Светлана Крисенко – дорослі дяді грають у “солдатиків”
Дорослі дяді грають у “солдатиків”
Їдять, закурюють й горілку дудлять.
“А вони куплять нам нового братика?
Мамо, а татка нам нового куплять?”
Машинки, танки, гільзи, автоматики
Осколками і ГРАдом всім на голови.
Ось тільки не пластмасові солдатики,
І, як по правді, навіть не із олова.
Війна за мир і діти гинуть за життя
Такі абсурдні надто складні ігри.
Як його встигнути розгледіть укриття?
І щоб вночі не розірвали тигри?
По полю ручки, ніжки, душеньки…
Казав татусь, обов’язково вернеться.
Малює вишеньки для татка Ксюшенька.
Дим чорний ритим полем стелиться.
Дорослі граються собі в “солдатики”.
Кидають кості, танки розставляють.
“Збирали всім селом мені на братика,
І на нового татка назбирають.”
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Томаш деяк – ми з тобою дорослі, маленька Ми з тобою дорослі, маленька, до біса дорослі Ми знаєм увесь прейскурант і найкращих дилерів І, якщо потрібно, у нас ще достатньо злості І, якщо потрібно, у нас ще є право вибору І ми обираємо, знову і знов обираємо Хочеш мартіні рідна, чи бехеровки? Давай обе́рем президента, одягнем, залайкаєм Підбе́рем йому депутатів та інші обновки […]...
- Всі дорослі спочатку були дітьми” (мої роздуми над казкою А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц”) Всі дорослі спочатку були дітьми” (мої роздуми над казкою А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц”) “Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає”, – говорить у присвяті до своєї казки “Маленький принц” Антуан де Сент-Екзюпері. Цим вступом до дитячого твору письменник неначе підкреслює, що він адресує його не тільки дітям, але […]...
- Усі дорослі спочатку були дітьми (мої роздуми над казкою А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц”) “Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає”, – говорить у присвяті до своєї казки “Маленький принц” Антуан де Сент-Екзюпері. Цим вступом до дитячого твору письменник неначе підкреслює, що він адресує його не тільки дітям, але й дорослим. Тому не дивно, що, коли читаєш цю казку, складається враження постійного порівняння: […]...
- Павло Глазовий – Буйні предки Вдарив батько спересердя хлопчика малого. Той поплакав, переплакав та й питає в нього: – Тебе, татку, бив твій татко? – Бив, та ще й немало. – Ну, а татка твого били? – Теж перепадало. – І сказало хлопченятко, заломивши ручки: – Тепер ясно, звідки в тебе хуліганські штучки....
- Дорослі діти війни за оповіданням М. Вінграновського “Первінка” Нещодавно я прочитав оповідання Миколи Вінграновського “Первінка”. Цей твір вражає майстерним змалюванням післявоєнної розрухи. У ньому також йдеться про патріотизм і душевну щирість післявоєнного люду. Ішли останні місяці війни. У напівзгорілій хаті жила селянська родина, яка складалася з жінки Марії та трьох її дітей. Найстаршому йшов дванадцятий рік. Злидні були страшні, але Марії вдалося назбирати […]...
- Баллады “Людмила” и “Светлана” … Здесь несчастье – лживый сон; Счастье – пробужденъе. В. Жуковский Идея человечности, которую Василий Андреевич Жуковский пронес через всю жизнь, одухотворила и его лирику. Помня о неотвратимых утратах и ранах сердца, он поет взволнованно и даже патетически о любви к человеку. При мысли великой, что я человек. Всегда возвышаюсь душою. Личность, по мысли Василия […]...
- Поэзия и жизнь в балладе “Светлана” В. А. Жуковского В. А. Жуковский – известный поэт, мастер поэтического слова, тонкий знаток русской культуры и фольклора. В балладе “Светлана” автор реалистично описал русский быт, народные обряды, раскрыл русскую душу, такую большую, щедрую, трепетную и горячую. Жизнь русского человека раньше тесно была связана с традициями и обрядами. По знамениям судьбы или природы корректировалась жизнь и деятельность одного […]...
- “Баллада В. А. Жуковского “Светлана” (герои и сюжет)” Среди оригинальных русских баллад наибольшую известность приобрела баллада Жуковского “Светлана”. “В балладе, – по словам Белинского, – поэт берет какое нибудь фантастическое и народное предание или сам изобретает событие в этом роде. Но в ней главное не событие, а ощущение, которое оно возбуждает, дума, на которую оно наводит читателя… ” “Светлана” – одна из лучших […]...
