Степан Руданський – Чи далеко до неба
“Що п’ять верстов – то й коршомка,
Нічого й лічити,
Бо п’ять верстов як проїдеш,
Треба й відпочити.
Ото їдуть із ярмарку
Двоє господарів,
У каждого віз порядний,
Воликів по парі.
Їдуть собі помаленьку,
Грошенята мають,
Полягали на соломі –
Та й думу гадають.
Далі їден пробудився
З глибокої думи,
Повернувся на соломі.
“Чи спиш,- каже,- куме?”
“Що говориш?” – другий каже.
“Чи спиш, я питаю”.
“Та не сплю ще,- каже,- куме,
Тілько що дрімаю!”
“Не дрімай же на годину
Та глянь против неба,
Скілько б верстов так до неба
Проїхати треба?”
“Та бог його святий знає
І добрії люди…
Я думаю, що не більше,
Як п’ять верстов, буде”.
“Гуттю, куме!.. Та се баба
Тобі набрехала…
Та якби п’ять верстов було,
Там коршма б стояла!”





(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Руданський Степан – Світить місяць серед неба Світить місяць серед неба, Зіроньки кругом, І всі люди сном заснули, Опівнічним сном!.. Один я лиш не дрімаю, Край вікна стою; І тобі, дівча, співаю Про тугу свою!.. Чи спиш, мила, чи дрімаєш? Любка, пробудись! Пробудися і в віконце Виглянь-подивись!.. Най погляну на ті личка, Що палахкотять, На ті очі, чорні очі, Що вогнем горять!.. […]...
- Степан Руданський – Чи далеко до Києва Питаються якось хлопця Подорожні люди: “Чи багато верстов, сину, До Києва буде?” “А не знаю, – хлопець каже, – Було вісімнадцять, Тепер менше, либонь, стало, Здається, сімнадцять!” “Що ж то, сину, за пригода Така прилучилась?” “Та пригода не пригода – Верства повалилась!”...
- Степан Руданський – Шляхтич Мша кінчилась у костьолі, Люд порозсипався, У костьолі тілько шляхтич Убогий зостався. Та ще десь за образами Захристиян лазить, То святих там заслоняє, То в них світло гасить. Обдивився кругом шляхтич – Не видно нікого, Та живенько, де Антоній, Припав до святого: “Błagam cię, człowieczku święty! Błagam cię, Antoni! Podaj, serce, mnie pieniędzy, Niech ja […]...
- Степан Руданський – Мошкова пісня Колись Мошко улюбився У нашу дівчину. То, бувало, все співає В лихую годину: “Світить місяць, світить, І сонця не треба,- Він не впаде з неба, Бо добре держиться. Ой там край дунаю Голуби літають,- Най собі літають, Бо я їх не спійму. Сів заєць на дубі, Оріха кусає… Бо він виглядав Милої коханки. Сів заєць […]...
- Степан Руданський – Скілько душ “Скілько, куме, в тілі душ?” “Одна, я гадаю”. “Може, в тебе і одна, А я так дві маю: Бо як руки на снігу В мене заколіють, Хукне теплая душа – І руки тепліють. А як страва на столі Гарячая буде, То вже друга, бач, душа, Холодная, студить!”...
- Степан Руданський – Треба всюди приятеля мати Прийшла в церкву стара баба, Свічок накупила; Де була яка ікона, Всюди поліпила. Іще пара остається, Де їх приліпити?.. “Ага! – каже.- Пошукаю Святого Микити!” Найшла баба і Микиту – Святий чорта ціпить!.. Бере одну йому ставить, Другу чорту ліпить!.. Видять люди й розважають, Щоб там не ліпила. “Що ти, бабо,- кажуть,- робиш? Та ж […]...
- Руданський Степан – Чи голосна церква Став у церкві батько з сином. Церкву вже кінчали: Засклепили, побілили, Олтар прибивали. “Слава богу, – каже батько, – Спомоглися люди. Лиш не знати, як то вона – Чи голосна буде? Постій хіба, – каже, – сину, Перед образами, А я піду та для проби Свисну за вратами… “ Пішов свиснув разів кілька, Назад повертає. […]...
- Руданський Степан – Свята сім’я Лежить собі старий піп – Де йому ї..ти. Але його попадя Давай зачинати. Зачіпала і товкла Куди довелося, На остаток заскубла Попа за волосся. Не витримав старий піп: “Ну ж бо ти, старая! Хоч голови не скуби – Голова святая!” “Що ж у тебе не святе?” “Все святе, небого!” “То і я, либонь, свята З-за […]...
