Тонкі струни поезії Івана Малковича
Нехай тендітні пальці етики
Торкнуть вам серце і вуста.
Ліна Костенко
Занурюючись у ліричний світ, створений нашим талановитим сучасником, поетом-скрипалем Іваном Малковичем, неможливо не почути тонку, невловиму мелодію краси, тендітності, ніжної турботи. Це відчуття можна порівняти з моментом, коли взимку на нашу долоню злітає маленька сніжинка, філігранна від самої природи, і за секунду тане. Або коли ми із завмиранням серця милуємось візерунками на крилах метелика, боячись навіть дихати, щоб не сполохнути цю тендітну красу, але
Цей спільний мотив об’єднує такі поезії автора, як “Із янголом на плечі”, “Свічечка букви ї” та “Музика, що пішла”. Від першої з них, яку сам Малкович визначає як старосвітську баладу, дійсно віє певною містичністю: ніч, самотня людина з маленьким вогником свічі “йде в ніде, в невороття”. Напруження зростає кожної миті: “сірий маятник життя” жене героя в спину, завивання вітру, що передаються алітерацією “в”, загрожують потушити свічечку, і страшний дітовбивця Ірод уже готовий знищити всі священні
“Свічечка букви ї” – ліричний монолог-звернення, написаний у формі верлібру, також закликає оберігати красу – тепер рідної мови. Любовне, до болю ніжне ставлення автора до мови виявляється і в поетизації її графічних особливостей (“ї” – свічечка, “є” – місячний серпик), і у пестливих, зменшувальних словах: долоньки, крихітну, на пальчиках тощо. Звернення до дитини – це слова для всього майбутнього покоління з настановою діяльно берегти нашу мову, не покладаючись лише не красиві слова “солов’їв”, під якими автор, можливо, мав на увазі видатних поетів, що оспівують красу мови.
Що ж до третьої поезії “Музика, що пішла”, то вона присвячена тому, що пробуджує в нас найсвітліші духовні пориви до мистецтва, музики. Потужна експресія вірша створюється перш за все риторичними зверненнями до скрипки та смичка як вірних супутників автора, на які він покладає великі надії. У поезії все та ж невловима краса, але вже в образі музики, блукає у непевності світів. Так автор виражає свої мистецькі пошуки, які ніколи не повинні закінчуватись, бо музика та – світла незбагненність, яку не замкнеш у скрині, вона нікому не підвладна, як молода прекрасна дівчина, що мріє про безмежну легкість і свободу… Як героїня відомої пісні “Машини часу”, вона любить гуляти звабними ночами, але її чарівна невинність захоплює і викликає готовність іти хоч на край світу в пошуках неповторності.
Таким вічним ліриком, шукачем краси, що бережно ставиться до всіх її життєвих проявів, постає перед нами Іван Малкович. Дуже б хотілося, щоб і надалі цей чуттєвий, сердечний поет зігрівав наші душі теплом свічі свого таланту.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Найніжніша скрипка України”. Про Івана Малковича, його поезію і його незабутні образи Іван Малкович знаний в Україні сучасний поет. Відтоді, як 1984 року побачила світ його перша поетична збірка “Білий камінь”, Малковича із захопленням читають в Україні, перекладають багатьма мовами світу. Ліна Костенко назвала свого часу молодого поета “найніжнішою скрипкою України”. І це дійсно так. Поезія Івана Малковича ніжна, лагідна, щира і добра. Вона якось непомітно полонить […]...
- “… Поки ти живеш, вкраїнська мово, і я живу, і мій народ святий” (за поезією І. Малковича “Свічечка букви “ї”) Якого ж ми будемо племені-роду, Якщо буде в устах наша мова згасать? Чи будемо з вами тоді ми народом, Як стихне вона в голосах? А. Демиденко Справжнім подарунком долі стало для мене перше знайомство з творчістю сучасного українського поета Івана Малковича. Перш за все мене зацікавила особистість самого митця – селянина за походженням, музиканта і […]...
- Біографія Івана Малковича Іван Малкович – український поет і видавець. Народився 10 травня 1961 року в Березові Нижньому на Івано-Франківщині. Закінчив скрипковий клас Івано-Франківського музучилища та філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Член Спілки письменників з 1986 р. Автор семи “дорослих” поетичних книг: “Білий камінь” (1984), “Ключ” (1988), “Вірші” (1992), “Із янголом на плечі” (1997), “Вірші […]...
