Тетяна Хоронжук – Не завжди у житті буває легко
Не завжди у житті буває легко,
Бо кожен робить свої помилки.
Коли здається – щастя так далеко,
Не смій спинятись. Ти до нього йди.
Буває, що навколо тільки чорні речі,
Душа стемніла плаче від біди.
А десь блукає твоя безкінечність.
Ти не спиняйся. Їй назустріч йди.
Буває, солов’ї спиняють пісню,
І ти не бачиш вже собі мети.
Й нехай вже усмішка твоя прокисла.
Ти не спиняйся. Ти крізь сльози йди.
І навіть вже коли всі проти тебе,
І все не так іде, як хочеш ти…
Ти все ж прямуй назустріч свому небу,
Іди… Іди! Ти мусиш йти!..
Й нехай не мучать вже тебе чужі примари,
Вони добилися, чого могли…
І ти доб’єшся. Тільки йди, не падай.
Усе, що треба – тільки мужньо йди.
Й нехай життя – це не безмежне поле.
Нехай у горлі задавив клубок…
Ти пам’ятай, що все у твоїй волі.
Як схочеш, то проб’єшся до зірок!..
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Дмитро Павличко – “Буває така розмова… “ Буває така розмова, Що ув’язнює, наче кліть. Темрява розумова, Як бескид, міцна стоїть. Буває таке мовчання Несподіване і страшне, Що тільки вибух ридання Від смерті рятує мене. Буває така година, Коли повертає глузд Моєму життю єдина Усмішка милих уст....
- Оксана Осовська – Може, буває на світі любов без печалі Може, буває на світі любов без печалі – Радість чиясь досягає постійних висот, І рівновага приность плоди небувалі – Рай на Землі. А в раю не буває турбот! Мабуть, у небі чиємусь є сонце барвисте – Майже розумне, що знає про міру і межі! Ніжну веселку малює над дахом, над містом, Пестить обранців своїх і […]...
- Іра Сас – Так тяжко буває мовчати Так тяжко буває мовчати.. Крізь дощ я несу цю покуту. Навчи мене, любий, кохати Холодну, примхливу, замкнуту! Така вже буваю бездушна.. Лиш очі твої, мов магніти, І небо паде непорушне.. Давай без зупину горіти? Все тяжче буває мовчати.. Збереш з моїх вуст цю отруту? Навчи мене, милий, палати.. Красиву, щасливу, розкуту!...
- Тарас Шевченко – Буває, іноді старий Буває, іноді старий Не знає сам, чого зрадіє, Неначе стане молодий, І заспіває… як уміє. І стане ясно перед ним Надія ангелом святим, І зоря, молодость його, Витає весело над ним. Що ж се зробилося з старим, Чого зрадів оце? Того, Що, бачите, старий подумав Добро якесь комусь зробить. А що ж, як зробить? добре […]...
- Леся Українка – “Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами… “ Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій […]...
- У житті, знаєш ти, завжди є місце для подвигів (за ранніми романтичними творами Максима Горького) У житті, знаєш ти, завжди є місце для подвигів (за ранніми романтичними творами Максима Горького) Героїня оповідання “Стара Ізергіль”, промовивши ці слова, мала на увазі те, що кожній людині надається можливість для здійснення подвигу. Та чи кожна людина здатна скористатися з цієї можливості? У оповіданні Ізергіль подає своє розуміння подвигу. Подвиг – це героїчний вчинок. […]...
- Людмила Васильєва – Буває доля б’є руками Буває доля б’є руками, Легенько плесне по щоці, І вже цілує до безтями: Лозина й пряник у руці. І нас це мало зачіпає, Зітхнувши тихо, ми йдемо, І кажемо, що научає Нас доля, начеб то в кіно. Буває доля батогами Б’є по плечах, по спині теж, І ми страждаємо ночами, “Чому – запитуємо – б’єш?” […]...
- Надя Ковалюк – Так буває… Кому яке діло Присвячується українським жінкам-заробітчанкам Так буває… Кому яке діло, Що на небі всі зорі – чужі, Що хворіє частіше не тіло, А частина твоєї душі? Хтось зігріється в рідних долонях: Не важливо, хто саме – не ти, Бо тебе розділяють кордони, Мов колючі тюремні дроти. Ти несеш у руках цю спокуту Між далеких чужих берегів, Неможливо […]...
- Тетяна Гапонюк – Поети Душевні зміни – змінюють природу, Хіба розкажеш ти про це народу? Хіба існують ще слова, Що можуть розказати яка твоя душа? Дощ б’є у вікна – ти мовчиш, Але в душі ти в повен голос вже кричиш! Можливо тільки на папері, Відкрити в душу свою двері! Вдалі поети виберуть слова Бо мова їх нова, бо […]...
