Смертна кара породжує відчай (за твором “Подарунок на іменини” М. Коцюбинського)
Скільки існує людство, цивілізоване суспільство, – будуть точитися дискусії щодо смертної кари. Чи треба карати людей на смерть, якщо вони скоїли тяжкий злочин? А простіше можна сформулювати так: вбивати чи не вбивати? І як би ми не прикрашали, як би ми не наряджали учасників дійства під назвою “законне вбивство”, воно залишиться вбивством. І не матиме значення, хто це вчинив, чи то кимось найнятий вбивця для усунення суперника, чи той же найманий вбивця, якого найняла держава, і вбивця карає не за великі гроші, а іменем закону.
Ставлення
Вражаючий твір Михайла Михайловича Коцюбинського “Подарунок на іменини” яскраво ілюструє цей момент. Тут зображено основну суть проблеми смертної кари: ніколи смертна
… Таточко вирішив зробити своїй дитині “подарунок на все життя”: у день народження сина запросити його на страту жінки (вона намагалася вбити губернатора). Щоб “подарунок” був несподіваним, Карпо Петрович до останньої миті нічого синові не говорить. Та хлопчикові цікаво, і він намагається вивідати про подію у свого кучера. І коли той без зайвих церемоній пояснює, що тут має відбутися, хлопчик розгублено запитує: “Як, зовсім повісять?” На що отримує роздратовану й жорстоку відповідь: “Не зовсім, а тільки доти, поки ноги не перестануть дригать… ” Можна тільки уявити, що пережив Доря після почутого. І коли ця звичайнісінька дитина кидається до жінки і в розпачі хапає її за ноги – це маленький протест проти жорстокості цього світу. Хлопчика не цікавить, чи винувата ця жінка і якою мірою, він намагається своїми руками припинити насильство над людиною! До того ж законне насильство. Але насильство залишається насильством, чи то воно законне, чи незаконне.
Як справжній майстер слова Коцюбинський контрастно до зображуваних подій описує природу. Адже це такий абсурд: вбивають людину, коли поруч “гречка попливла білим пінистим шумом, до ріллі припадали теплими грудьми пташки, а вітер гойдав дивину і волошки. Повні, рожеві, як діти, збуджені зі сну, плили по небу хмаринки, в стерні, певно, вже починали свою роботу жуки, а польові мухи чухали десь лапками живіт та розправляли злежані крила”. Дитина волає на цілий світ: “Не дам!.. Не хочу!..” Але хто її чує? Хто з дорослого світу врешті усвідомить, що жорстокість може породити тільки жорстокість? Або відчай. Саме відчай і штовхає хлопчика на таке рішення. Доря, повертаючись додому, починає звикатися з прийнятим рішенням і плекати мстиву думку: “Чекай, – думав він гірко про батька, – будеш ти знати, як я тобі повішусь… Заберусь на горище, здійму свій пояс, і ніхто не побачить.,.” І в читача не виникає сумніву: після пережитого він так і вчинить.
Тож запитаймо себе: чи є гуманним те суспільство, яке іменем закону вбиває людей? Яким чином впливає законне вбивство на нас, на підростаюче покоління? Відповідь слід шукати в нашому минулому: адже ще з часів Київської Русі смертна кара не було складовою частиною законодавства. Хоча б це буде аргументом для запеклих прихильників смертної кари. А оповідання Коцюбинського “Подарунок на іменини” дає відповідь на багато питань, зокрема на питання: “Вбивати чи не вбивати?” Моя особиста відповідь: “Ні. Ні за яких обставин”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Проблема духовного занепаду суспільства в оповіданні Михайла Коцюбинського “Подарунок на іменини” Проблема духовного занепаду суспільства в оповіданні Михайла Коцюбинського “Подарунок на іменини” Я прочитала твір М. Коцюбинського, який вразив мене незвичним загостреним сюжетом. Це оповідання “Подарунок на іменини” – витончена, парадоксальна назва. Околодочний надзиратель Карпо Петрович Зайчик і його дружина Сусана мають єдиного сина Дорю. Батьки були далеко не тонкими натурами: Карпо Петрович усе “скрипів чобітьми”, […]...
- Михайло Коцюбинський – Подарунок на іменини МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ ПОДАРУНОК НА ІМЕНИНИ Карпо Петрович Зайчик, околодочний надзиратель, вернувся нарешті з служби додому. Фу-ти! Ну-ти!.. Він був голоден і злий. Скрипів чобітьми, гримав дверима. Базарні лайки і гармидер участка ще клекотіли у ньому, сердито ворушили губи і квадратове лице, налили кров’ю кулак, ще важчий од грубого персня. Ввійшов у світлицю, ляснув по-офіцерськи лакерованим […]...
