Таня Гелетюк – Я собі не належу



Я собі не належу… Я належу дощам.
І холодним туманом і морозним снігом.
Я належу вітрам сивим-сивим як світ,
Я цвітіння вишневе, я незірваний цвіт.
Я чужа і незламна, я нестримна й жива,
Мов та річка холодна, мов та річка стрімка.
Я дитина природи, нерозумне дитя.
І така безкінечна, як саме небуття…
Я примхлива і чиста, як весняний струмок,
Я сама ціле море, я шалений поток.
Я барвиста веселка, різнобарвна, ясна,
Я дзвінка і тремтлива, ніби перша весна.
Мої очі зелені – бірюзова роса,
Я буваю весела і буваю сумна,
Бо собі не належу, я належу дощам,
Білим зорям на небі і безмежним полям.
Я бліде нічне сяйво на небесній дузі,
Я малесенька цятка на Господній руці…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)




Дім на горі сюжет.
Ви зараз читаєте: Таня Гелетюк – Я собі не належу
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.