Татьяна Паска – Це щось надзвичайне

Related posts:

1. Юля Миргородська – Щось їй кричало прямо з серЕдини Щось їй кричало прямо з серЕдини, – тікай. хоч до біса. хоч боса. біжи. Туди, де ще теплі обійми розведені Чекають на тебе. швидко звертай туди. Щось поки бігла ойкнуло в грудях. – півподиху й кисень потік, як ртуть. Звідки тікаєш, про тебе завтра забудуть. Та й гірше бувало. і після такого живуть. Щось шепотіло: […]...
2. Сергій Жадан – давай, скажи їй щось, зупини Давай, скажи їй щось, зупини Немає жодної ночі, немає війни Серед цієї темряви та висоти Є лише її вперте бажання піти Хто іще, скажи, заспокоїть і зупинить, якщо не ти? Просто спини її, не відпускай її Хай далі говорить усі дурниці свої Хай далі змішує кров свою зі слізьми Потім колись вона піде Але хай […]...
3. Єлизавета Замана – ти казав, між нами щось неписане Ти казав, між нами щось неписане, А я писала сонями рядків Виводячи усе, що нами сховане, Між ребер, від злих язиків. Думки несповнені любові, Ніяких теплих почуттів, Ніяких “закіпання крові” Все так було, як ти хотів. Мені не залишалось вибору, Як місця у твоєму серці… І я приходила до тебе знову, Щоб прокидатись в тебе […]...
4. Олена довганюк – Щось хвилює моє серце без упину П’ятниці 13 присвячується. Щось хвилює моє серце без упину, Щось мій тривожить спокій мить у мить. Не заспокоїти мене ні на хвилину В очах жаданий образ загорить. І тут мій погляд раптом зупинився. І, мабуть, також секунди дві На мене загадково ти дивився, Й розвелися наші погляди прямі. Що потім я дізналась, здивувався, Побачивши мене […]...
5. Дмитро Павличко – “Щось у мені тремтить… “ Щось у мені тремтить, Як зимове повітря. Несхопне, наче мить, Студене, наче вістря. То я тобою вщерть Наповнив душу, мила, Ти ж думала про смерть, Коли мене любила....
6. Єлизавета Замана – У мене до тебе, щось не писане раніше У мене до тебе, щось не писане раніше Й не читане тобою досі. Це не якийсь там відомий Ніцше – Це я, така ж чужа тепер, як осінь… І ТИ не збагнеш, що все це тобі Написано, прочитано, проплакано… Ми разом були лиш на небі, А на землі ми навіки нарізно… Неба мало, хоч і […]...
7. Я хочу щось для тебе написати Я хочу щось для тебе написати І хоча б кимось у твоєму житті стати, Невизначеність мене найбільше вбиває, Кожна моя клітина твого тепла бажає, На рівні дНК організм твій образ пам’ятає, Серце губами крізь сон твоє ім’я промовляє. Промо-лав не скачаєш в інтернеті, Про мої почуття не напишуть ні в одній газеті І ні одна […]...
8. Семенко Михайль – “Мені щось тоскно серце тисне… “ Мені щось тоскно серце тисне Моєї мами колисанка Така стара і ніжна висне І буде виснуть до світанку І буде виснуть до світанку. І буде виснуть до світанку Співучим спогадом нависне Тиха і ніжна серце тисне Моєї мами колисанка Моєї мами колисанка. 21. VII. 1916. Владивосток...
9. Павло Мовчан – “Щось не збагну, чи поле стало меншим… “ Щось не збагну, чи поле стало меншим, Чи ліс далекий ближче підступивсь? Чи я не той! І вже отак не вперше: Ступаю вгору – падаю униз. Навикле око змін не помічає: Все той же ліс і лінія снігів, І небо – те ж. Але мотив печалі На бадилині вимерзлій бринів. Коловся лід, і тріщина тоненька […]...
10. Микола Вінграновський – Коли моя рука, то тиха, то лукава Коли моя рука. то тиха, то лукава, В промінні сну торкнеться губ твоїх І попливе по шиї і небавом З плеча на груди, із грудей до ніг… Коли твоя рука солодка, ніби слава, Червонооким пальчиком майне В лимонній тиші і коли мене У темну глибину повергне темна слада – У білій лодії тоді ми пливемо […]...