- Герои и сюжеты баллады В. А. Жуковского “Светлана” (1) Творчество В. А. Жуковского открыло русскому читателю в начале XIX века неожиданный и таинственный мир романтизма. Великий поэт и переводчик сочинил множество элегий, посланий, романсов, баллад и эпических произведений. Особую известность принесли поэту баллады. Именно этот жанр он ввел в русскую поэзию. У Жуковского встречаются три вида баллад – “русские”, “античные” и “средневековые”. Название “русские” […]...
- Краткое содержание Светлана – Жуковский Василий Андреевич Жуковский В. А. – Светлана (Баллада, 1808-1811) Светлана? героиня баллады, написанной, как и другая баллада Жуковского, LЛюдмила, на тему Lобразцовой баллады немецкого поэта Г.-А. Бюргера LЛенора, ? возвращение жениха-мертвеца за своей невестой и их путь к гробу. LСветлана? попытка создания идеального национального характера, Lрусской души, какой ее видел и понимал поэт. Отличительные черты этого характера-души? […]...
- “Преданья старины глубокой!” (по балладе В. А. Жуковского “Светлана”) В. А. Жуковский вошел в историю русской литературы прежде всего как автор баллад. Жанр баллады, появился в русской литературе задолго до Жуковского, но только он придал ему поэтическую прелесть и сделал популярным. Среди баллад Жуковского особое место занимает цикл о любви: “Людмила”, “Светлана”, “Леонора”, “Алинаи Альсим”, “Эльвина и Эдвин”, “Эолова арфа”, “Рыцарь Тогенбург”, где господствует […]...
- Семенко Михайль – По в’язкій стежці Чвалав сьогодні по полю, По в’язкій стежці. Вітер дув в шию до болю, Зір губивсь на далекій мережці. Я нічого сказати не можу. Вітер по полю гуляє. Хутко вишле сторожу Чорна земля....
- Балада про комвзводу – Малишко Андрій Невідомий поранений комвзводу стукав Нам у броню, показував цілі. Вечір. Небо – бірюза. Білий жар вогню. Куль розпечена сльоза Опіка броню. Танки лізуть по прямій По передовій, Зачиняє башти люк Молодий водій. І на тому ж полі бою, за рікою голубою, Двічі ранений комвзводу на холодному піску Піднімає камінь в руки, до танкіста грима в […]...
- Микола Хвильовий – Молотки Витанцьовують, сміються Дзвінко, дзвінко молотки Про весілля революцій – Цоки-цоки-цокотки! Міх задихався, не встигне, Важко – міх! – зітхав… Грюкотіли десь машини, Я з товаришем кував. Іскри бризками повсюди І – нема, Кузня їх вгорі закруте, Проковтне пітьма. А у горні шаруділо Листя золоте: Дух міхів підняв на вила, Віником мете. Ну і день! Сорочка […]...
- Зелений дубочок на яр похилився (народна пісня) Зелений дубочок на яр похилився. Молодий козаче, чого зажурився? Молодий козаче, чого зажурився? Чи воли пристали, чи з дороги збився? Воли не пристали, з дороги не збився. Того зажурився – без долі вродився. Ой піду я в поле шукать собі долю. Не знайшов я долі, знайшов риболовців. Ой ви, риболовці, ви гарнії хлопці, Знайдійть мені […]...
- Андрій Малишко – Балада про комвзводу АНДРІЙ МАЛИШКО БАЛАДА ПРО КОМВЗВОДУ Невідомий поранений комвзводу стукав нам у броню, показував цілі. Вечір. Небо – бірюза. Білий жар вогню. Куль розпечена сльоза Опіка броню. Танки лізуть по прямій По передовій, Зачиняє башти люк Молодий водій. І на тому ж полі бою, за рікою голубою, Двічі ранений комвзводу на холодному піску Піднімає камінь в […]...
- Хор лісових дзвіночків (уривок із поеми) – Тичина Павло Уривок із поеми Ми дзвіночки, Лісові дзвіночки, Славим день. Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День! День. Любим сонце, Небосхил і сонце, Світлу тінь, Сни розкішні, Все гаї затишні: Тінь! Тінь. Линьте, хмари, Ой прилиньте, хмари, – Ясний день. Окропіте, Нас нашелестіте: День! День. Хай по полю, Золотому полю, Ляже тінь. Хай схитнеться – Жито усміхнеться: Тінь! […]...
- Павло Глазовий – Однокашник – Хто там, синку, в двері стукав? – Та якийсь дідок, Зовсім лисий, у куфайці, у руках ціпок. Він говорить, що приїхав із села до нас, Що колись ходив з тобою у четвертий клас. – Йди скажи: немає татка. То якесь брехло. У четвертім нашім класі лисих не було....
