Тарас Шевченко – Така, як ти, колись лілея

Related posts:

1. Тарас Шевченко – Молитва Царям, всесвітнім шинкарям, І дукачі, і таляри, І пута кутії пошли. Робочим головам, рукам На сій окраденій землі Свою ти силу ниспошли. Мені ж, мій боже, на землі Подай любов, сердечний рай! І більш нічого не давай! 24 мая 860, СПб Царів, кровавих шинкарів, У пута кутії окуй, В склепу глибокім замуруй. Трудящим людям, всеблагий, […]...
2. Тарас Шевченко – Лілея “За що мене, як росла я, Люде не любили? За що мене, як виросла, Молодую вбили? За що вони тепер мене В палатах вітають, Царівною називають, Очей не спускають З мого цвіту? дивуються, Не знають, де діти! Скажи мені, мій братику, Королевий Цвіте!” “Я не знаю, моя сестро”. І Цвіт королевий Схилив свою головоньку Червоно-рожеву […]...
3. Тарас Шевченко – Колись дурною головою Колись дурною головою Я думав: “Горенько зо мною! Як доведеться в світі жить? Людей і господа хвалить? В багні колодою гнилою Валятись, старітися, гнить. Умерти й сліду не покинуть На обікраденій землі… О горе! горенько мені! І де я в світі заховаюсь? Щодень пілати розпинають, Морозять, шкварять на огні!” 21 іюля , Черкаси...
4. Тарас Шевченко – Ми вкупочці колись росли Ми вкупочці колись росли, Маленькими собі любились, А матері на нас дивились Та говорили, що колись Одружимо їх. Не вгадали. Старі зарані повмирали, А ми малими розійшлись Та вже й не сходились ніколи. Мене по волі і неволі Носило всюди. Принесло На старість ледве і додому. Веселеє колись село Чомусь тепер мені, старому, Здавалось темним […]...
5. Тарас Шевченко – Лічу в неволі дні і ночі Лічу в неволі дні і ночі, І лік забуваю. О господи, як то тяжко Тії дні минають. А літа пливуть меж ними, Пливуть собі стиха, Забирають за собою І добро і лихо! Забирають, не вертають Ніколи нічого! І не благай, бо пропаде Молитва за богом. І четвертий рік минає Тихенько, поволі, І четверту начинаю Книжечку […]...
6. Тарас Шевченко – Маленькій Мар’яні Рости, рости, моя пташко, Мій маковий цвіте, Розвивайся, поки твоє Серце не розбите, Поки люди не дознали Тихої долини, Дознаються – пограються, Засушать та й кинуть. Ані літа молодії, Повиті красою, Ні карії оченята, Умиті сльозою, Ані серце твоє тихе, Добреє дівоче Не заступить, не закриє Неситії очі. Найдуть злії та й окрадуть… І тебе, […]...
7. Тарас Шевченко – Тим неситим очам Тим неситим очам, Земним богам-царям, І плуги, й кораблі, І всі добра землі, І хвалебні псалми Тим дрібненьким богам. Роботящим умам, Роботящим рукам Перелоги орать, Думать, сіять, не ждать І посіяне жать Роботящим рукам. Добросердим-малим, Тихолюбцям-святим, Творче неба й землі! Долгоденствіє їм На сім світі; на тім… Рай небесний пошли. Все на світі – не […]...
8. Тарас Шевченко – Подражаніє 11 псалму Мій боже милий, як то мало Святих людей на світі стало. Один на другого кують Кайдани в серці. А словами, Медоточивими устами Цілуються і часу ждуть, Чи швидко брата в домовині З гостей на цвинтар понесуть? А ти, о господи єдиний, Скуєш лукавії уста, Язик отой велеречивий, Мовлявший: “Ми не суєта! І возвеличимо на диво […]...
9. Тарас Шевченко – Полякам Ще як були ми козаками, А унії не чуть було, Отам-то весело жилось! Братались з вольними ляхами, Пишались вольними степами, В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата. Пишалася синами мати, Синами вольними… Росли, Росли сини і веселили Старії скорбнії літа… Аж поки іменем Христа Прийшли ксьондзи і запалили Наш тихий рай. І розлили Широке море […]...