- Тетяна Гапонюк – Кохання вб’є тебе, дитино Кохання вб’є тебе, дитино. Яскравим сяйвом восени Ти посміхнешся без причини Прийшли, здалось, прекрасні дні. Та все ніяк не відпускає Той біль у грудях, так болить Як він тебе не помічає І коли поруч Він стоїть. Сьогодні він для тебе відчай І сум і сльози і печаль Та в той же час для тебе вічний […]...
- Тільки в снах буває стільки мрій І знову ти пройшла не замітивши що стояв я поряд Знову ті ще самі відчуття Знову як сніг лились мелодії маленькогого поета Знову ми забули що між нами були почуття Нявряд чи ці слова ще здатні щось змінити Вони лиш так, як смуток що залишився в мені І мабудь це останній вірш, який колись ти […]...
- Ірина Саковець – Буває, переслідують невдачі Буває, переслідують невдачі, Мов зграя роздратованих ворон. І дехто заховається, поплаче, Шукаючи поради у долонь. І сонце вже не гріє, як раніше, А небо до нестями холодить. І ти вже, мов маленька сіра миша, Лишаєш ледве видимі сліди. А жити – не кататись на санчатах, Трапляються зруйновані мости… Повзеш, немов засуджений до страти, А варто […]...
- Ліна Костенко – Хай буде легко. дотиком пера Хай буде легко. дотиком пера. Хай буде вічно. Спомином пресвітлим. Цей білий світ – березова кора, По чорних днях побілена десь звідтам. Сьогодні сніг іти вже поривавсь. Сьогодні осінь похлинулась димом. Хай буде гірко. Спогадом про Вас. Хай буде світло, спогадом предивним. Хай не розбудить смутку телефон. Нехай печаль не зрушиться листами. Хай буде легко. […]...
- Павло Мовчан – “Чому нам радісно буває… “ Чому нам радісно буває, З дороги збившись, заблукать, І крикнуть радісно з одчаю? Яка це справді благодать – Прийнявши в очі неба холод, За рухом піристих хмарин Лежать і стежить. А довкола Перебіг вітру, часу плин… Безклопітство порожніх рук Пришиє до трави павук, Тепло вбере земля, як губка, Розчиниться прозора думка, І ти, споріднений, дводольний […]...
- Олена довганюк – Ти знаєш, іноді важко буває Ти знаєш, іноді важко буває Сидіти самій у морозній пітьмі, Думками ділитись щовечора з чаєм, На аркуші викласти рими сумні. Як бачити важко життя епізоди Твої і мої. Благаю, пробач! Я згадую іноді свої “пригоди”, Я згадую днів своїх жалісний плач. Як важко було з самотою заснути. Ми в ліжку удвох: я і вона. Вона […]...
- Іван Андрусяк – так буває вічно і ніколи Так буває вічно і ніколи Сонний дим на землю опада Золотих хмарин ламкі околи Сонця кров солом’яно-руда Так перетинаються і терпнуть Ніби виливаються з юрби Голосів подаленілі верби Поцілунків темні голуби Так живуть як до життя прирослі Дні і ночі солоду і крил І роса для них пелюстки носить І осанну лебедить ковил І ніхто […]...
- В руках тримати завжди буду В руках тримати завжди буду Ті зорі, що подарував мені, В житті ніколи не забуду, Як вперше в очі я поглянула тобі: Там справді був новий для мене світ, Нові думки, нові події. Повір, пройде не мало літ, Але залишаться там мрії, Хоч згасло те кохання так давно І зникли всі ті почуття, Інакше бути […]...
- Надя Ковалюк – Скільки крику буває у тиші Скільки крику буває у тиші, Скільки слів і думок у мовчанні, Коли знаєш ні більше, ні менше, А кінцівку в своєму романі… Ця любов зігрівала нам пальці, І тому не шкодую й не каюсь: Серед сотень відомих вакансій В цім житті ти для мене – коханець. Перемелиться все, перетреться, Ця любов була взята на пробу, […]...
- Крістік Хрустік – Гідність-це те, що так легко втратити Гідність-це те, що так легко втратити. Її можна пропити, програти, продуріти. Ти можеш сам для себе вибирати Бути лайном чи після себе слід лишити. У навколишніх наших містах і селах, Людське щастя витіснює крах і бруд. Влада губить нас, а земля весела Виростила в щасті серед бід й спокут. Прокидайся, людино! розкрий свої очі, Поглянь, […]...
