Трагедія однієї селянської родини як частка трагедії української нації (за романом “Марія”) (1 варіант)
Українська земля багата на родючі поля, на талановитих, щедрих душею людей. Вона пишається своїми синами та дочками і дарує їм свою любов, свої чесноти та багаті плоди. На ній народжуються сім’ї, в яких люди беззастережно довіряють один одному, щиро люблять один одного і працюють, допомагаючи один одному. Так було у родині Перепутьків, доки вітер революції не розвіяв по всіх усюдах безтурботне сімейне життя.
Не все спочатку складалося добре у цій родині. Корній, що повернувся з солдатчини матросом, не відчував тяги до землі та праці. Йому
Народився ще один хлопчик, назвали Лавріном. Йшли роки, підростали діти, збільшувалися достатки, “Прибуває потроху землі. За хатою засадився новий садок, і молоденькі щепки щовесни вкриваються ніжним усміхненим цвітом”. Корній став справжнім господарем, поважним членом селянської громади. Шанують і Марію, вправну господиню і вірну дружину. Та й діти радують батьків: Надія “слухняна, весела, гарна” дівчинка; Демко став гарним парубком; Лаврін, хоч і малий, а вже допомагає родині. Тільки Максимові не прощається. Він краще поганяє на вулиці з хлопчаками або зробить якусь капость. “О, на це Максим перший майстер. Корнієві не раз приходилося вислухувати від сусідів за Максимові вчинки… ” З цього ледаща і виріс “пролетарій”, який не хоче ані працювати, ані батьків поважати.
Трагедія родини Перепутьків починається з того часу, як забрали Демка у рекрути, а згодом потрапив він на германський фронт. Не довелося хлопцю повернутися додому. Багато було таких парубків які з фронтів багатьох війн більше ніколи не верталися до родини. Це було велике нещастя для українських людей, які відправляли своїх дітей невідомо куди, щоб ніколи їх не побачити. Зате поверталися інші, “переодягнені” у “більшовкцьку шкуру”. “Френчі, чоботи й галіфе. Крекотом потрясає планету страшний російський мужик. Земля України дуднить від тупоту орд революції”. Пролетарська революція принесла на українські землі лише незрозумілі мітинги, ганебне зречення Бога і страшний безлад. Пролетарії розтягували скрізь двори панів та куркулів. Селяни не мали змоги навіть сіяти, бо весь час відбувалися мітинги. Усі сваряться: хто за Україну, хто за рівність та братство, а хто мріє лише про працю на рідній землі. А скрізь лише одні плакати, в яких просять українців виконати свій обов’язок і стати у ряди народної армії. Та ті лише кепкують, бо нікому не довіряють. Корнія цікавить власна ділянка, а Лаврін мріє про самостійну Україну: “Читав про козаків і твердо вірив, що, як тільки буде Україна, одразу стане козаком”. Максим іншої думки, веде у селі більшовицьку агітацію. Селяни дивляться на нього і не розуміють, як у такій працьовитій родині народився такий ледацюга, якому б тільки байдикувати: “Той твій сіцілізм, чи як там його звеш, назви ліпше ледарством і розпустою… ” Старі Перепутьки раптом розуміють, що “настав початок кінця”. Закінчилося їхнє щасливе життя, прийшов “жорстокий дух руїни”. Надходять звістки, що забирають у них корову, згодом і коней. Корній у розпачі: “Була війна – не зломила, то прийшли банди голодранців, які доконають”. А ці “онучари” і справді намагаються “доконати” селян. Ще й понабігало “кацапів” з торбами, заполонили усю Україну, і тепер немає що їсти, “Земля України стогне, п’є кров, насичується, лускає, криється високими, дикими бур’янами”. Щоб не загинула Україна, “Сатана” вигадав “НЕП” та “УРСР”. Корній відчував себе непотрібним, бо Максим весь час називав його “кулачнею”, та і його віра у землю вмерла. Лаврїна скоро забрали в табори, що. сталося не без допомоги Максима. А той шаленіє усе більше від безкарності: виганяє батьків з хати, відрікається зовсім від них як від куркулів.
