“У рідному краю і бур’янець пахне” (за поемою “Євшан-зілля”) (2 варіант)

У наші дні повертаються із забуття імена багатьох прославлених українців, які за часів Сталіна й застою були несправедливо звинувачені у націоналізмі. Серед них – талановитий поет, історик, перекладач, патріот Микола Вороний.

“Україно! Мамо люба!” – звертається поет до Вітчизни. Він, як справжній син своєї землі, любить і Україну, і її народ, у якого намагалися вкрасти і мову, і культуру, і Батьківщину. Саме цією любов’ю пройнята поема Вороного “Євшан-зілля” – патріотичний твір про вірність людини рідному краєві.

Чудово

жилося ханському синові у князя Володимира. Хоча хлопчик був полоненим, але князь оточив його розкошами, тому згодом малий половець забув рідний степ і став чужу Руську землю за свою уважати. “І жилось тому хлоп’яті і безпечно, і вигідно”.

Та ніяк не міг змиритися хан із втратою улюбленої дитини. Покликавши до себе гудця, нещасний батько попросив його відшукати втраченого сина, розказати йому про свої страждання, заспівати половецьку пісню, дати євшан-зілля, якщо не згадає син рідний степ.

Діставшись до Києва, гудець зустрівся з ханським сином, але звістка про батькову тугу залишила його

байдужим. Не схвилювала хлопця й пісня про славні половецькі походи. Ніщо не зв’язувало його більше з рідною землею. Але коли гудець подав юнакові євшан-зілля, запах рідної землі, яким було напоєне чарівне зілля, вразив юнака у саме серце. Половець повернувся додому. А ми, українці?

Де ж того євшану взяти…

Що на певний шлях направить…

Микола Вороний прийняв смерть за рідний край, бо любив його, любив свій народ, переживав за його долю. А нам залишились твори поета, і серед них – патріотична поема “Євшан-зілля”, “що зворушує у серці найсвятіші почування”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір зі словами іншомовного походження.
Ви зараз читаєте: “У рідному краю і бур’янець пахне” (за поемою “Євшан-зілля”) (2 варіант)
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.