- Степан Руданський – Сам поїду! Що заслабне, було, жид І рабина просить, Рабин тілько з-за дверей Палицю виносить Та й пахолка свого шле З нею до слабого… От пахолок курував Жида не їдного. Аж раз якось довелось Слабу курувати; От пахолок і прийшов, Щоб палицю взяти. А той каже: “Хто слабий? Чи жид, чи жидівка?” “Не жид,- каже,- а їдна […]...
- Степан Руданський – Еге, гай Йде видючий і сліпий, Та й каже видючий: “Ото, брате, синій гай! Ото ліс дрімучий!” “Еге! Еге! – каже той.- Як ти собі важиш!” “А ти ж, брате, бачиш що?” “Та ж ти, брате, кажеш!”...
- Степан Руданський – Голодний жид Небагато орендарі В сабаш наварили Та й, на лихо, убогого Їсти запросили. А убогий, ще й голодний, На то не вважає: Як припався гатилити – Як у торбу пхає. Та і ні вже як од миски Біду одірвати, Ото вони й задумали Дечого питати. “Чи маєш ти,- кажуть,- батька?” А той каже: “Маю!” Їсть і […]...
- Степан Руданський – Печені яйця Підсунувся на весіллі Козак до дівчини, Давай її підмовляти Дати табачини. Але вона “Не дам, – каже, – Бо казала мати, Що від того, часом, можна Животину мати… “ “Не журися, – козак каже, – Не знатимуть люди: В мене яйця печенії – Дитини не буде!..” “А чи ж правда печенії?” “Печені, їй-Богу!..” “А з […]...
- Руданський Степан – дочка-син Пан то хоче сина мати, Не спить цілі ночки, Але пані, як на збитки, Вповиває дочки. Що півроку, то й повненька, Що рік, то й дитина… Отак-отак рада б хлопця, А вийде дівчина… П’ятеро вповила пані, Ще надію має; Але дідич за границю З горя виїжджає. І говорить своїй пані: “Я хрестом клянуся, Тільки ще […]...
- Степан Руданський – Хмельницький і пани Стали колись Хмельницького Ляхи підмовляти, Щоби нашу Україну З Польщею з’єднати. А Хмельницький їм говорить: “Сядьте, добрі люди! Послухайте мої байки, Чи правдива буде?.. Ото був собі господар, Мав їдного сина, І любив він його щиро – Сказано, дитина… Любив його, як дитину, Годив, як паняті; Але в того чоловіка Був і вуж при хаті. […]...
- Степан Руданський – Ксьондзів наймит Ксьондз і пані покойова На мшу поспішають, На відході до покою Слугу закликають. І тут пані йому каже, Щоб набіл забрати І конечне до обіду На ринку продати. А ксьондз його посилає З квитком до давида Та узяти око м’яса Каже йому в жида. Пішов слуга до давида – Не скурав нічого, Виніс набіл продавати […]...
- Руданський Степан – Зробіте собачку В опівночі на полу Мужик пробудився, Штани собі розпустив, На жінку звалився. Навпомацки затиснув – Жінка – як не чує, А синочок з-поза них Все собі пантрує. І йно тілько що мужик Розхитався саме, А синочок тут у плач: “Не душіте мами!” Та й позаду за матню Потягає тата… “Мовчи, сину, – каже той, – […]...
- Степан Руданський – Той, що над нами Стоїть козак коло груші Дівку підмовляє. А дівчина, як калина, Полум’ям палає. Зчервоніло повне личко, Відскочили груди… Отак дала б, та боїться, Що то послі буде. “А що, – каже, – як я буду Дитиноньку мати? Хто пригорне сиротину, Буде доглядати?” Козак жваво обіймає Дівчину руками. “Не журись, дівчино, – каже, – А той, що […]...
- Степан Руданський – Камінний святий Раз обходили ляхи Навкруги костьола, Захопили хто що міг, Ходять наокола. Ото мазур і собі, З набожництва свого, Перед себе захопив З каменя святого. І аж крекче, неборак, А святого носить Та щоб живо обійшли, Пана бога просить. А тут, йому не біду, Тілько що ступають, А навколо обійшли – Знову починають. Бачить мазур, що […]...
