Зустріч із Григорієм Сковородою (мої фантазії)

Співпраця Олександра Барвінського і Пантелеймона Куліша над підручниками з літератури

З історії підручників словесності ХІ-XVIII ст. – предтеч навчальних книжок з літератури

Мій погляд на конфлікт п’єси М. Куліша “Мина Мазайло”

Близькість поезії “Веснівка” до народних веснянок

Трагедія українського села (за романом Уласа Самчука “Марія”)

А мак цвіте! (за легендою Михайла Стельмаха) Твір-відгук

Поетичне вираження любові до землі у творах М. Рильського

Ідея служіння митця народові в новелі М. Коцюбинського “Intеrmеzzо”

Відображення в повісті Івана Франка “Захар Беркут” героїчної боротьби народу Русі в XIII столітті проти татаро-монгольських нападників

Утвердження сили народного духу і викриття нікчемності панівної верхівки у поемі І. П. Котляревського “Енеїда”

Жанрове і тематичне розмаїття та настроєво-стильова неповторність лірики Олександра Олеся

Україна мусить дати найкращих у світі Марк Твенів (за комедією Миколи Куліша “Мина Мазайло”)

Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” (2 варіант)

Моральна краса і духовна велич людини у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна”

Моє ставлення до героїв оповідання Панаса Мирного “Морозенко”

Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса (1 варіант)

Художня майстерність С. Васильченка у повісті “Талант”

“Слово, моя ти єдиная зброє… ” (Леся Українка) (2 варіант)

Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” (3 варіант)

Євген Маланюк про творчість Кобзаря (вірш “Шевченко”)

Вияв глибокої любові і пошани до вчителя (за поезією “Учитель”)

Збережемо наш скарб – рідну мову

Алегоричні образи соняшника і сонця у творі І. Драча “Балада про соняшник”

У кожного свій хрест і своя доля (за новелою Василя Стефаника “Камінний хрест”)

Поривання до волі в поемі “Мойсей” (2 варіант)

Одвічна тема у мистецтві – покарання совістю (за віршем Б. Олійника “Крило”) (1 варіант)

Про лицарську любов і дівоче серце (тема кохання в романі І. Багряного “Тигролови”)

Ідея громадського обов’язку в новелі Михайла Коцюбинського “Intеrmеzzо”

Значення атмосфери трудового життя для морального відродження людини (за романом “Марія”) (2 варіант)

Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” (5 варіант)

Бути щасливим (за твором “Скарб” Олекси Стороженка)

Олена Ляуфлер – жінка, котра відстоює своє право бути людиною (Повість “Людина” О. Ю. Кобилянської)

Суперечливість ідеалів П. Грабовського

Сонячні кларнети – поетичне вираження авторського розуміння гармонії Всесвіту

Воля – Ціною життя (за оповіданням М. Коцюбинського “Дорогою ціною”)

Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”) (2 варіант)

Мудрість філософа (Фантастична оповідь)

Гумор у нашому житті та в літературі (на прикладі вірша П. Глазового “Заморські гості”)

“Я України сни, України… ” (сторінками “Щоденника” Олександра Довженка)

Як хлопчики рятували лося (за оповіданням Є. Гуцала “Лось”)

Розвиток української культури ХVIII – XIX століття

Образ Бога у творчості Шевченка

Рання лірика Максима Рильського

“Праця – людини окраса” (за оповіданням “Перший раз”) (3 варіант)

Універсальність світогляду Марії Сазонової, її поетична творчість

Розкриття глибокого патріотизму і ненависті до гнобителів в образах Яреми, Гонти і Залізняка (поема “Гайдамаки” Тараса Шевченка)

Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) (2 варіант)

Співомовки Степана Руданського

Людська доля та любов до рідної землі в творчості Андрія Малишка (2)

Тема залишеної Батьківщини в творчості Т. Осьмачки

“Так ніхто не кохав” (за інтимною лірикою В. Сосюри) (1 варіант)

Вражаючі документи епохи (за оповіданнями В. Підмогильного)

Поетичний образ Мавки (за драмою-фєєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (2 варіант)

І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко)

Честь і безчестя персонажів комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн”

Місце і значення творчості Олеся Гончара в сучасній українській літературі (2 варіант)

Зображення курінного отамана Кирила Тура (за романом П. Куліша “Чорна рада”)

Протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно-свідомої особистості у поемі Т. Шевчениа “Сон”

Жанр української байки

Моя улюблена райдуга

Складові літературознавства та механізм цілісно-системного дослідження

Філософська та літературна спадщина Г. Сковороди

Автобіографічна поезія Т. Шевченка “Мені тринадцятий минало”

Патріотична нота в поезії В. Самійленка

Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди (3 варіант)

Трагізм образу матері в поемі Т. Г. Шевченка “Наймичка”

