Співзвучність поезії І. Я. Франка з народнопісенною творчістю
Франко як митець в першу чергу – поет. Спів поезії Івана Франка найяскравіше самовиразився як художник, як мислитель, як людська особистість незвичайної емоційності, якій властиві повна гама почуттів: і надія і зневіра, і любов, і ненависть. Для його поезії притаманні сміливість думки; культура мислення чистота почуттів, високі естетичні ідеали.
Одна із пристрастей Франка – збирання усної народної творчості: прислів’їв, приповідок, легенд, пісень, які він записував від ремісників Дрогобича, селян Нагуєвичів, куди приїжджав на канікули,
Народна поезія, народна творчість, народна пісня завжди були джерелами творчості Франко. Особливо багато спільного з народною піснею має цикл “Веснянки”.
Форми веснянок – це чудесний сплав фольклору і неповторного поетичного обдарування.
Наскрізний образ циклу – алегоричний образ чарівниці – вени, що від неї тануть сніги, вона приносить з собою бурхливі вітри, надає життя всьому живому, вселяє в людей бажання жити і боротись за весняне,
Лиш боротись – значить жить.
Франко перший вносить у веснянки соціальний зміст, передові суспільні ідеї. Провідну суть більшості веснянок становить контраст багатства і краси природи та нестерпного життя більшості народу. Пісенним ліризмом сповнені рядки:
Веснянії пісні,
Веснянії сни,
Чом так безутішні,
Безвідрадні ви?
Де знайти душевний спокій? Поет звертається за допомогою до матері-землі, рідної неньки всіх людей, і тоді з-під його пера лягають на папір мужні, всепокоряючі рядки:
Земле моя, всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині,
Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
Дай і мені!
У матері-землі ті вірний син просить великої теплоти, що очищає почуття і викликає до людей “безграничную, чисту” любов. Йому потрібна і невичерпна пристрасть борця, сила рук і ясність думки. Поет клянеться твердо стояти на захисті трудящих і все життя “правді служити, неправду палити… кута ламати… в серце кривди влучать”.
За емоціональністю та художніми засобами вірш “Земля моя, всеплодющая мати… ” – це діамант першої величини, що сяє в центрі поетичної корони Франка. Митець співає “осанна” рідній землі й творцеві всього на землі – безнастанній творчій праці людини.
З фольклору Іван Франко обирає образ темної хмари, якому він надає позитивного значення – темна хмара бажана, її не бояться, а з нетерпінням чекають, вона творить добро. Поезія “Гримить” звучить як оптимістична симфонія:
Мільйони чекають щасливої зміни,
Ті хмари – плідної будущини тіні,
Що людськість, мов красна весна, обновить…
Гримить!
Фольклорну основу має і малюнок весни у вірші “Гріє сонечко”. Початок поезії – це світлий пейзаж чарівної української природи. У ньому й зігріваюче тіло проміння ласкавого сонечка і мила слухові поета неповторна симфонія українського поля з солістами – жайворонятами, і кришталева синь безкраїх небес. Підіймаються із землі і все росте, росте могутня постать орача – сіяча, справжнього хазяїна землі, якого автор закликає встати і сіяти “в щасливий час золоте зерно”. А щира я мати-земля віддячить орачеві “з трепетом любові”.
Образ матері оповитий серпанком синівської любові і благоговінням перед нею. Для змалювання її образу автор підбирає найпоетичніші епітети, характерні для народної поезії. Її любов до сина-орача трепетна, вона напоїть його кров’ю теплою, виростить бережливо, бо це мати щира я. Цей образ відповідав ідейно-естетичному задумові поета, до якого звертався автор, хлібороб для Франка – зразок щирості і благородства.
У ліричному народнопісенному стилі написані “Осінні думи” Франка. Один із найкращих пейзажних малюнків – “Тихенько річка котить хвилі чисті”, в якому змальована чарівна країна щастя, до якого так прагне людина:
Тихенько зорі моргають іскристі…
Зірниці промінь, мов дитя, хлюпочесь
В хрустальних водах: голії безлисті
Нависли люди – їм заснути хочесь.
