Таня Гелетюк – Осінь



Холодна ніч, холодний ранок,
Холодна кава на сніданок.
Пусті думки, пусті надії,
Розбиті знову тихі мрії.
Чому? За що? душа кричала.
Зірвались сльози, заридала…
Шуміло листя і кружляло,
Літало, падало, вмирало,
Танцюючи прощальний вальс,
Танцюючи в останній раз.
Пішов дощик, стояв туман
Зірвався вітер-ураган.
Він рвався в дім, кричав, шумів,
Хоча й даремно – розумів…
Холод, осінь – сумна картина,
Сидить, сумуючи, людина.
Все буде добре! – каже доля
Її підтримує тополя,
І ніби пише “так” із літер
Холодний, злий, нестримний вітер!…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Літня пора в лісі твір.
Ви зараз читаєте: Таня Гелетюк – Осінь