Головна ⇒ 📌Твори на вільні теми ⇒ Твір на тему: Золота осінь
Твір на тему: Золота осінь
Після теплого літечка настала довгоочікувана осінь. Прийшла вона несподівано, тихенько, ніби якась таємнича гостя. Тому, мабуть, її ніхто й не помітив відразу. Проте нікого осінь не забула, всім дарунки казкові принесла.
В садку червоніють яблука, красуються грушки, достигають сливи. Це дари щедрої господині-осені.
Оксамитовий запах осені відчувається скрізь. Проте найбільше його чути в повітрі. І тоді здається, ніби то сама осінь пливе по вулицях, лоскочучи перехожих легенькими павутинками бабиного літа. А птахи тим часом починають збиратися
Недарма кажуть, що осінь – золотокоса красуня. Після її приходу увесь ліс став немов золотавий. Стрункі берізки вдягли гаптовані золотом сукні. Тепер їхні розкішні шати виграють і сяють на сонці. А ось гордо стоять могутні велетні. То дуби. Лиш де-не-де багряніють красені-клени. Пишається своїм вбранням і калина… А ще в лісі можна знайти безліч грибів та ягід.
До речі, в скарбниці усної народної творчості збереглося багато віршів, пісень, казок та оповідань, пов’язаних з цією прекрасною порою року.
(6 votes, average: 3,67 out of 5)
Related posts:
- Твір на тему: Роняє ліс свої багряні шати… (твір-опис за картиною І. Левітана “Золота осінь”) Знаменитий російський живописець Ісаак Ілліч Левітан народився в бідній єврейській родині. Він навчався в Московському училищі живопису, в пейзажній майстерні, якою керував художник Олексій Кіндратович Саврасов. Одного разу до класу увійшов інспектор і голосно повідомив, що учень Левітан не навчатиметься більше, тому що не вніс оплату за навчання, і зараз має покинути класну кімнату. Однокласники […]...
- Твір на тему: Золота осінь (Твір-опис природи) Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ. Ліс стоїть сумний […]...
- Твір на тему: І. Льовитан “Золота осінь” (Твір-відгук за картиною з елементами опису) В історію живопису Ісаак Ілліч Льовитан увійшов перш за все як пейзажист. Льовитан – творець так званого “пейзажу настрою”. Художник умів дуже тонко передати різноманітність стану природи, дати відчути всю красу навколишнього світу. На картині “Золота осінь” ми бачимо березовий гай в мідно-золотому осінньому убранні. У глибині лугу втрачається річка, на лівому березі якої стоять […]...
- Твір на тему: Золотава осінь (твір-опис природи) Ось і минуло тепле літо. Настала осінь. Непомітно підкралась вона до наших садів, полів, гаїв, лісів. Ще в кінці серпня дерева почали вкриватись жовтим листям, а зараз воно вже блищало на сонці, ніби золото. Дерева стояли у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадало додолу. Земля була вкрита кольоровим листям, наче йдеш по прекрасному килимі. Я […]...
- Твір на тему: Осінь (Твір-опис) Різні пори року несуть різний настрой. Хтось захоплюється білим снігом, хтось мріє про квітучі дерева навесні, хтось бажає дочекатися жаркого літа з купанням в річці. А я люблю осінь. Це така красива пора року! Клени одягнулися в рум’янець. Вони стоять, задумавшись, на галявині, немов сумують про те, що прийшов жовтень. Іноді тихенько скидають своє різьблене […]...
- Герасим’юк Василь – Ця осінь, Боже, також золота Ця осінь, Боже, також золота. Світає. Вечоріє. Крик навколо. Припухлі розтулила ти уста. І день іде, і ніч іде, і голо… Земля ця Восени вві сні Чомусь Лякає тихим леготом, як лезом. Боюся ранку й вечора. Боюсь Апостольського дня. Вже краще безум....
- Твір на тему: Наодинці з природою, або Прощання з Осінню (твір-опис) Наодинці з природою, або Прощання з Осінню (твір-опис) Як прекрасно йти тоненькою стрічечкою стежини і, забуваючи про все, розчинятися у величній красі лісу! Він начебто розкриває для тебе свої обійми, і ти завмираєш у німому подиві. Тиша захоплює тебе. Ти стоїш нерухомо, немов чекаєш на щось. Але от налітає вітер, і все відразу оживає. Прокидаються […]...
- Юлія Кириленко – Палає осінь золотом багряним Палає осінь золотом багряним, Струмує венами калинове вино. Моє тепло ввійшло в меридіани, В моїй душі розбурхане дніпро. Сумує осінь, слізно листям плаче Про те, що зледеніло на устах… Її жахають погляди незрячих, Що янгола не бачать на плечах. Шукає осінь серце небайдуже, Щоб взимку руки холод не скував. Та не знайшла, дощами терпко тужить, […]...
