Сповідь закоханого серця в інтимній ліриці І. Франка
У збірці “Зів’яле листя” талант І. Франка розкрився новою гранню. Він постав перед читачами як тонкий лірик, психолог, знавець людської душі. Багато віршів збірки мають народно – поетичну основу. У збірці переважають інтимні вірші, в них І. Франко розкрив трагедію людини, закоханої без взаємності. У “Зів’ялому листі” поет відобразив багато особистих переживань, але ліричного героя збірки не можна повністю ототожнювати з її автором. Це все-таки мистецький твір, із характерним для нього художнім вимислом, узагальненням. Збірка
У поезії “Безмежнеє поле… ” бачимо бажання ліричного героя втекти від лютого болю, який розриває його серце. Усього в двох строфах виразно передається гнітюча самотність одинокого закоханого, що прагне “обширу й волі”, хоче вдихнути
Лірична поезія “Ой ти, дівчино, з горіха зерня” побудована на контрасті. Автор протиставляє красу дівчини і її вдачу:
Ой ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько – колюче терня?
Чом твої устонька – тиха молитва,
А твоє слово остре, як бритва?”
Дівчина невеличка, “з горіха зерня”, але вона приносить юнакові великі страждання, бо, кохаючи її, ліричний герой губить свою душу. У вірші використовуються художні засоби фольклорного походження – порівняння дівчини з зорею, горіховим зерням. Ця поезія перегукується з народною піснею “Ой ти, дівчино, горда і пишна”.
У поезії “Чому являєшся мені… ” І. Франко тонко передає душевний біль безнадійно закоханого серця. Ліричний герой мучиться “довгими ночами”, бо йому являється образ милої, яка, на жаль, згордувала ним, принесла йому багато страждань. Але юнак не може не кохати її, і чарівний образ з’являється й з’являється знову. Тому спочатку закоханий дорікає милій за те, що її образ не дає йому спокою навіть уночі, але вже в кінці вірша юнак просить кохану приходити до нього хоча б уві сні, бо без милої нема для нього щастя у житті, “серце марніє, в’яне, засиха”. Ліричний герой хоче хоча б уві сні бути щасливим. Поезія написана у формі внутрішнього монологу, сповіді зраненої душі закоханого. Відповідно до цього дібрані й художні засоби. Конструкція речень складна, що сприяє уповільненню темпу. Питання в першій частині поезії наближаються до риторичних, вони залишаються без відповіді та вже й не потребують її, бо ліричний герой розуміє безнадійність свого почуття. Автор порівнює очі коханої зі студеним дном криниці, питає, чому її уста німі. Важливу роль відіграють повтори (двічі повторюється питання “Чому являєшся мені у сні?”, займенника “який”, “свій”, дієслова “знаєш” (“Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш”). Такий прийом добре передає тужливий настрій ліричного героя, нагнічує ситуацію.
Серед франкознавців і досі точаться суперечки з приводу того, хто ж став тією музою І. Франка, що надихнула його на створення “Зів’ялого листя”. У літературознавчих студіях згадуються Ольга Рошкевич, Юзя Дзвонковська, Целіна Журовська – три жінки митця, кохання до яких не принесло йому щастя. Втім, мабуть, не так уже й важливо, кому присвячені були ці три жмутки розірваної душі, що вміла кохати по-справжньому, бо поезії ці надзвичайно, за висловом самого І. Франка, суб’єктивні, а значить особисті, недоторканні.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Трагедія закоханого серця в ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” (2 варіант) Трагедія закоханого серця в ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” (ІІ варіант) Непохитний воїн духу, революціонер і каменяр, Іван Франко, уявляється людиною міцного душевного гарту, залізної волі, яка затисла в твердий кулак усякий вияв ніжного почуття. Та прочитавши збірку “Зів’яле листя”, відкриваєш для себе іншого Франка: трепетного і вразливого, тривожного і покірного, здатного на велику […]...
- Трагедія закоханого серця у збірці І. Франка “Зів’яле листя” Розвійтеся з вітрам, місточки зів’ялі, Розвійтесь, як тихе зітхання! Незгоені рани, невтішені жалі. Завмерле в серці кохання. І. Франко Вічна загадка любові… Саме вона породжує прекрасне і вічне на землі, звеличує людину, робить її щасливою чи приносить душевний біль. Скільки існує людство, нерозгаданою залишається таїна почуттів, що надихають художників і композиторів, скульпторів і поетів. “Людина, […]...