На Україну прийшли злидні, люди хворіють і помирають. Хто ж відмовляється віддавати хліб, того чекає Сибір. “Україна корчиться з голоду колгоспів, обливається потом, риє свій чорнозем і видирає з землі “хлєб”, щоб нагодувати ненаситну Москву. Голод владно запанував на українській землі. Селяни відчувають безвихідь. Тільки й чутно, що про наказ “к кулакам і іх пасобнікам надо прімєнять самиє жестокіє мери воздєйствія… “
У Корнія “останнє тепло кипучого родинного життя випаровується на очах”. Марія дуже хворіє, їй усе важче підводитися. Тільки думки про хвору дочку Надію та її дитину підводять стару з ліжка. А тут ще одне лихо: Надія втратила розум від голоду і вбила свою дочку, а потім її з’їла. Корнію здалося, що йому сниться страшний сон. Він узяв сокиру і вбив сина, який зробив стільки “добра” своїй родині. Саме він приніс у село бацилу більшовизму, він прогнав батьків і зрадив брата; він зрікся своєї родини. Від щасливої сім’ї нічого і нікого не залишилося. Повісилася Надія, гниє десь у Сибіру Лаврін, Демко загинув. Корній після убивства уходить в нікуди, а незабаром помирає і Марія.
Отак і закінчилося щасливе життя щасливої родини. Зникла і сама родина. Ніхто у селі більше про неї не згадає, бо і села того вже немає: майже усі селяни загинули чи померли від голоду. І виходить, що родина Перепутьків стала лише однією з багатьох і багатьох сімей, яких спіткало таке нещастя. Гинуть родини, гине Україна…
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Трагедія однієї селянської родини як частка трагедії української нації (за романом “Марія”) (2 варіант) Якщо згадувати українську історію, то просто впадаєш у розпач: стільки там навалено старих кістяків, стільки там болю та розпачу, стільки там кривавих сторінок. І скільки добавилося там смертей від голоду, скільки втрат через “доброзичливість” власних родичів! І так важко було жити, а тут ще сини, чи брати, чи ще хтось з близьких тобі людей намагаються […]...
- Трагедія однієї селянської родини як частка трагедії української нації (за романом “Марія”) (3 варіант) Що для людини є найважливішим? Я гадаю, що це родина. Саме вона виховує людину, привчає її до звичаїв, намагається дати поняття про життєві цінності, відчути смак родинної любові й любові до усіх людей. І якщо ми забуваємо про сім’ю, то стаємо відлюдьками, нас може притягнути до себе будь-яка химера, перетворивши на вовкулак, як це сталося […]...
- Трагедія однієї селянської родини як частка трагедії всієї української нації (за романом У. Самчука “Марія”) Роман Уласа Самчука “Марія” – один із найдовершеніших творів про трагічну долю України в роки Першої світової війни та революції, насильницьку колективізацію й голодомор. На прикладі життя однієї родини письменник показав страждання всього народу. Перша світова війна була поштовхом до революції 1917 року. Потяглися з фронтів солдати. Якось біля церкви зібралося багато людей, і якийсь […]...
- Твір-відгук. Сім’я Перепутьків – своєрідна художня модель української родини кінця XIX – початку XX століття (за романом Уласа Самчука “Марія”) Твір-відгук. Сім’я Перепутьків – своєрідна художня модель української родини кінця XІX – початку XX століття (за романом Уласа Самчука “Марія”) Нарешті настали для України такі часи, коли ми, не криючись, можемо сміливо називати імена тих талановитих українських письменників, про яких донедавна знати не хотіли, називаючи їх “чужинецькими белетристами”. Серед таких і письменник Улас Олексійович Данильчук-Самчук […]...
- Трагедія українського села (за романом Уласа Самчука “Марія”) У житті, як на довгій ниві – все трапляється. Перед нами розгортається епопея життя головної героїні однойменного роману “Марія”. У. Самчук навмисне показує її життя читачеві від першого дня появи на світ. Народилася вона щасливою дитиною. У неї були люблячі, лагідні батьки. Але життя – це, як правило, синтез білих і чорних кольорів, щасливих і […]...
