Тарас Шевченко – Ой пішла я у яр за водою
Ой пішла я у яр за водою,
Аж там милий гуляє з другою.
А другая тая,
Розлучниця злая,
Багатая сусідонька,
Вдова молодая.
А я вчора з нею,
З сією змією,
В полі плоскінь вибирала
Та все й розказала,
Що як мене любить,
Женитися буде,
І до себе злую суку
Просила в придане.
Йване мій, Іване,
Друже мій коханий,
Побий тебе сила божа
На наглій дорозі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Тарас Шевченко – Готово! Парус розпустили Готово! Парус розпустили, Посунули по синій хвилі Помеж кугою в Сирдар’ю Байдару та баркас чималий. Прощай, убогий Косарале. Нудьгу заклятую мою Ти розважав-таки два літа. Спасибі, друже; похвались, Що люде і тебе знайшли І знали, що з тебе зробити. Прощай же, друже! Ні хвали, Ані ганьби я не сплітаю Твоїй пустині; в іншім краю, Не […]...
- Тарас Шевченко – Ликері На пам’ять 5 августа 1860 г. Моя ти любо! Мій ти друже! Не ймуть нам віри без хреста, Не ймуть нам віри без попа Раби, невольники недужі! Заснули, мов свиня в калюжі, В святій неволі! Мій ти друже, Моя ти любо! Не хрестись, І не кленись, і не молись Нікому в світі! Збрешуть люде, І […]...
- Тарас Шевченко – Не додому вночі йдучи Не додому вночі йдучи З куминої хати І не спати лягаючи, Згадай мене, брате. А як прийде нудьга в гості Та й на ніч засяде, Отойді мене, мій друже, Зови на пораду. Отойді згадай в пустині, Далеко над морем, Свого друга веселого, Як він горе боре. Як він, свої думи тії І серце убоге Заховавши, […]...
- Тарас Шевченко – Чи не покинуть нам, небого Чи не покинуть нам, небого, Моя сусідонько убога, Вірші нікчемні віршувать Та заходиться риштувать Вози в далекую дорогу, На той світ, друже мій, до бога, Почимчикуєм спочивать. Втомилися, і підтоптались, І розуму таки набрались, То й буде з нас! Ходімо спать, Ходімо в хату спочивать… Весела хата, щоб ти знала!.. Ой не йдімо, не ходімо, […]...
- Тарас Шевченко – Нащо мені женитися? Нащо мені женитися? Нащо мені братись? Будуть з мене, молодого, Козаки сміятись. Оженився, вони скажуть, Голодний і голий, Занапастив, нерозумний, Молодую волю. Воно й правда. Що ж діяти? Навчіть мене, люде, Іти хіба до вас в найми? Чи до ладу буде? Ні, не буду чужі воли Пасти, заганяти; Не буду я в чужій хаті Тещу […]...
- Тарас Шевченко – Ми восени таки похожі Ми восени таки похожі Хоч капельку на образ божий, Звичайне, що не всі, а так, Хоч деякі. Крутий байрак, Неначе циган чорний, голий, В діброві вбитий або спить. А по долині, по роздоллі Із степу перекотиполе Рудим ягняточком біжить До річечки собі напитись. А річечка його взяла Та в дніпр широкий понесла, А дніпр у […]...
- Тарас Шевченко – Кавказ Искреннему моему Якову де Бальмену Кто даст главе моей воду, И очесем моим источник слез, И плачуся и день и нощь, О побиенных… Иеремии глава 9, стих 1 За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі. Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день божий добрі ребра Й серце розбиває. Розбиває, та не вип’є Живущої […]...
- Тарас Шевченко – А. О. Козачковському Давно те діялось. Ще в школі, Таки в учителя-дяка, Гарненько вкраду п’ятака – Бо я було трохи не голе, Таке убоге – та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І везерунками з квітками Кругом листочки обведу. Та й списую Сковороду Або Т р и ц а р і є с о д […]...
- Тарас Шевченко – доля Ти не лукавила зо мною, Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене, маленького, за руку І в школу хлопця одвела До п’яного дяка в науку. “Учися, серденько, колись З нас будуть люде”,- ти сказала. А я й послухав, і учивсь, І вивчився. А ти збрехала. Які з нас люде? Та дарма! Ми […]...
