“Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду” (за новелою “Подвійне коло”) (1 варіант)
Десять років напруженої творчої праці були вже за плечима у Юрія Івановича Яновського, коли в середині тридцятих років з’явився роман письменника “Вершники” – твір, який приніс своєму авторові визнання і справжню популярність.
Роман складається з восьми новел, кожна з яких є закінченим епізодом, подією або історією життя. Кожна новела-фреска відтворює динаміку історії, показаної в момент, коли руйнується старий світ і будується новий. Через увесь роман проходить головна тема громадянської війни.
Відкривається твір новелою
У степу під Компаніївкою одного серпневого дня 1919 року у страшному герці зійшлися п’ять синів старого одеського рибалки Мусія Половця, і хоч спека стояла серпнева, місяць був незвичайний, то “був серпень нечуваного
Першим із роду Половців ми бачимо Андрія, офіцера російської армії. Те, що говорить Андрій, вражає ненавистю до рідного брата, якому він кидає в обличчя: “Мазепа проклятий”, “петлюрівське стерво… ” Андрій проклинає власного брата “руським серцем, ім’ям великої Росії-матінки”. Сподіваючись на те, що брат урятує йому життя, він говорить: “згадується мені… батько Половець і його старі слова: тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду”. Та “інтелігенту” Оверкові “найперше – держава, а коли ти на державу важиш, тоді рід хай плаче, тоді брат брата зарубає”.
У новелі Юрій Яновський вдається до своєрідного монтажу (досвід написання сценаріїв): бій двічі переривається, і автор переносить події із степу в Дофінівку, де “берегом моря походжає старий Половець”. Сутички між братами відбуваються на тлі віковічної природи, єдиної матері усіх людей; яка немов реагує на всі перипетії поєдинку: “За кілометр постала сіра висока пелена, там ішов дощ, до сонця підсувалися хмари, степ потемнів, земля наче здригалася… “
Третій із братів-велетнів – Панас Половець, що “привозив матері контрабандні хустки й серги, шовк і коньяк”, і він їй був найдорожчим, бо “важко народжувала”. Нечесно й підступно поводить себе Панас на полі бою, підло чекає він, поки брати переб’ють один одного. Панас призначає суд братові за вбивство Андрія і “за підтримку української держави”, але ж і сам стає братовбивцею! І смерть Оверка “вилетіла з Панасового маузера”. Знову природа протестує: ” ..блискавка розколола хмару, слідом ударив грім… “
Не встиг Панас поховати братів – і вже він перед червоноармійцем Іваном, який у відповідь на питання, кому він служить, говорить: “Я служу революції, Інтернаціоналу”. У новелі “Подвійне коло” змальовується ще один із братів – найменший Сашко. Він ще дитина, яка потрапила у страшну братовбивчу війну.
Немає у творі справжнього переможця. Він сприймається яг. розповідь про велику трагедію роду, останнє покоління якого поставило для себе на перше місце класові, а не родинні інтереси. Застерігає нас від такого вибору письменник: “Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду… “
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду” (за новелою “Подвійне коло”) (3 варіант) Події громадянської війни в Україні не могли залишити Юрія Яновського байдужим. Він завжди писав про народ, Україну, українську пісню. Але роман “Вершники” став найзначнішим твором, який був присвячений подіям громадянської війни. У ньому найбільш помітне поєднання ознак народної думи, героїчної думи, героїчної поеми, новелістичного роману. Усі події Юрій Яновський зображує в героїчному, піднесеному плані. Дуже […]...
- “Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду” (за новелою “Подвійне коло”) (4 варіант) Мабуть, немає в житті нічого страшнішого, ніж війна, особливо коли ця війна відбувається в межах одної держави, між представниками одної нації, а, отже, і одної родини. На початку XX століття Україна стала ареною, на якій розгорнулася боротьба кількох політичних сил, в результаті чого члени однієї родини ставали непримиренними ворогами. Події цього періоду яскраво відбилися у […]...
- “Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду” (за новелою “Подвійне коло”) (2 варіант) Найвищого злету у розвитку художнього романтичного струменя Ю. Яновський досягає у своєму романі “Вершники”, який написаний на високій героїчній ноті, витриманий в щирому поетичному ключі, правдивий і життєвий. Уже в першій новелі “Подвійне коло”, де лютують шаблі, де коні бігають без вершників і де небо навкруги здіймається в вишину “блакитними вежами”, вимальовуються картини нещадної, нищівної […]...
