Суть
Кохання – це завжди річ непроста та складна,
В когось їх багато, в декого одна!
Проте не слід розчаровуватись в ній,
Присвяти себе, усе життя їй одній!
І якщо все вдастся ви будете щасливі,
Але закоханні люди завжди вразливі.
Брехня та підступи чекатимуть скрізь і всюди,
Оскільки ми лише звичайні нерозсудливі люди!
Проте не розчаровуйся, не опускай своїх руки,
Якщо ти це зробиш будуть тяжчі тобі муки.
Ніколи не здавайся, намагайся знову і знов,
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- У чому суть трагедії Анни Кареніної (за романом Льва Толстого “Анна Кареніна”) У чому суть трагедії Анни Кареніної (за романом Льва Толстого “Анна Кареніна”) “Анна Кареніна” – одна з трьох чудових вершин у творчості Льва Толстого. Роман цей є природним переходом від “Війни і миру” до “Воскресіння”. Толстого дуже хвилювали питання сучасної дійсності. Життя Росії 70-х років відбивається в “Анні Кареніній” у всьому своєму розмаїтті, від імператорського […]...
- Суть протистояння Фауста і Мефістофеля у трагедії Й. В. Гете “Фауст” Творчість Йоганна Вольфганга Гете – найвище досягнення світової літератури Просвітництва, своєрідний підсумок усього, що було створено “віком розуму”, а “Фауст” – найвище досягнення самого письменника. Його часто називають поетичним заповітом письменника людству. В основу сюжету покладено старовинну легенду про вченого, що уклав угоду з дияволом, але Гете суттєво переробляє сюжет, ставить питання, актуальні для його […]...
- Стас Михайлов – Стихи “Суть жизни” (Небеса) Стас Михайлов – Стих “Суд божий” (Небеса) Музика та слова: Стас Михайлов...
- Краткое содержание Суть дела – Грин Грэм Суть дела Краткое содержание романа Действие происходит в 1942 г. в Западной Африке, в безымянной британской колонии. Главный герой – заместитель начальника полиции столичного города майор Генри Скоби, человек неподкупно честный и оттого слывущий неудачником. Начальник полиции собирается подать в отставку, но Скоби, для которого было бы логично стать его преемником, на эту должность не […]...
- У чому суть Головного Закону джунглів (за твором Р. Кіплінга “Мауглі”) Джозеф Редьярд Кіплінг – талановитий англійський письменник, лауреат Нобелівської премії. Багато років він жив у Індії, тому добре знав світ джунглів і зумів зацікавити ним дітей. Кіплінг написав багато творів про тварин, яких зобразив мислячими істотами, що діють у залежності від конкретних обставин. Дуже цікавий цикл оповідань про Мауглі з “Книги джунглів”. Маленький хлопчик потрапляє […]...
- “Різдвяна пісня у прозі” Чарльза Діккенса – прояв віри в добру суть людини Одне з якнайкращих добрих і світлих свят – це свято Різдва. У кожного народу є свій літературний твір, присвячений Різдву: “Ніч перед Різдвом” М. Гоголя, “Сніжна королева” Андерсена, цикл “Різдвяних повістей” Ч. Діккенса, серед яких “Різдвяна пісня у прозі” як прояв віри в добру суть людини, у можливість перетворень напередодні Різдва. У творі Чарльза Діккенса […]...
- Віктор Остапчук – Синові Синові І всім, кого чекають і чекатимуть завжди Чекати сну – як ти влетиш у дім, Мов ранній грім, Затупотиш по сходах… А пелюстки у світлі золотім Пливуть до неба по великих водах. Чекання, сину, вже – як ремесло, Як вміння жити. Сіяти і ткати. Тримати вперто пам’яті весло, Наперекір і навздогін чекати. Чи карта […]...
- Ольга Анцибор – Мамі Я прийду до тебе з поцілунком, Мамочко ріднесенька моя, Обдарую скромним подарунком, З святом привітаю тебе я. З днем народження, моя хороша. Щоб не знала більше ти журби, Хай чекає ще зими пороша, Не фарбує скроні хай тобі. Мамо, відтепер давай забудем Все погане, наче й не було. Хай тебе всі поважають люди І в […]...