- Трагедія закоханого серця в ліричній драмі І. Франка “Зів’яле листя” Поезію Івана Франка традиційно асоціюють з поезією боротьби. Боротьба справді була його життєвим кредо. Але якою б сильною не була людина, вона має право на слабкість. Відвертим та вразливим постає поет у своїй інтимній поезії, неповторним зразком якої є лірична драма “Зів’яле листя”, що складається з трьох циклів поезій. У віршованих рядках драми з дивовижною […]...
- Трагедія закоханого серця в ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” (1 варіант) Трагедія закоханого серця в ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” (1 варіант) Любов до Вітчизни своєї У ньому, як радісна даль, І огнена мука Мойсея, Й “Зів’ялого листя” печаль. / В. Сосюра / “Зів’яле листя”, – так говорить М. Мочульський про ліричну збірку Франка, і згадує слова Платона про людські душї: що Бог розкидав їх […]...
- Трагедія закоханого серця в ліричній драмі І. Я. Франка “Зів’яле листя” Тpагедія закоханого сеpця в ліpичній дpамі І. Я. Фpанка “Зів’яле листя” Іван Якович Фpанко… Hе зажди я спpиймала його належно. Пpочитавши не одну його збіpочку, я стала поpівнювати його з Фаустом. Тільки Фpанкові на початку життєвого шляху відкpилося те, що геpой Гете пізнає напpикінці життя, але хіба уникнув дух нашого поета тих особистих мук і […]...
- Краса і щирість почуттів в інтимній ліриці Василя Симоненка Краса і щирість почуттів в інтимній ліриці Василя Симоненка. Василь Симоненко прожив 28 років. Та він назавжди увійшов у історію рідної культури своїм болем за долю України, тривогами за Всесвіт, ліричним звучанням своїх інтимних творів, у яких зворушує краса і щирість почуттів. І хоч інтимні мотиви В. Симоненка переважно тісно поєднані з пейзажними, соціальними, громадянськими, […]...
- Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і М. Рильського (IІ варіант) Любов – це корінь життя. Скільки ніжних слів вигадано людьми, щоб висловити свою любов до матері, до нареченої. Вірне кохання допомагає перенести всі труднощі життя. Багато своїх кращих творів присвятили темі кохання і вірності видатні українські поети Максим Рильський та Володимир Сосюра. Справжньою перлиною любовної лірики є поезія Максима Рильського “Яблука доспілі… “. Цей вірш […]...
- Людські почуття в інтимній ліриці В. Сосюри В. Сосюра – поет-лірик, який глибокоемоційно, з високою художньою майстерністю відобразив багатство життя в його внутрішньому русі й розвитку. Поет немов пропускає через своє серце болі і радощі людей, і вони повертаються до нас у поетичних образах його віршів, несучи на собі відбиття творчої індивідуальності автора. Інтимна лірика В. Сосюри здобула величезну любов молоді. Його […]...
- Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і М. Рильського (3 варіант) Леонід Леонов якось сказав, що справжній письменник може народитись з великої людини. Ці слова мимоволі згадуються, коли мова заходить про Максима Рильського та Володимира Сосюру. Я вважаю, що творчість цих поетів-гуманістів, чарівників слова, захоплює не тільки мене. Чарує поезія митців серце людини, викликає нечуваної сили емоції, примушує замислюватися над сенсом життя. Особливо мені подобаються вірші […]...
- Відчуття внутрішніх переживань Лесі Українки у пейзажній та інтимній ліриці Відчуття внутрішніх переживань Лесі Українки у пейзажній та інтимній ліриці В історію української і світової літератури Леся Українка увійшла як неперевершений митець, перу якого належать яскраві поезії переважно громадянського, патріотичного звучання. Проте її творча спадщина багата справжніми шедеврами інтимної та пейзажної лірики. Позбавлена можливості грати на фортепіано і стати композитором через тяжку хворобу, вона передала […]...
