Треба мовчати

Related posts:

1. Крістік Хрустік – Не треба слів, давай мовчати Не треба слів, давай мовчати. Це все-життя, а ми в нім люди. І часом коли хочеться збрехати, Подумай ти, що потім буде. Чи треба тобі в щасті, а чи може в горі Та спокуса, що приведе до грішних дій? Ми всі тут рівні, всіх брехня нас губить. Лиш правда, то розрада їй. Давай мовчати, але […]...
2. Наталія Пиж – Не треба. Від тебе нічого Не треба. Від тебе нічого не треба. Лиш дотики рук залиши. Візьми все, що було Далеко до себе Сховай, на гудзок зав’яжи. Не муч мене знову, Не край мені серце І душу не ріж на куски. Ти просто піди Далеко-далеко Лиш спомин про слід залиши. Бувало і гірше Пройшло все, забулось, Згубилось у просторі днів. […]...
3. Я мовчати більш не взмозі Я мовчати більш не взмозі: “Зай, тебе я не кохаю”. Нам з тобою не подорозі. Хоч й додому проваджаю. Чесно, почуттів не має. Ці поцілунки холодні як лід. Чому роблю це сам не знаю. Мабуть, покінчити з цим вже слід. Не плач, не плач не треба. Тут страждання не допоможуть. В них нема тії потреби. […]...
4. Роман Штігер – Мовчати Блукаю руками у твоєму волоссі Ми босі бредемо бозна-куди До осені рудоволосолої Здавалось прийдемо Здаватись? Не хочу! тільки знову не йди! Не потрібно цих прощай і до завтра До кращих часів дороги не йдуть Ти прокинешся зранку завчасно Й прошепочеш коханий я тут Знову кров застигатиме повільними Рухами і все як завжди іде в нікуди […]...
5. Я тебе люблю, але змушений мовчати Я тебе люблю, але змушений мовчати, Ніяк не можу я тобі про це сказати. Боюсь відмови, усмішок нещирих і образ, Засудливих розмов, які спіткати можуть нас. Мені лиш треба страх перерости, Зізнатися тобі і усе розповісти. Лиш погляд твій ніжний, сповитий надії Ось і нарешті здійснилися мрії! Але минали роки і горіло бажанння, І я […]...
6. Вже все минуло Вже все минуло, відшуміло В круговороті довгих днів Все спопеліло тихо й вміло Взірці принад, надій і снів. Все згасло, стало загадковим, І недосяжним, мов життя І знаменує час цей новий І нова пісня й каяття… . І хай пройшло все Тихо й вміло Взірці принад, надій і снів… Та все ж не все ще […]...
7. Микола Вінграновський – Так треба Так треба. Повернень – доволі! Не треба. даремно. Недолі потреба? Напевно, недолі… Недолі, напевне, потреба? Недолі? Даремно! Не треба! доволі Повернень! Так треба. 1964...
8. Олена Теліга – Не треба слів “Не треба слів. Хай буде тільки діло. Його роби – спокійний і суворий, Душі не плутай у горіння тіла, Сховай свій біль. Стримай раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі Душа і тіло, щастя з гострим болем. Мій біль бринить. Зате, коли сміюся, І сміх мій рветься джерелом на волю. Не лічу слів. […]...
9. Надя Ковалюк – Не треба більше спогадів… Мовчи! Не треба більше спогадів… Мовчи! Хай за плечима стогне й плаче вітер, Допомогти не може він нічим, Що в нашому саду вмирають квіти. Не воруши той день, коли ти йшов, В думках перебираючи причини. У тім, що вічна пам’ять, не любов, Повір, на цій землі ніхто не винен. Ти ще у снах повернешся колись На […]...
10. Євгенія Огородня – Мені не треба Мені не треба дорогий ресторан, Мене влаштовує вигляд помітних ран, Не треба надмірної уваги, Не шукаю дешевої розради, Тут є лише неймовірна сила, Яка вільну людину накрила, І маючи дивовижні крила, Тихо і вільно вниз полетіла, Своє серце в огні Навмисне губила, Думки свої била… Я не та, що на небі зірки ловила, І не […]...
11. Микола Вінграновський – Минулося. І вже не треба Минулося. І вже не треба. Воно минуло, не болить. Над білим полем біле небо, В гнізді сорочім сніг сидить. І тихо видно білі дива, На руку руку ніч кладе… А тінь тремтливо-полохлива – Хтось наче йде! Хтось наче йде… Минулося… Твоя ця мИна, Цей подих опівнічних губ, Ця купина неопалима – Забув би вже, давно […]...