- Тарас Шевченко – Стоїть в селі Суботові Стоїть в селі Суботові На горі високій Домовина України, Широка, глибока. Ото церков Богданова. Там-то він молився, Щоб москаль добром і лихом З козаком ділився. Мир душі твоїй, Богдане! Не так воно стало; Москалики, що заздріли, То все очухрали. Могили вже розривають Та грошей шукають, Льохи твої розкопують Та тебе ж і лають, Що й […]...
- Тарас Шевченко – Мені здається, я не знаю Мені здається, я не знаю, А люде справді не вмирають, А перелізе ще живе В свиню абощо та й живе, Купається собі в калюжі, Мов перш купалося в гріхах. І справді так. Мені байдуже За простих сірих сіромах,- Вони і господом забуті! Так що ж мені тут гріти-дути! А де оті?.. Невже в сажах Годує […]...
- Тарас Шевченко – Не так тії вороги Не так тії вороги, Як добрії люди – І окрадуть жалкуючи, Плачучи осудять, І попросять тебе в хату. І будуть вітати, І питать тебе про тебе, Щоб потім сміятись, Щоб з тебе сміятись, Щоб тебе добити… Без ворогів можна в світі Як-небудь прожити. А ці добрі люде Найдуть тебе всюди, І на тім світі, добряги, […]...
- Тарас Шевченко – Ой по горі роман цвіте ФЕдОРУ ІВАНОВИЧУ ЧЕРНЕНКУ На пам’ять 22 сентября 1859 року Ой по горі роман цвіте, Долиною козак іде Та у журби питається: “де та доля пишається? Чи то в шинках з багачами? Чи то в степах з чумаками? Чи то в полі на роздоллі З вітром віється по волі?” Не там, не там, друже-брате, У дівчини […]...
- Тарас Шевченко – Петрусь Поема Були на хуторі пани, І пан і пані небагаті. І дочечка у їх росла, Уже чимала піднялась; І генерал її посватав, Бо страх хорошая була, А генерал був страх багатий, От і талан господь послав На вбогий хутір, ублагали Царя небесного! Взяли Її гарненько одягли Та у неділю й повінчали, І генеральшею назвали, І […]...
- Тарас Шевченко – Подражаніє Едуарду Сові Посаджу коло хатини На вспомин дружині І яблуньку, і грушеньку, На вспомин єдиній! Бог дасть, виростуть. дружина Під древами тими Сяде собі в холодочку З дітками малими. А я буду груші рвати, Діткам подавати… З дружиною єдиною Тихо розмовляти: “Тойді, серце, як бралися, Сі древа садив я… Щасливий я!” – “І я, друже, З тобою […]...
- Тарас Шевченко – Не хочу я женитися “Не хочу я женитися, Не хочу я братись, Не хочу я у запічку Дітей годувати. Не хочу я, моя мати, За плугом ходити, Оксамитові жупани На ріллі носити. А піду я одружуся З моїм вірним другом, З славним батьком запорозьким Та з Великим Лугом. На Хортиці у матері Буду добре жити, У оксамиті ходити, Меди-вина […]...
- Тарас Шевченко – Ой гляну я, подивлюся Ой гляну я, подивлюся На той степ, на поле; Чи не дасть бог милосердий Хоть на старість волі. Пішов би я в Україну, Пішов би додому, Там би мене привітали, Зраділи б старому, Там би я спочив хоч мало, Молившися богу, Там би я… Та шкода й гадки, Не буде нічого. Як же його у […]...
- Тарас Шевченко – У тієї Катерини У тієї Катерини Хата на помості, Із славного Запорожжя Наїхали гості. Один Семен Босий, Другий Іван Голий, Третій славний вдовиченко Іван Ярошенко. “З’їздили ми Польщу І всю Україну, А не бачили такої, Як се Катерина”. Один каже: “Брате, Якби я багатий, То оддав би все золото Оцій Катерині За одну годину”. Другий каже: “друже, Якби […]...
- Тарас Шевченко – Хіба самому написать Хіба самому написать Таки посланіє до себе Та все дочиста розказать, Усе, що треба, що й не треба. А то не діждешся його, Того писанія святого, Святої правди ні од кого, Та й ждать не маю од кого, Бо вже б, здавалося, пора: Либонь, уже десяте літо, Як людям дав я “Кобзаря” , А їм […]...