- Павло Глазовий – В кого батько розумніший Сперечаються хлоп’ята, жваві дошкільнята. – А наш татко розумніший за вашого татка! – Чого ж це він розумніший? – Того, що наш татко Грошей вашому позичив отако багато. – Не хвалися, бо розуму в нашого хватає. Він як гроші позичає, то не повертає....
- Котився віночок по полю – Обжинкові пісні КОТИВСЯ ВІНОЧОК ПО ПОЛЮ Котився віночок по полю, Да просився женчиків додому: “Ой додому, женчики, ходіте, Да мене у стодолу візьміте. Нехай же я в стодолі спочину, А восени знову на поле вилину. Бо вже я дрібного дощику напився, Вже ж я буйних вітриків начувся, Вже ж я од соненька напікся, Од ясного місяця насвітився, […]...
- Дитячий дивосвіт в оповіданні Герберта Веллса “Чарівна крамниця” На світі існує чимало чудес і див – Фароський маяк, Александрійська бібліотека, сади Семіраміди та інше. Нам здається, що до цих споруд, уславлений у давнину, можна додати дитину – адже її дивосвіт, уявлення про реальний світ є неповторними та унікальними. І шкода, що з плином часу, стаючи дорослими, ми втрачаємо цей дар, сприймаючи життя у […]...
- Наталя Гуркіна – Натуся Потягусі-потягусі До коханої матусі… Цьомочки для таточка Шле маленька Наточка. Лагідно агукає, Ніжечками тупає… Ручки простягає, Ранок зустрічає!...
- Наталя Гуркіна – Засиналка Знають всі малята змалку Цю веселу засиналку: Ручки, ніжки, баю-бай, Швидше в ліжечко стрибай… Тепла ковдра і подушка, Гарна казочка під вушко. Очки швидше закривай, Баю-бай, баю-бай…...
- Павло Тичина – Скорбна мати І Проходила по полю Обніжками, межами. Біль серце опромінив Блискучими ножами! Поглянула – скрізь тихо. Чийсь труп в житах чорніє… Спросоння колосочки: Ой радуйся, Маріє! Спросоння колосочки: Побудь, побудь із нами! Спинилась Божа Мати, Заплакала сльозами. Не місяць, і не зорі, І дніти мов не дніло. Як страшно! … людське серце До краю обідніло. ІІ […]...
- Юрій Андрухович – Балада Повернення Коли мандрівник повернувся додому, Ступив за ворота, зійшов на поріг, Здійнявши на плечі дорогу і втому, – Всі радощі світу вляглися до ніг. Його не забули, його зустрічали: Вечеря з вином – на широкім столі; Чомусь не казав про далекі причали, Замкнувши в устах невідомі жалі. І всім було дивно, і жінка до ранку Зітхала […]...
- Іван Франко – Анні П Дівчина встала рано-рано: “Піду я в поле, мамо, мамо! Піду я в поле до роботи, Золоту пшениченьку полоти. Годі сидіти дома тута: Глушить пшеницю хопта люта; Бур’ян буяє рісно-рісно, За ним пшениці тісно-тісно; Повій плететься геть на диво, Хилить пшеницю криво-криво”. “Рано ще в поле, доню, доню, Зимнії роси в полю, в полю! Зимнії роси, […]...
- Наталя Гуркіна – Гени На городі кабачок Проказав до мами: – Ще із самих пелюшок Спільне є між нами. Від дідуся ти мені Сили назбирала, І вони у перші дні У пригоді стала! Від бабусі доброта Перейшла у спадок. Це природна повнота, Гідний я нащадок! Твої гени – добрий зір, Все я роздивлюся! Татка – мужність у мені, Вітру […]...
- Павло Тичина – По хліб шла дитина – трояндно! По хліб шла дитина – трояндно! : тікайте! стріляють, ідуть. Розкинуло ручки – трояндно… Ні Бога, ні чорта – на бурю! : гей, стійте! знайдем і в церквах. Знялось гайвороння – на бурю… 1917...
- Наталя Гуркіна – Просиналка Ніжки з носиком проснулись, Ручки сонно потягнулись, Очі просять ще поспати, Та пора і їм вставати. Дзинь-дзилінь, дзинь-дзилінь, Геть іди від мене, лінь! Ще разочок потягнуся, І проснуся я, проснуся!.....
- Чому Том Сойєр не сприймає світу дорослих? Герой роману Марка Твена відрізняється від “шляхетних” дорослих своєю безпосередністю, сміливістю, відвертістю. Він прагне до вільного життя, вигадує ігри, в яких стає розбійником або войовничим вождем. Все це разом з Геком, своїм вірним другом, якого всі дорослі називали гультяєм, бешкетником і з яким забороняли спілкуватися. Але Том зумів відкрити в хлопцеві ті риси, які дорослі […]...