- Значення атмосфери трудового життя для морального відродження людини (за романом “Марія”) (1 варіант) Нам відомо з підручників біології, що, згідно з теорією Ч. Дарвіна, людина походить від мавпи. Ця людиноподібна істота вирішила трохи попрацювати, і з нею сталося диво. Здається, подібне диво сталося і з Корнієм Перепутькою з роману Уласа Самчука “Марія”. Цей чолов’яга перетворився з ледаща та байдикуватого непотребу на хазяйновиту і працьовиту людину. Плодовита земля та […]...
- Образ Марії – символ багатостраждальної України (за романом “Марія”) (3 варіант) Улас Самчук не міг мовчати, знаючи страшну правду про роки встановлення Радянської влади в Україні, тому і написав роман “Марія”. Він бачив несправедливість тогочасних законів, він обурювався безладом, який створювали більшовики. Але найбільше його вразили безправні жінки, які будь-що намагалися зберегти власні родини, які хотіли бачити щасливими своїх дітей. Та не судилося їм щастя… Між […]...
- Образ Марії – символ багатостраждальної України (за романом “Марія”) (1 варіант) Багато було в Україні жінок, здатних безмежно любити працю, свою родину, свою землю, І, здається, саме їм рідна земля доручала нести на своїх плечах непомірний тягар відповідальності за усе, що відбувається на її безкрайніх просторах. Ці жінки повинні були вистраждати щастя не тільки для власної родини, а й для усього людства. Як це довелося зробити […]...
- Значення атмосфери трудового життя для морального відродження людини (за романом “Марія”) (3 варіант) Усе життя наші предки працювали, бо знали: без праці вони загинуть від голоду. Добували собі працею їжу ще у вік кам’яний, працювали і в середні віки, і у вісімнадцятому, дев’ятнадцятому сторіччях. Люди розуміли, що без діла вони перетворяться на трутнів, які живуть лише крадіжками та обманом. Це розуміння праці, безмежна любов до родинного клаптика землі […]...
- Значення атмосфери трудового життя для морального відродження людини (за романом “Марія”) (2 варіант) Що б робила людина, якби не працювала, навіть не підозрювала, що щось подібне існує? Я гадаю, вона неодмінно почала б щось робити, бо сидіти весь час без діла, мабуть, не зможе навіть найзапекліший ледар. Як не дивно, у ледарів є якісь незрозумілі нам виправдання щодо свого неробства. Вони намагаються нас переконати, що не працюють через […]...
- Трагедія роду Половців і трагедія України (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (2 варіант) Юрій Яновський став відомим саме завдяки роману “Вершники”, який був написаний ідеологічно правильно, тобто віддавав хвалу більшовицькій партії. Особливість цього роману – це своєрідність його будови: він складається з окремих новел. Та через всі новели червоною ниткою проходить тема трагедії українського народу, яка полягає в занепаді загальнолюдських цінностей, розпаді роду, родини заради якихось нових реалій […]...
- Буденні проблеми великої української родини в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (1 варіант) У повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” на прикладі однієї родини показане життя українського пореформеного селянства з усіма складностями і суперечностями. Письменник свідомо дотримувався вимог реалістичного зображення, тому в його творі живі, колоритні образи та жива й колоритна народна мова. Глибокий знавець тогочасного селянського життя і побуту, селянської психології, Нечуй-Левицький описав звичайні селянські будні без будь-яких […]...
- Образ Марії – символ багатостраждальної України (за романом “Марія”) (2 варіант) Знала наша українська земля добрі часи, панували на ній добро та любов, відчували люди себе щасливими. Але не так уже і багато було таких днів, коли сонце всміхалася у вікно нашої історії. Пам’ятає наша земля і криваві бої; пам’ятає і голод, і несправедливе розкуркулення, і людожерство, і зречення батьків, і страшні вбивства заради шматка хліба […]...
