Три брати – засновники Києва – Народні перекази та легенди
ТРИ БРАТИ – ЗАСНОВНИКИ КИЄВА
Поляни ж жили в ті часи окремо і володарювали родами своїми… І були три брати: один на ймення Кий, а другий – Щек, а третій – Хорив, і сестра їх – Либідь. Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив – на третій горі, через що і прозвана вона Хоривицею. І збудували вони городок в честь свого старшого брата, й нарекли його Києвом. А навколо города був ліс і пуща велика, і ловили там звірів. І були ті мужі мудрими й тямущими, і називалися вони полянами, від
Деякі ж, не знаючи, кажуть, що Кий був перевізником, бо нібито тоді біля Києва був перевіз з тієї сторони Дніпра, тому й говорили: “На перевіз на Київ”. Проте, коли б Кий був перевізником, то не ходив би до Царгорода. А втім, цей Кий княжив у роді своєму і ходив він до царя – не знаємо лишень до котрого, але знаємо, що великі почесті, як оповідають, віддав йому той цар, при якому він приходив. Коли ж Кий повертався, прибув на Дунай, і уподобав місце, і збудував малий городок, і хотів осісти в ньому з родом своїм, та не дали йому навколишні мешканці. Отож і донині називають придунайці те городище Києвець. Кий же повернувся у свій город Київ, тут і скончався. І брати його Щек і Хорив, і сестра їх Либідь тут померли.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Звільнення Києва від облоги печенів – Народні перекази та легенди ЗВІЛЬНЕННЯ КИЄВА ВІД ОБЛОГИ ПЕЧЕНІГІВ Прийшли печеніги вперше на Руську землю, а Святослав був саме в Переяславці. І зачинилася Ольга у городі Києві з онуками своїми – Ярополком, і Олегом, і Володимиром. І обступили печеніги город силою великою, незліченним числом довкола города – і не можна було із города вибратись, ні вісті послати. І знемагали […]...
- Як Сірко переміг татар – Народні перекази та легенди ЯК СІРКО1 ПЕРЕМІГ ТАТАР Давно-давно це було, ще за запорожців та за кошового Сірка. Пройшло років чимало, як жив Сірко і як його не стало, а слава про нього і не пройшла, і не пропала. Він був для ворогів страшний і сердитий, а, напроти, для християн був дуже добрий і милостивий. Одного разу запорожці пішли […]...
- Богатирі – Народні перекази та легенди БОГАТИРІ Запорожці богатирі були – земля не держала! У нього, у того запорожця, сім пудів голова! А вуса в нього такі, що як візьме було він їх у руки та як розправить одного туди, а другого сюди, то і в двері не влізе, хоч би ті двері були такі, що через них і тройка коней […]...
- Козацьке житло – Народні перекази та легенди КОЗАЦЬКЕ ЖИТЛО Січ – ото в запорожців кріпость. Коло неї були окопи, вали, а всередині дзвіниця була така, що в неї й гармати ставлялися… А жили вони скрізь по степах кущами, в землянках, або по-їхньому, бурдюгах: так чоловік по п’ятнадцять, двадцать, а то й менш. У Січі – так там жили все по куренях1, по […]...
- Чудодійна криниця – Народні перекази та легенди ЧУДОДІЙНА КРИНИЦЯ Жив один дід із бабою – старі-старі. От пішов раз дід у степ на полювання. Ходив-ходив і нічого не вбив. Аж дивиться: криниця! Він узяв, напився води, а тоді ще й умився – і став молодий! Тоді він зараз же й додому. А баба його насилу впізнала. Дід і послав бабу, щоб теж […]...
- Пісня про Устима Кармалюка – Народні перекази та легенди ЗА СИБІРОМ СОНЦЕ СХОДИТЬ (Пісня про Устима Кармалюка) За Сибіром сонце сходить, Хлопці, не зівайте, Ви на мене, Кармалюка, Всю надію майте! Повернувся я з Сибіру, Та не маю долі, Хоч, здається, не в кайданах, А все ж не на волі. Маю жінку, маю діти, Та я їх не бачу, Як згадаю про їх муку […]...