- Тарас Шевченко – Буває, в неволі іноді згадаю Буває, в неволі іноді згадаю Своє стародавнє, шукаю, шукаю, Щоб чим похвалитись, що й я таки жив, Що й я таки бога колись-то хвалив! Шукаю, шукаю… господи б, хотілось Згадать хоть що-небудь! Та оце й наткнувсь На таке погане, що так і заснув, Богу не молившись!.. От мені приснилось… Свинею заснувши, звичайне, такий І сон […]...
- Твір на тему: Який буває сніг? (твір-опис) Який буває сніг? (твір-опис) Який буває сніг? “Білий, холодний”, – скажете ви. Але це так нудно! Я хочу вам розповісти, яким я бачив сніг упродовж лише одного зимового дня. Уранці я прокинувся та підійшов до вікна. З неба, кружляючи, повільно падали великі сніжинки. Здалеку їх не можна було розгледіти. Я вийшов на вулицю, простягнув руку. […]...
- Ти завжди будеш жити в моєму серці Так, ось настав той час коли ти викреслила мене із свого життя назавжди..а що тепер? Ти підеш своєю дорогою, а я своєю..так жаль, що всі почуття в тебе пропали..а якщо казати по іншому-були фальшивими..розуміти що все що ти робила, казала і відчувала..для тебе це ніщо..не вже і я для тебе був пустим місцем.. Та ось, […]...
- Не буває нічого випадкового (роль художньої деталі у повісті О. Купріна “Гранатовий браслет”) Не буває нічого випадкового (роль художньої деталі у повісті О. Купріна “Гранатовий браслет”) Кажуть, що у справді талановитому творі не буває нічого випадкового. І це підтверджує й один із кращих творів світової літератури “Гранатовий браслет” О. Купріна. Багатство пейзажу, тон оповідання, реалістична точність деталей вражає. Але не менш цікавим є значення художньої деталі, її прихований […]...
- Іван Франко – Тетяна Ребенщукова Старці і книжники грізно накинулись Каменувати тебе: Всіх їх некритая, непідсолоджена Правда по серці скребе. Горе сердечнеє, людське, великеє Серць їх не ткнуло брудних; Те лиш їх гніває, чом так без страху ти, Прямо стаєш перед них? Чом так покірно, так тихо, так прямо ти Йдеш, куди серце веде, Йдеш не на розкоші, йдеш, хоч […]...
- Ковальчук Людмила – В твоїм житті я перша і остання В твоїм житті я – перша і остання, В твоїм житті я – та, що не в роках. Я – присмак від шаленого кохання, Сплетіння радості і невимовний страх. В твоїм житті я – трунок насолоди, Бажане щастя у чужих руках. Мене не зрадиш без моєї згоди – Я бачу біль в замріяних очах. В […]...
- Тетяна Гапонюк – Я Я так люблю гучні ридання Без крапельки вологих сліз Коли усі твої страждання В душі Я так люблю миті мовчання Я вмію змовчати завжди Душевні муки, поривання Повинні жити у тобі! Напевно це несправедливо Палкі емоції – живі, Але насправді як жахливо Відкрившись втратити зв’язки....
- Аліна Заверткіна – Все буде просто, легко і без драми Все буде просто, легко і без драми. Переживеш. І я переживу. Накину куртку – і чимдуж до мами. Підеш у клуб – і приведеш нову. Щось вип’єте, вам стане дуже тепло. Відкриєш вікна. Липень. Спека. Ніч. Я мамі розповім про своє пекло, А ще, про те, що я для тебе – річ… Прокинетесь. Підеш завариш […]...
- Тетяна Гапонюк – Хвилини залишились до весни Хвилини залишились до весни І нам лишилось тільки довести, Що наші душі не крихкий кришталь, Ми повні сил, ми сильні наче сталь, Ми здатні все перемогти Немає слів “не можу”, мусим все змогти. Кожен момент – це справа наших рук, І хай не спинить нас невдалий рух. Помилки зроблені хай будуть нам уроком, І у […]...
- Тетяна Рибар – Ти прийшов саме в час Ти прийшов саме в час, коли визріли зорі і сливи І печаль світова обійняла руками роки. Ти був схожим на дощ і минув, як минає злива. Сива ніч, як черниця, молилась крізь тишу й віки. Знову золото осінь розмінює на мідяки. І кульгаві вітри, наче пси, розбрелись по дорогах. Доторк часу, холодний, як доторк чужої […]...