11. “Татьяна, русская душою” (роздуми над темою) Коли говорять про якості будь-якої людини, визначають її вдачу, розглядають як особистість, завжди чомусь згадують про її належність до певної нації, кажуть, як зараз модно, про її національний менталітет… Герої літературних творів – тут не виняток. А що це означає – російська душа? Звичайно, можна розповідати про любов до рідної природи і згадувати рядки про […]...
12. Таня Бенещук – В тобі моє життя, моя любов, моя надія В тобі моє життя, моя любов, моя надія. Тобі вірші мої, мої пісні, мої слова. Тобі лише дарую радість, серце, віру… Ти оберіг, опора… молодість моя. Моя любов крізь роки днів не заржавіла, Моя любов міцнішала, цвіла. Цвіла трояндою, як не здійсненна мрія, Ось поруч ти… в руці рука… Я “дякую” кажу тобі і Богу, […]...
13. Надя Ковалюк – Я – причина нестримних фантазій Я – причина нестримних фантазій, Джерело твоїх райдужних снів. Я – червона троянда у вазі, Прикрашаю святковий твій стіл. Я – твоя попелюшка у казці, Я – зоря, що упала до ніг. Наче карта червової масті – Я лягаю в долоні твої. Я – одна із солодких ілюзій І найбільша з небесних світил. Я – […]...
14. Онегин и Татьяна Его можно назвать эгоистом поневоле. В. Г. Белинский Татьяна – “верный идеал”. А. С. Пушкин Каждый писатель в своих произведениях задает извечный вопрос: в чем смысл жизни, и пытается ответить на него. А. С. Пушкин в своем романе “Евгений Онегин” тоже искал ответ на этот вопрос. В выражении мыслей и чувств поэта огромная роль принадлежит […]...
15. Татьяна – “милый идеал” Пушкина Простите мне: я так люблю Татьяну милую мою. А. С. Пушкин. Евгений Онегин “Евгений Онегин” – первый реалистический роман в истории русской литературы. Давая характеристику роману, В. Г. Белинский отмечал, что “в “Евгении Онегине” воплотилась душа поэта”. Образ Татьяны Лариной обладает в романе тем большей значительностью, что в нем выражены возвышенные идеалы самого Пушкина. Начиная […]...
16. Почему Татьяна – “милый идеал” А. С. Пушкина? Многие критики, в частности Белинский задавались вопросом, почему пушкинский роман назван “Евгений Онегин”, а не “Татьяна Ларина”, ибо поэт не раз называет Татьяну своей любимой героиней, “милым идеалом”. Пушкин отождествляет ее со своей “ласковой музой, являвшейся ему в саду барышней уездной с печальной думою в очах, с французской книжкою в руках”. Именно эта героиня вдохновляла […]...
17. Ольга Анцибор – Пріоритети Є цінності у кожної людини, У кожного свої пріоритети, Красу хтось прославляє безупинно, Її давно оспівують поети. І профіль різьблений, і очі волошкові, І стан стрункий, і руки лебедині, І коси юнки ніжної шовкові, І погляд неповторний і єдиний. Найбільша цінність інших – це достаток, Монети дзвін і блиск прикрас коштовних, Столи багаті чи не […]...
18. “Татьяна, русская душою… ” (размышления над романом А. С. Пушкина “Евгений Онегин”) Я так люблю Татьяну милую мою. А. С. Пушкин Говоря о качествах какого-либо человека, определяя его характер, оценивая как личность, почему-то всегда вспоминают о его принадлежности к определенной национальности, говорят, как сейчас модно, о национальном менталитете. Герои литературных романов – не исключение. А что такое – русская душа? Что заключает в себе это понятие? Конечно, […]...
19. Мой любимый герой в романе “Евгений Онегин” (Татьяна Ларина) “Евгений Онегин” – одно из лучших произведений русской литературы девятнадцатого века. В этом романе меня поразил образ Татьяны Лариной. Чувствительность, сентиментальность Татьяны, ее духовная возвышенность, чистота, способность сопереживать и понимать то, чего не видят другие, влечет к ней. Именно тонкий внутренний мир делает Татьяну особенной, неповторимой. Пушкин искусно пишет портрет своей любимой героини. В нем […]...
