Степан Руданський – Сам поїду!



Що заслабне, було, жид
І рабина просить,
Рабин тілько з-за дверей
Палицю виносить
Та й пахолка свого шле
З нею до слабого…
От пахолок курував
Жида не їдного.
Аж раз якось довелось
Слабу курувати;
От пахолок і прийшов,
Щоб палицю взяти.
А той каже: “Хто слабий?
Чи жид, чи жидівка?”
“Не жид,- каже,- а їдна
Молода жидівка”.
Рабин живо із стільця,
Палиці й ні сліду.
“Живо коні! У, біда!
Сам,- каже,- поїду!”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5.00 out of 5)




Кожен носить її чуму в собі.
Ви зараз читаєте: Степан Руданський – Сам поїду!
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.