- Мурад ас Сібаї – Подарунок на мамині іменини (Збірка) Оповідання та казки ПОдАРУНОК НА МАМИНІ ІМЕНИНИ Вони сиділи в найдальшому куточку хати й перешіптувалися. На гарненьких дитячих личках відбивались важливі думки, що клопотали голови братів. Діти готували сюрприз. Сьогодні мамине свято, і треба придбати їй подарунок. Вони мають три ліри* і певні, що цієї великої, на їхню думку, суми вистачить на гарний подарунок, який […]...
- Людина має жити за законами справедливості (за твором “Злочин і кара”) Федір Достоєвський – класик філософської реалістичної літератури. Ця думка приходить сама собою, коли починаєш замислюватися над даною темою. Філософія починається одразу, бо невідомо, який розділовий знак поставити в кінці… Це могло бути й запитальне речення, але відповідь на нього непроста (скільки ж це часу потрібно, щоб розібратися, чи багато людей жило й живе за законами […]...
- Твір на тему: Подарунок на день народження (твір-розповідь) Вчора був мій день народження. Як я його чекав! Це моє улюблене свято. Подарунки, святковий пиріг. Я запросив своїх друзів з класу – Сашка, Олега, Андрійка і Оленку. Вони подарували мені чудові книжки, олівці, конструктор. Мама приготувала величезний пиріг, і, коли всі гості сіли за стіл, ми запалили святкові свічки. Як чудово було! Ми грали […]...
- Пономаренко Марія – Подарунок (Збірка) ОЛЯ, СОНКО Й СОНЕЧКО Біда з цією Олею, та й годі! Вранці сонечко вже 4 ген високо в небі, а вона притулиться міцніше до подушки і спить собі. Мама будить її: – доню, вставай, в дитсадок запізнишся! – Ще трохи посплю,- пхикає дівчинка. – Соня, ну й соня… – сердиться мама.- Вставай, а то ковдру […]...
- Твір на тему: Подарунок другу (твір-розповідь) Ми з Денисом дружимо вісім років, ще коли ходили до дитячого садка. Разом прийшли в перший клас однієї і тієї ж школи. Ні в нього, ні в мене немає братів і сестер. Напевно, тому наша дружба така міцна. Правда, буває, ми сваримося, не завжди уважні один до одного, але обов’язково до своїх днів народження ретельно […]...
- Відповідь на контрольне питання До роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара” У чому відмінність “Злочину і кари” від детективних романів? Насамперед у тому, що автор досліджує не обставини злочину, а його мотиви, і доходить найглибших філософських висновків, довівши, що ідея права сильної особистості може виникнути тільки на неблагополучному соціальному тлі, в умовах несправедливого суспільного устрою, що ця ідея, фашистська за своєю суттю, нелюдська. Головні питання, що […]...
- Павло Мовчан – Відчай (поема) Першу сторінку рукопису 1972 року Було загублено у видавництві. З пам’яті автор відновити не може. 1. … чи в гронах наливних, Чи в пензлях перепалених (щоб відчай цей відліг)? Чи ж повернутись спиною До світу і чекать, Як крапля – ягодиною – Скривавіє в руках… Відлунок округлявіє (чи золотий горіх?), І раптом забіліє На Овера1 […]...
- Проблема злочину і кари у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Проблема злочину і кари у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Проблема злочину й кари не випадково зазначена вже у назві роману, бо саме її дослідженню присвятив Ф. Достоєвський свою розповідь. Уперше письменник розповідає про історію злочину, подаючи її з боку злочинця. Навіщо? Аби викликати співчуття до вбивці? Тут дещо складніше. Родіон Раскольников не банальний […]...
- У чому злочин і кара Родіона Раскольникова? (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) У чому злочин і кара Родіона Раскольникова? (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) “Злочин і кара” – один із найкращих романів Достоєвського. Створювався твір в умовах страшенних злиднів. Він складається із шести частин з епілогом. Одна частина – опис героя Раскольникова і його шлях до злочину. Решта п’ять розповідає про те, як він […]...
- Уявний діалог між мною і Родіоном Раскольниковим (за романом Ф. Достоєвськоого “Злочин і кара”) Я: Пане Раскольников, то що сталося насправді задушливої червневої ночі у Санкт-Петербурзі: напад божевілля чи спроба збагнути сенс життя? Раскольников: Це був мій великий експеримент піднестися над світом і “зламати, що треба, раз і назавжди”. Люди взагалі поділяються на два розряди: нижчий (звичайні люди), які є лише матеріалом для відтворення нових людей, і справжніх людей, […]...