- Трагедія закоханого серця (за збіркою “Зів’яле листя”) Почуття закоханості переживають усі люди, а письменники такі ж люди, як і всі інші, тільки часто ці почуття перетворюються в маленькі поетичні шедеври, які живуть на цілі століття довше, ніж жив сам письменник. Так сталося і з Іваном Яковичем Франком та його збіркою “Зів’яле листя”. Вона й до сьогодні залишається найвищим досягненням світової інтимної лірики, […]...
- Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і М. Рильського (1 варіант) Поезія розповідає про ті речі, які відбувалися й відбуваються з кожним. Усі ми переживаємо трагічну самотність юності, поривання до щастя зрілості, усі замислюємося над сенсом життя і невідомою країною смерті. А насамперед – ми шукаємо кохання, шукаємо, кому віддати душу й тіло, бо, як казав поет, людина одна – не живе, “Я” – це не […]...
- Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і П. Тичини Кохання варте стільки, скільки Варта сама людина, яка його відчуває. Р. Роллан Тихоплинно минає час. Як у природі, так і в людському житті відбуваються постійні зміни. Весна – це дивовижне оновлення природи, це свято, це всюдисуще торжество життя. Її ознаки помітні навкруги ще задовго до танення снігів. Теплі передчуття оновлення навіює знайома картина синіючого вдалині […]...
- Мій улюблений твір І. Франка Іван Якович Франко – визначний майстер слова. Видатний прозаїк і літературознавець, драматург і перекладач, журналіст і критик, фольклорист і етнограф. А ще – неперевершений поет-лірик. У багатогранній творчій спадщині Франка визначне місце належить його ліриці. Простотою і глибиною своєї поезії митець мені дуже близький. Особливо зворушує його ніжна, неповторна інтимна лірика, вірші про кохання. Мій […]...
- Образ ліричного героя в поезіях збірки “Зів’яле листя” І. Я. Франка В українській літературі постать Івана Яковича Франка є однією з найпомітніших. Він – успішний письменник, поет, драматург, критик, громадський діяч. Але в особистому житті Франкові не пощастило: тричі він любив, і тричі його кохання відкидали. Перша любов – Ольга Рожкевич, якій батько заборонив зустрічатися з політичним в’язнем, друга – Юзефа Дзвонковська, що відмовила Франкові й […]...
- Провідні мотиви лірики І. Франка “Золоте зерно” ідей у поезіях І. Франка Я син народа, Що вгору йде, хоч був запертий в льох. Мій поклик: праця, щастя і свобода, Я є мужик, пролог, не епілог. І. Я. Франко Іван Якович Франко – письменник, громадський діяч, учений, філософ, літературознавець, критик і теоретик літератури. Але з особливим захопленням ми говоримо про його літературний доробок. Не можна залишатися байдужим, читаючи […]...
- Зів’яле листя у серці і пам’яті І. Франка Зів’яле листя у серці і пам’яті І. Франка Поезія посідає провідне місце в багатогранній творчості великого Каменяра, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового “Кобзаря”, значна її частина належить до кращих надбань світової поезії. Але яскравою зіркою у поетичному доробку поета сяє його незвичайна поетична збірка “Зів’яле листя”, видана 1896 року. Вона об’єднала […]...
- Мої думки і почуття, викликані творами збірки. І. Франка “Зів’яле листя” Збірка “Зів’яле листя” – велике досягнення в скарбниці української літератури. І. Франко писав її більше десяти років, давши їй підзаголовок “Лірична драма”. Збірка вийшла в 1896 році. То були найтяжчі роки в житті поета. Він зазнав пекучих ударів з боку шляхти, урядових сил. До того ж І. Франко не мав і особистого щастя. Обставини розлучили […]...
- Мотиви лірики Івана Франка В історію української літератури Франко увійшов як лірик, прозаїк, драматург, філософ, публіцист. Поетична ж спадщина його настільки різноманітна, що її важко охопити стислою характеристикою. Лірика Франка – це вияв громадсько-політичних ідеалів, зброя боротьби проти ворогів трудового народу, своєрідний світ, що відбивав його інтимні переживання, філософські роздуми і думки про долю трудящого люду. Ліричний герой Каменяря […]...