- Про заснування Києва скорочено – Літописні оповіді Поляни жили родами. Були собі три брати – Кий, Щек і Хорив та сестра їхня – Либідь. Збудували вони місто і на честь старшого брата назвали Київ. Навкруги міста був великий ліс, у якому водилося багато звірів. Поляни полювали на них, були мужі мудрі й тямущі. Дехто каже, що Кий був перевізником коло Києва, тому-то […]...
- Кривий Ріг – Народні перекази та легенди КРИВИЙ РІГ Був собі кривий козак на прізвище Ріг. І мав він шинок на Кодацькій дорозі, що йшла аж у саму Січ. Там є й могила, що зветься Баба. То кожний подорожній, було, їде та й повертає в шинок до кривого козака Рога. Кажуть, було: “Чи ще далеко нам їхати?” – “Та їдьмо аж до […]...
- Шевченко на Хортиці – Народні перекази та легенди ШЕВЧЕНКО НА ХОРТИЦІ1 Ось тут стояла хата мого прадіда Булата. Це неподалік сучасного Перекопського провулка. На землі добре видно сліди колишньої садиби. А ось тут росла велика груша. Розповідають, що гість Тарас попросив постелити йому під цією грушею. Унизу котив свої води Славута2, а далі маячіла Хортиця. Кажуть, Шевченко все дивився на острів, розпитував нешкребівців3 […]...
- Запорожці в урочищі Сагайдачному – Народні перекази та легенди ЗАПОРОЖЦІ В УРОЧИЩІ САГАЙДАЧНОМУ1 Любо було глянути, як наїдуть запорожці в Сагайдачне. Народ усе широкоплечий, вусатий, бравий… Голови голили. Тоді ще мода була носити чуприну, то оце в кого довга – візьме й обмота кругом вуха. Жупани, пояси, шапки, сап’яни2 на них були дорогі. По боках і позад сідла у кожного пістолі, шабля. А на […]...
- Боротьба з ординцями – Народні перекази та легенди БОРОТЬБА З ОРДИНЦЯМИ1 Колись були великі набіги. Оце що по степу могили,- тут було все стоять верхові козаки і виглядають орду. Як тільки побачать здалеку куряву або звір біжить звідки,- ото вже й знай, що орда недалеко. Козаки тоді й дають знати в слободи2 або кошовому3. Вночі, було, припаде козак до землі та й слухає. […]...
- Характерник Кравчина – Народні перекази та легенди ХАРАКТЕРНИК1 КРАВЧИНА Поміж запорожцями багато було характерників. Розказують про Кравчину, котрий у Польщі піймав козацького душогуба Саву2. Про це й пісня є… Оце, було, б’ються запорожці з ляхами, і гляди, ляхи побивають наших. Як тільки наскочить Кравчина, так ляхам і нема ходу. Кулі летять, а запорожці ловлять їх у заполи3. А як треба перейти річку, […]...
- Твір на тему: Пам’ятник засновникам Києва На честь 1500-річчя Києва в парку було відкрито пам’ятник “Засновникам Києва”. Автор його, В. Бородай, працював над ним двадцять років. Його уяву полонили розумні й сильні люди, що заснували нашу славетну столицю. Стоїть скульптура понад самим Дніпром, і здається, що могутні хвилі гойдають човен, який прибув сюди з далекого минулого. На човні стоять, дивлячись удаль, […]...
- Легенди з повісті минулих літ – Народні казки ЛЕГЕНДИ З “ПОВІСТІ МИНУЛИХ ЛІТ” Після потопу, отже, три сини Ноєві розділили Землю – Сим, Хам і Яфет. І дістався схід Симові: Персіда, Бактрія і аж до Індії в довготу, а в широту ж до Рінокорури, – як ото сказати, від сходу і аж до півдня,- і Сірія, і Мідія, і Євфрат-ріка, і Вавілонія, Кордуена, […]...