- То хто ж ми є? (переказ вірша Івана Малковича “Вшанування старовинних мотивів”) Перед вами схиляю свою голову, дорогі мої предки, та не можу змовчати, бо даремно ви мріяли, що ми матимемо нове життя, нову країну. Хоч вам і спала з очей полуда, та де взяти сили, щоб відвоювати втрачене? Ви ослабли, а ми ще такі малі, що годі мріяти про якісь зміни. Рідна земля нам стала чужою, […]...
- Образи бачення довколишнього світу й прагнення виразити його за допомогою художніх засобів (лірика Івана Малковича) (народився 1961 року) Народився в с. Березові Нижньому Косівського району на Івано-Франківщині у селянській родині. Закінчив Івано-Франківське музичне училище (клас скрипки), філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював редактором видавництв “Веселка”, “Молодь”, У 1992 році заснував власне видавництво “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”, з якого побачили світ близько півсотні чудових дитячих книжок українською мовою. Поет. Автор […]...
- Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю О краю мій, підгір’я ти прекрасне, Як я люблю, як я люблю тебе! Мов зірка та, що світить і не гасне. Так та любов в душі моїй живе. Іван Франко. Життя і творчість Івана Франка тісно пов’язані з селом, в якому він народився і жив. Воно розташоване в мальовничому закутку, оточене дубовими та ялиновими лісами […]...
- Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю (2) Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю У древнім Львові Чи в Криворівні Пісні Франкові, Слова чарівні. / О. Ющенко / Протягом віків пісня живе серед людей, поруч з людьми. То весела, то сумна, то мужня, то лагідна, вона супроводжує нас протягом життя. Це дуже добре знав Іван Франко – пісні сильно вплинули на його […]...
- Співзвучність поезії Івана Франка з народною піснею Франко як митець передусім – поет. Саме в поезії він найяскравіше самовиразився як художник, як мислитель, як людська особистість незвичайної емоційності, якій властиві повна гама почуттів: і надія, і зневіра, і ненависть. Його поезії притаманні сміливість думки, культура мислення, чистота почуттів, високі естетичні ідеали. Одна із пристрастей Франка – збирання усної народної творчості: прислів’їв, приповідок, […]...
- Метафоричність та новизна у поезії Івана Драча Індивідуальний стиль Івана Драча є настільки оригінальним та самобутнім, що його не можна сплутати ні з яким іншим, його поезія вражає напрочуд незвичайними образами. Творчий доробок поета відрізняється невтомними пошуками нового. Органічним для Івана Драча є звернення до жанру балади, де метафорично змінюється реалістична конкретика. Але він переосмислив її, замінивши неймовірну епічність та надзвичайний героїзм […]...
- Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка. Вболівання за долю рідного краю і. Франко виніс ще з батьківської кузні, яка була його першим “університетом”. “На лні моїх спогадів, – згадував він потім, – і досі горить маленький, але міцний вогонь. Це огонь із кузні мого батька. І мені здається, що запас його […]...
- Струни творчості Лесі Українки Якби мені достати струн живих. Якби той хист мені, щоб грать на них, Потужну пісню я б на струнах грала, Нехай би скарби всі свої зібрала, Ті скарби, що лежать в душі на дні… Леся Українка Що ми маємо на увазі, коли кажемо: “У цієї людини лірична душа”? Напевно, що така людина співчутлива, здатна глибоко […]...
- Прагнення до світла і правди в поезії Д. Павличка I. Правдоборча постать Дмитра Павличка (разом з Ліною Костенко та поколінням “шістдесятників” відстоює право поезії бути найвищим авторитетом української літератури, визначає шляхи розвитку української поезії). II. Правда поетичного слова. 1. Перша збірка “Любов і ненависть” (1955) (літературне визначення поета, висока оцінка Андрія Малишка: “В поезії Дмитра Павличка розвинувся, задзвенів, зацвів у слові вічний голос прикарпатського […]...