- “Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду… ” (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Найкращі свої прозові твори Юрій Яновський створює ще молодою людиною. Тож крізь рядки читається юнацьке захоплення життям, сміливість та, може, навіть безкомпромісність, гаряче серце і, разом з тим, гостре відчуття несправедливості, якщо така була, любов до моря, пригод, усього нового та незвіданого. Сучасники письменника кажуть, що таким він залишався до самої смерті… Юрій Яновський сам […]...
- Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду (Юрій Яновський) Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду (Юрій Яновський) 20 жовтня 1944 року на полі бою біля невеликого прусського містечка в полеглого бійця Андрія Ткача, родом з Миколаєва, було знайдено пробиту трьома кулями окроплену кров’ю книгу Ю. Яновського “Вершники”. На одній із сторінок цієї книги, де трапилося вільне місце, Андрій Ткач вів […]...
- “Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду” (за романом “Вершники”) Якщо будете жити в любові між собою, І Бог буде з вами, і відгорне від вас ворогів Ваших, і будете мирно жити. Повість минулих літ З прадавніх часів із покоління в покоління наші мудрі пращури передавали нам просту й велику мудрість, яка висловлена ще в “Повісті минулих літ”: живіть у злагоді, шануйте один одного – […]...
- Аналіз “Подвійне коло” Яновський Яновський “Подвійне коло” аналіз – визначення теми, ідеї, жанру, головних героїв, розкриття сюжету, критика ” Подвійне коло “. Автор: Ю. Яновський Роман: “Вершники” Рік: 1935 Літературний рід: епос Жанр “Подвійне коло”: новела Тема “Подвійне коло”: зображення родини Половців у кривавих подіях громадянської війни 1919 р. Ідея “Подвійне коло”: засудження братовбивства і недотримання закону народної моралі […]...
- Подвійне коло (скорочено) – Юрій Яновський У першій новелі “Подвійне коло” розкрито складне життя роду Половців, які жорстоко і непримиренно роз’єднані подіями громадянської війни. У кривавому бою сходяться брати. “Був серпень 1919 року. Загоном добровольчої армії генерала Антона денікіна командував Половець Андрій. Купу кінного козацтва головного отамана Симона Петлюри вів Половець Оверко”. Так сталося, що у цьому бою перемогу одержав Оверко. […]...
- Ідейний смисл назви новели “Подвійне коло” (за романом Ю. І. Яновського “Вершники”) Ідейний смисл назви новели “Подвійне коло” (за романом Ю. І. Яновського “Вершники”) “Подвійне коло” – це назва першої новели роману Ю. Яновського “Вершники”. Трагічні події описані в ній: п’ять братів Половців зустрічаються на кривавих дорогах громадянської війни. Підіймає руку брат на брата, бо хоч і одного роду, та до різних берегів прибились вони: Андрій командував […]...
- Чому новела має назву “Подвійне коло”? Серед літературознавців не існує одностайності в тлумаченні цього заголовку. Одні вважають, що “подвійне коло” означає подвійне коло подій – на фронті і в тилу, у степу й у підпіллі (дії Мусія Половця й Чубенка). На думку С. Шаховського: “Подвійне коло” – це коло правди й неправди, які письменник дає можливість розрізнити за допомогою наскрізного образу […]...
- Трагедія роду Половців у романі Ю. Яновського “Вершники” Трагедія роду Половців у романі Ю. Яновського “Вершники” Ось і прочитано роман Ю. Яновського “Вершники”, обговорено його побудову і проблематику, мову і стиль, а на серці біль, біль за те, що все, про що написав письменник, було нашою трагічної історією, яку, на жаль, вже не можна повернути чи виправити. У романі “Вершники” порушено багато проблем: […]...
- Коротко про “Подвійне коло” (1935) З роману “Вершники” Літературний рід: епос. Жанр: новела. Тема: зображення родини Половців у кривавих подіях громадянської війни 1919 р. Головна ідея: засудження братовбивства й недотримання закону народної моралі “тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду” – протиставлення загальнолюдських вартостей класовим. Головні герої: брати Половці – денікінець Андрій, петлюрівець Оверко, махновці Панас […]...
- Трагедія роду Половців (за романом “Вершники”) (2 варіант) Немало написано творів про братовбивчу війну в Україні в 1919 році. Але яскраво І правдиво описати ці події вдалося небагатьом письменникам. Одним з таких співців епохи був Юрій Яновський. Роман “Вершники” – твір дещо незвичайний. Він складається з восьми новел, пов’язаних між собою ідеєю, темою та героями. Кожна частина немовби виступає новим ракурсом у розгляді […]...