Дуже близька за звучанням і настроями попередній “осінній” думі напрочуд поетична “нічна” дума “місяцю, князю”:
Місяць, князю,
Ти, чарівниченьку!
Смуток на твойому
Ясному личеньку.
Ця невимовна краса створена Франком знову ж з думою про людину. Ліричному героєві, що вдивляється в таємничий океан хвиль, хочеться в тих ніжних хвилях змити зі свого серця горе. Місяць засмучений тому, що йому тяжко дивитись.
В море бездонне,
В людськості бідної
Горе безсонне.
Присутній в поезіях Франка і характерний для народної пісні прийом психологічного паралелізму, що переносить якесь явище природи на життя людей. За цим принципом побудовані народні пісні: “Ой у лузі та ще й при березі”, “Стоїть явір над водою”. Вірш “Червона калина, чого в лузі гнешся” витримано в такому ж стилі.
Центральний образ поезії – червона калина – символ краси і благородства, всього світлого і сонячного, життєлюбства і самопожертви:
Не жаль мені цвіту, не страшно і грому,
Нестрашно і грому.
І світло люблю я, купаюся в ньому,
Купаюся в ньому.
Але через життєві умови калина, така сонячна і смілива натура, символ моральної краси, гине. І винуватцем виступає дуб, який калину “отінив, як хмара”. На відміну від народних пісень, дуб – негативний образ, уособлення всього омертвляючого. І в цьому новаторство Франка, бо в народній пісні дуб у такому трактуванні не виступав. Хоча за драматизмом почуттів збірка “Зів’яле листя” близька до народної пісні: розлука ліричного героя з коханою вічна, сльози дріб; ні, серце коханої “колюче терня”.
Використовуючи народнопісенні засоби і прийоми відтворення почуттів ліричного героя, Іван Франко, доводить, що українська народна пісня – то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість і смуток, чаруючи, людську душу, даючи їй силу і натхнення.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю (2) Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю У древнім Львові Чи в Криворівні Пісні Франкові, Слова чарівні. / О. Ющенко / Протягом віків пісня живе серед людей, поруч з людьми. То весела, то сумна, то мужня, то лагідна, вона супроводжує нас протягом життя. Це дуже добре знав Іван Франко – пісні сильно вплинули на його […]...
- Співзвучність поезії І. Франка з народнопісенною творчістю (2) “Пісня і праця – великі дві сили” /. Франко У народі кажуть: добрий початок – половина справи. Наочним потвердженням цієї істини можуть служити “початки” творчості багатьох письменників-класиків, їхні “першовірші” (за назвою однойменної антології), де нерідко задававсь камертон на усе подальше життя. Творчий шлях Івана Франка починався сонетом “Народна пісня”: Криниця та з чудовими струями – […]...
- Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю О краю мій, підгір’я ти прекрасне, Як я люблю, як я люблю тебе! Мов зірка та, що світить і не гасне. Так та любов в душі моїй живе. Іван Франко. Життя і творчість Івана Франка тісно пов’язані з селом, в якому він народився і жив. Воно розташоване в мальовничому закутку, оточене дубовими та ялиновими лісами […]...
- Співзвучність поезії І. Франка з народно-пісенною творчістю У моїй кімнаті лунає щира і задушевна, глибоко лірична і хвилююча пісня: Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І я вже справді не хочу бачити нічого: ні сонця, ні неба, а лише ще й ще раз почути: Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! […]...
- Співзвучність поезії Івана Франка з народною піснею Франко як митець передусім – поет. Саме в поезії він найяскравіше самовиразився як художник, як мислитель, як людська особистість незвичайної емоційності, якій властиві повна гама почуттів: і надія, і зневіра, і ненависть. Його поезії притаманні сміливість думки, культура мислення, чистота почуттів, високі естетичні ідеали. Одна із пристрастей Франка – збирання усної народної творчості: прислів’їв, приповідок, […]...