- Трагедія роду Половців і трагедія України (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (1 варіант) Ішов 1919 рік… Братовбивча війна… Батько іде проти сина, а син проти батька… Страшні часи, часи горя і крові. І страшні вони ще тому, що події ці розгорталися в Україні з жахливою силою. “Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізнавали один одного, а з неба палило сонце, а гелгання бійців нагадувало […]...
- Показ “страшної трагедії Мазепи” як трагедії всієї нації (за поемою “Мазепа”) Постать Мазепи цікавила багатьох письменників різних часів. їх перелік можна починати ще від Байрона і Пушкіна. Ставлення до цього гетьмана різне. Відомо, що в Радянському Союзі його сприймали як зрадника. Для українських патріотів він навпаки був мучеником за Батьківщину. Своєрідне розуміння вчинків Мазепи подає В. Сосюра у своїй поемі. Мазепа представлений у творі з двох […]...
- Буденні проблеми великої української родини в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (2 варіант) І. Нечуй-Левицький любив рідний народ, бажав служити його культурі” берегти й розвивати його мову. З цим були пов’язані численні життєві складності письменника: поліцейський нагляд, неприхильність начальства, злидні, самотність. У 1885 р. він вийшов у відставку і цілком присвятив життя літературній діяльності. З урахуванням того, що тоді продовжував діяти Емський указ, який обмежував права української мови […]...
- Зображення деформації українського характеру під впливом марксистсько-ленінської ідеології (за романом У. Самчука “Марія”) (1 варіант) Улас Самчук у своєму романі “Марія” подав читачеві справжню розгорнуту картину життя українського суспільства на початку XX століття – бурхливого століття воєн, у тому числі громадянських, століття бурхливих соціальних змін. Як дбайливий дослідник, письменник по крихітках зібрав і відтворив риси цього складного буремного часу, закинувши своїх героїв у саму гущавину подій, змушуючи їх переживати страшні […]...
- Зображення деформації українського характеру під впливом марксистсько-ленінської ідеології (за романом У. Самчука “Марія”) (2 варіант) Мабуть, одним з найстрашніших нещасть для будь-якого народу є зміна укладу життя, традицій і звичаїв через зміну ідеології, накинутої зверху, позиченої в іншого народу, чужої для національної ментальності та свідомості. На жаль, український народ зазнав деформації національного характеру в XX столітті. Це’ сталося під впливом радянської ідеології. Людей змушували відректися від їхньої віри, забути мову, […]...
- Трагедія роду Половців (за романом “Вершники”) (1 варіант) Нелегким був шлях українського народу до революції. Ставалося так, що відразу приймали її люди, але виходило і так, що вона призводила до трагедії. Болем озивалося це у серці Юрія Яновського, і, як плід його роздумів, народилася новела “Подвійне коло”, котра потім увійшла до його відомого роману “Вершники”. Ми бачимо, що відбувається у роки революції, під […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (3 варіант) Жовтий князь… Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки “Жовтий князь” – це збірний символічний образ, це втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців у 33-му році минулого століття приніс в Україну голод, смерть, руїну. У романі відтворено реальні події і явища голодомору. Важко читати цю страхітливу хроніку […]...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (1 варіант) Народжений і вихований українським степом, Юрій Яновський одержав від природи романтичне світовідчуття. Він закроєний був на високе місце в царині художнього слова і зайняв його поруч із найвидатнішими постатями національної культури. У середині 30-х років XX століття Юрієм Яновським був написаний дивний і прекрасний історико-революційний роман у новелах “Вершники”, сповнений трагізму і водночас світлої радості […]...