- Григорій Чубай – Наша осінь з маленькими деревами Наша осінь з маленькими деревами Дуже швидко минула Скільки ж бо треба того часу для Рудого листя щоб опало воно з Невисокого віття Наша осінь з маленькими деревами Дуже швидко минула минуло після Неї багато зим і багато весен і Аж тоді почало падати листя з Дуже високого дерева яке в нашій Осені було і […]...
- Твір на тему: Осінь і зима нашого життя Осінь і зима нашого життя Життя минає дуже швидко. Здавалось, що дитинство ніколи не закінчиться і ми не станемо дорослими… Але спливають дні, місяці, роки, непомітно відлітають у спогади дитячі літа, приходить юність, потім зрілість, а потому – і невблаганна старість. Цю пору життя порівнюють з осінню і зимою – холодною, суворою, непоступливою, сумною… Мені […]...
- Ольга Анцибор – Осінь Сивина вже скроні посріблила, Листопадами літа летять, І в душі кохання відболіло, А на серці тиха благодать. Осені п’янке зачарування Вабить зір, нашіптує слова, Як юнак дівчині про кохання Пісню тихим голосом співа. Фарб осінніх буйне розмаїття, Золото й бурштини є у нім, Ще зими далеко лихоліття, Пахне ще дитинством сизий дим. Листям жовтим сповнене […]...
- Павло Тичина – Осінь така мила Осінь така мила, Осінь Славна. Осінь матусі їсти несе: Борщик у горщику, Кашка у жменці, Скибка у пазусі, Грушки у фартушку. Осінь така мила, Осінь Славна. Прийде, поставить: Мамо, спите? Підведуться мати: – Це ти, моя доню? – Я ішла все лісом, Дуб мене за хустку, Він хотів догнати, Борщик однять! Осінь така мила, Осінь […]...
- Єлизавета Замана – ця осінь зустріла нас холодом Ця осінь зустріла нас холодом, А ми так мріємо про бабине літо… Зігрівай мене своїм подихом І нам разом буде на диво тепло. Я хочу цю осінь у твоїх обіймах І щоб ти читав мої вірші у кожну ніч тиху Давай, як у наших улюблених Фільмах – ловити зорі на моєму даху Така холодна осінь […]...
- Твір на тему: Дихання осені (Твір-опис) Непомітно промайнуло безтурботне спекотне літо, і вересень став повноправним господарем в лісах, полях, на річках і озерах. Рано вранці вже дуже холодно, а вдень сонечко ще пригріває, нагадуючи про літо. Відпочивають після тривалої важкої роботи поля. Віддали господарям свій щедрий урожай сади. У всьому відчувається холодне дихання осені. Сіре небо все частіше затягують хмари, і […]...
- Твір на тему: Нарешті сніг! (твір-опис) Нарешті сніг! (твір-опис) Цього року осені, здавалося, не буде кінця. Уже давно опало листя з дерев і птахи відлетіли у вирій. У будинках давно вже увімкнули опалення, а зими все ще не було. День у день я визирав уранці з вікна своєї кімнати, сподіваючись побачити там сніг. Але снігу не було. І справді “унылая пора”! […]...
- Твір на тему: Осінні замальовки (твір з елементами опису природи) Осінні замальовки (твір з елементами опису природи) Я стою під дощем. Навколо мене немає жодної людини, а я чекаю. Чекаю, коли під вагою теплих крапель жовто-червоний кленовий лист впаде мені під ноги і весь залитий сльозами бездушно видихне останню порцію спогадів про тепле літо… Він падав дуже довго, кружляючи в повітрі, мов не хотів лежати […]...
- Семенко Михайль – Осінь Осінь похмура йде Хмари дощі тумани Осінь у серце веде Смуток нежданий Холод суне німий В душу вповзає мла Осінь серпанок густий Ти принесла Ради не дам собі В серці моїм мовчання Спогад ридає в журбі Давнє кохання. 24. VIII. 1913. Київ...
- Дарина Брильова – Осінь. Ще тепла, гучна Осінь. Ще тепла, гучна Б’є в мої тихі скроні. Я не занадто сама, Я незнайомка недолі. Примха моя чи жарти? – Листя мені як зорі.. Йду крізь вогні й напасті, Осінь стрічаю нову. Ми з нею зовсім чужі, Тільки волоссям схожі! Осінь, прошу, відведи, Звідси деньки негожі. Я тобі вірити зможу, Норов твій не клястиму.. […]...
