неначе зорі погасання, Коли у сльозах небеса, Покірна краса умирання, Осіння прощальна краса. 1962...
24. Твори Лесі Українки, що вивчаються у початковій школі Твори Лесі Українки, Що вивчаються У початковій школі Д. В. Луцик, М. М. Проць, А. С. Совшак “Буквар” Л. Українка Казка “Як соловейко вскочив у біду”, оповідання “Воскресіння” і “Веснянковий обряд” Н. Ф. Скрипченко, О. Я. Савченко “Читанка” 2 кл. Л. Українка Розділ “Осінь щедра, осінь золотава… ” – вірш “Восени”, Розділ “Зима білосніжка”, – […]...
25. Ідейний зміст образу Софії Київської у творі “Диво” У своєму славнозвісному творі автор робить перегуки минулого, сьогоднішнього й майбутнього. У найцікавішому ” Диві ” подано широку картину життя наших предків за часів Київської Русі, діяльність Ярослава Мудрого, а особливістю твору є справжнє диво – будівництво споруди – Софії Київської. “Цей собор вже з першого дня його існування, певно, мало хто вважав за житло […]...
26. Твір на тему: Краса врятує світ Сама природа подбала про те, аби все, що є в ній живим, було красивим. Красивий ліс, що вдягнувся в зелені шати, красиве поле соняшників, що повернули свої голівки до сонця – всюди присутня краса, що милує око. Дитину змалечку привчають бачити й творити красиве, бо потворне не розвиває й не спонукає до злету думки, творчості, […]...
27. Образ Софії Київської як історичної пам’ятки та художнього символу У всі часи людина жадала дива. І чим, як не дивом, є Софія Київська, втілення духовної величі нашого народу. Стоїть вона, належачи як XI століттю, такою ж мірою і XXI – надзвичайне, вічне диво, символ мудрості й сили, таланту й слави. Величний образ собору, цього надзвичайного дива, “що ніколи не кінчається і не переводиться”, став […]...
28. Завтра я побачу твої очі Завтра я побачу твої очі Десь далеко в глибині душі Та я серця покохать не зможу Бо не підібрані я маю всі ключі. Якщо серце впаде на коліна Ти прибудеш в мої вічні сни Сам на сам зустрінешся зі мною, Як відважний лицар, край ріки. Лиш вона – Любов, одна буде стояти Втілювати все в […]...
29. Ідейно-художній зміст твору “Балада про соняшник” Поезія – це правда душі, можливо, тому вона всім зрозуміла й доступна. Відмінність її полягає в тому, що вона вбирає в себе інші мистецтва: прозу, музику, живопис. Бо всі вони осідають у свідомості людини, упливають на її філософію та сприйняття життя, на ідеологію й почуття, на навколишній світ. У віршах віддзеркалюються всі людські вади и […]...
30. “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) Півтори тисячі років стоїть на пагорбах красень Київ – столиця моєї рідної України. А привело мене сюди бажання уклонитися великому українському поету Т. Г. Шевченку. І коли я ходила по цьому місту, мене вразила архітектурна споруда Софіївського собору. Цю споруду не змогли зруйнувати ні орди нападників, ні стихійні лиха, ні німецькі бомби. Бо я зрозуміла, […]...
31. Твір на тему: Я вибираю професію (твір-роздум) Професію я ще не вибрала. Поки що не кваплюся – усе-таки три роки навчання в школі попереду. Але батьки вважають, що час мені вже задуматися про своє майбутнє. І я іноді задумуюся… Ще рік тому я марила про кар’єру тенісистки. Я обожнювала цю гру. Обожнюю і зараз. Але якось само собою так сталося, що я […]...
32. Твір на тему: Краще людина без грошей, ніж гроші без людини Я не зовсім погоджуюсь з думкою про те, що краще людина без грошей, ніж гроші без людини. Принаймні у першій частині фрази міститься певна неправда. Адже людина без грошей, на жаль, не тільки не може фізично існувати – годувати своїх дітей, задовольняти потреби у їжі, одязі тощо, а й морально не почувається повноцінною. Доказом цього […]...
33. Ідея духовного багатства людини в романі О. Гончара “Собор” Живе не той, хто чадить… Живе – хто Іскрить! Живіть так, молоді, щоб встигли Зоставити слід після себе путящий… О. Гончар. “Собор” “Собор” – один із перших, творів у літературі XX століття з екології в широкому розумінні слова – це і збереження архітектурних пам’яток, і народної пісні, ї душі людської – а це чи не […]...
34. Гнівне засудження духовної спустошеності у романі “Собор” (3 варіант) Зараз усе частіше люди звертаються до своєї історії, духовної спадщини, їм стають небайдужі історичні пам’ятки, їх хвилює минуле, їм хочеться відчути духовний зв’язок між багатьма поколіннями предків, стати подібними до них з їхньою жагою життя, любові до усього живого, красою душі. Тому ростуть на Землі собори, храми, будуються каплиці, відроджуються людські душі. І стоїть серед […]...
35. Микола Руденко – Туман, туман Туман, туман… Як бинт до гнійних ран. Чи сонце вигляне хоча б у травні?.. Коли на вишки падає туман, Ми з вільним світом майже рівноправні. Що розпогодиться – нема приміт В газетній сліпо зверстаній колонці. А де він є сьогодні – вільний світ? Мо’, на Юпітері або на Сонці. Всміхаєтесь? Якщо немає крил, То й […]...
36. Гнівне засудження духовної спустошеності у романі “Собор” (1 варіант) Людина намагається жити так, як підказує їй совість, як навчили її батько та мати, як навчило її життя. Яким буде її внутрішній світ, чи зможе вона піднятися над буденністю, стати кращою за своїх близьких, відчути себе потрібною для суспільства? Важко відповісти на ці питання, але варто це зробити. Інакше для чого тоді жити: щоб задимлювати […]...
37. Христина Головко – Сядь поруч й говори Сядь поруч й говори До когось Чи просебе Ти просто не мовчи Згинаючись У себе. Сядь поруч й обіймай Чужого Або свого Ти просто не минай! Незнаного, Не того Сядь поруч й розумій Мене, Когось з тобою Навколо сотні змій А ти ступай за мною Сядь поруч! Сядь, не стій! Час не втече нікуди Бо […]...
38. Собор як символ духовної краси людини в однойменному романі Олеся Гончара У кожної людини слово “собор” викликає свої особливі асоціації. Комусь уявляється служба в храмі, комусь – блиск хрестів на башнях у надвечір’ї, комусь – велична панорама міста із злотоверхими церквами. Усі ці уявлення суто індивідуальні, але є між ними спільна риса – відчуття величі і неповторності. Недаремно ж у давнину соборами називали зібрання великої кількості […]...
39. Моя душа – храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара “Собор”) (2 варіант) “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) (ІІ варіант) Душа людська… Що воно таке? Так чи інакше, але є в людини дещо, що робить її саме людиною. І ми називаємо це “дещо” душею. Це слово несе в собі позитивний зміст: душа – добра, свята, рідна… І значно рідше ми […]...
40. “Мина Мазайло” Миколи Куліша – “філологічна п’єса” “Мина Мазайло” – це твір про трагікомічність життя, про людські характери і вподобання, про вічну силу кохання. Але найперше – це твір, у якому гостро стоїть проблема вибору: бути справжнім патріотом України чи перетворитися на людину без роду і племені, яка відмовляється від свого коріння, від рідної мови. Твір “Мина Мазайло” – це філологічна п’єса […]...