- Павло Глазовий – диплом З вірменського гумору Мав сина гордий багатій. То був не син, а божа кара. – Картяр, гуляка, лиходій, Ледачий бовдур і нездара. Не шкодував грошви татусь, Не полишав синочка в скруті, А той, не дуючі і в ус, Сім літ учився в інституті. І ось одержувать диплом Він скаче в місто скакуном. Спинився кінь біля […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Захід Над лугом хмари кучеряві, Як вівці, що пасе їх місяць. Ростуть дівчата, наче трави, На втіху хлопцям і гульвісам. Воли рогами сонце колють, Аж з нього кров тече багряна. Зачервонились трави в полю – Це захід куриться, мов рана. 23 квітня 1935...
- Любов Колосюк – Із ніжністю, якої ще не бУло Із ніжністю, якої ще не бУло Я у тобі, мій Янголе, втонула І віддала під захист власну душу, Хоч спокій твій я цим навік порушу. Оберігай мене зі щирою любов”ю, Немов берізку у живому полю, Що вітром розкуйовджено сповита. І я розквітну у тобі, як літо!...
- Слова і думки – Самійленко Володимир Ми бажаєм волю дати Всім народам і народцям. (Краще б дулю, а не волю Дати нашим інородцям). Отже, в нас усі народи Будуть рівними братами. (Можна легко їх і швидко Порівняти нагаями). Ми на лихо дуже добрі; Всіх ми любим на дурницю. (Українці, віддавайте ж За любов свою пшеницю). Інородці, ви нам любі, Наші вірні, […]...
- Коли сідає сонце Коли сідає сонце Стихає шум дощів Ти вигляни в віконце – Навколо ні душі Лишень один трамвайчик Між вулиць колесить Йому вночі самотньо Він вже давно не спить По небу як зернята Розсипались зірки Татусь малим хлопятам Розказує казки І тільки наш трамвайчик Колесами стучить Йому вночі самотньо Він вже давно не спить.. Затихли барабани […]...
- Дмитро Загул – “Ой полиньте, мої думи, на зелені гори… “ Ой полиньте, мої думи, на зелені гори! Задзвоніть, тремтючі струни, зашуміть, як море! Розлетіться по Бескиді на шовкові квіти, Покотіться по рокиті, як слова трембіти! Привітайте темні бори, жалібні ялиці, Поклоніться Чорногорі, сніговій цариці. Над рікою зупиніться, що пливе до Прута, І в хатинку подивіться, де недоля люта. А як тамки вас пізнають мої сестри […]...
- Семенко Михайль – Зорі реклам Кохання не любить щирості – Кохання любить гру. В нім – безліч мук і крихта милості, А зрештою від нього я умру. Хто казав, що для кохання йдуть на ешафоти? Хто казав, що кохання – то єднання душ? Ах, не нагадуйте і не підходьте до мене доти, Заким я не зміцнію і не скажу: не […]...
- Наталя Гуркіна – Скільки живуть свійські тварини? Раз зозулька у селі почала кувати, Всім тваринам для життя роки дарувати. Для малого поросяти двадцять два “ку-ку”, Півнику – дванадцять років для ку-ку-рі-ку. Вівцям справно відлічила двадцять один рік. Для лоша відрахувала гарний, довгий вік. Шістдесят… і ще рахує!.. все – шістдесят сім! Всі тваринки до зозульки: от би нам так всім! Для корівки […]...
- Ти мене накличешся ночами… – Малишко Андрій Ти мене накличешся ночами, Несучи розлуку за плечами, І навиглядаєшся одна. Настраждаєшся в своїй надії, Пригадаєш літа молодії, Рідну землю, де гуде війна. Ти не можеш бачити здалека, Як в’ялить негода, сушить спека. Танки мнуть, вкриває бою мла Землю ту, що, потом перемита, У садах, у сивих копах жита, У цвітах, як райдуга, цвіла. Нам […]...
- Дмитро Лазуткін – “Реквієм” За законами математики – Мінус доля на мінус час… Небо ридма ридає, солдатики, Небо ридма ридає по вас. Хтось на мапі звіряв маршрути, Хтось дививсь на зірки з печер… Нерозкритими парашутами Рахуватимуть вас тепер. По розмоклій траві розкидано, Збиті сонця, немов бурштин. Нині небо ридає ридма, Диким полем гірчить полин. Батьківщина або територія… Кожен сам […]...
Дмитро павличко смереки.