- Природа в новелах “Подвійне коло” і “Шаланда в морі” (Ю. Яновський “Вершники”) Події в новелі “Подвійне коло” розгортаються з шаленою швидкістю в степу під Компаніївкою. Іде громадянська війна, у шалі битв за примарні ідеї гинуть люди. Перед нами розгортається трагедія роду Половців: брати зустрічаються в бою, не пізнають один одного і вмирають від рідної руки. Картини природи в романі Ю. Яновського “Вершники” – не статичний фон. Вони […]...
- Аналіз “Подвійне коло” Новелу “Подвійне коло” вибудовано на умовній, алегоричній ситуації – на невеликому клаптику степового півдня України мало не водночас сходяться загонів різних ідеологічно-політичних угруповань: денікінці, петлюрівці, махновці, червоноармійці. Час і простір тут також умовні, художні, адже історична конкретика в новелі насправді відсутня. Так, у степу під Компаніївкою в обмеженому часі ніколи не збиралися разом різні воюючі […]...
- Юрій Яновський – Подвійне коло (Характеристика твору) Характеристика твору Юрія Яновського “Подвійне коло” Новелу “Подвійне коло” вибудовано на умовній, алегоричній ситуації – на невеликому клаптику степового півдня України мало не водночас сходяться загонів різних ідеологічно-політичних угруповань: денікінці, петлюрівці, махновці, червоноармійці. Час і простір тут також умовні, художні, адже історична конкретика в новелі насправді відсутня. Так, у степу під Компаніївкою в обмеженому часі […]...
- Трагедія роду Половців у романі “Вершники” Юрія Яновського Трагедія роду Половців у романі “Вершники” Юрія Яновського. Роман у новелах “Вершники” (1935) – один із кращих творів української літератури про громадянську війну. Про роботу над романом Ю. Яновський писав: “… я намагався… показати справжніх натхненників… громадянської війни… , вивести на сторінки книги трудящий народ – його сталеварів, селян, шахтарів, його інтелігенцію… Я звернув особливу […]...
- Трагедія роду Половців (за романом “Вершники”) (1 варіант) Нелегким був шлях українського народу до революції. Ставалося так, що відразу приймали її люди, але виходило і так, що вона призводила до трагедії. Болем озивалося це у серці Юрія Яновського, і, як плід його роздумів, народилася новела “Подвійне коло”, котра потім увійшла до його відомого роману “Вершники”. Ми бачимо, що відбувається у роки революції, під […]...
- Трагедія роду Половців і трагедія України (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (1 варіант) Ішов 1919 рік… Братовбивча війна… Батько іде проти сина, а син проти батька… Страшні часи, часи горя і крові. І страшні вони ще тому, що події ці розгорталися в Україні з жахливою силою. “Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізнавали один одного, а з неба палило сонце, а гелгання бійців нагадувало […]...
- Трагедія роду Половців і трагедія України (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (2 варіант) Юрій Яновський став відомим саме завдяки роману “Вершники”, який був написаний ідеологічно правильно, тобто віддавав хвалу більшовицькій партії. Особливість цього роману – це своєрідність його будови: він складається з окремих новел. Та через всі новели червоною ниткою проходить тема трагедії українського народу, яка полягає в занепаді загальнолюдських цінностей, розпаді роду, родини заради якихось нових реалій […]...
- Трагедія роду Половців і трагедія України (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Був собі давній рибальський рід Половців. Батько – Мусій Половець, досвідчений рибалка. Половчиха теж “доброго рибальського роду, доброї степової крові”, “стала до бою за життя, за рибу, стала поруч Мусія”. Вона народила хлопців “повну хату”, що тісно стало в ній “од їхніх дужих плечей”, але “тримала… в залізному кулаці, мати стояла на чолі родини, стояла, […]...
- Трагізм роду Половців (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Вірність певній ідеї деколи спонукає людей перебудовувати все своє життя, змінити соціальний стан, зректися рідних і друзів. Чимало українських письменників торкались цієї теми у своїх творах, найчастіше описуючи період революції – бурхливий час великих метаморфоз і катастроф. Серед таких творів слід назвати роман Юрія Яновського “Вершники”. Автор цього твору зробив спробу відобразити трагічні події, сучасником […]...
