Степан Руданський – Понизив

П’є-гуляє у неділю
На коршомці Гарасим;
З Гарасимом п’є-гуляє
І сусід його Трохим.
А обидва стрільці жваві.
От перечка і пішла…
Далі Трохим розходився,
Підійнявся з-за стола:
“То ти кажеш, що ти луччий?
Що ти гаспидний стрілець?
Збий же мені з чуба шапку –
Тоді будеш молодець!”
“Кажеш, може, що не зіб’ю?”
“А ти кажеш, що зіб’єш?!”
“А їй-богу, що ізіб’ю!”
“А їй-богу, не зіб’єш!..”
“Та от тобі і рушниця!”
“Ану-ну! давай! давай!”
“Ставай,

лишень, край порога!
“Та я стану, ти ставай!..”
Цілить один од порога,
Другий стоїть за столом
Та щосили натягає
Сиву шапку на чоло.
Бах! рушниця… Стало димно…
Йде до столу Гарасим…
А за столом в сивій шапці,
Як баран, лежить Трохим!
(Йому куля пролетіла
Через шапку і чоло… )
Підіймає він Трохима,
Підпирає за столом.
Сам одходить до порога.
Знов рушницю в руки взяв,
Прицілився разів кілька
Й головою похитав.
“Вибачай мені, Трохиме,-
Гарасим проговорив,-
На два цалі лиш понизив
Та й і шапки не ізбив”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Аналіз поезії плужника.
Ви зараз читаєте: Степан Руданський – Понизив
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.