Твір на тему: Срібна каблучка (твір-оповідання з власного досвіду)

Наша річка мальовнича. Вона не судноплавна, але місто пишається нею. Через річку перекинуті сучасні мости, по яких мчать авто і бігають трамваї. У деяких місцях береги річки облицьовані гранітними плитами – дуже красиво. Але я люблю милуватися нашою річкою там, де немає цивілізації, так би мовити, дикою природою. Я із задоволенням слухаю жаб’ячі “оркестри”, спостерігаю за качками, що мирно плавають біля берега. А як гучно вони б’ють крилами, коли шугають. Кілька разів я бачив над річкою озерних чайок.
Це сталося влітку минулого

року на дикому пляжі. Саме тут на піску я знайшов срібну каблучку. Ігор, мій товариш, сказав:
– Забирай собі, ти ж знайшов. Мамі подаруєш. Це явно жіноча прикраса. Проте мама була не в захваті від мого подарунка.
– Уяви, синку, хтось, мабуть, страждає, – сказала мама. – Може, це чиясь сімейна реліквія. А ось і надпис усередині каблучки: “З любов’ю”.
– Як же я поверну цю каблучку? Де знайду господаря? – здивувався я. Мама порадила написати об’яву про знахідку і повісити в різних куточках пляжу, де ми відпочиваємо.
Я написав об’яву, вказав свій мобільний, до кого звертатися. Проблем,
де розвісити об’яву, не було: дерев там вистачає.
І ось пролунав довгоочікуваний дзвоник. Жіночий голос сказав:
– Я господарка загубленої каблучки. Де я можу її отримати?
– А ви пам’ятаєте, який напис усередині? – засумнівався я, а чи дійсно саме ця жінка загубила прикрасу.
– Так. Там є слова: “З любов’ю”. Це подарунок мого чоловіка. Через деякий час я зустрівся з жінкою і повернув каблучку.
Це була невисока на зріст, злегка повна жінка середнього віку. Одягнена зі смаком. Мене вразило її відкрите обличчя, добрі сині очі. У вухах у неї були срібні сережки. Побачивши, що я звернув увагу на сережки, жінка сказала:
– Сережки і каблучка складають комплект. Дуже дякую вам. – Вона розкрила гаманець, і я здогадався, що вона приготувала винагороду. Несподівано для самого себе я відмовився від грошей – мені чомусь стало соромно.
Вдома мама схвалила мій вчинок і сказала:
– Добрі справи треба робити безкорисливо.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Кобзарь іван пидкова скорочено.
Ви зараз читаєте: Твір на тему: Срібна каблучка (твір-оповідання з власного досвіду)
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.