- Бувають миті в житті, коли Так хотіла почати свою сповідь зі слів “Бувають миті в житті, коли… “, але востаннє я починала так дуже теплу розповідь про те, як я зустріла щастя. І справа тут не в прагненні не повторюватись, а в тому, що не можна, напевно, про цілком протилежні речі починати писати однаково. Хоча… Хто його знає, що можна, […]...
- Iren Medvedenko – Час завжди стікає швидше Час завжди стікає швидше, коли тримаєш його у руці, І краще завжди дізнаватися, звідки у тебе подряпини та синці. У ній занадто багато правди, як багато ластовиння на її лиці. . Її серце облите окропом, по скронях біжить сивина До соленої прірви, до глибокого чорного дна. Там кипить її перша холодна осіння весна І кожного […]...
- Тетяна Гапонюк – Божевільний Я божевільний, Я частина гри, Назовні вільний, Це ж насправді грим! Ніби сліпий, Я йду серед полів, Зовні спокійний, Я в думках летів…...
- А ти люби його, дівчино, чуєш? А ти люби його, дівчино, чуєш? Нехай не так, як любила б я. Нехай шаленіє від того, як його цілуєш, Нехай не зможе прожити без тебе ні дня. Нехай з тобою він гуляє ночами, Нехай пригортає й обнімає тебе. Нехай не знає з тобою печалі, Нехай не згадує, як любив він мене. Нехай буде у […]...
- Наталя Гуркіна – де живе кохання – там завжди життя Де живе кохання – там завжди життя, Брата чи сестричку буду мати я. Не живіт в матусі, а дитячий світ – Ще одна малеча наш поповнить рід. Оченятка сонячні, ротик-потягусь. Ждуть святе народження бабця і дідусь. Вся наша родина зустрічі чекає, Татко із матусею казочки складає. Так що не барися, як настане час, Поспіши швиденько […]...
- Тетяна Гапонюк – Яскраве сяйво в обіймах ночі Яскраве сяйво в обіймах ночі, І ми в той час не зімкнули очі, Які зловили те світло фари, Ідемо вулицями, мов примари. Твій ясний погляд тепер тьмяніє, І я любити більше не вмію, Не вмію мріяти і обіцяти, Тепер так мало є що сказати. Немає вітру, тут надто тихо, О ні, не треба нам цього […]...
- Гапонюк Тетяна – В душі ми порцелянові ляльки В душі ми порцелянові ляльки І хто боров свій страх – уже розбиті, І пишуть знов зневірені рядки, І рани, у очах у них, відкриті. Чому ж ми ризикуєм за дарма, Якщо на перемогу можна й не чекати? Наш страх комфортна і міцна тюрма, Із неї чи захочеться тікати? Але людина, знаючи давно, Сумний фінал […]...
- Дмитро Павличко – “Між нами завжди той повинен бути… “ Між нами завжди той повинен бути, Хто навидить тебе чи навпаки… Він з нами п’є і крадькома в чарки Нам підливає доброї отрути. Від неї ми п’янієм, як рекрути, Свою любов б’ємо на черепки, А потім їх, як ті материки, Складаємо, щоб цілість їм вернути. Яке то щастя – із болючих плить Знов будувати форму […]...
- Олена довганюк – Чи ти пам’ятаєш, як легко й бездумно Чи ти пам’ятаєш, як легко й бездумно З тобою здіймались до неба? Як було один нам без одного сумно, Бо більше нічого й не треба. Як очі горіли, і з дотиком іншим Все билося серце частіше І біль від розлуки ставав ще гострішим Й тремтіли все руки сильніше. Чи ти пам’ятаєш хвилини останні, Що кожного […]...
- Юрій Андрухович – Так легко нам. І ранок – мов пастель Так легко нам. І ранок – мов пастель. Та ще звучать, глибинні і гортанні, Живі пісні загиблих на світанні, Полеглих у траві між двох пустель. Ще з нами ті, хто бачив це. Вони Болять, солоні й теплі, мов кровина. Солодкий пагін і ясна травина Для них – мов день повернення з війни. Кричать зі сну […]...
- Тетяна Гапонюк – Борися! Це твоє життя! Борися! Це твоє життя! Прокинься з світу забуття! Ти хочеш бути кимось – будь! Не хочеш – назавжди забудь! Твоє життя не назавжди, Прокинься ти, прокинься ти! Яскраві барви звідусіль, Усе в твоїх руках – май ціль, І йди до неї до кінця, Бо скоро всі займуть місця, Майбутнє лиш в твоїх руках, Бори свій […]...
Сім'я найбільший скарб.