- Історична доля української нації в творчості О. Довженка Історична доля української нації в творчості О. Довженка. Художні твори Олександра Довженка охопили найважливіші віхи історії українського народу. Найбільшу увагу звернув письменник у своїх кінотворах, публіцистичних статтях на події, пов’язані з першою та другою світовими війнами. Історичну долю української нації у смертельних випробуваннях XX століття змалював він у творах “Арсенал”, “Звенигора”, “Щорс”, “Мати”, “Тарас Бульба”, […]...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (2 варіант) У листі до Ю. Яновського Олесь Гончар писав, що ця книга “творилась при такій духовній погоді, при високих температурах для творчої спеки, що й “Слово о полку”. Таким чином справжній художник слова вшанував творчий здобуток іншого художника. І події, і народні герої зображуються в романі в піднесеному й героїчному ключі. Дух народної героїки загалом був […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (1 варіант) Василь Барка – це, звичайно, передусім поет, представник елітної модерної поезії з ідеалістично-містичним світоглядом. Він був одним з тих поетів, які значно розширили стильові горизонти української літератури. Але український читач перш за все знає його як прозаїка, автора роману “Жовтий князь”. До речі, всі критики констатують, що у своїх романах “Рай”, “Жовтий князь” та інших […]...
- Трагедія роду Половців (за романом “Вершники”) (2 варіант) Немало написано творів про братовбивчу війну в Україні в 1919 році. Але яскраво І правдиво описати ці події вдалося небагатьом письменникам. Одним з таких співців епохи був Юрій Яновський. Роман “Вершники” – твір дещо незвичайний. Він складається з восьми новел, пов’язаних між собою ідеєю, темою та героями. Кожна частина немовби виступає новим ракурсом у розгляді […]...
- “Гомер української прози XX століття” (Улас Самчук і його повість “Марія”) Його життя пройшло “у вічному вигнанні”: Німеччина, Польща, Канада. Та де б не був, думки були на Україні. Його увагу привертала Східна Україна (У. Самчук – виходець з багатої волинської родини), Україна, як він говорив, Скрипника та Хвильового. “Мене,- згадує письменник,- тягнуло туди багато магнітів, а головне – моє нестерпне, безупинне бажання писати”. Улас Самчук […]...
- Трагічна доля селянської родини (за оповіданням Панаса Мирного “Морозенко”) Я прочитав оповідання Панаса Мирного “Морозенко” і вважаю, що всі біди сім’ї Катрі через їхню бідність. У Катрі не було коштів ні на одяг, ні на їжу. Тому Катрин син Пилипко вирішує іти посівати до хрещеного батька, щоб на Новий рік мати його була щаслива. Але як же тоді інші люди ходили до сусіднього села […]...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (3 варіант) Так проходили дні, місяці і, нарешті, роки. По селах, містах і містечках Лютувала громадянська війна. М. Хвильовий. Багато хто з українських письменників відтворив події громадянської війни в Україні, бо багатьох із них вона торкнулася особисто. Та це й не дивно, бо, мабуть, не було такої людини, яку б не зачепила війна. Розглядаючи події того часу […]...
- Образ Мирона Катранника як уособлення духовної сили нації (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Роман Василя Барки “Жовтий князь” – це перший в українській літературі великий прозовий твір, присвячений національній трагедії України – голодомору 33-го року. Цей твір за жанром роман, хоча його можна було б назвати, на думку О. Забарного, сімейною хронікою: у ньому розповідається про життя Мирона Катранника і його родини від осені 1932 до жнив 1933 […]...
- Трагічна доля Марії (за романом Уласа Самчука “Марія”) … І перед нею помолюся Мов перед образом святим Тієї матері святої… Т. Шевченко Видатний український письменник Улас Самчук назвав свій роман ім’ям головної героїні – Марії. Образ героїні став образом-символом, втілюючи в собі страждання всіх матерів України. Недарма твір має красномовну присвяту: “Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933”. Здається, Марія […]...
- Атмосфера української родини в оповіданні “Свекор” Для кожної людини найголовніше в житті – її сім’я. В українських родинах особливу увагу завжди приділяли вихованню дітей, бо розуміли, що ті звички, правила поведінки, які маленька людина засвоїть іще в дитинстві, будуть із нею на все життя. Добрим гумором, щирістю відзначаються твори про українську родину й про дітей С. Васильченка. Так, з любов’ю описує […]...