- Степан Руданський – Мазур у болоті Застряг мазур у болоті, Хуру підпихає Та й до помочі дороту Святу упрошає: “Свята панно, – каже, – панно! Святая дорота! Будь ласкава надо мною, Вирятуй з болота!” Ані з місця його коні! Нічого робити, Давай тоді Antoniego На поміч просити. Підпер хуру та як крикнув: “Święty мій Антоній! Вирятуй хоч ти з болота Мої […]...
- Степан Руданський – Biskupstwo Коли біскуп був не біскуп, А плебан убогий, То і пара добре везла, А часом і ноги. А як біскупом зробився Та вбився у сало, Тоді йому і чотири Зробилося мало. Раз він гнався шістьма кіньми В шовках та у злоті, Як нагнався на баюру, Застряг у болоті. Бились-бились сиві коні Та й лягли, до […]...
- Руданський Степан – до чого ти здатний Вдався батькові синок, Та такий ледащо, Що робити, хоч убий, Не буде нізащо. В поле нікгди ні ноги, З школи утікає. Лежить тільки, як бугай, Яйця вигріває. Що не бився з ним старий, Не дав собі ради. На остаток всіх кумів Зводить до поради. Розказує їм біду, Сина закликає І останній раз його Із жалю […]...
- Руданський Степан – Козацька міра Зайшов козак до коршомки. “Здоров, орендарю! А налий-но мені,- каже,- Горілачі чару!” Налив Мошко одну чару, Козак вихиляє. Вихиляє, не ковтає, Іще підставляє. Налив другу, козак хилить, Разом дві ковтає Та й жидові коло шинку Трояка кидає. Підійняв жид, подивився… “Гирсти, як то буде?! В мене кожну по три гроші Пили добрі люди!” “Мовчи, жиде […]...
- Степан Руданський – Три царі Циган, русин, третій лях Про те говорили, Якби царство хто їм дав, Що б вони робили. Циган каже: “Якби так Моє царство було, То такого б вже царя На світі не було. Я б по шию в салі жив, В сало б одягався, Сало б їв, на салі спав, Салом укривався”. “Ну, не диво такий […]...
- Руданський Степан – Мене забудь, моя дівчино! Мене забудь, моя дівчино! Спокійно жий, щаслива будь, Цвіти хоть рожой, хоть калиной, – Мене забудь, мене забудь!.. Мене забудь – і тяжким смутком Не розбивай біленьку грудь: Шукай собі коханка хутко, Мене забудь, мене забудь!.. Мене забудь, мене не треба! Та якби я коли-небудь Тебе забув… – о боже з неба, Мене забудь, мене […]...
- Степан Руданський – Чорт Приглянувся ксьондз-добродій До чужої жінки. Що день божий посилає Фіги та родзинки… Посилає, все питає, Коли згода буде. Коли її чоловіка Удома не буде… Але жінка не з тих жінок: Подарунки брала, А ксьондзові усе-таки Слова не давала… Далі видить – треба дати, Нічого робити! Тілько собі замишляє Ксьондза підголити… Каже мужу. Муж навмисне Зрання […]...
- Руданський Степан – Голубонько-дівчинонько Голубонько-дівчинонько, Зіронько моя! Не питайся, моя мила, Чого смутен я! Живо-живо того смутку І ти не минеш!.. Отоді ти, моя мила, Мене спом’янеш… Голубонько-дівчинонько, Мій рожевий цвіт! Ти весела, світом рада, Тобі милий світ!.. Живо-живо світом знудиш, Тяженько здихнеш… Отоді ти, моя мила, Мене спом’янеш!.. Гудуть пчоли коло тебе, Ти, як лист, дрижиш… Ти їх […]...
- Руданський Степан – Співомовки (Збірка) 1992 рік, видавництво “Веселка” ПРЕСЛІВ’Я Вір не вір, а не кажи: “Брешеш” I Народився я на світ, Як їдного рання Моя ненька забагла Шпаків на снідання. А я, хлопець-молодець, Пожалував мами, Серед лісу відпитав Дупло зі шпаками. В дупло руку – не йде, Голови не впхаю, Сюди-туди край дупла – Та й сам улізаю. Ходжу […]...
- Руданський Степан – Що до кого “Хто йде їсти?” – пан питає. “Я йду!” – циган каже. “Хто йде жати?” – пан питає. “То громада скаже!”...
- Степан Руданський – Піп і ксьондз Ксьондз сміється: “Паки! Паки! Дай, попе, табаки!” А піп каже: “Surdum corda! * На, теляча морда!” ___________________________ * Піднесімось духом! (лат.) – Ред....