20. Гроші – рушійна сила (за новелою О. де Бальзака “Гобсек”) I. Бальзак – один із найвидатніших романістів XIX ст. II. Згубна влада грошей над людьми. 1. Лихвар, який робить гроші із грошей (одне бажання Гобсека: неподільно володіти усе більшою кількістю грошей; гобсек вольовий, розумний, спостережливий: розуміє, що живе у злому світі, тому відповідно до цього і будує своє життя; любов до золота, прагнення до збагачення […]...
21. Проблема уявних і справжніх життєвих цінностей у творі О. Бальзака “Гобсек” Проблема уявних і справжніх життєвих цінностей у творі О. Бальзака “Гобсек” Важка тема… Як визначити, де цінності уявні, де цінності справжні? Що маємо на увазі? Скажімо, золото – уявна чи справжня цінність? Кажу про золото, бо головний герой – лихвар. Золото – цінність уявна, бо воно абсолютно не потрібне людині: його не можна їсти, воно […]...
22. Онегин и Татьяна в романе А. С. Пушкина “Евгений Онегин” А счастье было так возможно, так близко. А. С. Пушкин. Евгений Онегин Великое творение великого поэта. Как всякое действительно замечательное произведение, роман “Евгений Онегин” стал целым этапом в развитии русской литературы. Именно в нем зародилось и получило свое развитие реалистическое направление в творчестве Пушкина. Гениальный поэт открыл новую эпоху в искусстве слова. Разбиты рамки классицизма; […]...
23. Микола Вінграновський – Ходить ніч твоя, ходить ніч моя Ходить ніч твоя, ходить ніч моя, Їм не велено ночувать. Коло кола ти, коло кола я – Велим-велено начувать, Що то ніч твоя, що то ніч моя, Що то ти є ти, а то я. Де рука твоя, де рука моя – Не живе там ніч золота. Коло кола ти, коло кола я, Заліта душа […]...
24. Дмитро Павличко – “Надходить золота хвилина… “ Надходить золота хвилина, Як шелестить в руках мені Твоя одежа – шумелина На вже достиглім качані. Моя рука вже затремтіла, Бо мріяла вона давно Пучкам відкрити твого тіла Пахуче і тверде зерно....
25. Твір на тему: Я так не вважаю (відгук про висловлювання товариша) Якось Микола на перерві сказав: “Та зараз за гроші можна купити все!” Я не можу погодитися з цим. Справді, коли грошей обмаль, то багатьох речей ти не купиш. Але все купити – неможливо. Чому? Та тому, що є речі, які не продаються, їм просто немає ціни. Наприклад, чи можна купити дружбу? Микола каже, що можна, […]...
26. Іван Непокора – Крамничка на розі Крамничка на розі Де завжди можна купити щось і для тебе Рамку для фотокартки Чорнильну ручку чи записник Якусь дрібничку Щось таке Що двоє котрі любляться Дарують одне одному Розумієш про що я? Є краса до якої ніколи не звикнути Є межа за якою завжди птахи І завжди болить Є речі про які двоє воліли […]...
27. Юля Миргородська – Коли я стою і думаю за що вхопитися Коли я стою і думаю за що вхопитися, Де рятувальний круг чи борт корабельний, Який ніколи не тоне… Коли за спиною маленьким спалахом Сузір’я розсипеться І згасне у морі… Коли в мені заплетуться канати Важкі. зі сталі і золота, І розіб’ється колекція вин Кольору крові Й потрапить у вену, а біля очей ВИна стануть прозорі… […]...
28. Мозолевський Борис – За хмарами І все. І хмари. І нічого. По хмарах тінь від літака. Мов і не грілася ще вчора В моїй руці твоя рука. Іще ловлю той сон губами, Спиваю вранішні вуста, А вже навпіл нас розрубали Безжальні лопаті гвинта. Той вітер, що під двигунами, Тебе ж погасить, як свічу! А я між нами – і не […]...
29. Анна Багряна – П’янкий бузок над спраглим серцем П’янкий бузок над спраглим серцем, І враз – симфонія дощу. Громами небо озоветься: “Не бійсь: пограюсь – відпущу!”. І все в невидимих магнітах, – Так вперто вабить і гука, Що розбиваються граніти І опускається рука. А у руці – маленька квітка – Бузковий символ юних снів, І ніжні крапельки – мов свідки Того, що сталося […]...
