Томаш деяк – вони вже колись приходили

Вони вже колись приходили і залишали на травах
Презервативи, кеди, пляшки від “Хортиці”
І здійснюючи на майбутнє черговий замах
Лишались по комуналках понуро порпатись

Вони вже стояли горді й піднесені в натовпі
Кричали щось про свободу, братерство, цінності
А потім кожен під неба єдиним прапором
Вставав на роботу і лаявся без необхідності

На сперте повітря, на ціни на каву й екстезі
На кодло владне і безперспективність вибору
І ті і інші, на правому й лівому березі
Набрали кредитів і тихо текло на виворіт

Півсонне життя, бо з часом вони молодшали
Ставали довірливими, примхливими немовлятами
Ось так і повіриш у здатність часу і простору
Розгортаючись
Одночасно згортатися


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Краса та милозвучність української мови.
Ви зараз читаєте: Томаш деяк – вони вже колись приходили
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.