Тарас Марищук – Боляче втрачати близьких
Боляче втрачати близьких,
Особливо тих, що були весь час далеко.
Боляче втрачати молодих,
Бо думав, що буде час про все сказати:
Творчі здобутки, емоційні сплески..
Але зараз варто мовчати.
Мовчати про біль, про все мовчати.
Прийти одного дня на кладовище,
І тільки там, на самоті із написом нагробним,
Дозволити собі! кричати!
Про все що наболіло,
Про все, що не встиг сказати,
Варто прокричати, щоб на глибині двох метрів,
Все зрозуміли, щоб все обов’язково почули.
Тільки так, бо більше немає змоги
Зазирнути в його теплі карі очі,
Бо
Він
Помер,
А я не встиг йому всього сказати.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Тарас Марищук – Зовсім скоро вона вийде із бару Зовсім скоро вона вийде із бару Та йтиме освітленими вулицями нічного Нью-Йорка, Ламаною англійською Пояснюватиме поліцейському, що вона не проститутка А українська журналістка, яка приїхала, Щоб написати репортаж про культурне життя Штатів Для одного із українських журналів. Це буде потім. Наразі вона допиває пляшку найдешевшого коньяку Із поетом-американцем, який розказує їй що все “вері гуд” […]...
- Тарас Марищук – Краплі божевілля переповнили чашу Краплі божевілля переповнили чашу, Проводячи дозвілля віртуально. Нам було на двох дано так мало часу, Що ми вирішили зустрітись негайно. Незважаючи, що було о пів на третю ночі Та інші фактори, Мені в ту ніч були потрібні твої очі, Їх несамовиті кольори. А тобі хотілось бути поряд, Проводити руками по шрамах на тілі, Закохувати мене […]...
- Тарас Марищук – Вона писала мені електронні листи Вона писала мені електронні листи, З маленької кімнати, Що на затишній вулиці провінційного міста, Про зимову сесію та захист “магістерки”. А що я міг їй відписувати? – із табелем “трієчника” та Творчим безладом у кімнаті, десь на околиці обласного центру. Вона писала про свої мрії, про країни куди подорожувала, А я був тільки у всіх […]...
- Тарас Марищук – З Ісусом Христом на шиї З Ісусом Христом на шиї, Та з пляшкою горілки в руках, З вищою освітою, а ще краще з двома, Лежить собі на узбіччі нікого не чіпа. А у старій квартирі чекає тільки маленьке хворе кошеня, Холостятське життя та купа брудного посуду. А колись там жила його сім’я, Він мав добру державну посаду, Його дружина чекала […]...
- Тарас Марищук – Перечитувати її вірші Перечитувати її вірші – Ті, що мої, але присвячені їй – це наче різати свої вени, щоразу глибше Та мати потребу тільки в ній. Цитувати з пам’яті рядки, Та сидіти поруч на холодній лавці, У якомусь парку чи зупинці; Вечеряти з нею; Читати вірші відомих поетів; Прокидатись з нею; Шукати на спині сліди її нігтів; […]...
- Тарас Марищук – Маленька дівчинка Маленька дівчинка, що жила неподалік мого будинку – виросла. Я бачив її завжди коли відчиняв вікно, щоб покурити. Вона то гралась ляльками, то будувала халабуди із покривал. Мила дівчинка, яка була значно розумнішою за своїх ровесниць, Які грались з нею. Знаєте, вона могла стати викладачкою ВУЗу, Кваліфікованим дитячим лікарем Чи була би хореографом та вчила […]...
- Тарас Марищук – Побажати їй “щастя” було так незграбно Побажати їй “щастя” було так незграбно, Що я ліг на холодну підлогу оголеною спиною Та перечитував попередні повідомлення, Де вона писала, що їй від чоловіків нічого не потрібно, Що й чоловіки не особливо треба. Задав собі запитання для чого ж тоді був я? Відповідь очевидна, як моя неграмотність у віршах, – Вона любила мене. Не […]...
- Тарас Марищук – Вона безлімітна у своїй ніжності Вона безлімітна у своїй ніжності, Коли робить мені каву напівоголена, Це особлива нота інтимності, Коли вона красива, навіть втомлена. Вона прекрасна у своїй оголеності – Бо, оголене не тільки тіло, а й душа. Вона прекрасна коли робить мені каву, А я розповідаю їй про те, як люблю – у віршах, А вона додає у каву […]...
- Тарас Марищук – А як це кохати егоїста? – А як це кохати егоїста? Це була дуже темна літня ніч, Прохолода ночі приємно огортала Їхні загорілі тіла Після денної спеки. Вони лежали у гамаку, Вона дихала йому в шию та міцно тримала за руку, Він дивився кудись вгору та думав зовсім не про неї. – А як це кохати егоїста? Раптом запитав хлопець, […]...