- Заснування Києва – Народні казки ЗАСНУВАННЯ КИЄВА Був на Русі один пан, який неймовірно пригнічував своїх підданих: не тільки мусили працювати на нього, але ще він відбирав від них все, що можна було. І не було в них у дворі нічого – від корови до яйця, – що б могли назвати своєю власністю. Довго терпів бідний люд те знущання й […]...
- Кармалюкова гора – Народні легенди КАРМАЛЮКОВА ГОРА Біля села Гуменці тече невеличка річка, а понад річку гай. Гай зелений, густесенький. Він підіймається на високу гору. Цю гору називають Кармалюковою. Її знають багато людей. Колись на цій горі знаходили собі допомогу багато людей-бідняків. Пролетіла селами чутка, що з’явився на цій горі дуже хоробрий, справедливий отаман Кармалюк. Люди говорили, що він панів […]...
- Брати Грімм – Німецькі народні казки Німецькі народні казки записані братами Грімм. БРАТИК І СЕСТРИЧКА Узяв братик свою сестричку за руку та й каже: – Відколи матуся наша вмерла, ми не маємо просвітлої години: мачуха щодня б’є нас, а як підійдемо до неї, то тільки й дивиться, як би стусонути ногою. А їмо ми самі черстві скоринки. Цуценяті і то краще […]...
- Як мати стала зозулею – Народні легенди ЯК МАТИ СТАЛА ЗОЗУЛЕЮ Були собі чоловік і жінка і мали четверо дітей. Жили вони з риболовлі. Якось чоловік застудився і помер. Жінка сама ловила рибу і годувала дітей. Та незабаром і вона застудилась і злягла хвора. Лежить у постелі, а дітей і немає чим годувати. Вже й у неї пересохло в горлі, мовила тихо […]...
- Олександр Олесь – Початки Києва ПОЧАТКИ КИЄВА Над Дніпром широким, вільним, Де луги й степи цвіли, Наші прадіди – поляни Оселились і жили. Хлібороб робив у полі, Пас пастух корів, овець, З луком, з стрілами гнучкими По лісах ходив ловець. Пишно квітла Україна, Повна всякого добра. Як в раю, жили поляни Понад хвилями Дніпра. Все своє вони любили, Шанували і […]...
- Єднаймось, брати-українці – Історичні пісні ЄДНАЙМОСЬ, БРАТИ-УКРАЇНЦІ Єднаймось, брати-українці, Не час на роздори, не час, Бо нам ще Великдень настане, І доля всміхнеться до нас. Від Чорного моря до синіх Карпат Одна нероздільна родина. Без панства, без рабства, насильства і зрад Одна самостійна Вкраїна. Почують ще гори і доли І блескот гарматний і спів, А жовто-блакитні прапори Замаять наш Київ […]...
- Твір на тему: Народні Легенди – Скарбниця первісних уявлень українців про Всесвіт і людину Народні легенди – скарбниця первісних уявлень українців Про Всесвіт і людину Чому одні дерева восени скидають листя, а інші лишаються зеленими протягом року? Чому сонце щоранку сходить в тому самому місці і щовечора ховається за тими самими пагорбами? Звідки береться вода у струмочку і куди вона потім тече? І чому? І що було спочатку, коли […]...
- Твір на тему: Народні перекази (відгук про прочитаний твір) Із народними переказами я вперше ознайомився на уроках української літератури. Які дивні твори! І не казка, і не бувальщина. Поєднали вони в собі історичну правду і людську вигадку. Гарно і поетично зображені в переказах народні захисники-запорожці. Оспівуючи козаків, народ перебільшує, приписує їм фантастичні можливості. Я думаю, що так люди виражали вдячність і любов до своїх […]...
- Печенізька облога Києва (скорочено) – Олесь Олександр Дізнались печеніги, що великий київський князь Святослав Ігорович в далекій Болгарії. Облягли, наче хмара, Київ. У місті плач і стогін: почався голод, бо не можна було з міста вийти й у місто ввійти. В цей час воєвода Претич з військом був недалеко за дніпром, але кияни не могли подати йому звістку і покликати на допомогу. […]...