12. Ліна Костенко – Не треба класти руку на плече Не треба класти руку на плече. Цей рух доречний, може, тільки в танці. Довіра – звір полоханий, втече. Він любить тиху паморозь дистанцій. Він любить час. Хвилини. дні. Роки. Він дивний звір, він любить навіть муку. Він любить навіть відстань і розлуку. Але не любить на плечі руки. У цих садах, в сонатах солов’їв, Він […]...
13. Іра Сас – Так тяжко буває мовчати Так тяжко буває мовчати.. Крізь дощ я несу цю покуту. Навчи мене, любий, кохати Холодну, примхливу, замкнуту! Така вже буваю бездушна.. Лиш очі твої, мов магніти, І небо паде непорушне.. Давай без зупину горіти? Все тяжче буває мовчати.. Збереш з моїх вуст цю отруту? Навчи мене, милий, палати.. Красиву, щасливу, розкуту!...
14. Не треба зайвих слів Не треба зайвих слів, переживань, Душа болить, одразу, як згадаю Багато почуттів, емоцій – тобі дань, Мій розум хоче бути вільним, спокою не маю… Позбутися не можу тої думки, Що все завершено й взаємності нема, Коли б тебе не бачив – малював малюнки, В душі моїй одразу панівна весна… Старався, вже не міг, але забуть […]...
15. Надя Ковалюк – Не займай мою душу… не треба Не займай мою душу… не треба, Я не вбита тобою… жива. Знаєш, я, на відміну від тебе- Не кидаю на вітер слова. Але, врешті, кому яке діло, Що не справдив найбільшу із мрій? Я дарую тобі своє тіло, Але душу чіпати-не смій! Бо пече ще брехня, як кропива, Бо слова-не потрібні… мовчи. Бо душа-ще чекає […]...
16. Анастасія Кравець – Що ще тобі треба? Що ще тобі треба? Літаєш по небу, Тнеш обрії серця, Калічиш думки… Душа в тобі тліє І голос німіє.. Куштую безсоння Твоє – залюбки.....
17. Твір на тему: Чому і від кого треба охороняти природу? Чому і від кого треба охороняти природу? У школі нас вчать, що природні ресурси – це народне багатство, що природу треба охороняти. Це все правильно, але чи завжди ми замислюємося над своїми вчинками, чи кожен може впевнено сказати, що він не шкодить природі рідного краю? І взагалі, чи всі розуміють, що таке природа, чим вона […]...
18. Ірина Саковець – Бо так мовчати вмієш тільки ти Бо так мовчати вмієш тільки ти, Із гордістю і пристрасно мовчати. В мовчанні нашім чути, як світи Десь високо знаходять свій початок, Утоплених на дні морському сни, І сірих чайок зойки над припливом, І відгуки торішньої весни, І голоси непройденої зливи. Мовчати і не вірити словам, Бо не завжди те кажеш, що хотіла. Слова насправді […]...
19. Микола Вінграновський – Сміятись вам, мовчати вами Сміятись вам, мовчати вами, Вашим ім’ям сповнять гортань І тихотихими губами Проміння пальчиків гортать… На лист, на сніг, на квіт, на тіні, У шелест і нешелестінь, Стелить в душевному тремтінні Солодку, юну вашу тінь, І в світанковім сумовинні Прощально пестить шию, ніс І сонні соняшники сині В солонім сонці сонних кіс, І знать одне: любити […]...
20. Василь Стус – Напевне, так і треба Напевне, так і треба – Судилося бо так: Упали зорі з неба І надломили мак. Така знялася хвища – Ні неба, ні землі, Лиш чорне кладовище По нищеній ріллі. Залопотіла злива, Мов залива – гай-гай! Кохана, будь щаслива! Коханий мій – бувай! 30.09.1972...
21. Твір на тему: Грішми треба управляти, а не служити їм Мені здається, що це слушна думка: грішми треба управляти, а не служити їм. Адже гроші – це лише засіб для того, щоб задовольнити свої потреби – в їжі, одязі, освіті тощо. Отож нимиті треба управляти, щоб на все вистачало, щоб не витрачати даремно і заробляти їх достатньо й ефективно. У житті, на жаль, бачимо приклади […]...
