Тіна Карабанович – І більше не пахнуть підсніжники



“І більше не пахнуть підсніжники…
Весна…
І більше не тепло від чаю…
Весна…
І більше не чути кохаю…
Брехня…
І ще один вірш
Молитвою рядків
Про світло,
Відбите на вістрі ножа,
Іскрою впалене в лихо…
Так тихо…
Померла зима,
А з нею і ще одна я…
Зітхання і втома
І вічне чекання…
Чи всім дано – пробачати?
Так сумно довкола,
Мов крейдою мальовані
Від себе тебе кола… “





Втрачена грамота скорочено.
Ви зараз читаєте: Тіна Карабанович – І більше не пахнуть підсніжники
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.