- Історична основа поеми О. Олеся “Печенізька облога Києва” Олександр Олесь любив Україну, пишався її славною історією, у творах прославляв славних синів і дочок своєї Батьківщини. У літописі “Повість минулих літ” під роком 969-м є згадка про хлопчика, який урятував Київ від навали печенігів. Цей сміливий підліток зумів добратися до Дніпра, перепливти річку і повідомити русичів: “Якщо ви не підступите завтра рано під город, […]...
- Не вернулися три брати… (за віршем т. Шевченка “Ой три шляхи ширмі!”) Неперевершений за образністю і драматизмом вірш Т. Шевченка “Ой три шляхи широкії” розповідає про, здавалось би, буденну ситуацію. Три брати покинули домівку, покинули Україну і розійшлися на чужину. Вдома залишилися стара матір, сестра, дружина одного з братів і наречена дівчина другого. Всі чекали на трьох братів, бажали найскорішого їх повернення. На щастя, на долю: Посадила […]...
- Образ юного героя у творі “Печенізька облога Києва” Справжній патріотизм виявляється не на словах, а у справах. Хто би міг подумати, що маленький хлопчик може врятувати ціле місто. А таке сталося у X столітті. Святослав – великий князь київський, пішов до Болгарії, коли Київ оточили печеніги. Хтось мав повідомити військо Святослава про оточення міста. Це зробив хлопчик, якому судилося стати юним героєм. Але […]...
- Печенізька облога Києва – Олесь Олександр Раз дізнались печеніги, Що для бою час настав, Що в Болгарїї далекій Забарився Святослав. Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли, Загриміли всюди сурми, Тарабани загули. А у місті плач і стогін: Ані вийти, ні ввійти, Став людей косити голод, Став в могили їх нести. А в той час гуляє Претич З дужим військом за дніпром… […]...
- Про хрещення Києва князем Володимиром скорочено – Літописні оповіді Коли Володимир прийшов у Київ, то звелів повалити ідолів (язичницьких богів). Перуна ж наказав прив’язати коневі до хвоста й волочити з гори до ріки Почайни. Дванадцять дружинників били Перуна палицями. Нехрещені люди оплакували свого бога. Коли Перуна кинули її Дніпро, князь Володимир наказав своїм людям відпихати ідола під берега, якщо пристане. І тільки після порогів […]...
- Олександр Олесь – Печенізька облога Києва (Княжа Україна) ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ КНЯЖА УКРАЇНА Печенізька облога Києва Раз дізнались печеніги, Що для бою час настав, Що в Болгарїї далекій Забарився Святослав. Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли, Загриміли всюди сурми, Тарабани загули. А у місті плач і стогін: Ані вийти, ні ввійти, Став людей косити голод, Став в могили їх нести. А в той час […]...
- Миш і жаба – Народні байки МИШ І ЖАБА Жили раз миш і жаба. Вони були собі щирими приятелями. Раз каже жаба: – Нині буде весілля на тамтому боці ставу. Підемо туди. Миш налякалася та тихцем сказала, що вона не вміє плавати. – Е, це дурниця! – відповіла їй жаба.- Я зав’яжу тобі мотузок довкола шиї та перетягну тебе через воду. […]...
- Утвердження незнищенності Києва як символу української нації в поемі Максима Рильського “Неопалима купина” Поема Максима Рильського “Неопалима купина”, написана 4 жовтня 1943 року, незадовго до визволення Києва, ввійшла до однойменної збірки, що побачила світ 1944 року. Це був час, коли народ піднявся в єдиному пориві, був охоплений однією метою – відстояти рідну землю, не дати ворогові поневолити Батьківщину. Поема “Неопалима купина”, як і всі поеми М. Рильського воєнного […]...