- “Тричі мені являлася любов… “: “Зів’яле листя” у серці і пам’яті поета (за творчістю І. Франка) (2) Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі, Розвійтесь, як тихе зітхання. Незгоєні рани, невтишні жалі, Завмерлеє в серці кохання… Це рядки з ліричної збірки Івана Франка “Зів’яле листя”. Не знаючи біографії поета, я навіть не замислювалася, чому саме листя – “зів’яле”, чому саме на три жмутки – три цикли – поділяються поезії збірки. Та коли прочитала роман […]...
- Фольклорні мотиви в поезії І. Франка (1 варіант) В пісні те лиш живе, що життя дало. І. Франко Травневий тихий вечір у моєму селі. Спалахнули ясні зорі, серед них гордо пишається золотий місяць. Повітря чисте, свіже. Стою й милуюсь садом, укритим білим серпанком. Здалека долинула задушевна пісня. Заслухалась… Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Та це ж […]...
- Фольклорні мотиви в поезії І. Франка (2 варіант) О краю мій, підгір’я ти прекрасне, Як я люблю, як я люблю тебе! Мов зірка та, що світить і не гасне, Так та любов в душі моїй живе. І. Франко Життя і творчість Івана Франка тісно пов’язані із селом, у якому він народився і жив. Воно розташоване в мальовничому кутку, оточене дубовими та ялиновими лісами […]...
- “Тричі мені являлася любов… “: “Зів’яле листя” у серці і пам’яті поета (за творчістю І. Франка) (1) Цим рядком починається один із шедеврів ліричної драми І. Франка “Зів’яле листя”. Він сповнений таїни, котру намагалися розгадати чимало літературознавців: Р. Горак, І. Денисюк, М. Мороз – ще далеко не повний перелік. Всім цікаво, хто вони, оті три Франкові кохання, ті три музи, три жінки його творчої долі. Тож… “Одна несміла, мов лілея біла… “. […]...
- Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка. Вболівання за долю рідного краю і. Франко виніс ще з батьківської кузні, яка була його першим “університетом”. “На лні моїх спогадів, – згадував він потім, – і досі горить маленький, але міцний вогонь. Це огонь із кузні мого батька. І мені здається, що запас його […]...
- Роль поета і поезії в житті суспільства (за творчістю Б. Грінченка) I. Головний напрям поезії кінця XIX ст. (подолання “псевдошевченківських шаблонів”; орієнтація поезії на “втручання” у суспільне життя; відверте, беззастережне служіння визвольним прагненням трудящих). II. “Моя пісня – то мій робітницький одпочинок і моя робітницька молитва-надія”: 1. Принцип побудови поезій – конфлікт протистояння (між почуттям, вільною творчістю і вимогами розуму, громадянського обов’язку; перші безкомпромісно, хоч і […]...
- Роль поета і поезії в житті і суспільстві (за творчістю Лесі Українки) Чи може суспільство жити без письменників, без поетів? Раніше я над цим не задумувався, але, познайомившись із творчістю Лесі Українки, я зрозумів, що ні! Без її слова, без слова геніальної поетеси, без слова найосвіченішої жінки свого часу, без слова такої сильної духом людини не могло жити людство, не міг жити український народ із його мріями […]...
- Тема трагічної долі митця у поезії І. Франка “Опівніч. Глухо. Зимно. Вітер Виє” Поезія І. Франка “Опівніч. Глухо. Зимно. Вітер виє… ” наділена чарівною притягальною силою. Вона не просто служить об’єктом читацької насолоди, а зачаровує читача, приголомшує його своєю глибиною й завершеністю. Основна тема твору – творча трагедія митця – розробляється в оригінальній художній формі. Вірш було написано 20 листопада 1901 року, а вперше надруковано вже у наступному […]...
- Провідні мотиви лірики І. Франка “Золоте зерно” ідей у поезіях І. Франка Я син народа, Що вгору йде, хоч був запертий в льох. Мій поклик: праця, щастя і свобода, Я є мужик, пролог, не епілог. І. Я. Франко Іван Якович Франко – письменник, громадський діяч, учений, філософ, літературознавець, критик і теоретик літератури. Але з особливим захопленням ми говоримо про його літературний доробок. Не можна залишатися байдужим, читаючи […]...