- Твір на тему: Осінній парк (твір-опис) Наш улюблений парк з усіх боків оточений водою. Він знаходиться на острові, який утворила річка, що протікає через місто. Щоб потрапити на той острів, треба перейти через невеликий затишний міст. І ти опиняєшся у дивному парку, а точніше, гідропарку. Тут є степовий куточок. Після будь-якої зливи в ньому не побачиш ні однієї калюжі: піщаний грунт […]...
- Іван Вовчок – Мабуть, один лиш я ще не писав про осінь Мабуть, один лиш я ще не писав про осінь, Ця тітка вічно п’яна від рясних дощів, Які немов солоні сльози від старих відносин, Що ностальгічно роз’їдають закутки душі. От не люблю її, ненавиджу цю осінь. Мій перший вірш про неї буде ось такий, Хорошого я тут не скажу мабуть зовсім, Аж жовтий колір через неї […]...
- Надя Ковалюк – На годиннику – осінь, в руці – телефон На годиннику – осінь, в руці – телефон: Абонент тимчасово відсутній, А життя по хвилині стікає з вікОн І дощем розмиває майбутнє. Своє небо мені ти кидаєш до ніг, Ходиш слідом і дихаєш в спину, І щезаєш раптово, немов перший сніг, Абоненте ти мій, блудний сину! Я так само, як ти, по землі цій ходжУ […]...
- Твір на тему: Після нас – хоч потоп? (твір-роздум на суспільну тему) Після нас – хоч потоп? (твір-роздум на суспільну тему) Наші пращури вважали, що планета Земля – жива. У давніх міфах вона мала навіть своє ім’я. Проте минув час, і планета забула його. Вона забула шурхіт листя, запах чистого дощу, який змивав бруд, а не від якого ховалися. Земля забула подих повітря, прозору воду та імена […]...
- Леся Українка – Осінь Рветься осінь руками кривавими До далекого сонечка любого; Кров на шатах препишних шаріється, Оксамит і парчу залива. Так для сонечка осінь убралася, Мов цариця у свято врочистеє, Все, що є на сім світі найкращого, Все зібрала на пишний убір. Але дні все коротшають, міняться, Гляне сонечко й знову захмариться… Журить осінь-сухітниця сонечко, Бо нема в […]...
- Твір на тему: Збирання врожаю (твір-опис процесу праці) Я люблю початок осені. Після довгих літніх канікул весело зустрічатися зі шкільними друзями. Літо скінчилось, а ще тепло. У такий час ми з однокласниками збираємо яблука у шкільному саду. Так було і цього року. Яблук уродило дуже багато. Жовті, червоні, рожеві висять вони на гілках. Під час уроку праці ми з однокласниками прийшли у шкільний […]...
- Богдана Лапченко – Можливо сумує ця осінь у місті Можливо сумує ця осінь у місті, Депресія в неї від мокрого листя. Не хоче нам сонця-промінчика дати, Лишає під ковдрою довго лежати. Хворіти їй мало, додасть нам турботи: Надворі – калюж, а удома – роботи. Готує тихенько до лютих морозів. Чи скоро вони? Ще не чути прогнозів. Вдягай теплий светрик і нумо гуляти! Багаття палити, […]...
- Павло Тичина – Осінь ОСІНЬ На культурах устього світу майові губки поросли. Осінь. По містах вже о четвертій – електричні ліхтарі. А в селі ступнів щось у десять (тінь од чабана) додому отару женуть. Вони казали: можна ж купити старого камазину, сяк-так заслати смітник і посадовити культуру (тільки голову піддержувати треба!) – ачей вона ізнов до нас промовить. А […]...
- Осінь Я шепочу, щоб не розбудити осінь, Щоб не полились із неба ріки. Я до тебе усім серцем хочу, Я до тебе, але в тебе ліки, Від кохання. Вже давно приймаєш, Знаєш, це все рівносильно зраді. Я без тебе звісно не вмираю, Але у житті погасли фарби. Я кричу, щоб розбудити осінь, Щоб вона сльозами світ […]...
- Твір на тему: Осінній ліс (твір-опис природи, художній стиль) Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс. Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, […]...
- Твір на тему: Моя вулиця (твір-опис місцевості) У кожної людини є найпам’ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене – це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Дружби Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає в любов, […]...
- Твір на тему: Моє ставлення до різних молодіжних організацій (твір у публіцистичному стилі на суспільну тему) Говорячи про молодіжний рух в Україні, я повсякчас ніби ставлю себе перед вибором, до якої організації приєднатися. І в той же час розмірковую, чи потрібно це мені. У роки юності моїх батьків існувала лише одна молодіжна організація – комсомол. Мої батьки були комсомольськими активістами, проте це аж ніяк не допомогло їм у подальшому житті. Змінився […]...