- Тарас Марищук – Без неї ця весна і все, що в мене є Без неї ця весна і все, що в мене є – Невдало підібрані з землі слова, Які губили п’яні чоловіки з околиць Та молоді дівиці, що повертались з клубу, Де цієї ночі кожна з них Втратила водночас І гідність, і цнотливість. Я збираю слова, наче монети, Йдучи, мов собака, слідом за ними. Шльондри, – кричу, […]...
- Тарас Марищук – Я б хотів вивчити тебе Я б хотів вивчити тебе, Як іноземну мову, Але навіть шкільна програма англійської мені не піддалась, Тому навряд чи вдасться: Всі рухи, міміку, слова, Всі погляди, думки, Всі стежки по яких ходила ти, Кожен вигин тіла, всі деталі, Ніяк не запам’ятати. Ти – занадто складна. Я б хотів намалювати тебе, На одній із стін кімнати, […]...
- Тарас Марищук – Вони жили в одному будинку Вони жили в одному будинку. Вона з дитинства. Він винаймав квартиру. В ній він бачив маленьку дівчинку. Вона в ньому – дорослого чоловіка, Якого кохала, і він відповідав щось схоже. Вона зустріла його – Як все до банальності просто. Вона зустріла його зовсім хворого, Чи то п’яного, У той час коли всі думки про нього […]...
- Тарас Марищук – Вибір між мріями особливо складний Вибір між мріями особливо складний. Коли одна за 100 кілометрів, А друга десь зовсім близько. Коли одній я руки вечорами грів, А друга манила своїм блиском. Перша любила, чекала, казала тепло одягатись, Годувала, цілувала, турбувалась, А друга зовсім мене не чекала, У неї таких як я – декілька тисяч. Вона холодно зустрічала, З нею проблеми […]...
- Тарас Марищук – Твоїм волоссям можна лікувати Твоїм волоссям можна лікувати відкриті рани, Торкаючись до нього зникає тривога. До твого волосся можна молитись, Молитви діють, якщо вони не до Бога. Твоїм волоссям не насолодитись сповна, Як би я не вдихав його запах. Ним можна надихатись на нові слова І позначати смертельні маршрути на мапах. Твоє волосся, ніжне як шовк, Торкається мого плеча, […]...
- Тарас Марищук – Вона співала мені про вулицю Вона співала мені про вулицю, Про якісь божевільні ідеї, пусті бібліотеки, Освітлені проспекти, Про день, який скоро настане, Та вулицю, яка зранку забуде про нас. – Поспішай, до ранку так мало часу. Шепотом говорила мені на вухо та бігла. Співала так, що я вірив їй більше ніж Вакарчуку, Коли той казав, що “Все буде добре”. […]...
- Тарас Марищук – Місто забрало мене у свої тенета Місто забрало мене у свої тенета, Вулиці, проспекти, сигарети, Тираж дешевої газети, Де інтерв’ю моє, як молодого поета. Чужі квартири, Модні клуби, Чужі руки, Губи, Груди, Звабити мене дешеві спроби, Брехливі зізнання, вимушені діалоги Про прочитані книги, Про мої вірші, монологи, Дешеві лозунги, типу: “Ти такий молодий, а такий талановитий” А я відповідав: “Наливай! Якщо […]...
- Тарас Марищук – Спробуй поєднати запах теплої кави з корицею Спробуй поєднати запах теплої кави з корицею Та сигарет з ментолом – І ти його ніколи не забудеш. Так пахло у неї на кухні, Коли я вперше прийшов. Вона у джинсових шортах та футболці, Яка не закривала її плечі, Чекала на мене. Потім готувала каву та говорила. Говорила багато та по суті. Курила, Продовжувала говорити, […]...
- Олена довганюк – Чому мені знову так боляче? Чому мені знову так боляче? Чом я знову лишилась одна? І цей біль ріжучий й колючий Всю мене випаває до дна. Чаша сліз вже давно переповнилась, Вже нема чим топити печаль. Знову я почуттями наповнилась, Їх звільнити не можу, на жаль. Я від серця стискання тремчу, І від болю я зуби стискаю. Цього разу я […]...
- Олена довганюк – Трохи боляче мені, ну і нехай Трохи боляче мені, ну і нехай. Піду я далі від очей – стражданню край. Втечу від душ гнилих подалі І у тиші Я писатиму в печалі Свої вірші. Утечу від долі даної одної, І з собою наодинці у спокої Я згадавши все заплакать знову мушу І пролить усім на очі свою душу. Ту слабку, м’яку […]...