- Іван Франко – трибун народний. Життя та доля письменника Франка Іван Франко – трибун народний. Життя та доля письменника Франка I. І. Франко – легендарний Каменяр. (Геніальний поет, видатний прозаїк і драматург, критик, публіцист і літературознавець, фольклорист і етнограф, перекладач. Видатний громадський діяч, борець за волю народу.) II. І. Франко – син сільського коваля. 1. “Правдива іскра Прометея злетіла з батькового ковадла… ” (І. Франко […]...
- Мій улюблений твір І. Франка Іван Якович Франко – визначний майстер слова. Видатний прозаїк і літературознавець, драматург і перекладач, журналіст і критик, фольклорист і етнограф. А ще – неперевершений поет-лірик. У багатогранній творчій спадщині Франка визначне місце належить його ліриці. Простотою і глибиною своєї поезії митець мені дуже близький. Особливо зворушує його ніжна, неповторна інтимна лірика, вірші про кохання. Мій […]...
- Основні мотиви лірики Івана Франка Основні мотиви лірики Івана Франка “Кожна пісня моя – віку мого день”, – писав про свою поезію Іван Франко. Велична ї прекрасна її музика ось уже півтора століття лунає для людей. Поетичним гімном борцю за волю народу гримить вона, веснянками чарує нам слух і будить нас до життя, п’яним, терпким і гірким присмаком зів’ялого листя […]...
- Народна поетика – живлюще джерело інтимної лірики Івана Франка Народна поетика – живлюще джерело інтимної лірики Івана Франка Зіркою незрівнянної яскравості сяє на небосхилі української національної культури ім’я Івана Франка. Світ його поезії сучасний автор Петро Скунць назвав “Країна Франкіана”. Це чарівний край ніжності й мудрості, мужності й звитяги, чесності й гідності, високої духовності й щирості, кохання і вірності… Жовкне сонце. Не журись, кохана, […]...
- Ідейна спільність громадянської лірики П. Грабовського та І. Франка Серед борців за волю, за краще майбутнє нашого народу стоять і імена українських письменників XIX століття, серед них Іван Франко і Павло Грабовський, великий Каменяр і поет Грабовський, які закликали, незважаючи ні на що, йти вперед, “лупати скалу” самодержавства, служити справі звільнення від пут капіталізму – і в цьому ідейна спільність їх лірики. Обох великих […]...
- Лірична драма І. Франка “Зів’яле листя” – перлина світової інтимної лірики Лірична драма І. Франка “Зів’яле листя” – перлина світової інтимної лірики В зів’ялих листочках хто може вгадати Красу всю зеленого гаю?… .. Хто взнає, який я чуття скарб багатий В ті вбогії вірші вкладаю? І. Франко У 1896 році побачила світ збірка поезій “Зів’яле листя” Івана Франка. Поява її викликала неабиякий резонанс у тогочасному галицькому […]...
- В епоху високогуманної поезії (за творчістю китайських поетів Лі Бо і Ду Фу) I. Доба середньовіччя на азійському континенті. (Доба середньовіччя починається від V століття – падіння Риму, Західної Римської імперії, до XV століття – падіння Візантії, початку великих географічних відкриттів, винаходу книгодрукування. Доба середньовіччя дала світові чимало видатних митців як у Європі, так і в Азії.) II. Творчість китайців Лі Бо і Ду Фу як вершина світової […]...
- Алегоричність змісту й образів-персонажів вірша І. Франка “Каменярі” Вірш “Каменярі” – шедевр молодого І. Франка, який і нині вражає читачів масштабністю символіки, реалістичністю і конкретністю окремих деталей. 1. Франко використав прийом сну, щоб показати грізну силу реакції і мужність борців за соціальну справедливість. У статті “Каменярі” письменник писав: “В поетиці, як і слід у алегорії, не означено ані часу, ані місця, але цілу […]...