- Твір на тему: Барви осіннього лісу Початок осені завжди чарівний. Повітря стає прозорим, а все навкруги виграє яскравими кольорами. Невеличкий ліс теж золотиться, багряніє, палає і з кожним ранком заливається все блискучішим вогнем. А після дощику з кущів вилазять гриби. Кумедні, товсті. На старих пеньках туляться один до одного тонконогі опеньки. Розсипалися по галявинах червоноголові підосичники, зеленуваті й рожеві сироїжки, запашні […]...
- Олена Теліга – П’ятнадцята осінь П’ЯТНАДЦЯТА ОСІНЬ Ростиславові Д. Чи ця вечірня непрозора синь, Далекий дим, чи вогник папіроси, Чи черевики мокрі від роси – Щось нагадало неповторну осінь. . . . Похмурий ліс у вересневім сні Зітхає тяжко. Мов вогнисті птиці, Над ним літають зорі навісні, А він галуззям хоче відхреститься. Тріщить багаття. Полум’ям їдким Заслало очі. Чи мене […]...
- Юля Миргородська – Осінь на веранді розливає мокко Осінь на веранді розливає мокко В січні ще насниться цей солодкий щем Що озветься в грудях озером глибоким І за краєм серця в душу потече Закіпає джезва Охололи нерви Випиваєш на ніч залишок життя Ця безжальна осінь з тебе маску здерла Пий життя і мокко Пий його до дна...
- Твір на тему: Жовтень зриває листя (Твір-опис у художньому стилі) Жовтень ступає по узліссю у вишитій багрянцем широкій Орочці. Прийде сюди восени, подивись – і замилуєшся красою природи. Не повіриш, що це сама природа намалювала таку красу. А вітер робить своє діло: зриває з дерев листя і стелить багатобарвну ковдру на стежці, полях. А он кучерява груша, що росте на узбіччі лісу, усипана тисячами мідяків. […]...
- Твір на тему: Як ви розумієте вислів Григорія Сковороди “Тінь яблуні не заважає”? Вислів видатного українського поета й філософа Григорія Савича Сковороди “Тінь яблуні не заважає” – це уособлення двох світів, видимого та невидимого, які існують у Всесвіті. І ці світи немов нагадують яблуню та її тінь: дерево стоїть нерухомо, а тінь то збільшується, то зменшується, то народжується, то вмирає. Так відбувається у природі, таке можна побачити і […]...
- Твір на тему: Танок кульбаб (твір-опис на основі особистих вражень) Трамвайна зупинка біля нашого будинку завжди була тінистою. Зупинку прикрашали гігантська тополя та декілька кленів. Саме тополя, наче шатром, накривала не тільки майданчик зупинки, але й автомобільну дорогу, яка йшла паралельно трамвайній колії. Очікуючи транспорт, я любив мандрувати поглядом по міцних гілках тополі. Ось я милуюся зморщеним сірим стовбуром. Коли йде дощ, я майже притуляюся […]...
- Іван Андрусяк – осінь вечір пора вмирати Осінь вечір пора вмирати Голос кришиться на вітру Сон раптовий як алігатор Підкрадається угору Теплий місяць до ока липне Над повіками нависа Відчувати жага велика Червоніти їдка краса Осінь вечір пора безлика І нікого щоб застеріг Що немає на світі лиха Зрозумілішого за сніг Одержимішого за листя Присоромлене до гілок Правильнішого особисто І вірнішого за […]...
- Катруся Танчак – Осінь – це просто довго чекати снігу Осінь – це просто довго чекати снігу, Коли пожовкло листя й скінчились гроші, Коли потрібно бігти, але для бігу Ми недостатньо мужні. Коли хороші Люди стають банальними, а важливі Вкрай необхідними, й треба чимдуж тікати. Осінь – це просто дика, до болю в спині, Спроба перемовчати....
- Твір на тему: Які уроки нам дає історія? (твір-роздум на суспільно-політичну тему) (2 варіант) Часом людині здається, що вона “неповторна”: ми кохаємо так, як ніхто ніколи не кохав. Ми страждаємо так, як ніхто ніколи не страждав. Ми помиляємося, ми перемагаємо… Та ось відкриваю книжку “Міфи Давньої Греції”. Здається, персонажі міфів зовсім не люди, а боги, титани, герої. Вони живуть у казковому фантастичному світі, але страждають, як і ми, кохають, […]...
- Володимир Сосюра – Блукає осінь. Безгомінням Блукає осінь. Безгомінням Цвіте її очей блакить, І у садах під вітром синім Багняний плащ її шумить. Вона мете сумні алеї, Де пада золото руде, І важкогривий кінь за нею На чорнім поводі іде. Вже на квітках іней – не роси, І недалеко вже до дня, Як сяде осінь жовтокоса На чорногривого коня, Востаннє гляне […]...
Мое враження про интермеццо двумя предложениями.