- Олена довганюк – Чому так боляче стискає в грудях? Чому так боляче стискає в грудях? Й чому нічого я не тямлю в людях? Сьогодні друг, а завтра в спину ніж? На, ось бери, мене до крові ріж! Думка на вустах у всіх одна: Бери життя, і пий його до дна. Та чого коштує воно, хтозна, Яка кому життю цьому ціна. Ти вмієш жити? Інших […]...
- Ірина Саковець – Бо так мовчати вмієш тільки ти Бо так мовчати вмієш тільки ти, Із гордістю і пристрасно мовчати. В мовчанні нашім чути, як світи Десь високо знаходять свій початок, Утоплених на дні морському сни, І сірих чайок зойки над припливом, І відгуки торішньої весни, І голоси непройденої зливи. Мовчати і не вірити словам, Бо не завжди те кажеш, що хотіла. Слова насправді […]...
- Ірина Саковець – Розмахнулася мантія втечі Розмахнулася мантія втечі: День зібрався і… відійшов. Одягає пронизливий вечір Голі плечі в холодний шовк. Відгоріло картинно багаття, І не віє м’яким теплом Від колекції срібних агатів Під осінньо-небесним склом. І мовчати, мовчати, мовчати… В грудях тиша, немов свинець. Без упину шукати початок Там, де порвано, де – кінець. Увіходжу в німий передпокій, Тільки в […]...
- З ким можу розділити біль і радість? Навіщо я пишу? Щоб не мовчати? І склавши руки, мовчки не сидіть? А може, краще зовсім не писати? Навіщо я пишу? Хто я? Скажіть! Кому свою печаль розповісти? З ким можу розділити біль і радість? Так хочеться, щоб біля когось сісти, І, не втираючи сльози сказати:”Знаеш… “ І більш нічого, Тількі руку відчути на своїм […]...
- Треба мовчати Коли немає що сказати Треба мовчати Дивитись у їхні очі І німо кричати Бо коли немає що сказати Треба співати Вірші писати І ще Ця весна така дивна Дивно Дивно І ще Це життя Хтось театром назвав це не помилка Не він один Головні ролі грав Не знав Дивно Вони чекають Знову Снів Днів Нових […]...
- Тарас Шевченко – Було, роблю що, чи гуляю Було, роблю що, чи гуляю, Чи богу молюся, Усе думаю про його І чогось боюся. Дурна була, молодая,- Я все виглядала, Чи не шле за рушниками… І не сподівалась, Що він мене, дурну, дурить. А серце боліло, Ніби знало, що так буде, Сказати не вміло. А якби було сказало, То я б не любила, Може, […]...
- Катерина Кочетова – Не варто слів, достатньо тільки чути Не варто слів, достатньо тільки чути, Як серце виривається з грудей. Повз мене кожен день безліч людей, Але тебе не можу я забути. Не варто сліз, хоча іще болить, Пройшов вже час, але він не лікує. Із спогадів, де ми разом, малює В душі кохання, що уже не спить. Не варто снів, хоч в них […]...
- Іра Сас – Так тяжко буває мовчати Так тяжко буває мовчати.. Крізь дощ я несу цю покуту. Навчи мене, любий, кохати Холодну, примхливу, замкнуту! Така вже буваю бездушна.. Лиш очі твої, мов магніти, І небо паде непорушне.. Давай без зупину горіти? Все тяжче буває мовчати.. Збереш з моїх вуст цю отруту? Навчи мене, милий, палати.. Красиву, щасливу, розкуту!...
- Ковальчук Людмила – Навчитись пробачати Я вже навчилася втрачати, Хоч, як же важко, Боже мій, Я розібрала б на Цитати Твої слова. У заметіль, Зігрівши ніжністю своєю, Покинув ти мене за крок До того щастя, що душею Обоє прагнули. Урок… Ти дав урок, як гарний вчитель, І зауважив на помилки… А я дарую тобі квіти… Це перший крок. Ти так […]...
- Тарас Шевченко – Муза А ти, пречистая, святая, Ти, сестро Феба молодая! Мене ти в пелену взяла І геть у поле однесла. І на могилі серед поля, Як тую волю на роздоллі, Туманом сивим сповила. І колихала, і співала, І чари діяла… І я… О чарівниченько моя! Мені ти всюди помагала, Мене ти всюди доглядала. В степу, безлюдному степу, […]...
- Олеся Крисько – Чи буде так колись, скажи Чи буде так колись, скажи, Що я від болю більше не ховатимусь? Скажи чи варто сподіватися? І як забути найтернистіші стежки? Скажи, чи хтось мої загоїть рвані рани, І хто довіри смак мені поверне? Чи я, можливо, зовсім ще зарано Замурувала в душу усі брами? Чи вірити в майбутнього здійсненність, Чи варто в серці оселятися […]...