Розвінчання романтики більшовицької революції у творі “Я (Романтика)” (4 варіант)

Собор як символ духовної краси народу (за романом О. Гончара “Собор”) (2 варіант)

Образ Орисі за оповіданням “Орися” (5 варіант)

Туга за рідним краєм у драмі Лесі Українки “Бояриня” (3 варіант)

“В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи”

“Доле, де ти?..” (Т. Шевченко “Мені однаково… “, “Минають дні, минають ночі”, “Думи мої, думи мої”)

Філософський підтекст новели “Момент”

Що за “лист у вічність” послав листоноша? (за романом Ю. Яновського “Вершники”)

Трагічна доля матері в поемі “Катерина” (1 варіант)

Авторська інтерпретація образу Бога у поемі Івана Франка “Мойсей”

Штрихи до розуміння постаті Тодося Осьмачки

Любов і туга за Україною в ліриці Т. Г. Шевченка

Загальнолюдські цінності в поезії Ліни Костенко (контрольна робота)

Доба Руїни на українській землі в романі Юрія Мушкетика “На брата брат”

Боротьба добра і зла в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (2)

Сучасний пафос твору І. Кочерги “Ярослав Мудрий” (1 варіант)

Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) (1 варіант)

Загублений талант (за повістю С. Васильченка “Талант”)

“Мисливські усмішки” Остапа Вишні: любов до сонця, до вітру, до зеленого листу

Основ’яни про творчість Т. Шевченка

Україна в творчості О. Довженка

Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму, міщанства у повісті О. Кобилянської “Людина”

“Я хочу правді бути вічнім другом і ворогом одвічним злу” (В. Симоненко)

Захар Беркут – мудрий ватажок тухольської громади (за повістю І. Франка “Захар Беркут”)

Осінні мелодії Володимира Сосюри і Максима Рильського

Особисті міркування. Трагедія генія. В чому вона?

Краса поетичних образів у віршах В. Сосюри

Леся Українка. Біографія для дітей у початковій школі (1-3 клас)

Невмирущість духу українського – роду в романі Ліни Костенко “Маруся Чурай”

“Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду” (за новелою “Подвійне коло”) (2 варіант)

Собор як втілення високого духу народного (за романом О. Гончара) (4 варіант)

Зображення робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється”

Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” (3 варіант)

“Є в коханні і будні, і свята… ” (за інтимною лірикою В. Симоненка) (2 варіант)

Найголовніше – у будь-яких обставинах залишатися Людиною (за романом “Тигролови”) (1 варіант)

Звеличення патріотизму в романі Юрія Яновського “Вершники”

Вираження синівської любові до Батьківщини в поезії “Грудочка землі” (1 варіант)

Література рідного краю: Григорій Сковорода

“Енеїда” І. Котляревського – енциклопедія жаття українського суспільства XVII-XVIII ст

Література Слобожанщини

“Народні оповідання” Марка Вовчка – гірка правда шиття тих часів

“Так ніхто не кохав” (за інтимною лірикою В. Сосюри) (2 варіант)

Гуманістичний зміст оповідання “Гер переможений”

Двоїста символіка вогню і води у міфах та легендах українців

Які риси характеру Роксоляни мені найбільш імпонують (за історичною повістю О. Назарука “Роксоляна”)

Турбота про майбутнє людства у творах І. Драча (1 варіант)

Своєрідність індивідуального стилю І. Кочерги (1 варіант)

Сенс назви поеми І. Драча “Чорнобильська Мадонна”

Мотиви жертовності, вірності матері-Україні в поезії В. Стуса

Поетичний образ України в поезіях Володимира Сосюри

Моє враження від прочитання оповідання “Лось” Є. Гуцала

Хижацька натура Герасима Калитки (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”)

Сатиричне викриття поміщиків та чиновників у романі “Хіба ревуть воли… “

Світ природи й людини в кіноповісті “Зачарована Десна”

Передача настрою людини засобами поетичної мови. Єднання людини та природи за віршами П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”

Внутрішній світ героїв оповідання “Зав’язь” Г. Тютюнника (3 варіант)

Викривальний пафос пісні Г. Сковороди “Всякому місту – звичай і права”

Любов до Батьківщини в поезії Тараса Шевченка (За віршами “Сонце заходить, гори чорніють… ” та “І виріс я на чужині… “)

Драма Володимира Винниченка “Пророк” – це вершина світового модерну в жанрі соціально-психологічної драматургії (Твір-відгук)

Образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Степан Васильченко – співець трудового народу

Золота чаша та інші символічні елементи й картини у романі В. Барки “Жовтий Князь” (2 варіант)

Ідея мужньої відданості Вітчизні в повісті Михайла Старицького “Облога Буші”

Світ завжди благословляє і сонце, що встає, і серце, що кохає (тема кохання в українській літературі)

