Тарас Марищук – Вона співала мені про вулицю

Вона співала мені про вулицю,
Про якісь божевільні ідеї, пусті бібліотеки,
Освітлені проспекти,
Про день, який скоро настане,
Та вулицю, яка зранку забуде про нас.

– Поспішай, до ранку так мало часу.
Шепотом говорила мені на вухо та бігла.
Співала так, що я вірив їй більше ніж Вакарчуку,
Коли той казав, що “Все буде добре”.
Я просив її співати ще,
Я б хотів, щоб вона співала мені весь час,
Але коли я їй про це сказав вона сумно відповіла:
– Скоро настане день і вулиця забуде нас..

Вона брала мене за руку та бігла
І постійно співала,
Вночі,
Серед лісу,
Ми бігли, цілувались, співали,
Їли ягоди і запивали їх яблучно-морквяним соком.
Губили рюкзаки, ключі, інші речі.
Шукали їх, знаходили,
Втомлені спали.

Зранку прокинулись, відчайдухи,
На березі гірської річки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Реферат ольга кобилянська скорочено.
Ви зараз читаєте: Тарас Марищук – Вона співала мені про вулицю
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.