30. Хочу пригорнутися до тебе Хочу пригорнутися до тебе, Ти – моя мила, ніжна, дорога… Я для тебе зірву сонце з неба, Для мене ти зірка золота. Поцілую я тебе вустами, Доторкнусь до твоєї руки. Я кохаю тебе до нестями І це триватиме вічність, роки… Я тобою живу, бо ти – ангел! Ти мене розумієш завжди. І коли зустрічаюсь з […]...
31. Образ піратів у романі Р. Л. Стівенсона “Острів скарбів” 1. Пірати. (Морські розбійники. Вони живуть за певними законами та правилами. Були часи, коли піратство щеалізовувалй, а образ пірата вважали романтичним. Проте згодом усе змінилося.) 2. Найбільша цінність для піратів. (Понад усе пірати цінують гроші. Жага до багатства зіпсувала їх, зробила жадібними, лицемірними, підступними, позбавила їх людяності.) 3. Якими є пірати у творі? (Передусім серед […]...
32. Іван Андрусяк – диктатор Я диктатор і можу собі дозволити все Палити вішати мордувати У всіх на очах гвалтувати Найцнотливіших жінок і дівчат Дарувати повіям брильянтові забавки Тоді коли нарід жере коржики з висівок Говорити своїм міністрам А поцілуйте мене точнісінько в задницю І знімати штани посеред зали сойму Вони ж ідіоти лише радітимуть з цього Вечорами лелію плани […]...
33. Антонич Богдан-Ігор – Розмова з листком Діткнулась ставу осені рука, Паде на хвилі журавлине: кру, І поширяється далеч укруг, Друкує в хмарах зорями друкар. В руці з землі листок маленький дру. О, як є повно в нім зими примар, Та крихта літа ще життя трима. Листок маленький, мій зів’ялий друг. Розвіється життя останній хунт, Що вітер все про нього грав, брехун, […]...
34. Павло Мовчан – Малюнок в Софіївському соборі У воді віддзеркалений косить косар: Тне воду золочена криця – Лягає покосом не хвиля, а жар, Літає не ворон – жар-птиця. А золота в небі! Ще більше в воді, Горять свіжо хмари відлиті. І світ, мов горнило, де й ти змолодів, І книга життя не відкрита… Високий, ставний і обличчям – святий, Натхненний, і німб […]...
35. De libertate – Сковорода Григорій Що є свобода? добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото. Проти свободи воно – лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою! Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Найбільша цінність […]...
36. Олекси Стефановича – Просто. Не йти праворуч Просто. Не йти праворуч Ані ліворуч – ні. Хай лише вітер поруч, Вічний сурмач борні. Вітер, що хмарі – в груди, – В груди, в горби хребта… Поруч хай вітер буде, А вдалині – мета. Чорно кругом чи біло, Не зупиняти рух. Може зламатись – тіло, Але ніколи – дух. Прага, 1936...
37. Христина Головко – Сядь поруч й говори Сядь поруч й говори До когось Чи просебе Ти просто не мовчи Згинаючись У себе. Сядь поруч й обіймай Чужого Або свого Ти просто не минай! Незнаного, Не того Сядь поруч й розумій Мене, Когось з тобою Навколо сотні змій А ти ступай за мною Сядь поруч! Сядь, не стій! Час не втече нікуди Бо […]...
38. Катерина Кочетова – Не варто слів, достатньо тільки чути Не варто слів, достатньо тільки чути, Як серце виривається з грудей. Повз мене кожен день безліч людей, Але тебе не можу я забути. Не варто сліз, хоча іще болить, Пройшов вже час, але він не лікує. Із спогадів, де ми разом, малює В душі кохання, що уже не спить. Не варто снів, хоч в них […]...
39. Микола Вінграновський – Величальна молодої для молодого Кого я так люблю? люблю тільки тебе, Рука моя в твоїй руці співає, І погляд твій в душі моїй цвіте Тим квітом, імені якому ще не знаю. Не знала я, що голосом твоїм Усе на світі вже давно говорить… Люблю тебе – і небо входить в дім, Блакитним словом колискову творить. Віднині ми і наших […]...
40. Годинник зупиняє час Годинник зупиняє час, Коли зімною ти. І відкриваються мені Нові й нові світи. І плине час, як мед густий, І стигне на ходу. А я у спогадах своїх Лише до тебе йду. І сонце світить, як ліхтар, Коли ти поруч йдеш. І небо світле лиш тоді, Як міцно обіймеш. І молоденький соловей Все краще знов […]...