Пригодницький роман І. Багряного “Тигролови” і духовна перевага його позитивних героїв над виконавцями і стражами тоталітарного режиму

Історична правда і художній вимисел у новелі “Камінний хрест” (3 варіант)

Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант)

Філософські роздуми Г. С. Сковороди про людське щастя

Автобіографічний характер твору О. Довженка “Зачарована Десна”

Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю… (за поезією Василя Симоненка) (2)

Мова і нація: акценти сучасності

Кіноповість О. Довженка “Україна в огні”: доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки

Зображення великої батьківської любові в поезії “Синові” (3 варіант)

“Моя любове! Я перед тобою… ” Поезії Ліни Костенко про кохання

Проблема інтелігенції у прозі Івана Франка

“Бережімо мир на землі!” (за поезією “Салюти миру”) (3 варіант)

Образ Богдана Хмельницького в народній творчості та художній літературі (І)

Зображення сільської бідноти і ставлення її до землі в повісті М. Коцюбинського “Fаtа mоrgаnа”

Патетична соната – найвищий злет драматичного генія Миколи Куліша

Мої роздуми щодо назви п’єси О. Коломійця “Дикий Ангел” (1 варіант)

Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) (3 варіант)

Основи щасливого буття на землі (за творчістю Г. С Сковороди)

“Intеrmеzzо” – вершина майстерності М. Коцюбинського у жанрі новели (1 варіант)

“Він любив, він жив, горів, творив… ” (життя і творчість М. Коцюбинського)

В його душі була мета, ясна і проста – народ і Україна… (гімн молодості у романі Івана Нечуя-Левицького “Хмари”)

Василь Стус – поет-подвижник

Образи поеми Т. Шевченка “Гайдамаки”

Чарівний світ поезії Ірини Жиленко

Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як підручник народознавства

Мої роздуми над долею дитини-сироти після прочитання вірша Т. Шевченка “Мені тринадцятий минало”

Світоглядні настанови в поезіях Василя Слапчука

Повість С. Васильченка “Талант”

Сатиричне змалювання панів, чиновників в “Енеїді” (1 варіант)

Станіслав Лем. Життя і творчість

Рідна мова в поезіях В. Сосюри і М. Рильського

Роздуми над долею народу (за поемою І. Франка “Мойсей”)

Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” (1 варіант)

Перестрога людству (за поемою І. Драча “Чорнобильська мадонна”) (4 варіант)

“Щоденник” О. Довженка – документ епохи

Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у творчості Л. Костенко

Просвітительські тенденції в бурлескно-реалістичній прозі Г. Квітки-Основ’яненка

“І нема кращої землі, ніж наша земля… ” (за творчістю П. Загребельного)

Роде наш красний

Що я вважаю найголовнішим у житті? (за віршем С. Руданського “Наука”)

Образ Пузиря у комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн”

Незвичайний дивосвіт образів І. Драча (“Балада про соняшник”) (3 варіант)

Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі у поемі І. Франка “Мойсей”

Зміст і романтична спрямованість збірки П. Тичини “Сонячні кларнети”

Оптимізм, упевненість у собі й відчуття правильності обраного шляху (“Запросини” В. Підпалого)

Гармонійна двоїна мистецтва молодого П. Тичини

“Він слугував народові своєму, боліючи душею разом з ним” (значення творчості Михайла Коцюбинського)

Образне змалювання краси весняної природи (за поезією “Березень”)

Синівська любов у “Пісні про рушник” А. Малишка

“Шукайте жінку!” (нетрадиційне пояснення образу Мотрі за твором І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”)

Суд над Ганною Розсохою – суд над народом? (За оповіданням Ю. Мушкетика “Суд”)

Чи може жінка бути незалежною? (За творами О. Кобилянської)

Герої новел Григора Тютюнника

Мої роздуми під час читання роману Андрія Головка “Бур’ян”

Могутня сила вірша І. Франка “Каменярі”

Образ кошового отамана Сірка в романі “Фірман султана” (2 варіант)

Любов до природи рідного краю як вияв патріотизму письменниці (за поезією “Красо України, Подолля!”)

Остап Вишня – письменник-новатор

Члени родини Катранників – носії загальнолюдських ідеалів (за романом В. Барки “Жовтий князь”)

Ідея гармонії людини і природи (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”)

Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю

Лірична новела М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” – поема душі

Екологія моральності чи моральність екології? (роздуми над твором І. Драча “Чорнобильська мадонна”)

Створення нового міфу в поезіях Б. І. Антонича

Філософські роздуми про роль рідної мови в житті кожної людини за віршем В. Голобородька “Наша мова”

Згубний вплив процесу денаціоналізації на людську особистість (на матеріалі роману П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”)

Ми – українці (за поезією “Ми йдемо”)

Образ людини-трудівника в повісті “Зачарована Десна” Олександра Довженка

Пантелеймон Куліш і Тарас Шевченко