22. Дмитро Павличко – “Не пригадуй, що було! Не треба… “ Не пригадуй, що було! Не треба Дотикатись до заглухлих ран. Вже душа не б’ється в креші неба, Як розбитий громом океан. Благодать зійшла на темні води, Втихомиривсь і затихнув я. Безпощадний блиск твоєї вроди Лагідно в душі моїй сія. Може, хвилі встануть ще, як піки, І полинуть радо на загин, Але я люблю тебе навіки […]...
23. “Подяки, дамо, не треба мені!” (За баладою Фрідріха Шіллера “Рукавичка”) У баладі “Рукавичка” Фрідріха Шіллера, одного з основоположників класичної німецької літератури, виписаний лише один жіночий образ. Це юна красуня Кунігунда. З балади ми дізнаємося, що дівчина глузлива. Можна цей факт до уваги не брати – хто не намагався в юності утвердитися, за допомогою глузливості сховати свою вразливу душу, захистити себе від цинізму, вульгарності оточуючих. Тому, […]...
24. Степан Руданський – Треба всюди приятеля мати Прийшла в церкву стара баба, Свічок накупила; Де була яка ікона, Всюди поліпила. Іще пара остається, Де їх приліпити?.. “Ага! – каже.- Пошукаю Святого Микити!” Найшла баба і Микиту – Святий чорта ціпить!.. Бере одну йому ставить, Другу чорту ліпить!.. Видять люди й розважають, Щоб там не ліпила. “Що ти, бабо,- кажуть,- робиш? Та ж […]...
25. Твір на тему: Треба вміти читати (твір-роздум) Треба вміти читати (твір-роздум) Мені раніше не дуже подобалось читати. Мені здавалося, що це марна витрата часу. Соромно сказати, але ще в 5 класі я читав дуже повільно, а деякі слова навіть по складах, міг неправильно поставити наголос. А іноді й зовсім спотворював слова при вимові, через що зміст робився зовсім незрозумілим. Але це було […]...
26. “Нам треба голосу Тараса” (1 варіант) Не поет – бо це до болю мало, Не трибун – бо це лиш рупор має, І вже менш за все – “Кобзар Тарас” Він, ким зайнялось і запалало. Є. Маланюк Шевченка ми називаємо основоположником нової української літератури та мови. Для нього омріяним було таке суспільство, де: … І на оновленій землі Врага не буде, […]...
27. “Вірьовку треба вміти вити, прислів’я – розуміти” (за прислів’ями та приказками народів Російської Федерації) Прислів’я та приказки – це невичерпне джерело мудрості народу. Деякі прислів’я та приказки народів Росії прямо підкреслюють значення цього виду фольклору. Так в Якутії можна почути таке: “Прислів’я – притча предків”, “Прислів’я – в усіх на вустах”, “Людське слово – не дзвіночок, прив’язаний до дуги”. Тувинці мають свій запас мудрості: “Вірьовку треба вміти вити, прислів’я […]...
28. Треба судити не за словами, а за справами (за казкою-притчею “Маленький принц”) ( Твір-мініатюра) Антуан де Сент-Екзюпері розповів нам казку “Маленький принц”. Кожна глава казки – це маленька притча з мораллю. “Треба було судити не за словами, а за справами”, – так закінчив Маленький принц розповідь про те, як він доглядав за своєю квіткою – гордою й примхливою трояндою. Це була незвичайна квітка, єдина у своєму роді на цій […]...
29. Ірина Саковець – Я знову до світу вернуся такого ж дня Я знову до світу вернуся такого ж дня, Коли видихається вільно, і прощені всі борги, І тінь врівноважує світло – як інь і ян, А море виконує волю старих і нових богів – Із туги несе береги островам до ніг І мітку гнідої печалі, а біль забирає бриз; Де вечір вмикає зірок рятівні вогні, А […]...
30. “Якщо зірки засвічують – виходить – це комусь треба?” (За поезією В. Маяковського) Якщо доба народжує великих поетів, то це потрібно суспільству. За “срібної доби” у Росії з’явилося багато талановитих поетів, як тих срібних зірок на темному небосхилі. Серед багатьох літературних напрямів початку XX ст. найближчим для В. Маяковського виявився футуризм. Футуризмові, як вважали його прибічники, належало майбутнє російської поезії. Поезія, що існувала поза межами цього напряму, піддавалася […]...