- Тарас Шевченко – І багата я І багата я, І вродлива я, Та не маю собі пари, Безталанна я. Тяжко, тяжко в світі жить І нікого не любить, Оксамитові жупани Одинокій носить. Полюбилась би я, Одружилась би я З чорнобривим сиротою, Та не воля моя! Батько, мати не сплять, На сторожі стоять, Не пускають саму мене У садочок гулять. А хоч […]...
- Тарас Шевченко – Нащо нас мати привела? Один у другого питаєм: Нащо нас мати привела? Чи для добра? чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм? І, не дознавшись, умираєм, А покидаємо діла… Які ж мене, мій боже милий, Діла осудять на землі? Коли б ті діти не росли, Тебе, святого, не гнівили, Що у неволі народились І стид на тебе понесли....
- Тарас Шевченко – І Архімед, і Галілей І Архімед, і Галілей Вина й не бачили. Єлей Потік у черево чернече! А ви, святиє предотечі, По всьому світу розійшлись І крихту хліба понесли Царям убогим. Буде бите Царями сіянеє жито! А люде виростуть. Умруть Ще не зачатиє царята… І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І […]...
- Тарас Шевченко – У неділю не гуляла У неділю не гуляла, Та на шовки заробляла, Та хустину вишивала, Вишиваочи, співала: “Хустиночко мережана, Вишиваная, Вигаптую, подарую, А він мене поцілує. Хустино моя Мальованая. Здивуються вранці люди, Що в сироти хустка буде Мережаная, Мальованая. А я косу розплітаю, З дружиною походжаю. Доленько моя, Матінко моя”. Отак вона вишивала У віконце поглядала, Чи не ревуть […]...
- Тарас Шевченко – Лічу в неволі дні і ночі Лічу в неволі дні і ночі, І лік забуваю. О господи, як то тяжко Тії дні минають. А літа пливуть меж ними, Пливуть собі стиха, Забирають за собою І добро і лихо! Забирають, не вертають Ніколи нічого! І не благай, бо пропаде Молитва за богом. І четвертий рік минає Тихенько, поволі, І четверту начинаю Книжечку […]...
- Тарас Шевченко – Мар’яна-черниця Оксані К… … ко На пам’ять того, що давно минуло Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю, Лама дуба, котить полем Перекотиполе. Так і доля: того лама, Того нагинає; Мене котить, а де спинить, І сама не знає – У якому краю мене заховають, Де я прихилюся, навіки засну. Коли нема щастя, нема талану, Нема […]...
- Тарас Шевченко – Я не нездужаю, нівроку Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє бачить око, І серце жде чогось. Болить, Болить, і плаче, і не спить, Мов негодована дитина. Лихої, тяжкої години, Мабуть, ти ждеш? добра не жди, Не жди сподіваної волі – Вона заснула: цар Микола Її приспав. А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить; Та добре […]...
- Тарас Шевченко – Гоголю За думою дума роєм вилітає, Одна давить серце, друга роздирає, А третяя тихо, тихесенько плаче У самому серці, може, й бог не побачить. Кому ж її покажу я, І хто тую мову Привітає, угадає Великеє слово? Всі оглухли – похилились В кайданах… байдуже… Ти смієшся, а я плачу, Великий мій друже. А що вродить з […]...
- Тарас Шевченко – Заворожи мені, волхве Заворожи мені, волхве, Друже сивоусий! Ти вже серце запечатав, А я ще боюся. Боюся ще погорілу Пустку руйнувати, Боюся ще, мій голубе, Серце поховати. Може, вернеться надія З тією водою Зцілющою й живущою, Дрібною сльозою – Може, вернеться з-за світа В пустку зимувати, Хоч всередині обілить Горілую хату. І витопить, і нагріє, І світло засвітить… […]...
- Тарас Шевченко – Княжна (поема) Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою. Розкажи, як за горою Сонечко сідає, Як у дніпра веселочка Воду позичає. Як широка сокорина Віти розпустила… А над самою водою Верба похилилась; Аж по воді розіслала Зеленії віти, А на вітах гойдаються Нехрещені діти. Як у полі на могилі Вовкулак ночує, А […]...