- “Козацькому роду нема переводу… ” (за романом II. Куліша “Чорна рада”) П. Кулішеві належіть першість у створенні історичного роману в українській літературі. Головна ідея “Чорної ради” в тому, що руїні, злим символом якої стала чорна рада, письменник протиставляє тиху гавань справедливої української держави, суспільна організація якої нагадувала б життя на хуторі Череваня. “Чорна рада” – твір багатоплановий. Автор яскраво показує козацькі звичаї, закони, життя панства та […]...
- Трагедія роду Половців (за романом Юрія Яновського “Вершники”) Роман “Вершники” – один з кращих творів Юрія Яновського – полонить читача романтикою грізного дев’ятнадцятого року, з його бурями й громами, короткими боями й виснажливими, тривалими, немов саме життя, відступами, легендарними іменами. Як на мій погляд, “Вершники” прекрасні героїко-романтичним духом: “О дев’ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв, критичний по […]...
- Трагедія роду половців (за романом “Вершники” Юрія Яновського) Буремні роки революції і громадянської війни – це велика трагедія цілого народу. Якою фанатичною відданістю ідеї можна виправдати те, що син зраджує батька, син матері зрікається, брат убиває брата. Порушені, розтоптані були одвічні загальнолюдські принципи моральності, заповіти предків. “Не убий, не укради, люби ближнього свого, як самого себе, шануй батька свого… “. Хіба можна відмовитися […]...
- Проблема розпаду роду як трагедія народу (за новелами роману “Вершники” Ю. Яновського) Юрій Яновський – письменник з романтичною душею, неординарним світобаченням і оригінальним творчим почерком. У своїх новелах він прагнув показати глибокі картини свого часу, мріяв про час істинний, ідеальний. “Життя є молодість, труд і любов. Дайте мені посмакувати цих напоїв”, – пише він у своїй ранній новелі “Байгород”. Яновського, як і Хвильового, хвилювали питання про співвідношення […]...
- Козацькому роду нема переводу (за твором “Тарас Бульба”) Гомоніла Україна, довго гомоніла, Довго, довго кров степами текла-червоніла… Кари ляхам, кари! Т. Г. Шевченко Миколу Васильовича Гоголя вважають як українським, так і російським письменником. Він народився в Україні, писав про Україну, та частину життя прожив у Росії, а також майже десять років за кордоном, у Німеччині, Швейцарії, Італії. Використовуючи народні перекази, пісні, думи, усі […]...
- Роман Юрія Яновського “Вершники” – талановита данина своєму часові I. Юрій Яновський – талановитий український письменник-романтик. II. Сторінки громадянської війни в романі Ю. Яновського. 1. Побудова роману (вісім новел, не пов’язаних єдиним сюжетом; кожна з них – сторінка громадянської війни, усі разом – розповідь про боротьбу добра і зла на землі, про людську витривалість, про красу української землі). 2. Символічність образів новел (постаті братів […]...
- Як засядем, браття, коло чари (народна пісня) Як засядем, браття, коло чари, Як засядем, браття, при меду, То хай ідуть турки-яничари, А я навіть вусом не веду. Приспів: Кришталева чара, срібнеє дно, Пити чи не пити – все одно, Кришталева чара, срібная креш, Пити чи не пити – все ж помреш. На тім світі не дадуть горілки, Ані пива, меду, ні вина, […]...
- “Одного роду, та не одного класу”. Образи братів Половців за романом Ю. Яновського “Вершники” Буремні роки громадянської війни – це велика трагедія цілої нації. Якою фанатичною відданістю ідеї можна виправдати те, що син убиває матір, зрікається батька, брат убиває брата? До чого ж це може призвести? Ю. Яновський сміливо про це каже у романі “Вершники” – кривавій трагедії народу, жахливої, непоправної: “Дехто простягав руки – і йому рубали руки, […]...
- Роман Юрія Яновського “Вершники” – талановита данина своєму часу Роман Юрія Яновського “Вершники” – талановита данина своєму часу Кривавою хвилею прокотилася громадянська війна по Україні. Заради примарних ідеалів брат убивав брата, батько вбивав сина, а син підіймав руку на батька: смерть чаклувала на кожному кроці. Мабуть, тим, хто жив у цей страшний час, здавалось, що прийшли останні дні світу. Саме про це пише Юрій […]...
