Таня Бенещук – Така жорстока та водночас ніжна



Така жорстока та водночас ніжна.
Така весела і сумна…
Уся в надії й безнадійна,
Блукає світом десь моя загублена душа.

Ти загубив її серед страждання.
Пішов залишивши на самоті.
Дізнались серця струни, що таке розчарування,
Бо біль зіграв на них свої мелодії сумні.

Тепер з душею й мрія мов жебрачка,
Ошукана блукає в вигнані.
Була з тобою я глуха, не зряча…
Не бачила очей озера крижані.

Ну ось і все. Немає порятунку.
Немає в снах шаленої весни.
Я мов краплина нижчого гатунку,
Впаду і зникну назавжди.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Літературний тонічний вірш.
Ви зараз читаєте: Таня Бенещук – Така жорстока та водночас ніжна