Твір на тему: Казкова новорічна ніч (оповідання на самостійно обрану тему)

… Мені три роки. Я намагаюся приборкати свій триколісний велосипед, але він чомусь не дуже мене слухається. Та мені все одно весело, бо мама й тато поруч, вони посміхаються, і я не просто сміюся, я заливаюся сміхом, мені так просторо й затишно.
… Мені чотири роки. Тата чомусь немає. Мені хочеться плакати. Мама поруч зі мною, але в неї засмучені очі. Мені невесело.
… Мені п’ять років. Тата все ще чомусь немає. І мами теж немає. Бабуся каже, що мама на роботі і щоб я був чемним хлопчиком. А ще каже, що життя дуже складне сьогодні. Чому воно

складне, – я не розумію.
… Мені шість років. Мама рідко дивиться на мене. У неї сумні очі, інколи вона довго дивиться кудись у вікно. Часом погляне на мене й скаже: “Викапаний батько”, – й очі наповнюються слізьми.
Нещодавно принесла від тьоті Валі шкільну форму. Я стану школярем.
Ми йдемо до школи. У лівій руці букет, праву тримає мама. Хочеться швидше вручити комусь букет. І хочеться, щоб за другу руку мене тримав тато.
… У мене, здається, все є, але багато чого немає. Немає маминого сміху, немає татових рук, немає вогнища біля річки. Про вогнище мені розповів мій шкільний товариш, як вони
всі їздили до річки й там відпочивали. Я розумію, що всього цього немає тому, що тато і мама – не разом. Інколи бабуня сварить мене, коли я починаю рюмсати: “Ти не хлюпай тут і не капризуй. Ти – єдиний мужчина в сім’ї”.
… Наближається свято Нового року. Що ж то мені принесе Миколай? Мама, як завжди, поспіхом каже: “Напиши Миколаю, який би подарунок ти хотів”. Я довго думав і написав: “Святий Миколаю! Хочу на Новий рік побачити тата і щоб мама посміхалася”. Як мама і веліла, я поклав листа на підвіконня, аби Миколай прийшов уночі й забрав мого листа.
… Снігом замітає стежки. Незабаром Новий рік. Я чекаю. Мама якось загадково посміхається. Чекаємо тієї миті, коли стрілки зійдуться на дванадцяти…
Дзвінок у двері. Я чимдуж біжу до дверей, хапаючись за всі наші защіпки. Серце неймовірно калатає… Відчиняю… Я відразу впізнав його – мій тато! Він якось зачудовано й розгублено дивиться на мене, потім хапає мене на руки, обнімає мене й маму.
– Я більше ніколи від вас не піду! Ніколи! – Його очі стають вологими. – Я вас дуже – дуже люблю!
… Чарівна зимова ніч.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Художні засоби кавказ шевченко.
Ви зараз читаєте: Твір на тему: Казкова новорічна ніч (оповідання на самостійно обрану тему)
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.