- Трагедія закоханого серця у збірці І. Франка “Зів’яле листя” Розвійтеся з вітрам, місточки зів’ялі, Розвійтесь, як тихе зітхання! Незгоені рани, невтішені жалі. Завмерле в серці кохання. І. Франко Вічна загадка любові… Саме вона породжує прекрасне і вічне на землі, звеличує людину, робить її щасливою чи приносить душевний біль. Скільки існує людство, нерозгаданою залишається таїна почуттів, що надихають художників і композиторів, скульпторів і поетів. “Людина, […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості Івана Франка У якому циклі поезій Франко творчо розробив народнопісенні традиції? У циклі “Веснянки” із збірки “З вершин і низин”. Народні пісні-веснянки славили прихід весни, у Франка ж прихід весни, перемога ніжного цвіту над лютими морозами перебуває у тісних взаємозв’язках з довгожданими суспільними змінами. Кожен вірш циклу звучить як мрія про оновлення людського життя....
- Нев’януча природність інтимної лірики Івана Франка Нев’януча природність інтимної лірики Івана Франка Вона так гарно, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. / І. Франко / Іван Франко належить до найвидатніших українських письменників дожовтневого періоду. Історія літератури знає небагато письменників, чиє життя і творчість були б так тісно пов’язані з життям народу, так глибоко відображали […]...
- Мотиви лірики Івана Франка В історію української літератури Франко увійшов як лірик, прозаїк, драматург, філософ, публіцист. Поетична ж спадщина його настільки різноманітна, що її важко охопити стислою характеристикою. Лірика Франка – це вияв громадсько-політичних ідеалів, зброя боротьби проти ворогів трудового народу, своєрідний світ, що відбивав його інтимні переживання, філософські роздуми і думки про долю трудящого люду. Ліричний герой Каменяря […]...
- Патріотична та громадянська лірика І. Франка У багатогранній творчій спадщині Івана Франка визначне місце належить його ліриці, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового “Кобзаря”. Значна частина її належить до кращих надбань світової поезії. Лірика поета виросла на грунті тяжкого життя й боротьби українського народу за свої соціальні й національні права, її породило подвижницьке духовне життя великого художника слова. […]...
- Роздуми І. Франка про правду життя (за віршами “Не високо мудруй”, “Строфи”) І. Я. Франко завжди намагався усвідомити складні явища життя. У своїх творах він торкається глибин людської душі, прагне з’ясувати багато моральних проблем. Філософські проблеми піднімає поет у вірші “Не високо мудруй”. На думку Івана Франка, мудрість і правда життя полягає не в тому, щоб “понад світом кружить”, а в тому, щоб праведно жити, тобто боротися […]...
- “Іван Франко – трибун народний”. Життя та доля письменника І. Франка Іван Франко – визначний письменник, великий Каменяр, творчість якого становить цілу епоху в розвитку національної культури XIX-XX століття. Народився І. Франко у 1856 році в родині сільського коваля. Вогонь кузні свого батька він зберіг на все життя. Тяжка доля судилася йому. Жахи тюрми, переслідування, приниження. І як наслідок – зачинені двері переляканих обивателів, розлука з […]...
- Зів’яле листя у серці і пам’яті І. Франка Зів’яле листя у серці і пам’яті І. Франка Поезія посідає провідне місце в багатогранній творчості великого Каменяра, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового “Кобзаря”, значна її частина належить до кращих надбань світової поезії. Але яскравою зіркою у поетичному доробку поета сяє його незвичайна поетична збірка “Зів’яле листя”, видана 1896 року. Вона об’єднала […]...
- Образ ліричного героя в поезіях збірки “Зів’яле листя” І. Я. Франка В українській літературі постать Івана Яковича Франка є однією з найпомітніших. Він – успішний письменник, поет, драматург, критик, громадський діяч. Але в особистому житті Франкові не пощастило: тричі він любив, і тричі його кохання відкидали. Перша любов – Ольга Рожкевич, якій батько заборонив зустрічатися з політичним в’язнем, друга – Юзефа Дзвонковська, що відмовила Франкові й […]...