10. Тарас Шевченко – Ликері На пам’ять 5 августа 1860 г. Моя ти любо! Мій ти друже! Не ймуть нам віри без хреста, Не ймуть нам віри без попа Раби, невольники недужі! Заснули, мов свиня в калюжі, В святій неволі! Мій ти друже, Моя ти любо! Не хрестись, І не кленись, і не молись Нікому в світі! Збрешуть люде, І […]...
11. Тарас Шевченко – Подражаніє ІІ псалму Подражаніє 11 псалму Мій боже милий, як то мало Святих людей на світі стало. Один на другого кують Кайдани в серці. А словами, Медоточивими устами Цілуються і часу ждуть, Чи швидко брата в домовині З гостей на цвинтар понесуть? А ти, о господи єдиний, Скуєш лукавії уста, Язик отой велеречивий, Мовлявший: “Ми не суєта! І […]...
12. Тарас Шевченко – Не для людей, тієї слави Не для людей, тієї слави, Мережані та кучеряві Оці вірші віршую я. Для себе, братія моя! Мені легшає в неволі, Як я їх складаю, З-за дніпра мов далекого Слова прилітають. І стеляться на папері, Плачучи, сміючись, Мов ті діти. І радують Одиноку душу Убогую. Любо мені. Любо мені з ними. Мов батькові багатому З дітками […]...
13. Тарас Шевченко – Росли укупочці, зросли Росли укупочці, зросли; Сміятись, гратись перестали. Неначе й справді розійшлись!.. Зійшлись незабаром. Побрались; І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні, Аж до самої домовини. А меж людьми ж вони жили! Подай же й нам, всещедрий боже! Отак цвісти, отак рости, Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі, На той світ тихий перейти. Не плач, […]...
14. Тарас Шевченко – Ой по горі роман цвіте ФЕдОРУ ІВАНОВИЧУ ЧЕРНЕНКУ На пам’ять 22 сентября 1859 року Ой по горі роман цвіте, Долиною козак іде Та у журби питається: “де та доля пишається? Чи то в шинках з багачами? Чи то в степах з чумаками? Чи то в полі на роздоллі З вітром віється по волі?” Не там, не там, друже-брате, У дівчини […]...
15. Тарас Шевченко – Мені тринадцятий минало Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в бога… … Уже прокликали до паю, А я собі у бур’яні Молюся богу… І не знаю, Чого маленькому мені Тойді так приязно молилось, Чого так весело було? Господнє небо, і […]...
16. Тарас Шевченко – Полюбилася я Полюбилася я, Одружилася я З безталанним сиротою Така доля моя! Люде гордії, злі Розрізнили, взяли Та повезли до прийому Оддали в москалі! І московкою я, Одинокою я Старіюся в чужій хаті – Така доля моя!...
17. Тарас Шевченко – Та не дай, господи, нікому Та не дай, господи, нікому, Як мені тепер, старому, У неволі пропадати, Марне літа коротати. Он піду я степом-лугом Та розважу свою тугу. “Не йди,- кажуть,- з ції хати Не пускають погуляти”....
18. Тарас Шевченко – Меж скалами, неначе злодій Меж скалами, неначе злодій, Понад дністром іде вночі Козак. І дивиться, йдучи, На каламутну темну воду, Неначе ворогові в очі, Неначе вимовити хоче: – дністре, водо каламутна, Винеси на волю! Або втопи принамені, Коли така доля. – Та й роздігся на камені, У воду кинувся, пливе, Аж хвиля синяя реве. І, ревучи, на той берег […]...
19. Тарас Шевченко – Сова Породила мати сина В зеленій діброві, Дала йому карі очі І чорнії брови. Китайкою повивала, Всіх святих благала, Та щоб йому всі святії Талан-долю слали. “Пошли тобі матер божа Тії благодати, Всього того, чого мати Не зуміє дати”. До схід сонця воду брала, В барвінку купала, До півночі колихала, До світа співала: “Е… е… лю-лі, […]...
20. Тарас Шевченко – Ми заспівали, розійшлись Ми заспівали, розійшлись, Без сльоз і без розмови, Чи зійдемося ж знову? Чи заспіваємо коли? А може, й те… Та де? Якими? І заспіваємо яку? Не тут і, певне, не такими! І заспіваєм не таку! І тут невесело співали, Бо й тут невесело було, Та все-таки якось жилось, Принаймні вкупі сумували, Згадавши той веселий край, […]...