- “Серця, огріті першою любов’ю” (за повістю І. Франка “Захар Беркут”) Перу Івана Яковича Франка належить величезна кількість праць найрізноманітнішого спрямування. Виявив він себе і як талановитий повістяр. Доказом тому є його повість “Захар Беркут”. Написана вона була 1822 року, але й сьогодні, на початку третього тисячоліття, цікавить і бентежить читача. Описані події відбуваються 1241 року – у найтяжчий для українських земель час боротьби з монгольською […]...
- Фольклорні мотиви в поезії І. Франка (1 варіант) В пісні те лиш живе, що життя дало. І. Франко Травневий тихий вечір у моєму селі. Спалахнули ясні зорі, серед них гордо пишається золотий місяць. Повітря чисте, свіже. Стою й милуюсь садом, укритим білим серпанком. Здалека долинула задушевна пісня. Заслухалась… Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Та це ж […]...
- Трагічне кохання поета І. Франка (за мотивами збірки “Зів’яле листя”) (1 варіант) Серед багатющого літературного здобутку І. Франка збірці “Зів’яле листя” , що з’явилася друком 1896 року, належить особливе місце, адже у всій світовій літературі, мабуть, важко знайти більш хвилюючу поетичну розповідь про страждання людської душі, зраненої життєвими негараздами і трагічним коханням. “Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою почуттів і розуміння душі людської, – […]...
- Єдність природи і людини в ліриці С. Єсеніна I. С. Єсенін – великий російський поет. II. Краса природи і людини у віршах Єсеніна: 1. Захоплення поета красою рідного краю (“Как бы ни был красив Шираз, Он не лучше рязанских раздолий”). 2. Бачення в природі одухотвореної істоти, одухотворення природи (“по пруду лебедем красным плавает тихий закат”, “весна-странница с посошком в постолах берестяных”). 3. Підкреслення […]...
- Співзвучність поезії І. Франка з народно-пісенною творчістю У моїй кімнаті лунає щира і задушевна, глибоко лірична і хвилююча пісня: Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І я вже справді не хочу бачити нічого: ні сонця, ні неба, а лише ще й ще раз почути: Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! […]...
- “Книга пісень” – лірична сповідь Генріха Гейне “Книга пісень” – лірична сповідь Генріха Гейне Справжнього поета можна порівняти з натягнутою струною на скрипці буття. Дотик – і заспіває, заплаче душа поета. А людям залишаються вірші… Генріх Гейне стояв біля витоків романтизму, був його фундатором разом із Байроном, Міцкевичем, Пушкіним, Шевченко. У кожного з цих поетів була своя книга, що принесла світову славу. […]...
- Світ почуттів і пристрастей у ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” Світ почуттів і пристрастей у ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” Понад сто років шедевр інтимної лірики Івана Франка, його лірична драма “Зів’яле листя” бентежить серця читачів, обпікає вогнем пристрастей, болем нерозділеного кохання, дарує естетичну насолоду. Коли її читаєш, то майже фізично відчуваєш, через які страждання й випробування пройшов великий Каменяр, що був людиною тонких […]...
- “Голос ніжного серця” (інтимна лірика В. Сосюри) Усе на світі починається з любові… Володимир Сосюра – співець глибоких почуттів людини. Його інтимна лірика – це бездонне джерело красивих і ніжних почуттів, висловлених у прекрасній поетичній формі. Такі почуття збагачують людину, окрилюють, підносять на вищий щабель духовності. Щирість, задушевність, яскрава, емоційно наснажена образність, оспівування найяскравіших миттєвостей людського буття – такі основні риси ліричних […]...
- Мотиви лірики І. Франка Серед титанів духу українського народу, стовпів його національної культури одне з чільних місць по праву посідає великий письменник Іван Якович Франко. Нестримна жага митця охопити й пізнати світ в усіх його проявах спонукала невтомного правдолюба до постійного пошуку, результатом якого стали унікальні за силою і філософською глибиною статті, дослідження, літературні твори. Проте чи не найвище […]...
- Тема рідної природи у ліриці українських поетів (за поезіями Максима Рильського) Тема рідної природи у ліриці українських поетів (за поезіями Максима Рильського) Мабуть найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, дзвінкоголосий спів пташок, запах і розмаїття квітів – усе це дорога серцю, ні з […]...