- Зображення селянської взаємопідтримки у творі “Три як рідні брати” Ю. Федькович жив і писав на Буковині у той час, коли вона належала Австро-Угорській імперії. Батько майбутнього письменика був управителем поміщицького маєтку, а мати його була простою гуцулкою. Від неї він перейняв любов до рідного народу, повагу до його історії і мови і став першим буковинським письменником, що збагатив українську літературу. У повісті “Три як […]...
- Твір на тему: Поїздка до Києва (замітка в газету) За результатами 2002-2003 навчального року я і ще десять учнів нашої школи були премійовані поїздкою до столиці України – Києва. За цей час ми відвідали Києво-Печерську Лавру, музей Тараса Шевченка, гуляли Хрещатиком та Андріївським узвозом. Дехто з нас уперше милувався Дніпром-Славутою. Київ привітав нас усміхненими обличчями мешканців, грандіозними будівлями і затишними зеленими вуличками. За два […]...
- Олесь Гончар – Брати Свою землю, далеку, святу, Не забудем до згуби. Як матроси в чужому порту, Ми тримаємось купи. Став і я чомусь ніжний такий В цім краю невеселім. І для мене тут всі земляки, Хто у сірій шинелі. І для мене усі тут брати, Із дитинства знайомі, Чи не батько єдиний ростив Нас в єдиному домі? Чи […]...
- Словацька народна казка – Брати-Місяці Словацька народна каза про пригоди бідної пасебриці. Переклад зі словацької дмитра Чередниченка. Була собі мати й мала дві дочки: одну рідну, а другу пасербицю. Свою ж вона любила, а на пасербицю й дивитися не могла, і все через те, що Марушка була краща за її Голену. Марушка не здогадувалась про свою красу й не знала, […]...
- Мої враження від твору “Печенізька облога Києва” (2 варіант) Дуже давно були часи, коли татари, печеніги і інші вороги нападали на нашу країну. Ціла епоха пройшла в безперервних сутичках із ворогами, боротьбі за свободу. Та степовики були сильними і безжальними супротивниками. Картини саме цієї тяжкої для мого народу доби змалював Олександр Олесь у творі “Печенізька облога Києва”. Сталося так: дізнались печеніги, що забарився Святослав […]...
- Мої враження від твору “Печенізька облога Києва” (1 варіант) Мене дуже вразив твір “Печенізька облога Києва”, особливо той сміливий юнак, завдяки якому печеніги не змогли завоювати Київ. Адже лише його відвага, його кмітливість та спритність врятували ціле місто від загибелі. Саме ці якості не раз рятували людей в скрутних ситуаціях, але імена героїв не завжди запам’ятовувалися. Ім’я цього юнака також не збереглося, воно загубилося […]...
- Повість Ю. Федьковича “Три як рідні брати” – перлина прозової спадщини буковинського Кобзаря Прозова спадщина Ю. Федьковича налічує понад 60 повістей, новел, оповідань. За тематикою і проблематикою ці твори дуже різноманітні. Велика частина прозової творчості присвячена темі кохання. Тема кохання зображується Ю. Федьковичем у його власній, тільки йому притаманній манері: ми спостерігаємо, як розвиваються стосунки закоханих, простежуємо велику кількість сюжетних перегуків із народною творчістю, із баладами та легендами, […]...
- Микола Руденко – Брати Спливе іще одна зима, А там і смерть не за горою. Був цілий рід – І вже нема. Лишились тільки ми з сестрою. Іване, де ти є тепер – Величний, наче бог поганський? Під дротом з голоду помер В концтаборі Коваль луганський. Коли мені для перших рим У мові слів було замало, Ти видавався вже […]...
- Твір на тему: Добре сміється той, хто сміється останній (діалог за казною “Три брати”) – Мишко, у тебе є брат? – Ні, Арсеній, у батьків я один. А в тебе? – І в мене немає. – Це добре, Мишко. А то було б, як у тій українській народній казці “Три брати”. Читав? – Читав. Уявив я себе на місці молодшого, з якого глузували старші брати, називали дурнем. – А […]...
Своє щастя у кожного в руках.