21. Тарас Шевченко – Не молилася за мене Не молилася за мене, Поклони не клала Моя мати; а так собі Мене повивала, Співаючи: “Нехай росте Та здорове буде!” І виріс я, хвалить бога, Та не виліз в люде. Лучче було б не родити Або утопити, Як мав би я у неволі Господа гнівити. А я так мало, небагато Благав у бога. Тілько хату, […]...
22. Тарас Шевченко – Бували войни й військовії свари Бували войни й військовії свари: Галагани, і Киселі, і Кочубеї-Нагаї Було добра того чимало. Минуло все, та не пропало, Остались шашелі: гризуть, Жеруть і тлять старого дуба… А од коріння тихо, любо Зелені парості ростуть. І виростуть; і без сокири, Аж зареве та загуде, Козак безверхий упаде, Розтрощить трон, порве порфиру, Роздавить вашого кумира, Людськії […]...
23. Богдан Кіселичник – Ти така як я хотів Ти така, як я хотів Тебе я відпустив І сотні раз жалів Чи правильно вчинив? Мільйони інших лиць Мені твоє лиш сниться Бо ти, така як я хотів І я це зрозумів Ти пишеш, що кохаєш Мені цим серце краєш Бо ти така як я хотів Тебе я відпустив Розбила моє серце ти Назад, його […]...
24. Тарас Шевченко – І золотої й дорогої І золотої й дорогої Мені, щоб знали ви, не жаль Моєї долі молодої: А іноді така печаль Оступить душу, аж заплачу. А ще до того, як побачу Малого хлопчика в селі. Мов одірвалось од гіллі, Одно-однісіньке під тином Сидить собі в старій ряднині. Мені здається, що се я, Що це ж та молодість моя. Мені […]...
25. Росли укупочці, зросли (скорочено) – Шевченко Тарас Росли укупочці, зросли; Сміятись, гратись перестали. Неначе й справді розійшлись!.. Зійшлись незабаром. Побрались; І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні. Аж до самої домовини. А меж людьми ж вони жили! Подай же й нам, всещедрий Боже! Отак цвісти, отак рости, Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі, На той світ тихий перейти. Не плач, […]...
26. Тарас Шевченко – Не гріє сонце на чужині Не гріє сонце на чужині, А дома надто вже пекло. Мені невесело було Й на нашій славній Україні. Ніхто любив мене, вітав, І я хилився ні до кого, Блукав собі, молився богу Та люте панство проклинав. І згадував літа лихії, Погані, давнії літа, Тойді повісили Христа, Й тепер не втік би син Марії! Нігде не […]...
27. Тарас Шевченко – Варнак Тиняючи на чужині Понад Елеком, стрів я діда Вельми старого. Наш земляк І недомучений варнак Старий той був. Та у неділю Якось у полі ми зострілись Та й забалакались. Старий Згадав свою Волинь святую І волю-долю молодую, Свою бувальщину. І ми В траві за валом посідали, І розмовляли, сповідались Один другому. “довгий вік! – Старий […]...
28. Тарас Шевченко – Мар’яна-черниця Оксані К… … ко На пам’ять того, що давно минуло Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю, Лама дуба, котить полем Перекотиполе. Так і доля: того лама, Того нагинає; Мене котить, а де спинить, І сама не знає – У якому краю мене заховають, Де я прихилюся, навіки засну. Коли нема щастя, нема талану, Нема […]...
29. Тарас Шевченко – Не так тії вороги Не так тії вороги, Як добрії люди – І окрадуть жалкуючи, Плачучи осудять, І попросять тебе в хату. І будуть вітати, І питать тебе про тебе, Щоб потім сміятись, Щоб з тебе сміятись, Щоб тебе добити… Без ворогів можна в світі Як-небудь прожити. А ці добрі люде Найдуть тебе всюди, І на тім світі, добряги, […]...
30. Тарас Шевченко – Неофіти (поема) Сия глаголет господь:сохраните Суд й сотворите правду, Приближибося спасение моє прийти, Й милость моя открыется. Исаия, Глава 5 (6), с. І М. С. Щепкину. На память 24 декабря 1857 Возлюбленику муз і грацій, Ждучи тебе, я тихо плачу І думу скорбную мою Твоїй душі передаю. Привітай же благодушне Мою сиротину, Наш великий чудотворче, Мій друже […]...
