Томаш деяк – знаєш є люди з якими самотньо й порожньо
Знаєш є люди з якими самотньо й порожньо
У найгаласливішій, найзалюднілій кімнаті
І хочеться битись у стіни і спамити космоси
Сигналами лиха. “Морзянкою” координати
Диктуючи всім, що застрягли у всесвіті душами
Й подібно тобі балансують на дійсності ковзанці
Бо ж раптом знайдуться такі, що тишу не рушачи
Заповнять ущерть найтривалішу твою мовчанку
Твир у публіцистичному стилі вчитись любити навчатись.