- Тарас Шевченко – Г. 3 Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать. А я Про тебе, воленько моя, Оце нагадую. Ніколи Ти не здавалася мені Такою гарно-молодою І прехорошою такою Так, як тепер на чужині, Та ще й в неволі. доле! доле! Моя ти співаная воле! Хоч глянь на мене з-за дніпра, Хоч усміхнися з-за… . І ти, моя […]...
- Тарас Шевченко – Катерина Василию Андреевичу Жуковскому На память 22 апреля 1838 года I Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі – чужі люде, Роблять лихо з вами. Москаль любить жартуючи, Жартуючи кине; Піде в свою Московщину, А дівчина гине – Якби сама, ще б нічого, А то й стара мати, Що привела на світ божий, Мусить погибати. […]...
- Тарас Шевченко – Лебедин “Я сирота з Вільшаної, Сирота, бабусю. Батька ляхи замучили, А мене… боюся. Боюсь згадать, моя сиза… Узяли з собою. Не розпитуй, бабусенько, Що було зо мною. Я молилась, я плакала, Серце розривалось, Сльози сохли, душа мерла… Ох, якби я знала, Що побачу його ще раз, Що побачу знову,- Вдвоє, втроє б витерпіла За єдине слово! […]...
- Тарас Шевченко – Породила мене мати Породила мене мати У високих у палатах, Шовком повила. У золоті, в оксамиті, Мов та квіточка укрита, Росла я, росла. І виросла я на диво: Кароока, чорнобрива, Білолицяя. Убогого полюбила, Мати заміж не пустила, Осталася я У високих у палатах Увесь вік свій дівувати, Недоля моя. Як билина при долині, В одинокій самотині Старіюся я. […]...
- Тарас Шевченко – Полякам Ще як були ми козаками, А унії не чуть було, Отам-то весело жилось! Братались з вольними ляхами, Пишались вольними степами, В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата. Пишалася синами мати, Синами вольними… Росли, Росли сини і веселили Старії скорбнії літа… Аж поки іменем Христа Прийшли ксьондзи і запалили Наш тихий рай. І розлили Широке море […]...
- Доля (скорочено) – Шевченко Тарас Ти не лукавила зо мною, Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене, маленького, за руку І в школу хлопця одвела До п’яного дяка в науку. “Учися, серденько, колись З нас будуть люде”,- ти сказала. А я й послухав, і учивсь, І вивчився. А ти збрехала. Які з нас люде? Та дарма! Ми […]...
- Тарас Шевченко – Псалми давидові 1 Блаженний муж на лукаву Не вступає раду, І не стане на путь злого, І з лютим не сяде. А в законі господньому Серце його й воля Навчається; і стане він – Як на добрім полі Над водою посаджене Древо зеленіє, Плодом вкрите. Так і муж той В добрі своїм спіє. А лукавих, нечестивих І […]...
- Тарас Шевченко – Не гріє сонце на чужині Не гріє сонце на чужині, А дома надто вже пекло. Мені невесело було Й на нашій славній Україні. Ніхто любив мене, вітав, І я хилився ні до кого, Блукав собі, молився богу Та люте панство проклинав. І згадував літа лихії, Погані, давнії літа, Тойді повісили Христа, Й тепер не втік би син Марії! Нігде не […]...
- Тарас Шевченко – Меж скалами, неначе злодій Меж скалами, неначе злодій, Понад дністром іде вночі Козак. І дивиться, йдучи, На каламутну темну воду, Неначе ворогові в очі, Неначе вимовити хоче: – дністре, водо каламутна, Винеси на волю! Або втопи принамені, Коли така доля. – Та й роздігся на камені, У воду кинувся, пливе, Аж хвиля синяя реве. І, ревучи, на той берег […]...
- Тарас Шевченко – Москалева криниця (поема) Поема (перша редакція) Я. Кухаренкові. – Не варт, єй-богу, жить на світі!.. – То йди топись! – А жінка! діти? – Ото ж то, бачиш, не бреши! А сядь лишень та напиши Оцю бувальщину… То, може, Інако скажете, небоже. Пиши отак: було Село. Та щоб не лізти на чужину, Пиши: у нас на Україні. А […]...
- Тарас Шевченко – до Основ’яненка Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У дніпра питають: “де то наші діти ділись, Де вони гуляють?” Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у буйного: […]...
Аналіз вірша я.