- Катя Гуйван – Вдихати дим і видихати відчай Вдихати дим і видихати відчай, Блокуючи все в пачку сигарет. Цей світ для мене більше не секрет. Цей світ – лише перегук протиріччя… Скажи, де ми? І доки ми – не ми Подекуди ліковані брехнею?! Цей злочин. Ця стаття… І за статтею Лиш грати і підкуплені кати… Скажи, де час?! де продана мета, Що ще […]...
- “Кроки” Раскольникова до злочину (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) I. Роман Достоєвського “Злочин і кара” – один із видатних творів світової літератури (це “енциклопедія життя Росії 60-х років”; нелюдськість буржуазного суспільства; пошуки виходу із світу користі і наживи у царство добра і правди). II. Що призвело Раскольникова до злочину? 1. Події, що підштовхнули до вбивства старої лихварки (застава каблучки – подарунка сестри Дуні; випадково […]...
- Богдана Лапченко – З жахливих думок складаються відчай і втома З жахливих думок складаються відчай і втома, Брехливі претензії ллються весь час без упину. А я цілий тиждень сиджу майжевдома, П’ю майжеконьяк, а деколи – майжемартіні. Завішені вікна брудними шторами смутку, А я й через них бачу двір і широку дорогу: Отут ти колись дарував незабудки, А тут – цілував мене біля порогу. Ти майжелюбив […]...
- Семенко Михайль – Бабусині іменини Минулими роками, на бабусині іменини, Було в цій хаті без ліку гостей. Як колись ждали, Як прибирались до сеї днини, І скільки подавалось печених індиків І гусей. В тіні абажура – скільки померлих тінів – Родичів, знайомих, нарочито званих. Повна хата розмов і гомону У теплім тремтінні, Тепер – свідки останні – Старі дідівські дивани. […]...
- Драма поета і драма особистості (за твором В. Сосюри “Червона зима”) В. Сосюра – поет, народжений буремною епохою 20 років XX століття. І ця епоха, з її складнощами і мінливостями, не пройшла повз творчість поета. “Червона зима” – це поема про громадянську війну в Україні, про поета та його участь у подіях тих років. Тому поема багато в чому автобіографічна. Ліричний герой, як і молодий В. […]...
- “Я стверджуюсь… бо я живу” (за твором П. Тичини) Вірш “Я утверждаюсь” датований 1943 роком. Це був час, коли Україна звільнилася від фашистської окупації. Тичина разом з письменниками старшого покоління знаходився в евакуації, був далеко від фронтів війни, але його серце проймалося стражданнями від вістей про горе й муки рідного народу. У щоденнику воєнних літ поет писав: “Одколи почалася війна, свого не можу духа […]...
- Твір на тему: Подарунок до школи (твір-опис окремих предметів) Цього року я вперше іду до школи. Ця подія дуже хвилювала мене і мою родину. А підготовка до школи приносила багато щасливих незабутніх хвилин. Пам’ятаю, як вперше побачив свій ранець. Він був овальної форми, коричневого кольору з різними яскравими аплікаціями. Ранець мав три відділи. Для книжок, зошитів і шкільного приладдя. Металеві застібки блищали, а маленька […]...
- Кара за любов до України (автобіографічні мотиви в романі І. Багряного “Тигролови”) Довгі десятиліття творчість талановитого українського письменника Івана Багряного була невідомою на батьківщині. Але настав інший час, і ми з подивом вчитуємося в рядки творів цього митця. Як виявилося, у нашій літературі таки є зразки пригодницького жанру, і цими книгами зачитувався весь світ. Іван Багряний (Лозов’яга) у романі “Тигролови” описав деякі події свого бурхливого, щедрого на […]...
- Мій улюблений твір у мистецькій спадщині М. Коцюбинського Ім’я М. Коцюбинського стоїть у ряду таких велетнів української літератури, письменників-борців, як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. Великий чарівник слова створив мистецькі цінності світового значення. Серед них повість “Fata morgana”, “Тіні забутих предків”, “Intermezzo” та інші. Моїм улюбленим твором у мистецькій спадщині М. Коцюбинського є повість “Тіні забутих предків”. У ній автор знайомить нас […]...