- Степан Руданський – Треба всюди приятеля мати Прийшла в церкву стара баба, Свічок накупила; Де була яка ікона, Всюди поліпила. Іще пара остається, Де їх приліпити?.. “Ага! – каже.- Пошукаю Святого Микити!” Найшла баба і Микиту – Святий чорта ціпить!.. Бере одну йому ставить, Другу чорту ліпить!.. Видять люди й розважають, Щоб там не ліпила. “Що ти, бабо,- кажуть,- робиш? Та ж […]...
- Таня Гелетюк – дві вічності Занадто свята, щоб тебе полюбити, Занадто свята, щоб жити мріями. Занадто праведна, щоб тебе бентежити Шаленими снами і довгими віями. Я зіграю на білих клавішах Мелодію спілої осені І очі твої заблищать Такі сірі і болем зморені. І тривожно уста розімкнуться І у подиві щось казатимуть, І руки білі і стомлені Ласки тремтливо чекатимуть. І […]...
- Борис Грінченко – Весна прийшла! Весна прийшла! Гаї зазеленіли, І перший квіт, квіт весняний процвів, І одинцем самотнім на могилі Цар степовий, орел могутній, сів. І скрізь живе повіяло дихання, І скрізь життя устало молоде,- Се час квіток, і співів, і кохання, Як бог ясний, сіяючи, іде. Його навкруг усяке серце чує, І кожен квіт квіт другий поцілує, І кожен […]...
- Я тебе люблю, але змушений мовчати Я тебе люблю, але змушений мовчати, Ніяк не можу я тобі про це сказати. Боюсь відмови, усмішок нещирих і образ, Засудливих розмов, які спіткати можуть нас. Мені лиш треба страх перерости, Зізнатися тобі і усе розповісти. Лиш погляд твій ніжний, сповитий надії Ось і нарешті здійснилися мрії! Але минали роки і горіло бажанння, І я […]...
- Марта Тарнавська – Планета кохання Молодь п’яніє з любові В княжому городі Львові, Будить зі сну Юну весну В жилах розспівана кров. Молодь кохає в Торонто, Ах, і прекрасний же сон той, Юності час – Серця наказ – всюди цвіте любов. Планета кохання – Наша стара земля – І щастя й страждання Щедро всім розділя. Планета кохання Ласки дарує мить. […]...
- До орла – Грабовський Павло Обох нас, орле стервоїдний, Знажає поле боротьби: Рвемо у других шмат послідній, Жаги нікчемної раби. Та чом не в мене твої крила? Я полинув би вище хмар: Тут кров злочинства землю вкрила, Скрізь повно слів, в повітрі – вар! Де б не поглянув – боже! – всюди Слід жертв, загублених дарма; Не змовк стон тіней,- […]...
- Твір на тему: Моє ставлення до різних молодіжних організацій (твір у публіцистичному стилі на суспільну тему) Говорячи про молодіжний рух в Україні, я повсякчас ніби ставлю себе перед вибором, до якої організації приєднатися. І в той же час розмірковую, чи потрібно це мені. У роки юності моїх батьків існувала лише одна молодіжна організація – комсомол. Мої батьки були комсомольськими активістами, проте це аж ніяк не допомогло їм у подальшому житті. Змінився […]...
- Ольга Анцибор – доньці Євгенії Я вітаю доню з днем народження, Вірші їй пишу до цього дня. Їй бажаю я стрімкого сходження До вершини слави й визнання. Щоб граніт науки гризла легко, І щоб всюди зіркою була, Щоби для свого козака-легіня Пишною трояндою цвіла. Щоб була веселою, привітною, По життю упевнено ішла, Щоби шлях твій встелений був квітами, А хвороба […]...
- Тодось Осьмачка – Немає Я уникав кохання та приязні Завжди і на землі, і на річках, Неначе спільної кімнати в лазні, Де тільки гудзики на сорочках І всім і кожному ще не відомі І ніби грають ролю таємниць, Що не даються сумніву, ні втомі, Неначе в червні щебетання птиць. І там вночі, де садові зідхання, А вдень гукання на […]...
- Любов Козир – Відверті діалоги на межі Відверті діалоги на межі, Про все на світі, про буденні речі… Вона впаде – звестись допоможи, А змерзне – то зігрій тендітні плечі. Відверті діалоги уночі, Під стук сердець до спалахів світанку. Якщо ти любиш – тільки не мовчи, Знайди у ній і подругу, й коханку. Відверті діалоги про усе, Бо дуже легко й вільно […]...
- Наталя Гуркіна – Сніг Розв’язав мішечка Дядько Сніговій, Відпустив на волю Білий, сніжний рій. Розлетілось всюди Диво крижане, Усміхнулись люди – Сніг пухнастий йде!...
