Соломія Синиця – Не дай мені тебе забути



Не дай мені тебе забути
У круговерті сірих днів,
В цю осінь, памороззю скуту,
Не дай остинути мені.

Не стань стіною із печалі
На моїй звивистій дорозі,
Почуй в холодному мовчанні
Душі спустошеної прозу.

Зітри із пам’яті прощання
Приправлене гірким полином,
Дістань утрачене “кохаю”
Із серця темної глиб`ини.

Прийди, налий життя теплом,
Хай буря поміж нами стихне.
Під жовтим осені крилом
Лишись або назавжди зникни!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Вірш пейзажної лірики тема і ідея.
Ви зараз читаєте: Соломія Синиця – Не дай мені тебе забути