- Згубна теорія “Надлюдини” в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” (2 варіант) Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” є своєрідною проекцією майбутнього людства, якщо воно не усвідомить справжніх законів, які керують світом. Підтвердженням цієї думки може служити вся історія двадцятого століття, одного з найкривавіших та жорстокіших століть. Звісно, що життя кожної людини – це найцінніша коштовність, кожна війна має жертви, але число жертв, які загинули в оголошених […]...
- Ідея служіння митця народові в новелі М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” Новела “Intermezzo” написана у 1908 році після подій 1905-1907 років, пережитих автором. Вона містить відгомін цих подій, інтерпретованих M. Коцюбинським через переживання ліричного героя, якого більшість критиків ототожнюють із самим автором. Це дає нам право стверджувати, що в новелі розкривається не тільки тема служіння інтелігенції народові, але й ідея служіння митця суспільству. Почасти ліричний герой […]...
- Індивідуалістичний бунт головного героя у романі Ф. Ш. Достоєвського “Злочин і кара” Індивідуалістичний бунт головного героя у романі Ф. Ш. Достоєвського “Злочин і кара” “Злочин і кара” – це роман про Росію середини XIX століття, яка пережила епоху найглибших соціальних перетворень та моральних струсів. Із перших сторінок роману ми дізнаємося про те, що Раскольников спокусився на якесь діло. У нього народилася мрія, до здійснення якої він дуже […]...
- Чи були у запорожців підводні човни? (За твором О. Сенатович “Малий Віз”) “Малий Віз” О. Сенатович – поєднання міфології з оповідями про запорізьких козаків. Зорі з червневого неба відбивалися в озері, здавалося, що озеро – це небо. Дмитрик полетів, намацав ногою дно того неба, розплющив очі. Вхопився за дишель Малого Воза і дістався на ньому додому. Та тільки-но заснув у своєму ліжку, як закрутилися Возові колеса і […]...
- Ідея служіння митця народові у новелі “Intеrmеzzо” M. Коцюбинського М. Коцюбинський як людина чесна, самовіддана, принципова в своїй діяльності, послідовна у своїх переконаннях не міг не звернутися до теми: “Роль письменника в суспільному житті”. Тема служіння мистецтва народові не могла не бути близькою такому майстру художнього слова, продовжувачу традицій Т. Шевченка, як М. Коцюбинський. Про це свідчить новела “Intermezzo”. Що означає саме слово? Intermezzo […]...
- Соціальні, філософські та психологічні засади злочину Раскольникова (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара”, написаний 1866 року, торкається складних соціальних, філософських, морально-етичних проблем, які хвилювали письменника не один рік. Уже сама назва примушує замислитись: чому Ф. Достоєвський так назвав цей роман? Перше слово зрозуміле: Раскольников здійснив злочин – убив двох жінок. А “кара”? Його покарання – це усвідомлення самим Раскольниковим згубності теорії “сильної […]...
- Образ землі в повісті М. Коцюбинського “Fаtа mоrgаnа” Знайомлячись із творчістю того чи іншого письменника, ми пізнаємо характер автора, його світобачення, світорозуміння, вникаємо в індивідуальний Стиль. Щодо постаті М. Коцюбинського, то значення творчості письменника в тому, що він чітко ставив мету в житті, свій погляд звертав на сутність праці, багато уваги приділяв питанню любові людини до рідної землі. В одному з своїх листів […]...
- Бунт Родіона Раскольникова за романом Федора Достоєвського “Злочин і кара” Бунт Родіона Раскольникова за романом Федора Достоєвського “Злочин і кара” Вперше роман “Злочин і кара” побачив світ 1886 року. Це роман про сучасну Росію, яка пережила епоху найглибших соціальних зрушень та моральних струсів, епоху “розладу”, роман про сучасного героя, який ввібрав у себе усі страждання, болі та рани часу. “Ввечері жаркого липневого дня, незадовго до […]...
- Трагедія маленької людини в оповіданні М. Коцюбинського “Ялинка” 1. Радісне очікування Василька (чекав новорічного свята – Різдва, бо батько пообіцяв поставити ялинку). 2. Що змушений був зробити батько Василька і чому? (через бідність вирішив продати ялинку). 3. Ставлення Василька до цієї втрати та його поведінка (сумує, співчуває батькам, згоден пожертвувати своєю втіхою заради сім’ї, не ридає, а тільки болісно переживає цю трагедію у […]...
- Достоєвський “Злочин і кара”. “Я вбив себе, а не стару жінку” Достоєвський “Злочин і кара” “Я вбив себе, а не стару жінку” “Злочин i кара” Ф. М. Достоєвського належить до найбiльш складних творiв росiйської лiтератури. Достоєвський описує страшну картину життя людей у Росiї середини ХIХ ст. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним та стиснутим власним безсиллям i безправ’ям. Автор створює книгу про збiднiлих […]...