- Завтра я побачу твої очі Завтра я побачу твої очі Десь далеко в глибині душі Та я серця покохать не зможу Бо не підібрані я маю всі ключі. Якщо серце впаде на коліна Ти прибудеш в мої вічні сни Сам на сам зустрінешся зі мною, Як відважний лицар, край ріки. Лиш вона – Любов, одна буде стояти Втілювати все в […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Література доби Відродження” Якою мовою користувалися літератори епохи Відродження? Протягом значної частини XV століття всюди панувала латинська мова. Отже, твори писалися в основному латиною, оскільки Відродження відновлювало саме античні культурні традиції. Приблизно наприкінці XV століття починають з’являтися твори національними мовами....
- Анастасія Кравець – Весілля Весілля – це своєрідний початок нового життя. Життя у побуті. А побут зазвичай вбиває почуття, залишаючи лише нонсенсну привязаність. Тому, весілля в певному плані – похорон для кохання… На жаль, так буває досить часто, але не завжди!...
- Ліна Костенко – Між іншим Коли я буду навіть сивою, І життя моє піде мрякою, А для тебе буду красивою, А для когось, може, й ніякою. А для когось лихою, впертою, Ще для когось відьмою, коброю. А між іншим, якщо відверто, То була я дурною і доброю. Безборонною, несинхронною Ні з теоріями, ні з практиками. І боліла в мене іронія […]...
- Христина Головко – Cталеві люди Сталеві люди Всюди? Кишать любов’ю Юди, Чи лиш у глибинах темних Їм так вільно й приємно? Залийте мені В пальці, Сонячного світла. Із совістю У танці, Душа у мене зблідла. В мене мала напруга Я не спішу нікуди Нема у мене друга Бо тут сталеві люди....
- Леся Українка – “Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися… “ Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися, Поле і гай у серпанки тонкі повилися, Марево біле покрило і річку, й сагу, Вітер з полудня несе без кінця ту югу. Світло сліпить, та не грає веселе проміння, Вітер гуде, та задуха гнітить, мов каміння. Так у розлуці з тобою кохання моє Світить і смутить, буяє й […]...
- Я не співець чудовної природи… – Грабовський Павло Я не співець чудовної природи З холодною байдужістю її; З ума не йдуть знедолені народи, – Їм я віддав усі чуття мої. Серед ясних, золочених просторів Я бачу люд без житнього шматка… Блакить… пташки… з-під соловйових хорів, Мов ніж, вража скрізь стогін мужика. Нехай кругом розумний лад та втіха, – Не здужа їх мій мозок […]...
- Іван Франко – “Всюди нівечиться правда… “ Всюди нівечиться правда, Всюди панує брехня, В ваших лиш серцях, о браття, Най не постане вона! Там ви для правди святої Сильний збудуйте опліт, Там ви огонь невгасимий Чесної думки паліть! Твердша від сталі твердої, Сто раз тривкіша, ніж мур, – Щирих, м’яких серць твердиня Супроти громів і бур. Там з поколінь в покоління Правда […]...
- Журлива Олена – Хто знає, як рік минає 1959 рік, видавництво “дитвидав” Ой, які сніги глибокі! Дід Мороз рум’янить щоки Та сніжинками лице До червоного січе. Налетіла завірюха. Ой, замерзли ніс і вуха! По землі з кінця в кінець Ходить Січень – молодець. Тріщить мороз. Надворі стужа. Аж страшно вийти за поріг… Навколо хат і по дорогах Рипить хрусткий блискучий сніг. Замерзли вікна, […]...
- Павло Мовчан – Тяжіння Приручений вітер слухняно зі мною ішов через степ, Куйовдив волосся уже не густе І слід замітав – лишався хвилястий пісок, – Лише б не запікся важкий, переходжений крок. Розмлоєна пахла земля глибиною, І час розкривався, мов скойок долоні, Аби показати на хвильку перлину зернини І визначить сенс прожитої кожної днини. І щоб повернутись назад, де […]...
- Микола Руденко – Шлях-дорога в небокрай веде Шлях-дорога в небокрай веде. Обіч розступається стерня. То не я – моя уява йде, Наче босоноге старченя. Люди добрі, орачі-дядьки! Чи то ви зробили, чи не ви? Всюди пшениці та буряки – Ні волошки в полі, ні трави. Тільки по канавах реп’яхи, Тільки лопушиння по ярках. Вже заорані й старі шляхи – Мов розтято вени […]...