31. Тарас Шевченко – Хіба самому написать Хіба самому написать Таки посланіє до себе Та все дочиста розказать, Усе, що треба, що й не треба. А то не діждешся його, Того писанія святого, Святої правди ні од кого, Та й ждать не маю од кого, Бо вже б, здавалося, пора: Либонь, уже десяте літо, Як людям дав я “Кобзаря” , А їм […]...
32. Тарас Шевченко – Лебедин “Я сирота з Вільшаної, Сирота, бабусю. Батька ляхи замучили, А мене… боюся. Боюсь згадать, моя сиза… Узяли з собою. Не розпитуй, бабусенько, Що було зо мною. Я молилась, я плакала, Серце розривалось, Сльози сохли, душа мерла… Ох, якби я знала, Що побачу його ще раз, Що побачу знову,- Вдвоє, втроє б витерпіла За єдине слово! […]...
33. Тарас Шевченко – Княжна (поема) Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою. Розкажи, як за горою Сонечко сідає, Як у дніпра веселочка Воду позичає. Як широка сокорина Віти розпустила… А над самою водою Верба похилилась; Аж по воді розіслала Зеленії віти, А на вітах гойдаються Нехрещені діти. Як у полі на могилі Вовкулак ночує, А […]...
34. Тарас Шевченко – Ну що б, здавалося, слова Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!.. Знать, од бога І голос той, і ті слова Ідуть меж люди! … .. Похилившись, Не те щоб дуже зажурившись, А так на палубі стояв І сторч на море поглядав, Мов на Іуду… Із туману, Як […]...
35. Тарас Шевченко – Псалми давидові 1 Блаженний муж на лукаву Не вступає раду, І не стане на путь злого, І з лютим не сяде. А в законі господньому Серце його й воля Навчається; і стане він – Як на добрім полі Над водою посаджене Древо зеленіє, Плодом вкрите. Так і муж той В добрі своїм спіє. А лукавих, нечестивих І […]...
36. Тарас Шевченко – Гайдамаки Все йде, все минає – і краю немає. Куди ж воно ділось? відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає. Живе… умирає… одно зацвіло, А друге зав’яло, навіки зав’яло… І листя пожовкле вітри рознесли. А сонечко встане, як перше вставало, І зорі червоні, як перше плили, Попливуть і потім, і ти, білолиций, По синьому […]...
37. Тарас Шевченко – А нумо знову віршувать А нумо знову віршувать. Звичайне, нишком. Нумо знову, Поки новинка на основі, Старинку божу лицювать. А сиріч… як би вам сказать, Щоб не збрехавши… Нумо знову Людей і долю проклинать. Людей за те, щоб нас знали Та нас шанували. Долю за те, щоб не спала Та нас доглядала. А то бач, що наробила: Кинула малого […]...
38. Юрій Іздрик – Ніч така місячна Ніч така місячна – виють тінейджери Плачуть коти божеволіють пси Ниє душа десь в куточку за ребрами Від передозу краси Ніч така місячна зоряна ясная Око пітьми просто в вікна глядить Око пітьми невимовно прекрасне В барвах свинцю і слюди Ніч така місячна зоряна ясная Видно хоч голки збирай Зоряні війни здаються невчасними Вчасним здається […]...
39. Тарас Шевченко – Епілог Давно те минуло, як, мала дитина, Сирота в ряднині, я колись блукав Без свити, без хліба по тій Україні, Де Залізняк, Гонта з свяченим гуляв. Давно те минуло, як тими шляхами, Де йшли гайдамаки,- малими ногами Ходив я, та плакав, та людей шукав, Щоб добру навчили. Я тепер згадав, Згадав, та й жаль стало, що […]...
40. Тарас Шевченко – Москалева криниця Поема Я. Кухаренкові. На пам’ять 7 мая 1857 року Не на Вкраїні, а далеко, Аж за Уралом, за Елеком, Старий недобиток варнак Мені розказував отак Про сю криницю москалеву, А я, сумуючи, списав, Та рифму нищечком додав, Та невеличку і дешеву (Звичайне, крадене) зобгав Тобі поему на спомини, Мій друже щирий, мій єдиний! I Після […]...