31. “Нам треба голосу Тараса” (2 варіант) Ні у кого зараз не викликає сумніву те, що українці є повноцінною нацією з давньою історією, з оригінальною мовою, літературою і культурою. Але, на жаль, самі українці почувають себе людьми другого сорту, навіть у порівнянні з росіянами, і, тим паче, європейськими народами. Це відчуття переслідує нас, мабуть ще з XVIII сторіччя, коли Україною остаточно заволоділа […]...
32. Твір на тему: Жити спішити треба! (роль громадянина у відродженні і зміцненні української державності) “Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні?” – чітким відлунням б’є у серце ритм слів, написаних Василем Симоненком в минулому столітті, яке позначилося на долі нашої країни тоталітарним режимом. Але минає час, і епохи змінюються. Формуються нові моральні засади співжиття в суспільстві. Та для кожного, хто приходить в цей світ, […]...
33. “… Треба вивчитися жити знов” (за поемою А. Ахматової “Реквієм”) Як істинний поет, Анна Ахматова у своїй творчості не обмежилася тим, що у неї найкраще виходило, – на інтимній ліриці. Вона любила Росію, вона вболівала за її долю і вона серцем відгукнулася на репресії більшовицької влади, сталінського режиму. Тепер важко сказати, чи написала б вона свій славнозвісний “Реквієм”, якби сталінські репресії не торкнулися її родини, […]...
34. Іван Франко – “Не забудь, не забудь… “ Не забудь, не забудь Юних днів, днів весни, – Путь життя, темну путь Проясняють вони. Злотих снів, тихих втіх, Щирих сліз і любви, Чистих поривів всіх Не встидайсь, не губи! Бо минуть – далі труд В самоті і глуші, Мозолі наростуть На руках і душі. Лиш хто любить, терпить, В кім кров живо кипить, В […]...
35. Не треба класти руку на плече Не нужно рук на плечи класть, поверь. Движенье это можно только в танце. Доверие – такой пугливый зверь. Он любит тихий холодок дистанций. Он любит время. дни, года тоски. Он странный зверь, он любит даже муки, Он любит расстоянье и разлуки. Но он не терпит на плече руки. В садах ночных, в сонатах соловьев, Он […]...
36. Твір на тему: “Нам треба голосу Тараса” (2 варіант) “Все йде і все змінюється”, – сказав давньогрецький філософ. Змінюються люди, народи, країни, приходять і йдуть правителі, змінюють одна одну ідеології, режими. Вже майже півтора століття минуло від дня смерті Тараса Григоровича Шевченка, геніального сина українського народу, і за цей час його рідна земля, його Україна значно змінилася: ми нарешті здобули свободу, можемо вільно розмовляти […]...
37. Семенко Михайль – Я хочу Я хочу кожний день Все слів нових Нових нових пісень Ідей нових Я хочу кожний час Новожиття Горіть палать в екстазі Почуття Нових нових пісень І тем нових Я хочу кожний день Років нових! 12. II. 1914. Київ...
38. Твір на тему: Чому треба берегти рідну мову і від кого її слід захищати Чому треба берегти рідну мову і від кого її слід захищати Мова – то форма, яка, наче глечик воду, утримує менталітет народу. І якщо розбити глечик, то вода не зникне, а просто розтечеться, випарується, піде у землю. І люди без мови не зникнуть. Вони просто стануть інакше дивитись на ті самі речі. Вони стануть інші. […]...
39. “Життя – це складне і важке ремесло, і треба докласти чимало зусиль, щоб навчитися його” (0. Бальзак) Чого хотіли б навчитися ви? (2) Прочитавши повість Оноре де Бальзака “Гобсек”, я задумався над багатьма питаннями: як у Гобсекові поєдналися “філософ” і “скнара”? чому прагнення молодого Гобсека самоствердитися в житті призвело його до однієї-єдиної пристрасті – накопичення золота? чому життєві негаразди зробили головного героя не мудрим, а злим і жадібним? І ще багато “чому”. Гобсек добре засвоїв важке ремесло життя. […]...
40. Павло Глазовий – Гроші треба берегти Всі дивуються з Панька: як придбав він дачу? – Я уміло, – каже той, – грошенята трачу. Научився відкладать гроші помаленьку. Хтось купує коньячок, я беру біленьку. Хтось купує шоколад, я купую пончик. Хтось сідає у літак, я – в твердий вагончик. Хтось у Сочі на курорт виїжджа з сім’єю, Я з дружиною удвох… Та […]...