- Сповідь закоханого серця в інтимній ліриці І. Франка У збірці “Зів’яле листя” талант І. Франка розкрився новою гранню. Він постав перед читачами як тонкий лірик, психолог, знавець людської душі. Багато віршів збірки мають народно – поетичну основу. У збірці переважають інтимні вірші, в них І. Франко розкрив трагедію людини, закоханої без взаємності. У “Зів’ялому листі” поет відобразив багато особистих переживань, але ліричного героя […]...
- “Червоне – то любов, а чорне – то журба” (за творчістю Д. Павличка) Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба, Два кольори мої, два кольори: Червоне – то любов, а чорне – то журба. Д. Павличко “Червоне та чорне”. Ці стендалівські тони споконвіку прокладають сповнену мрій та розчарувань стежину нашого буття. Минають роки, засмучені, сумні, овіяні подихом часу обличчя заступають на місця безтурботних, […]...
- Мої думки і почуття, викликані творами збірки. І. Франка “Зів’яле листя” Збірка “Зів’яле листя” – велике досягнення в скарбниці української літератури. І. Франко писав її більше десяти років, давши їй підзаголовок “Лірична драма”. Збірка вийшла в 1896 році. То були найтяжчі роки в житті поета. Він зазнав пекучих ударів з боку шляхти, урядових сил. До того ж І. Франко не мав і особистого щастя. Обставини розлучили […]...
- Символіка вірша І. Франка “Каменярі” I. Пам’ятник Івану Франку на Личаківському кладовищі у Львові (могутній каменяр Розбиває молотом скелю; Франко-Каменяр: завзятий у боротьбі за прогрес, прокладав дорогу за визволення, дорогу у новий світ, висвітлив у творчості безліч проблем життя). II. Вірш “Каменярі” (1878) – гімн будівникам нового суспільства. 1. Образ каменярів, “в одну громаду скутих” (вони озброєні важкими залізними молотами, […]...
- Відображення в повісті Івана Франка “Захар Беркут” героїчної боротьби народу Русі в XIII столітті проти татаро-монгольських нападників Відображення в повісті Івана Франка “Захар Беркут” героїчної боротьби народу Русі в XIII столітті проти татаро-монгольських нападників Іван Франко був визнаним істориком, цікавився історичним минулим своєї батьківщини, написав багато художніх творів і наукових праць. Найвідомішим художнім твором Івана Франка на історичну тему є повість “Захар Беркут”, написана на конкурс, оголошений редакцією журналу “Зоря” (1882), і […]...
- Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Комплекс питань щодо мови й нації в аспекті світобачення Франка розглядаємо на тлі тих національно-мовленевих процесів, що були характерні для України наприкінці XIX ст. На початку літературної діяльності Франка у Східній Україні вже було закладено міцні основи української літературної мови. У Галичині ж точилася “азбучна війна” між […]...
- Проблема вождя і народу в поемі Івана Франка “Мойсей” Проблема вождя і народу в поемі Івана Франка “Мойсей” Лебединою піснею великого Івана Франка, пройнятою високою патетикою почуттів, сповненою складних і глибоких роздумів поета про долю свого народу, про роль пророка і вождя, про своє життя і слово, посіяне в душах людей, стала поема “Мойсей”. Народе мій, засмучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським […]...
- Світ почуттів і пристрастей у ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” Світ почуттів і пристрастей у ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” Понад сто років шедевр інтимної лірики Івана Франка, його лірична драма “Зів’яле листя” бентежить серця читачів, обпікає вогнем пристрастей, болем нерозділеного кохання, дарує естетичну насолоду. Коли її читаєш, то майже фізично відчуваєш, через які страждання й випробування пройшов великий Каменяр, що був людиною тонких […]...
- Провідні мотиви лірики Івана Франка Кожна пісня моя – Віку мого день. І. Франко Поетична творчість Івана Франка відзначається високою емоційністю, сміливістю думки, глибиною осмислення дійсності, багатством художніх засобів. Серед поетичних збірок найвідомішими є “З вершин і низин”, “Зів’яле листя”, “Мій Ізмарагд”, “Із днів журби”. Цілою епохою в українській літературі стала збірка “З вершин і низин”, що посіла найпочесніше в […]...
Мрії збуваються вірш.