- Степан Руданський – Хомут Возив мужик на ярмарок Жидів цілу фуру… Назад йому довелося Везти одну Суру… Як на збитки мужикові Сура уродлива!.. Молоденька і тлустенька, Сама чорнобрива… Підсів мужик до жидівки, Жарти починає. А жидівка, псяча віра, Чортом поглядяє. Відсувається небога… Нічого діяти!.. “Почекай же, псяча віро, Сама мусиш дати!..” Їде собі помаленьку: Чорний ліс синіє!.. Ще далеко […]...
- Руданський Степан – А не халасуй! “Ото, тату, маєм воду,- Каже циганчук,- А якби нам іще сиру Та муки до рук – Наварили б вареників, Сіли край стола… “ Тут старому вже по горлі Слинка потекла… “А якби нам іще масла, Отоді балуй!” Тут старий його фандою: “А не халасуй!”...
- Степан Руданський – Крива баба Раз до ксьондза забрела Кривая на ноги І, бідная, на дітей Просила підмоги. А ксьондзові грошей жаль, – Давай її вчити, Як каліці із дітьми В білім світі жити. “Лучче, – каже, – ти навчись Бабити, змовляти, То й на себе, й на дітей Будеш гроші мати!” “де ж навчитись, пане мій? Дайте мені раду!” […]...
- Руданський Степан – Куций Ходить піп коло крамниці Та й чогось питає. Аж до нього такий хитрий Жидок підбігає: “добродзею, добродзею!” – Просить почекати Та й новому ножикові Ім’я яке дати. А той, довго не гадавши, Казав ножик дати, Зламав його та й каже: “Куцим будеш звати!..”...
- Руданський Степан – Животина “де то, доню, животина Так?..” “Та то, мамо, коло тина Дяк… Все, бувало, грає, грає Та й… Все, бувало, примовляє: “дай!..” Раз підсунув, було, ручку В то… А я кажу: “дай обручку, То… “ А він каже: “На обручку, Дай!” Я пустила його ручку Та й… “...
- Руданський Степан – Преслів’я Спив до дна я прикрий келих За здоров’я долі, І з похмілля моє серце Розривають болі. Нащо ж, мила, мої думи, Нащо твої чари, Коли з ними враз по серцю Бродять чорні хмари? Правда, мило мені було, Як ти обіймала І опущене покрів’я З думки підіймала І на розум накидала, – Правда, мило було!.. Моє […]...
- Степан Руданський – Що кому годиться “Jak wy, chłopie, tego popa Całujecie w rękę? Ja bym jego nie całował, Żeb brali na mękę, Już bym wołał psa całować!” * Мужик злиться, злиться: “Та так,- каже,- ясний пане, Що кому годиться!” _________________________ * Як ви, хлопе, того попа Цілуєте в руку? Я б його не цілував, Щоб брали на муки. Вже б […]...
- Степан Руданський – Рана Перегнулась молодиця, Шмаття віджимає, А хлопчина під запаску Ззаду заглядає. Заглядає – що за рана? Та й питає мами: “А від чого то в вас рана Помежи ногами?” “Та то ми з батьком колись, – каже, – Билися обоє. Сокирою батько вдарив Та й розтяв надвоє”. “А розумний тато були!.. Добру міру знали! Бо сокирою, […]...
- Степан Руданський – Лядська натура Блудить ляшок серед лісу, А мужик рубає… “Та ти, ляше, либонь, блудиш?” – Мужик промовляє. А лях каже: “Chocaj błądzię, Ale mam naturę Nie pytać się tego nigdy Kogo biję w skórę!” ________________________ Хоч блуджу, Але маю натуру Ніколи не питати того, Кого бю в шкуру! (польськ.) – Ред....
- Степан Руданський – Хто кого лучче Бився Мошко із Гаврилом Та й потім хвалився: “Ото,- каже,- на ярмарку Я з Гаврилом бився! Він на мене із ломаком По плечах махало. А я йому все з ярмурком По носі давало!” “Та славно ж ви, Мошку, бились… А хто ж кого лучче?” “Та Гаврило мене лучче, А я його лучче!”...
- Руданський Степан – Пан і Іван у дорозі Ізійшлися пан з Іваном, По світі мандрують… Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кождому через плечі Висить по торбині… Лиш пан таки у чемерці, Іван – у свитині… Ідуть вони дорогою, Стали ночувати, Аж пан собі задумує Хлопа ошукати… Та й говорить до Івана: “Знаєш, що, Іване? Годилося б попоїсти!..” “То що ж? Їжмо, […]...
Твір сповідь головного героя раскольникова.