- Таня Гелетюк – Кричали чайки Кричали чайки у пустій душі, Крильми хотіли вікна одчинити, Їх вабив теплий білий океан Й таке страшне холодне слово “жити”. Їх вабив простір неба ледь блідий Вони хотіли, мріяли літати, Ковтати першу вранішню росу І не мовчати, тільки не мовчати. Бо найстрашніше, то німі слова, Вони як діти, що не народились, Але ж вони жили, […]...
- Крістік Хрустік – Не треба слів, давай мовчати Не треба слів, давай мовчати. Це все-життя, а ми в нім люди. І часом коли хочеться збрехати, Подумай ти, що потім буде. Чи треба тобі в щасті, а чи може в горі Та спокуса, що приведе до грішних дій? Ми всі тут рівні, всіх брехня нас губить. Лиш правда, то розрада їй. Давай мовчати, але […]...
- Христина Маховських – Знаєш, а зараз це вже не так і страшно Знаєш, а зараз це вже не так і страшно Прокидатись серед ночі і думати: почалось, Сни про тебе не дають спати, І на пусту голову лити воду. Адже, це так просто – словами мовчати Коли чекаєш якого-небудь пояснення. Коли хочеш прогнати втому, А програєш найслабшому. А йому одному На тебе начхати. Адже, ти так живеш, […]...
- Тарас Шевченко – Твори в п`ятьох томах К.: Дніпро, 1970 – 1971. – 2164 с. Том 1: Поетичні твори До першого тому увійшли поетичні твори (1837-1847) а також картини та фотографії. Але найцікавіше це те що твори, Шевченка, були використані проти нього ж, тобто радянською ідеологічною машиною. Варто прочитати твори: “За що ми любимо Богдана?”, “Гайдамаки”, “І мертвим і живим і не […]...
- Юрій Іздрик – ниті між нами тонкі й невидимі Ниті між нами тонкі й невидимі Прірва між нами глибока і темна Довго долали ми хащі задимлені Аж зрозуміли що це даремно Довго в’язали мости ліанні Аж дов’язали драбину в небо Аж зрозуміли в своїй нірвані – Небо вже зайве його не треба Небу давно вже час помирати Нам вже давно – починати жити Канатохідці […]...
- Роман Штігер – Мовчати Блукаю руками у твоєму волоссі Ми босі бредемо бозна-куди До осені рудоволосолої Здавалось прийдемо Здаватись? Не хочу! тільки знову не йди! Не потрібно цих прощай і до завтра До кращих часів дороги не йдуть Ти прокинешся зранку завчасно Й прошепочеш коханий я тут Знову кров застигатиме повільними Рухами і все як завжди іде в нікуди […]...
- “Караюсь, мучуся, але не каюсь… ” (Тарас Шевченко) Отче наш, Тарасе всемогущий, Що створив нас генієм своїм, На моїй землі, як правда, сущий, Б’ющий у неправду, наче грім. (Д. Павличко “Молитва”) Батьком, Генієм, Пророком, Предтечею називають його. А мені найближчим є оте аж дуже народне – Кобзар. Хіба можна знайти більш відповідне “звання”, яке висловлювало би глибоку шану людей до того, кого вважали […]...
- Тарас Шевченко – Причинна (СКОРОЧЕНО) ТАРАС ШЕВЧЕНКО ПРИЧИННА (СКОРОЧЕНО) (Балада) Буря на Дніпрі. Горами зіймаються величезні хвилі, гнуться під поривами шаленого вітру високі верби. А на березі, біля гаю, щось біле блукає, схоже на русалку. Ні, то не русалка, а дівчина, що її ворожка зробила причинною, аби менше сумувала за молодим козаком. Торік він пішов у похід, обіцяв повернутися, та […]...
- Шевченко Тарас – Причинна (скорочено) 1814-1861 Балада Буря на дніпрі. Горами зіймаються величезні хвилі, гнуться під поривами шаленого вітру високі верби. А на березі, біля гаю, щось біле блукає, схоже на русалку. Ні, то не русалка, а дівчина, що її ворожка зробила причинною, аби менше сумувала за молодим козаком. Торік він пішов у похід, обіцяв повернутися, та чомусь не їхав. […]...
- Картини української природи в повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” Картини української природи в повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” Бербер любить пустелю Сахара. Казахам тоскно у наших невеличких гаях. І не лише тому, що вони звикли до своїх краєвидів. Просто вода річок або колодязів цієї місцини з дідів-прадідів ввійшла до крові народу, а очі призвичаїлися бачити або гори, або розлогі степи, або нескінченні заполярні низини. […]...
Павло глазовий найважча роль.