- Історична доля української нації в творчості О. Довженка (2) Історична доля української нації в творчості О. Довженка Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Прекрасна вона в стражданнях і в смерті за неї. Але найсвітліша краса її в труді. О. Довженко Олександр Довженко – кінодраматург, режисер, письменник, художник, патріот своєї землі. Всім, що створив письменник, він завдячує народові, з якого вийшов. І в центрі його […]...
- Члени родини Катранників – носії загальнолюдських ідеалів (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Головними героями твору В. Барки “Жовтий князь” є селяни – родина Катранників. Сам автор назвав свій твір родинною хронікою. Тема роману – голод тисяча дев’ятсот тридцять третього року. Це був страшний час, коли в Україні загинуло багато людей. Нічого було їсти, траплялися навіть страшні випадки людожерства. Василь Барка показав усі темні сторони життя людей, але […]...
- Утвердження незахищеності Києва як символа української нації у поемі Максима Рильського “Неопалима купина” Утвердження незахищеності Києва як символа української нації у поемі Максима Рильського “Неопалима купина” В історію української літератури Максим Рильський увійшов як самобутній національний поет, патріот України, який щиро і високо підносив національну ідею, будив історичну пам’ять свого народу, утверджував думку про його талановитість, національне відродження країни, невмирущість рідної мови. Тому, на мою думку, не дивно, […]...
- Утвердження незахищеності Києва як символу української нації у поемі Максима Рильського “Неопалима купина” В історію української літератури Максим Рильський увійшов як самобутній національний поет, патріот України, який щиро і високо підносив національну ідею, будив історичну пам’ять свого народу, утверджував думку про його талановитість, національне відродження країни, невмирущість рідної мови. Тому, на мою думку, не дивно, що його поеми “Слово про рідну матір”, “Жага”, “Неопалима купина” та збірники “За […]...
- Трагедія роду Половців і трагедія України (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Був собі давній рибальський рід Половців. Батько – Мусій Половець, досвідчений рибалка. Половчиха теж “доброго рибальського роду, доброї степової крові”, “стала до бою за життя, за рибу, стала поруч Мусія”. Вона народила хлопців “повну хату”, що тісно стало в ній “од їхніх дужих плечей”, але “тримала… в залізному кулаці, мати стояла на чолі родини, стояла, […]...
- Життєва правда про Голодомор у повісті У. Самчука “Марія” (1 варіант) Страшна історична подія, голодомор 1932-1933 років, – одна з тем, якої торкалися у своїх творах письменники української діаспори. Та це й не дивно, бо хіба могли тоді відкрито торкнутися тем репресій радянської влади митці слова, які жили й творили в Україні? Тільки захищені чужою землею, небайдужі до долі рідної держави патріоти писали всю правду про […]...
- Ідеал української дівчини (за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) (2 варіант) Легенда про Марусю Чурай добре відома в Україні. Хоча жодних історичних свідоцтв її існування не лишилося, вона живе в пам’яті народній як утілення високої сили кохання, душевної краси, безкомпромісності, великого поетичного дару. Не випадково захопила ця легенда Ліну Костенко, яка в сучасній українській поезії є взірцем професійної і людської гідності та сумління. Де в чому […]...
- Смерть та відродження родини Катранників (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Я був глибоко вражений, коли дізнався, що всі події, зображені у романі “Жовтий князь”, відбулися насправді, це реальна історія однієї родини. Лише імена героїв автор змінив для більшого узагальнення. Адже насправді таких родин були тисячі… Родина Катранників уособлює свідомість, мислення народу, а її страшна трагічна доля – відображення долі мільйонів українців. Це була звичайна селянська […]...
- Марія – це вічне добро (за однойменним романом У. Самчука) Марія – звичайне слов’янське ім’я. Мою бабусю теж звали Марією, вона була селянською жінкою, мала п’ятьох дітей, яких виховувала та “виводила” в люди сама. Мій дідусь не повернувся з війни, пропав безвісти. Кожного літа я приїздила до бабусі в село, бачила, як вона поралася на городі, дуже любила доглядати городину, а яка у неї була […]...
Весна найкраща пора року твір.