- Місце новели “Intеrmеzzо” у творчості М. Коцюбинського Новела “Intermezzo” займає особливе місце у творчості М. Коцюбинського. Вона написана у сумні часи, коли після волелюбного революційного прориву у політичному та художньому житті Російської імперії настав час реакції, коли багато хто з прогресивних митців та політичних діячів заявляв про необхідність тактики очікування, коли література відвернулася від сучасності і шукала теми в ідеалізованому минулому чи […]...
- Шукач правди в оповіданні М. Коцюбинського “Дорогою ціною” То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, Якого праця і спочинок зробили щасливим: Ярмо було накладене на шию дикому турові, Загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром, Із не втраченим іще смаком до волі, широких просторів. М. Коцюбинський Оповідання “Дорогою цілою” (інколи його називають повістю) було написане напередодні першої російської революції (1901 p.), […]...
- “Не поет, хто забуває про страшні народні рани… ” (за твором Лесі Українки “Давня казка”) Лесі Українці було лише двадцять два роки, коли вона написала епічну поему “Давня казка”. Молода поетеса шукала свій шлях у поезії, уважно придивлялася до життя, аналізувала все почуте і прочитане. У кінці XIX – на початку XX століття серед письменників точилися суперечки про роль митця в суспільстві. Лунали заклики орієнтуватися на “чисте мистецтво”, “мистецтво для […]...
- Вдача Василька – героя оповідання М. Коцюбинського “Ялинка” Свято – завжди радість у хаті, але не в бідній. На жаль, головний герой твору Михайла Коцюбинського “Ялинка” Василько саме з такої хати. Але хлопчик мав добру вдачу. Це чудово простежується в його вчинках. Василько був найстарший у сім’ї Якима. У Святий вечір його непокоїло те, що батько сидів на підлозі, схиливши голову. Хлопчик знав […]...
- Драма дитини за оповіданням М. Коцюбинського “Ялинка” Хлопчик Василько нетерпляче чекав Різдва. Батько пообіцяв йому справжню ялинку! Хлопчик доглядав деревце, пестував його. Дуже скоро це зимове диво повинне було прикрасити оселю. Але через нестатки напередодні Різдва довелося продати лісову красуню – ялинку. Важко уявити, як жаль Василькові ялинки. Але хлопчик дуже любить батьків, співпереживає їм і згоден жертвувати своєю втіхою заради родини. […]...
- Волелюбний дух українського народу (за оповіданням М. М. Коцюбинського “Дорогою ціною”) Волелюбний дух українського народу (за оповіданням М. М. Коцюбинського “Дорогою ціною”) У оповіданні “Дорогою ціною” Михайло Коцюбинський, услід за Тарасом Шевченком, Нечуєм-Левицьким, опоетизував волелюбний дух трудящих України. Остап Мандрика був вихований на оповіданнях діда, “який ходив у Січ, а потім різав панів в Умані”. Ті розповіді пробуджували в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал. Остап […]...
- Мій улюблений твір (М. Коцюбинського “Intеrmеzzо”) Книги – морська глибина: Хто в них пірне аж до дна. Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. І. Франко Вважаю, ніщо не може замінити людині щасливих хвилин спілкування з книгою – ні телевізор, ні комп’ютер, ні сучасні розваги. Коли береш до рук книгу, одразу поринаєш у чарівний і незнаний світ. Одним із […]...
- Залишатись собою (за твором Григора Тютюнника “Дивак”) Часто ми намагаємось зрозуміти думки або вчинки інших. Але, кажуть, душа кожної людини – глибокий колодязь, дивлячись у воду якого, ми намагаємось побачити своє віддзеркалення. І тоді, коли у воді колодязя чиєїсь душі ми не помічаємо свого обличчя, не відчуваємо схожості на себе або на своє оточення, людина нами не сприймається. Вона може бути ні […]...
- Сентименталізм чи реалізм? (за твором І. Котляревського “Наталка Полтавка”) Коли читаєш текст “Наталки Полтавки”, то замислюєшся над тим, що образ Наталки позначений позитивними рисами настільки, що виникає сумнів щодо його реальності. Які ж це риси? Вона роботяща, з добрим серцем, “не спесива”, “золото, не дівка”, любить і шанує матір, кохає тільки Петра і залишається вірною йому, поважає людей. А негативні риси? їх просто немає. […]...
Партизанская война война и мир.