- Україна в поезії Володимира Сосюри І. Володимир Сосюра – співець рідного народу (присвятив творче життя своєму народові, розвитку його культури, рідної мови, любій Україні: “Я іду до гаю. Краю, ти мій краю, Кращого за тебе я в житті не знаю!”). IL Невмируща любов до України. 1. Палка любов до української мови (“Як не любити ріпну мову”: мова – це душа […]...
- Пісенні корені поезії Т. Г. Шевченка Коли народу не дають висловити свою ментальність, він її виспівує. Пісні, думи, балади, епос – це єдність поезії й історії, минулого і майбутнього, пам’яті й прагнення. Великий поет, наче з джерела велика ріка, виростає з народної поезії. Але він не повторює її, хоча нею живиться. Перлина за перлиною здобуває він з цього моря, щоб потім […]...
- Юрій Іздрик – ниті між нами тонкі й невидимі Ниті між нами тонкі й невидимі Прірва між нами глибока і темна Довго долали ми хащі задимлені Аж зрозуміли що це даремно Довго в’язали мости ліанні Аж дов’язали драбину в небо Аж зрозуміли в своїй нірвані – Небо вже зайве його не треба Небу давно вже час помирати Нам вже давно – починати жити Канатохідці […]...
- Герасим’юк Василь – У захристії трійця стоїть У захристії трійця стоїть. Біля неї стану, Доки ти принесеш три свічі, Три свічі для Йордану. Запалю три свічі на Йордан, Ти обів’єш зіллям, І запахнуть черленим уста Під хрестом білим. Золотіють в ріці на Йордан Від свічок лиця. Розійдуться в ріці уста, Бо в руці – трійця....
- Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” (3 варіант) В. Самійленка з дитинства оточувала українська атмосфера: бабуся розповідала йому казки, у хаті лунали пісні та українська мова. Великий вплив на майбутнього поета мав Шевченко. Роздуми в поезіях В. Самійленка – це переважно думка про смертність людини, про її безсилля супроти вічності, про безсмертя поезії. У своїй творчості він приділяє увагу висвітленню проблеми української мови. […]...
- Твір на тему: Поезія торкає струни душі моєї Поезія – художньо-образна словесна творчість, це твори, написані віршами. Ось що таке поезія на словниковій мові. Це сухе, безбарвне пояснення слова “поезія”. Насправді ж слово “поезія” вбирає в себе багато понять. Воно пов’язане, по-перше, з поетами. Хто ж такі поети? Поети – це не просто люди, які займаються римуванням (хоча вірш може бути і без […]...
- Яскравість і сила поетичних образів у поезії М. Вінграновського “Грім” Микола Вінграновський – поет, прозаїк, знавець і співець природи. Ще з дитинства він відзначався допитливістю та веселою вдачею, мав надзвичайний хист бачити те, що інші не завжди помічають. Він відчував неповторну красу природи, людську доброту. М. Вінграновський – майстер поетичних пейзажів. У його поезіях немає різкої грані між людиною і природою. У вірші “Грім” автор […]...
- Іван Малкович – Свічечка букви “Ї” СВІЧЕЧКА БУКВИ “Ї” Хай це можливо і не найсуттєвіше але ти дитино покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви “ї” а також витягнувшись на пальчиках оберігати місячний серпик букви “є” що зрізаний з неба разом із ниточкою бо кажуть дитино що мова наша – солов’їна гарно кажуть але затям собі що колись можуть настати і […]...
- Духовні цінності людини в поезії Ліни Костенко Духовні цінності людини в поезії Ліни Костенко. Духовні цінності людини своїм корінням сягають глибокої давнини, коли ідеалами була щира та чесна праця, турбота за її успіхи, коли життя приводилось у відповідність до законів Бога і природи. На жаль, наш прагматичний вік наклав свої корективи на духовність людини. Поставити свого сучасника обличчям до норм, що їх […]...
- Віршова спадщина Климентія Зіновіїва та Івана Некрашевича Давня українська література – праоснова всієї української літератури. Віршову спадщину давньої української літератури переважно становлять твори на релігійну тематику. За жанрами це були епіграми, елегії, панегірики, сатиричні вірші. Видатними поетами XVI-XVIII століть були Климентій Зіновіїв, Іван Некрашевич, Касіян Сакович, Лазар Баранович та інші. Серед віршованих творів найбільше було віршів сатирично-гумористичних, які спиралися на народний гумор. […]...
- Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” (2 варіант) Твори Володимира Самійленка сповнені почуттям любові до Батьківщини – прекрасної, мальовничої, але страждаючої в неволі. У них – біль за народ, а ще надія на те, що здобуде він врешті-решт і незалежність, і право на розвиток своєї культури і спілкування рідною мовою. Українська мова… Ніжна, лагідна, мелодійна. Заборонена, покріпачена, розіп’ята. Здається вона поетові дорогим діамантом, […]...
- Леся Українка – Голосні струни ( Нарис ) … І fiori nati dal mio cor, I versi che pensavi, ma che non scrissi, Le parole d’amore che non ti dissi. Stecchetti [Квіти, що народились в моєму серці, Вірші, що їх я придумав, але не написав, Слова кохання, що їх не сказав тобі. Стеккетті (італ.). – Ред.] Коли вона йшла вулицею, […]...
- Душевні струни Навіщо, сльози лити, Ти, не зможеш, його розлюбити! Попри, весь, біль невдач, Ти, скажеш, йому пробач! У найважчі миті, смутку, Візьми, до рук, своїх телефонну трубку, Зателефонуй, найкращому другу… І, викинь із квартири, ляльку Вуду! Магія, тут не зарадить, Навіть, біль, твій не послабить, Ти, накличеш, на себе, велике лихо. І, навколо, тебе, стане тихо. […]...
- Символічний зміст поезії Я. Щоголіва “Листопад” Кожна пора року красива і неповторна по-своєму: і білосніжна зима, і весела буйнотравна весна, і красне літечко, і золота осінь. Про ці пори року складено безліч казок, прислів’їв, літературних творів. Багато поетів малювали картини природи, оспівували її неповторність і красу. Видатним майстром пейзажної лірики є Яків Щоголів, який у своїх поезіях зобразив природу у різні […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови в поезії Дмитра Павличка Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови в поезії Дмитра Павличка. Рідне слово, мова рідного народу – це одна із наскрізних тем у творчості Дмитра Павличка. У часи, коли сфера використання української мови була звужена, мова принижена. Д. Павличко написав сонет “О рідне слово, що без тебе я?” (1956), який увійшов до “Київських сонетів”. Перший […]...
- Любов до рідного слова в поезії М. Рильського О рідне слово, що без тебе я? Дмитро Павличко “Ну що б, здавалося, слова”, – розмірковував Тарас Шевченко більше ніж півтора століття тому і приходив до висновку про надзвичайну силу рідної мови: почуєш, і “серце б’ється – ожива”. Адже це духовна схованка народу, в яку віками він складав біль пережитого і досвід свій, і миті […]...
- Зображально-виражальні засоби в поезії Володимира Сосюри “Любіть Україну” Щирість, задушевність, яскрава, емоційно наснажена образність, звернення до найсокровенніших людських почуттів – основні риси поетичної спадщини В. Сосюри, якого справедливо називають одним із найтонших ліриків української літератури XX століття. Боротьба й кохання, ці, здавалось би,”непоєднувані поняття стали лейтмотивом творчості поета. Він намагався осягнути складність та неоднозначність епохи, сучасником якої був. Драматичною була доля поезії В. […]...
- Поетичний образ України у поезії Лесі Українки Поетичний образ України у поезії Лесі Українки Леся Українка, письменник-боєць, мала “в серці те, що не вмирає”, тобто палкий прометеївський вогонь любові до трудящих людей, до Батьківщини. Цю велику любов вона пронесла через усе своє життя. Поетеса оспівувала красу України, лила гіркі сльози над долею людей і вкладала у їхні руки слово-меч, кликала до боротьби, […]...
- Герасим’юк Василь – Мав би я чорне лице Мав би я чорне лице До тебе іти. Мав би я чорне лице Тебе обминати. Мав би я чорні уста Сказати: прости. Мав би я чорні слова Не зради, а страти. Музика, що ридає, Засне у сльозах. Музика, що ридає, Інакше не може. Як у космацькій корчмі, Сидять при ножах Наші роки в душі І […]...