- Народна поетика – живлюще джерело інтимної лірики Івана Франка Народна поетика – живлюще джерело інтимної лірики Івана Франка Зіркою незрівнянної яскравості сяє на небосхилі української національної культури ім’я Івана Франка. Світ його поезії сучасний автор Петро Скунць назвав “Країна Франкіана”. Це чарівний край ніжності й мудрості, мужності й звитяги, чесності й гідності, високої духовності й щирості, кохання і вірності… Жовкне сонце. Не журись, кохана, […]...
- Співзвучність поезії І. Франка з народнопісенною творчістю (2) “Пісня і праця – великі дві сили” /. Франко У народі кажуть: добрий початок – половина справи. Наочним потвердженням цієї істини можуть служити “початки” творчості багатьох письменників-класиків, їхні “першовірші” (за назвою однойменної антології), де нерідко задававсь камертон на усе подальше життя. Творчий шлях Івана Франка починався сонетом “Народна пісня”: Криниця та з чудовими струями – […]...
- Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка. Вболівання за долю рідного краю і. Франко виніс ще з батьківської кузні, яка була його першим “університетом”. “На лні моїх спогадів, – згадував він потім, – і досі горить маленький, але міцний вогонь. Це огонь із кузні мого батька. І мені здається, що запас його […]...
- “Се любов моя плаче так гірко ” (за інтимною лірикою І. Франка) Іван Франко – одне з найбільших імен в історії української літератури. Його творчість багатозмістовна і високохудожня, йому були підвладні, мабуть, усі літературні жанри. До якого б твору Франка ми не звернулись, у кожному підняті важливі проблеми, кожний примушує задуматись, викликає хвилювання. Найсильніший вплив справляє, звичайно, лірика, бо цей жанр покликаний діяти передусім на душу людини, […]...
- Надя Ковалюк – Блукають серця у складних лабіринтах Блукають серця у складних лабіринтах Із гострим бажанням: горіти, любити. Прострілені хмари стікають дощами І їм неважливо, що коїться з нами. Десь там у пустелях сховалося літо, Ще мить – листопади засиплять пів світу. А ти своє небо схиляєш так низько, І все, що здавалось далеким – вже близько. Можливо, за когось ти молишся небу […]...
- Гармонія людини та природи в ліриці А. Малишка Під осінніми туманними зорями, коли земля ще спросоння І вбирає в себе шелест пташиних крил, проста українська селянка Ольга Остапівна подарувала світу ще одну дитину (їх в сім’ї всього було одинадцятеро), яку охрестили Андрієм. З дитячих літ потяглася рука хлопчика до письма, душа – до краси, а серце – до людини Цей початок став тим […]...
- Тема батьківщини в ліриці А. Малишка (3 варіант) Україно моя, мені в світі нічого Не треба. Тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти. Андрій Малишко Ім’я Андрія Малишка по праву занесено в золоту скарбницю світової літератури. Це поет могутнього ліричного обдарування, могутнього, адже надихала митця любов до Батьківщини, до рідної України. Любов до Батьківщини, до рідного дому, до стежин, схожених у […]...
- Руданський Степан – Ти не моя Ти не моя, дівчино дорогая! І не мені краса твоя; Віщує думонька смутная, Що ти, дівчино, не моя! Ти не моя! За личко гарне Справляє хтось колодія… Мої ж літа проходять марне, Бо ти, дівчино, не моя!.. Ти не моя!.. І брови чорні Милує інший, а не я, І інший хтось тебе пригорне, А ти, […]...
- Туга за рідною землею в ліриці Є. Маланюка Так, без Тебе повільна, нестямна загибель, Батьківщино моя, Батьківщино німа! Більшу частину свого свідомого життя Євген Маланюк прожив далеко від рідної землі. Але його душа була завжди там, де він народився, де зазнав радощів першого кохання, де перші юнацькі сподівання захопили його душу, де хотів жити і мріяв померти. Розлучений з рідною землею, Євген Маланюк […]...
- Іван Франко – Ой ти, дівчино, з горіха зерня Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх – для мене […]...
- Oй ти, дівчино, з горіха зерня… – Франко Іван Oй ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх – для мене […]...
Почирчата василь старий.