- Образ жінки як уособлення людяності й ніжності (за новелою “Шаланда в морі” роману “Вершники” Ю. Яновського) (3 варіант) Серед усіх людських законів є один невмирущий у своїй благородності – закон жертви. Всі ми більшою чи меншою мірою жертвуємо людям щось своє: час, знання, любов… Та є у світі найвища самопожертва, що не має жодного аналога, це – материнство. Мати не лише дарує дитині свій час і безмежну любов, не лише допомагає вижити, вона […]...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (1 варіант) Народжений і вихований українським степом, Юрій Яновський одержав від природи романтичне світовідчуття. Він закроєний був на високе місце в царині художнього слова і зайняв його поруч із найвидатнішими постатями національної культури. У середині 30-х років XX століття Юрієм Яновським був написаний дивний і прекрасний історико-революційний роман у новелах “Вершники”, сповнений трагізму і водночас світлої радості […]...
- Камінний хрест – символ втраченої батьківщини (за однойменною новелою В. Стефаника) (2 варіант) Важким було життя селян Галичини наприкінці XIX століття, безрезультатні пошуки того, як прогодувати родину, поступове розорення, перспектива голодної смерті – все це примушувало селян зриватися з місць, де протягом багатьох років жили їхні батьки, і, спродавши все, мандрувати в пошуках кращої долі. Масова еміграція до Америки стала звичним явищем. Але й на далекому континенті не […]...
- Образ жінки як уособлення людяності й ніжності (за новелою “Шаланда в морі” роману “Вершники” Ю. Яновського) (2 варіант) “Шаланда в морі” – де “одна з найромантичніших у нашій літературі новел, хоча ця її романтика написана пером сучасного реаліста”, як писав Олесь Гончар. Вона відображує незвичайний час, буремний, героїчний та тривожний: “О дев’ятнадцятий рік месників і платіїв… Рік незнайдених образів і трагедійних метафор, рік любові й смерті, трепету повсталих сердець, простоти жертв, солодкості ран […]...
- Твір на тему: Батьківщину любимо не тому, що велика, а тому, що наша Я вважаю, що цей вислів правдивий, бо й справді Батьківщину любимо, як матір, не тому що велика, а тому, що наша. Адже любов до Батьківщини відчуває кожна людина, де б вона не жила. І байдуже, чи вона народилася у могутній великій державі, чи у маленькій країні, яка часом і не всім відома, але головне для […]...
- Образ жінки як уособлення людяності й ніжності (за новелою “Шаланда в морі” роману “Вершники” Ю. Яновського) (1 варіант) Юрій Яновський – співець революційних подій 1917 року. Він написав нестандартний твір – роман у новелах, який став мозаїчною картиною України того часу. Усе знайшло своє відбиття в романі: страхіття братовбивства і відданість переконанням, вірність обов’язку і зрада, любов і ненависть. Однією з найпоетичніших новел роману є “Шаланда в морі”, в якій письменник змальовує образ […]...
- Камінний хрест – символ втраченої батьківщини (за однойменною новелою В. Стефаника) (3 варіант) Твори Василя Стефаника особливі. Кожен вражає своїм трагізмом, у кожному чиясь важка доля, частіше – чиясь загибель.. Письменник з Галичини правдиво змальовував життя своїх земляків, пригнічених і знедолених, страждав разом із своїми героями, мріяв про їхнє краще майбутнє. Хоча в багатьох із них цього майбутнього вже не буде. Так, наприклад, як у Івана Дідуха з […]...
- Доктор Тагабат – символ безглуздої жорстокості більшовицької революції (за новелою “Я (Романтика)” М. Хвильового) Доктор Тагабат – символ безглуздої жорстокості більшовицької революції (за новелою “Я (Романтика)” М. Хвильового) I. Жахливі сторінки історії України у новелі М. Хвильового “Я (Романтика)”. (У новелах М. Хвильового 20-х років XX століття відтворено трагічні сторінки громадянської війни в Україні. Письменник змістом своїх творів проголошує основну ідею: громадянська війна – це лихо України, лихо роду, […]...
- “Пісня про матір” – гімн жінці, продовжувачці людського роду на землі (1 варіант) Святий образ матері… Немає, мабуть, письменника, художника, музиканта, який би не присвятив свого твору цій найріднішій, найкращій людині на землі. Згадаймо лише Лесю Українку, О. Кобилянську, В. Стефаника, О. Довженка, А. Малишка тощо. На мою думку, серед українських поетів саме Борис Ілліч Олійник весь свій талант присвятив звеличенню й уславленню матері. Не читала більш зворушливих […]...
Реферат на тему краса української мови.