- Леся Українка – де тії струни, де голос потужний Де тії струни, де голос потужний, Де теє слово крилате, Щоб заспівали про се лихо Щастям і горем багате? Щоб понесли все приховане в мурах Геть на просторі майдани, Щоб переклали на людськую мову Пісню, що дзвонять кайдани? Єрусалим мав свого Єремію, Що голосив серед поля; Чом же свого Єремії не має Наша зруйнована воля? […]...
- Гей, вдарте в струни, кобзарі… – Тичина Павло Гей, вдарте в струни, кобзарі, Натхніть серця піснями! Вкраїнські прапори вгорі – Мов сонце над степами… Гей, рясно всипте цвітом шлях, У дзвони задзвоніте! Вкраїнське військо на полях Йде, славою повите. Дзвенять слова мов у сріблі Братерськії, веселі. А десь на морі кораблі Розбилися об скелі… Земля схотіла жити знов – Шумлять потужно ріки. Благословіть […]...
- Трагічна доля поезії “Любіть Україну” Володимира Сосюри Володимир Сосюра віддано любить Україну, народ свій, якому впродовж його тернистого шляху випало зазнати стільки кривд і поневірянь. Згадаймо Тараса Григоровича, який усе своє полум’яне життя поклав на олтар Вітчизни України, матері, неньки єдиної, найдорожчої. Про палку любов до неї він з далекої Орської фортеці посилав свій голос: Я так її, я так люблю Мою […]...
- Настрої задуму в поезії В. Підпалого Ми є! Були! І будем ми. Й Вітчизна наша з нами. І. Багряний Моя Україна.. Мій рідний край, великий-превеликий, неповторний у своїй красі! Його поля, луки й ріки хвилюють, бентежать душу, викликають такі емоції, що пісня ллється з уст. Україна – це сліпуча синь неба, легкокрилі тополі та червона калина, хрещатий барвінок і огнисті мальви. […]...
- Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива” (1 варіант) Із надзвичайною любов’ю автор вірша наголошує на відродженні української мови. Українська мова – це мова моїх пращурів, її коріння поринає у сиву давнину. Українська нація має свої звичаї, обряди, має свої естетичні ідеали. Мова такої нації не може зникнути безслідно. Неможливо її й знищити, як це хотіла зробити царська Росія. Саме про невмирущість цієї мови […]...
- Юля Миргородська – Хай заграють струни тобі засипані пилом Хай заграють струни тобі засипані пилом. Хай для тебе приборкує небо свій залп. А ти будеш іти на амінь, набиратися сили. Твоя тінь на очах буде стрімко угору зростать. За квадранс в землю пустиш могутнє коріння. І запустиш долоні у хмари, і птахом підкориш дощі. Бо повіриш у чари, сподіваючись на спасіння Затверділої, в темінь […]...
- Творчі джерела поезії Василя Симоненка Творчі джерела поезії Василя Симоненка Василь Симоненко. Поет-“шістдесятник”. Недовгим був його життєвий і творчий шлях, та його поезію знають як у нашій країні, так і за її межами. І сьогодні поезії В. Симоненка хвилюють людські серця, кличуть до дружби, праці, закликають до боротьби. Поетична творчість В. Симоненка живилася джерелами народного життя, піснями, скорботою і радостями […]...
- Опис весни у поезії М. Рильського “Ознаки весни” Максим Рильський – співець улюбленої природи. Навколишній світ відбивається вже у найперших віршах, що склали книжку “На білих островах”. Природа рідного краю – головний образ його ліричних поезій. Тільки людина, закохана в рідний край, природу, так щиро і виразно може писати. А ще необхідна неабияка спостережливість, щоб розпізнати ознаки весни і повністю яскраво і поетично […]...
- Близькість поезії “Веснівка” до народних веснянок Однією з основних ознак романтизму в український літературі є продовження традицій фольклору, звертання до літературних надбань народу. Ось чому так часто ми зустрічаємо у творах поетів-романтиків сюжети, мотиви, образи, запозичені з усної народної творчості, а також виражально-зображальні засоби української словесності. Яскравим прикладом звернення до скарбниці українського фольклору є вірш “Веснівка” видатного поета-романтика Маркіяна Шашкевича. У […]...
Вірші борзяка дмитра.