- Твір на тему: Поезія кохання (твір-роздум на морально-етичну тему) Здається, що на світі не існує людини, якій би була байдужою тема кохання. Може, це і є те найблагородніше почуття, яке робить людину людиною. Кохання робить нас добрими і лагідними, чуйними і чистими. Читаєш книгу, дивишся фільм – скрізь кохання. Здається, що саме воно є рушієм життя, бо всі безумства і всі благородні пориви звершуються […]...
- Мій шлях Давніх давен з початку всіх віків Людина має вибір!? Чи вибору нема!… не було… і не буде… !? Чи ми лише маріонетки а не люди!? Цей ряд питань тривожить думку в темний час Коли сумління точить нас… Тоді!… коли пора прийняти вибір: чи вибір є, чи вибору нема! Цей вибір в нас самих у нашій […]...
- Прикрість Кохання – це лиш одна щаслива мить, Чи коли серця б’ються в унісон? Проте це почуття, коли душа тремтить, Коли дійсність для тебе, мов сон. І знову, щось душу защемило, І згадала давнє сильне і живе. Закрутило руки в серце било, До кінця вже загуло. Та невже? Життя для мене уже не безмежне. Не розрізняю, […]...
- Кохання живе у поглядах Сонце ріже очі радіаційними променями. Вітер проїдає шкіру ядерним подихом. Місто наче після вибуху атомної станції. Та кохання живе у поглядах… Люди спілкуються короткими жестами. Й бояться злякати один одного звуками. Ховають емоції далеко у себе в середині. Та кохання жевріє у поглядах… Тварини блукають похмурими вулицями. Бездомні й облізлі, з обвисшою шкірою. Нещасні здавалося […]...
- Павло Мовчан – Біля дніпра – Пет-ре! Іва-не! Ма-рі-є! – По складах переносимо власні ймення на той бік, Де іскри святкують свою нетривалість, Блукаючий дим назустріч підводиться тихо, Високе полум’я, високий дим, і ми високі. Сягаємо один одного і рівність свою відчуваємо З березовим вітром, Що носить пригорщу солов’їв і не знає, Де їх посіять… Рівна земля під ногами – […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Життєвий і творчий шлях Івана Буніна” Кохання для І. Буніна – одна із вічних тем. Чому вона у творах письменника завжди трагічна? Крім природи, Росії, для Буніна вічною цінністю було кохання – прекрасне і трагічне. Ще в далекому 1889 році тоді ще зовсім молодий письменник щиро й безнадійно закохався, і ця любов не відпускала його довгі роки. Сила кохання, яка перемагає […]...
- Микола Руденко – Всі ми хворієм нині Всі ми хворієм нині – Тіло й душі в лишаї. По небесній драбині Сам Христос поспішає. Він – онук гречкосія, Син батьків невеселих. Йди, маленький Месіє, Бий у дзвони по селах. Хай розвидниться всюди, Хай відступить тривога. Йди, Месіє, бо люди Прагнуть Слова живого! 04.02.1974...
- Семенко Михайль – Зорі реклам Кохання не любить щирості – Кохання любить гру. В нім – безліч мук і крихта милості, А зрештою від нього я умру. Хто казав, що для кохання йдуть на ешафоти? Хто казав, що кохання – то єднання душ? Ах, не нагадуйте і не підходьте до мене доти, Заким я не зміцнію і не скажу: не […]...
- Семенко Михайль – Осіння симфонія Осінні скрипки в саду оркестру симфонії То кохання моє, моє кохання – захопленість Люди озброєні мрії озброєні мови озброєні А у мене тільки затопленість Тільки затопленість І знову безмовність І знов безумовність умовність Мої почування одламки Ескізні одламки зліпки Душорозірваний стерлась Розтанула сольність Кохання моє – в осіннім саду Осінні скрипки. 27. VIII. 1916. Владивосток...
- Павло Мовчан – Спасівка Вивертає вітер крону Срібним сподом догори. У корінні сік холоне, Медом виступа з кори. Камінь вивернувся сподом І обличчя оголив, Капає смола з колоди, Що засклила лет бджоли. … Спас медовий, яблуковий, Лик безсмертний на піску, Проступає крапля крові На кожнісінькім листку, І зі споду кожне слово Має вимітку чітку. Медвяний панує спокій, Тануть хмари, […]...
Твир про софию киивську.